Home Blog Page 33

Гаваї, каньйони, Нью-Йорк: топ-10 вражень у США за версією Tripadvisor

Сполучені Штати — ідеальна для подорожей країна, де за один день можна побачити марсіанські каньйони Аризони, пройтись місцями найбільшої трагедії Нью-Йорка, а вже наступного ранку плавати серед прозорих вод Флориди чи Гаваїв.

Tripadvisor опублікував цьогорічний рейтинг найкращих туристичних вражень у США за версією мільйонів мандрівників — і цей список легко перетворюється на готовий travel bucket list для тих, хто мріє про незабутню подорож Америкою.

  1. Lower Antelope Canyon і Horseshoe Bend Tour — Лас-Вегас, Невада

Цей тур уже називають одним із найефектніших маршрутів американського Заходу. Мандрівники вирушають із Лас-Вегаса до знаменитого Lower Antelope Canyon — вузького каньйону з хвилястими стінами з червоного пісковику, де сонячне світло створює фантастичні кольорові переливи.

Друга зупинка — Horseshoe Bend, культовий вигин річки Колорадо у формі підкови. Це одне з найбільш фотографованих місць США, особливо на заході сонця.

  1. Grand Canyon + Hoover Dam Tour — Невада та Аризона

Для тих, хто хоче побачити одразу дві легенди Америки за один день. Тур поєднує подорож до Великого каньйону та дамби Гувера — грандіозної інженерної споруди, яка стала символом американської модернізації XX століття.

Сам Гранд-Каньйон вражає масштабом: гігантські скелі, прірви та панорами тут виглядають майже нереально. Багато туристів називають це місце одним із найсильніших природних вражень у житті.

  1. Clear Kayak Tour of Shell Key Preserve — Сент-Піт-Біч, Флорида

Це ідеальний варіант для тих, хто хоче відпочити від шумних міст. Туристи плавають на прозорих каяках серед кришталево чистої води природного заповідника Shell Key Preserve.

Під ногами можна побачити морських зірок, скатів, дельфінів та різнокольорових риб. Особливо популярні вечірні тури на заході сонця.

  1. Chicago Architecture Center River Cruise — Чикаго, Іллінойс

Чикаго часто називають музеєм сучасної архітектури просто неба. Найкраще місто відкривається саме з води — під час круїзу річкою Chicago River.

Гіди розповідають історії про культові хмарочоси, архітектурні експерименти та те, як Чикаго фактично змінив світову архітектуру після Великої пожежі 1871 року.

  1. History and Hauntings of Salem Walking Tour — Сейлем, Массачусетс

Сейлем — місто, яке досі асоціюється з процесами над “відьмами” XVII століття. Під час пішої екскурсії туристів проводять старими вулицями, кладовищами та будинками, пов’язаними з найвідомішими містичними історіями Америки.

Особливо атмосферно тут восени, напередодні Геловіну, коли місто буквально перетворюється на декорацію до фільму жахів.

  1. Central Park Pedicab Tour — Нью-Йорк

Навіть ті, хто бував у Нью-Йорку десятки разів, часто відкривають Central Park по-новому саме під час такого туру. Гостей катають на велорикшах через найвідоміші локації парку — від Bethesda Fountain до Strawberry Fields.

Це можливість побачити “зелене серце” Мангеттена без поспіху та дізнатися цікаві історії про фільми, знаменитостей і приховані куточки парку.

  1. 9/11 Memorial and Ground Zero Tour — Нью-Йорк

Одна з найемоційніших екскурсій у США. Тур охоплює меморіал 11 вересня, Ground Zero та історії людей, які пережили теракти 2001 року.

Мандрівники називають це місце не просто туристичною точкою, а простором пам’яті, який змушує по-іншому подивитися на сучасну історію світу.

  1. Majestic Circle Island Tour — Гонолулу, Гаваї

Це знайомство з Оаху за один день: вулканічні узбережжя, тропічні пляжі, серфінг-споти та знамениті оглядові майданчики острова.

Під час туру можна побачити справжні гавайські пейзажі з листівок — бірюзову воду, пальми, водоспади та океанські скелі.

  1. Salute to Pearl Harbor Including USS Arizona — Гонолулу

Один із найважливіших історичних маршрутів на Гаваях. Тур присвячений подіям атаки на Перл-Гарбор у 1941 році, яка втягнула США у Другу світову війну.

Відвідувачі потрапляють до меморіалу USS Arizona — місця пам’яті загиблих моряків. Багато туристів називають цю екскурсію глибоко емоційною та дуже особистою.

  1. Niagara Falls in 1 Day Tour — Нью-Йорк / Канада

Ніагарський водоспад залишається одним із найбільш видовищних природних див світу. Тур дозволяє побачити водоспад з американського та канадського боків, а також підпливти максимально близько до потужних потоків води.

Шум води, хмари бризок і масштаби Ніагари справляють враження навіть на досвідчених мандрівників.

Раніше TripAdvisor назвав топ-10 міст США для подорожей у 2026 році

фото: Shutterstock

Де дивитися Євробачення-2026 у Лондоні: топ локацій для фанів

Євробачення-2026 уже за кілька днів збере мільйони фанатів біля екранів по всій Європі. У Лондоні вже оголосили десятки подій до пісенного конкурсу, який цього року прийматиме Відень, пише Londonist.

Фінал міжнародного конкурсу покажуть 16 травня на BBC One, а півфінали відбудуться 12 та 14 травня.

Україну цьогоріч представить LELEKA, а Британію — музикант Сем Баттл, відомий під сценічним ім’ям LOOK MUM NO COMPUTER.

Втім, цьогорічне Євробачення супроводжується і політичними дискусіями. Після бойкотів та протестів під час конкурсу у Швейцарії минулого року кілька країн — зокрема Ірландія, Нідерланди, Словенія та Іспанія — заявили про готовність бойкотувати події 2026 року, якщо Ізраїль залишиться серед учасників.

Одночасно організатори відклали новий Eurovision Song Contest Live Tour, який мав стартувати саме в Лондоні та охопити десять європейських країн. Причиною назвали “непередбачувані обставини”.

Де дивитися Євробачення-2026 у Лондоні? У місті традиційно пройдуть масштабні тематичні вечірки та публічні перегляди. Ось найкращі з них, які полюбляють єврофани.

  • Royal Vauxhall Tavern

Одна з найвідоміших тематичних подій повертається у Лондон уже шостий рік поспіль. Шоу Eurovision Your Decision організатори описують як мікс кабаре, пародії та європоп-культури. Зірки Вест-Енду виконуватимуть легендарні хіти минулих років, а переможця обиратимуть самі глядачі. Події триватимуть кілька днів, включно з вечором фіналу.

  • BAM Karaoke Box у Victoria

Заклад перетворять на атмосферний “альпійський” простір у стилі країни-господарки конкурсу — Австрії. Гостей чекають тематичні декорації, спеціальне меню, коктейлі та відкриті караоке-сесії для всіх охочих виконати власний “єврохіт”.

  • Sambrook’s Brewery Taproom

У районі Вандсворт фінал Євробачення покажуть на великому екрані просто у броварні. Вечір супроводжуватимуть спільні співи, жива атмосфера та фірмове пиво місцевого виробництва. Також гостям пропонуватимуть свіжу піцу протягом усього шоу.

  • Eastcheap Records

Популярний музичний бар біля Monument організує нічну Eurovision-party із коктейлями, діджей-сетами та танцями до другої ночі. Між виступами конкурсантів гостей розважатимуть діджеї Emma Gower та Hayley, а для відвідувачів діятимуть спеціальні акції на напої.

  • KERB Social Club у Shoreditch

Тут за квиток доведеться заплатити £12, але у вартість входить welcome-drink та участь у конкурсах на найкращий костюм вечора. Також для гостей підготували розіграші призів та великий перегляд фіналу у компанії фанатів конкурсу.

Читайте також 6 фактів про Україну на Євробаченні

фото: Eurovision в Instagram

Повернення українців з-за кордону: Київ просить дані про біженців в Європі

У Брюсселі та Києві вже обговорюють, що буде з українськими біженцями після завершення дії тимчасового захисту. Українська влада очікує добровільного повернення громадян, проте вже зараз хоче отримати більше даних про українців за кордоном.

Як пише Судово-юридична газета, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін провів зустріч із єврокомісаром з питань внутрішніх справ та міграції Магнусом Бруннером. Основною темою переговорів стало майбутнє українців, які перебувають у країнах Євросоюзу під режимом тимчасового захисту.

Під час зустрічі сторони обговорили можливі сценарії після березня 2027 року, коли чинний механізм тимчасового захисту має завершитися. У Києві наголошують на необхідності уникнути правової невизначеності та різних підходів у країнах ЄС щодо українських біженців.

Улютін заявив, що головним пріоритетом України залишається безпечне та добровільне повернення громадян додому. За його словами, люди повинні мати зрозумілі та законні умови перебування в Євросоюзі доти, доки в Україні не буде створено належних умов для повернення.

«Наша позиція є чіткою: ми хочемо, щоб українці поверталися додому, але це має бути добровільне та усвідомлене рішення. Ключовим чинником для цього залишається безпека, яка залежить від ситуації на місцях та від наших Збройних Сил. Тому люди повинні мати чіткі, передбачувані і законні можливості для перебування в ЄС до моменту, поки не будуть створені умови для повернення», – зазначив міністр.

Окремо українська сторона порушила питання отримання інформації про громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Йдеться, зокрема, про дані щодо вразливих категорій населення, які можуть знадобитися для формування державної політики повернення та підготовки українських громад до прийому людей.

Також під час переговорів обговорювали легальну міграцію, працевлаштування українців у Європі, збереження людського капіталу для післявоєнного відновлення України та роботу Центрів єдності, які мають підтримувати зв’язок українців із батьківщиною.

Як повідомляли ЗМІ, наприкінці травня Єврокомісія представить офіційні пропозиції щодо подальшої долі тимчасового захисту для українців.

Наразі цей механізм, який запровадили після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він дозволяє українцям легально проживати в країнах ЄС без необхідності оформлювати додаткові візи чи дозволи.

За інформацією європейських медіа, у ЄС розглядають кілька можливих варіантів розвитку подій. Серед них – продовження чинного статусу без змін, продовження із новими обмеженнями або створення окремого правового механізму для українців.

Також під час дискусій лунали пропозиції щодо можливих обмежень для новоприбулих, окремих правил для чоловіків призовного віку та диференційованого підходу залежно від регіону походження українців. Водночас експерти зазначають, що реалізація таких ідей може бути юридично складною.

Втім, експерти наголошують, що реалізувати такі обмеження буде непросто через юридичні нюанси.

Читайте також: У Раді заговорили про обмеження виїзду чоловіків 18-22 років: деталі

фото: Shutterstock

Не лише “вибач”: як у Британії використовують слово “sorry”

«Sorry» у Великій Британії давно стало не просто вибаченням, а частиною національного характеру. Британці промовляють це слово по кілька разів на день — у транспорті, пабах, магазинах і навіть під час суперечок.

Для українців, які живуть у Британії або лише адаптуються до місцевої культури, це може звучати дивно: чому люди вибачаються, навіть коли ні в чому не винні? Насправді за звичним «sorry» часто ховаються зовсім інші сенси — від прохання відійти до ввічливого заперечення.

Як пояснює BBC, британці в середньому використовують слово «sorry» близько дев’яти разів на день. У місцевій культурі це своєрідний інструмент соціальної комунікації, який допомагає уникати конфліктів, пом’якшувати незручні ситуації та підтримувати традиційну британську ввічливість.

«Sorry» на вулиці: «Посуньтеся» без грубощів

У британців «sorry» часто звучить навіть під час випадкового дотику на тротуарі чи в метро. Це не завжди означає провину. Частіше — спосіб швидко згладити незручність і продовжити рух без конфлікту. Таке «sorry» може означати:

– «Вибачте, можна пройти»;
– «Ви трохи заважаєте»;
– «Не звертаймо уваги на цей незручний момент».

Для британської культури характерне прагнення уникати прямолінійності, тому навіть прохання посунутися часто маскують під вибачення.

«Sorry?» — не лише «Що?»

Фраза «Sorry?» із відповідною інтонацією може означати прохання повторити сказане. Британці вважають слово «what?» занадто різким, тому замінюють його м’якшим варіантом.

Особливо часто це можна почути в пабах, на вокзалах або під час розмов із людьми з сильними регіональними акцентами — наприклад, у Ліверпулі, Ньюкаслі чи Глазго.

Втім, якщо «Sorry?» звучить холодніше або різкіше, це вже може бути попередженням: співрозмовник почув сказане, але явно не в захваті від почутого.

«Sorry, can I just…» — мистецтво ввічливого прохання

У транспорті, кафе чи театрі британці часто починають будь-яке прохання зі слова «sorry». Наприклад:

– «Sorry, can I just squeeze past?»;
– «Sorry, is this seat free?»;
– «Sorry, could I ask…?»

Насправді людина не вибачається. Вона просто намагається зробити своє прохання максимально ненав’язливим. У британській культурі навіть прохання сісти на вільне місце можуть подавати так, ніби це певне вторгнення в особистий простір.

«Oh, sorry…» — ввічливе заперечення

Фраза «Oh, sorry…» у Британії нерідко означає зовсім не вибачення, а спробу делікатно заявити про свої права. Так можуть сказати:

– «Вибачте, але це моє місце»;
– «Я, здається, був наступним у черзі»;
– «Я цим користувався».

Таким чином британці намагаються уникати відкритого конфлікту, навіть коли висловлюють невдоволення.

«Sorry, but…» — початок суперечки

Фраза «Sorry, but…» часто стає сигналом, що далі пролунає незгода або критика.

У британській культурі прямі суперечки вважаються незручними, тому люди пом’якшують їх за допомогою вибачення.

Однак після слова «but» зазвичай починається головна думка — і вона може бути досить категоричною. Фактично це ввічливий спосіб сказати:

– «Ви неправі»;
– «Я з вами не погоджуюся»;
– «Мені доведеться вас виправити».

Черги, паби та британські правила

Окрема історія — британські черги, які у країні майже святі. Якщо хтось намагається пройти без черги, британці можуть тихо сказати «Sorry…» — але за цим стоятиме чітке нагадування про правила. У пабі така фраза також може означати:

– «Я чекав раніше»;
– «Не робіть вигляд, що мене не бачите»;
– «Будь ласка, дотримуйтеся порядку».

Саме тому для іноземців британське «sorry» інколи стає справжньою загадкою. Одне коротке слово може водночас бути вибаченням, проханням, зауваженням або навіть прихованим роздратуванням.

Читайте також: Як українцям заговорити англійською: лайфхаки та поради від викладачки

фото: Shutterstock

Кримінальний Лондон очима українки: сучасні банди та елітні гангстери

Журналістка та YouTube-блогерка Раміна Есхакзай у новому спецрепортажі досліджує кримінальний бік Лондона – міста, де розкішні квартали межують із небезпечними районами, а сучасні банди давно перестали бути схожими на героїв фільмів Гая Річі.

Разом із лондонською гідесою та колишньою криміналісткою Дариною Венгер вона намагалась зрозуміти, як сьогодні працює злочинний світ британської столиці, чому банди вербують дітей, як змінилися вуличні злочини та чому сучасний гангстер у Лондоні радше матиме дорогий костюм і Porsche, ніж виглядатиме як типовий вуличний бандит.

Українка Дарина Венгер, яка нині працює гідом у Лондоні, наголосила: «В жодному разі в мене немає на меті показати, як тут все погано, тому що це не так. Я дуже люблю Великобританію, дуже вдячна і народу, і уряду за підтримку, але мені дійсно цікаво дослідити, чи існують в сучасному світі ті самі гангста, яких ми всі любимо спостерігати в серіалах та фільмах, переважно Гая Річі, але не тільки у нього».

Вона зауважила, що більшість людей уявляє британських гангстерів саме через кінематограф. За її словами, у Лондоні злочинці часто виглядають дуже респектабельно, адже роками навчилися бути частиною системи та діяти непомітно.

Сучасного гангстера тут радше можна побачити в дорогій куртці за сотні фунтів і за кермом власного Porsche дорогою до приватної школи, ніж у типових кримінальних кварталах.

Водночас “брудну роботу”, за її словами, виконують люди з нижчих ланок злочинної ієрархії.

Дарина знає цю тему не лише як гід. У минулому вона працювала криміналісткою та дослідила сотні місць злочинів. Вона пригадала, що під час роботи їй доводилося контактувати зі злочинцями, а одного разу навіть отримати приховану погрозу.

«Одного разу я поверталась додому з роботи, і в машині біля мого будинку сиділи хлопці мексиканської красивої зовнішності, які запитали мене, як мої справи. А я була тоді вже вагітна на шостому місяці. І, бачачи мій животик, вони запитали: “Це хлопчик чи дівчинка?” На що я відповіла, що ми з чоловіком вирішили не дізнаватися стать дитини, а вони відповіли, що можуть мені допомогти і дізнатися це прямо зараз, прямо тут, вирізавши дитину з мене. Цього вистачило, щоб я звільнилась наступного дня», – розповіла вона.

Дарина також зізналася, що не любить повертатися до цієї теми та вперше публічно розповіла про цей випадок на камеру. За її словами, навіть зараз знання криміналістики допомагають їй у повсякденному житті, однак повертатися до цієї професії вона більше не хоче.

В одного з місцевих жителів блогерка запитала: «Я хочу дізнатися більше про британських гангстерів. Чи існують вони сьогодні?». Чоловік порадив вирушити у Брікстон. Проте, за його словами, справжні сучасні гангстери «носять білу сорочку, чорну краватку, костюм і портфель»: «Вони не розмінюються на дрібниці, вони забирають усе. Їм байдуже до твого життя. Але гангстери не поганці. Це більш організовані люди. Вони тримають все в кулаці. У них не зриває дах».

Саме такими організованими людьми, які «тримали все в кулаці», у Лондоні свого часу вважали братів Креїв – легендарних представників кримінального світу британської столиці.

Раміна побувала в районі Сохо, який досі асоціюють із епохою братів Креїв. За її словами, вони ніколи не намагалися ховатися й навпаки – любили публічність, дорогі бари та богемне життя. У 1960-х їх вважали частиною культурної еліти Лондона. Вони спілкувалися з Френком Сінатрою, Лайзою Мінеллі та політиками, а фотографував їх відомий фотограф Девід Бейлі – не для кримінальної хроніки, а для модних журналів.

Головною ідеєю, яку просували брати Креї, був образ гангстера-джентльмена: дорогий двобортний костюм, ідеально зав’язана краватка та статусні аксесуари.

Після епохи Креїв Лондон ще довго залишався містом жорстких районних угруповань, футбольних хуліганів та етнічних кримінальних мереж. Однак із часом злочинність стала менш публічною та менш “гламурною”.

Сьогодні, як зазначають у репортажі, кримінальний світ Лондона більше асоціюється з вуличним насильством, наркоторгівлею, шахрайством і пограбуваннями.

Дарина Венгер також звернула увагу на систему відеоспостереження у британській столиці. За її словами, раніше Лондон вважався одним із міст із найбільшою кількістю стаціонарних камер, однак зараз злочинці добре знають їхнє розташування. Саме тому дедалі частіше використовують мобільні автомобілі з камерами, які складніше відстежити.

Водночас офіційна статистика свідчить про поступове зниження загального рівня злочинності у Лондоні – зокрема вбивств і ножових нападів.

Однак серйозною проблемою залишаються крадіжки телефонів, пограбування магазинів та так звані “гоп-стопи” на дорогах.

Дарина пояснила, що працівникам охорони у магазинах часто забороняють активно втручатися під час пограбувань, оскільки будь-яке перевищення сили може обернутися судовими позовами проти магазину.

Окремо у репортажі згадують і проблему наркотиків. За офіційними даними поліції, понад половина злочинних угруповань у Лондоні пов’язана саме з наркоторгівлею.

Більше про кримінальний бік Лондона дивіться у відео.

Читайте також наше інтерв’ю з Дариною Венгер: Untravelled London: як українка стала гідом у Лондоні та перетворила тури на вистави

фото: salajean / Shutterstock

Українець у справі про підпал майна прем’єра Британії: “Не знав, хто власник”

У лондонському суді Old Bailey триває резонансний судовий процес щодо серії підпалів майна, пов’язаного з прем’єр-міністром Кіром Стармером. Серед обвинувачених — троє чоловіків українського походження.

Як пише ВВС, один із них під час допиту заявив, що ніколи не чув про чинного главу британського уряду, а також назвав путіна “терористом”.

У справі фігурують 22-річний українець Роман Лавринович, 35-річний Петро Починок та уродженець України зі громадянством Румунії 27-річний Станіслав Карпюк. Усі троє заперечують свою провину.

Слідство вважає, що Лавринович нібито виконував підпали після вербування через Telegram користувачем під ніком “El Money”, який обіцяв йому оплату.

Під час одного з поліцейських допитів правоохоронці кілька разів запитували Лавриновича, чи знає він, хто такий Кір Стармер. За даними BBC, чоловік відповів негативно. Коли детектив уточнив, чи чув він про британського прем’єра, Лавринович знову відповів: “Ні”. Водночас він підтвердив, що знає колишнього прем’єра Бориса Джонсона.

Після цього слідчі пояснили, що Кір Стармер є чинним прем’єр-міністром Великої Британії та поцікавилися його ставленням до британського уряду. За словами Лавриновича, він “не має жодних думок” щодо лейбористів чи британської політики та не тримає “жодних образ” на прем’єра.

Під час іншого допиту 14 травня 2025 року Лавриновича запитали про його ставлення до війни між рф та Україною. Він заявив, що саме росія “не права” у цій війні. На запитання про путіна чоловік відповів: “Нічого хорошого. Він терорист”.

За матеріалами справи, 8 травня 2025 року в районі Кентіш-Таун у Лондоні загорівся автомобіль Toyota, який раніше належав Стармеру. Через кілька днів сталася пожежа в будинку в Іслінгтоні, де прем’єр колись проживав. А вже 12 травня вогонь спалахнув біля входу до будинку Стармера в Кентіш-Тауні, який на той момент орендувала його родичка.

Прокурори також повідомили, що після останнього інциденту користувач “El Money” написав Лавриновичу повідомлення: “Дивись, ти атакував будинок дуже високопоставленої людини у Британії. Я надішлю тобі гроші, тобі треба залишити місто”. Через кілька годин після цього чоловіка затримали.

Сам Лавринович під час допитів заперечував причетність до підпалів. Він стверджував, що під час перших двох інцидентів перебував удома, а в день третього — у гостях у знайомого Петра в районі Камден.

Навіть після того, як поліція продемонструвала дані з телефону, які пов’язували його з місцями подій, чоловік залишився на своїй позиції.

Водночас Лавринович підтвердив, що невідомий пропонував йому гроші за перевірку камер спостереження та надавав інструкції щодо адрес.

“Він сказав, що після виконання роботи заплатить мені, і я йому повірив. Мені були потрібні гроші. Але він так і не заплатив”, — цитує медіа Лавриновича.

Також він заявив правоохоронцям: “Я відчував загрозу. Він погрожував мені, казав, що я маю виконати роботу, бо знає, де я живу. Я злякався, тому що за тією ж адресою живе моя бабуся, і я не міг бути впевненим, що він нічого їй не зробить”.

Інші двоє обвинувачених — Карпюк та Починок — під час поліцейських допитів відмовилися коментувати справу.

Судовий процес триває.

Читайте також: Підпали майна прем’єра Британії: українця могли завербувати спецслужби рф

фото: Shutterstock

Консульські послуги для українців у Йорку: які документи можна отримати

Консульство України в Лондоні повідомило про відкриття реєстрації на виїзне обслуговування, яке відбудеться 15 та 16 травня у місті Йорк.

Скористатися послугами зможуть українці, які проживають у північному регіоні Англії.

Під час виїзного прийому громадяни матимуть змогу оформити або оновити закордонний паспорт, подати документи на реєстрацію набуття громадянства України за народженням, отримати довідку про несудимість чи оформити посвідчення особи на повернення в Україну — так званий “білий паспорт”.

Також будуть доступні нотаріальні дії, постановка на консульський облік та видача вже готових паспортів зі статусом “Прибув до ЗДУ”.

Окремо звертають увагу на вимогу підтвердити проживання в регіонах Yorkshire and the Humber, North East та North West England. Без цього запис можуть не підтвердити.

Для чоловіків призовного віку діятимуть додаткові умови. Під час подачі документів потрібно буде надати електронний військово-обліковий документ через застосунок Резерв+. Документ має бути сформований не раніше ніж за 72 години до запланованого візиту.

Пріоритет під час оформлення закордонних паспортів обіцяють надати вразливим категоріям громадян. Йдеться, зокрема, про людей з інвалідністю І та ІІ групи, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт, учасників бойових дій, військовослужбовців ЗСУ та членів їхніх родин.

Підтвердження запису надходитиме на електронну пошту після верифікації заявки. Під час реєстрації необхідно вказувати ім’я та прізвище українською мовою, а для кожної людини оформлювати окремий запис. Форма для запису

Читайте також: Українцям у Британії відмовляють у продовженні візи через прострочені паспорти

фото: Kavun Halyna / Shutterstock

Понад 70% росіян живуть у зоні досяжності українських дронів — ЗМІ

Війна, яку багато росіян довгий час сприймали як “далеку”, дедалі частіше доходить до їхніх міст. За даними Bloomberg, українські дрони вже здатні уражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів, що робить доступною для атак значну частину території рф — включно з регіонами, які раніше вважалися тилом.

Як зазначає агентство, регулярні удари безпілотників фіксують дедалі глибше в рф, аж до Уральських гір. Зокрема, наприкінці квітня було пошкоджено житловий будинок у Єкатеринбургу — місті з населенням понад 1,5 мільйона людей. Це перший зафіксований інцидент такого типу там від початку повномасштабної війни.

Місцеві мешканці, за інформацією журналістів, були шоковані. Один із них визнав, що навіть без жертв стало очевидно: місто більше не є “глибоким тилом”. Водночас у квітні аеропорт Єкатеринбурга щонайменше п’ять разів тимчасово припиняв роботу через загрозу атак.

Дрони змінюють характер війни

На тлі відносної стабілізації фронту безпілотники відіграють дедалі важливішу роль. Обидві сторони щодня запускають сотні дронів, атакуючи не лише військові, а й інфраструктурні об’єкти.

Аналітики відзначають, що Україна посилила ефективність таких ударів. Йдеться про атаки на нафтопереробні заводи, підприємства добрив та порти, через які рф експортує енергоресурси. Це, своєю чергою, скорочує доходи кремля та обмежує можливості отримувати вигоду від високих цін на енергоносії.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір розширити можливості далекобійних ударів. За його словами, Україна вже здатна вражати цілі на відстані понад 1500 км.

Під ударом — стратегічні регіони

Як випливає з повідомлень, у той самий день, коли безпілотники досягли Єкатеринбурга, було атаковано авіабазу Шагол у Челябінську, де розміщені бойові літаки. Регіон, як і сусідні території, має важливе значення для військової та металургійної промисловості.

Окрім цього, серія атак зафіксована у Пермі, де дрони спричинили пожежу на нафтопереробному підприємстві. Місцеві жителі повідомляли про густий чорний дим і так званий “чорний дощ”. У 2026 році аеропорт Пермі вже десятки разів призупиняв роботу через загрози атак.

Загалом, за оцінками, приблизно чверть території рф, де проживає понад 70% населення, тепер перебуває в зоні досяжності українських дронів.

Окрім економічних втрат, удари мають і психологічний вплив. Російська влада змушена вводити додаткові обмеження — зокрема, тимчасово вимикати мобільний і навіть дротовий інтернет у містах. Аналітики вказують, що це посилює втому суспільства від війни.

Раніше поодинокі випадки досягали навіть Сибіру — зокрема Тюменської області, що за понад 2000 км від України. Хоча такі інциденти залишалися рідкісними, нинішня динаміка свідчить: географія війни продовжує розширюватися. Подальше нарощування далекобійних можливостей може ще більше змінити баланс і сприйняття війни всередині рф.

Читайте також: Що змінюється в безпеці Європи: ЗМІ про головні події останніх днів

Фото: Національна Гвардія України

Де найкращий хайкінг у Шотландії: топ маршрутів від міста до гір

Шотландія стабільно входить до списку найкращих напрямків для хайкінгу у світі. У цьогорічному рейтингу країн для хайкінгу від TouchNote вона опинилась у топ-10.

Від міських прогулянок до багатоденних маршрутів у горах, ця країна пропонує варіанти для будь-якого рівня підготовки. Розповідаємо про найцікавіші маршрути, які варто додати у свій travel-список.

Міські маршрути: коли природа поруч із історією

Шотландські міста легко досліджувати пішки — тут поєднуються старовинна архітектура, зелені зони та набережні.

Один із найпопулярніших маршрутів — The Water of Leith Walkway. Це спокійна стежка вздовж річки, яка проходить через різні райони Единбурга — від зеленого передмістя Балерно до портового Лейта. Тут можна побачити як туристичні локації, так і автентичні житлові квартали.

У Dundee Waterfront прогулянки набережною відкривають історію міста — від давніх геологічних епох до сучасної архітектури. Часто такі маршрути супроводжуються гідами.

Маршрут River Tay Public Art Trail підійде для легких прогулянок: тут облаштовані зручні доріжки, а вздовж найдовшої річки Шотландії розміщені сучасні арт-об’єкти.

А The Back Walk пропонує незвичний ракурс на замок Стерлінг — стежка проходить під скелею, відкриваючи вражаючі краєвиди на укріплення.

Ліси та парки: природа в усі сезони

Для тих, хто хоче втекти від міського шуму, Шотландія пропонує десятки лісових маршрутів.

The Birks of Aberfeldy — мальовнича лісова стежка, яку прославив поет Роберт Бернс. Водоспади, дерев’яні містки та густа зелень роблять її особливо атмосферною у будь-яку пору року.

У Glentress Forest знайдуться маршрути різної складності — від легких прогулянок до складніших підйомів. Особливо варто піднятися до оглядової точки Buzzard’s Nest, звідки відкривається панорама долини Твід.

Faskally Forest приваблює тих, хто шукає спокій: тут прокладені прості маршрути вздовж річки Таммел. Восени ліс особливо ефектний — завдяки яскравому листю.

А Kinnoull Hill — це швидкий спосіб опинитися на природі неподалік міста. Тут поєднуються лісові стежки, історичні руїни та оглядові майданчики.

Узбережжя: драматичні пейзажі та вітер з океану

Любителям моря варто звернути увагу на прибережні маршрути.

John Muir Way — це 215 км маршруту через центральну Шотландію від узбережжя до узбережжя. Його можна проходити частинами, відкриваючи різні регіони країни.

Fife Coastal Path тягнеться вздовж узбережжя на майже 190 км. Тут — рибальські села, скелі, пляжі та морська фауна.

Маршрут John o’ Groats Trail пролягає уздовж північного узбережжя. Його можна проходити поступово, відкриваючи дикі та малолюдні локації.

Довгі маршрути: виклик для витривалих

Для тих, хто готовий до кількаденних походів, Шотландія пропонує знакові трейли.

West Highland Way — один із найвідоміших маршрутів довжиною 154 км. Він проходить через озера, болота та гірські пейзажі, включаючи околиці Бен-Невісу. Зазвичай його долають за 5–8 днів.

Great Glen Way — трохи легший маршрут (127 км), який поєднує ліси, канали та панорамні краєвиди. Підійде тим, хто хоче комфортного трекінгу з доступом до інфраструктури.

Whithorn Way — історичний маршрут довжиною близько 250 км, яким колись ходили паломники. Він проходить через села, узбережжя та історичні пам’ятки, завершуючись біля старовинного абатства.

Важливо: перед походами варто ознайомитися з Scottish Outdoor Access Code — це правила відповідального відпочинку, які допомагають зберегти природу та уникнути небезпечних ситуацій.

Читайте також: Де найкращий хайкінг у Британії? Топ-4 маршрути для мандрівників

фото: Shutterstock

42 км на протезі: як ветеран ЗСУ підкорив марафон у Торонто

Український ветеран із Чернігова Владислав Шатіло пробіг повну марафонську дистанцію в Канаді на протезі — щоб нагадати світу про війну та підтримати побратимів. Про це пише ЧЕline.

Військовий «Шатя» подолав 42,2 км під час Toronto Marathon. Повну дистанцію він пройшов на протезі, витримавши сильний біль, судоми та фізичне виснаження наприкінці забігу. Сам ветеран пояснює, що їхав на марафон не заради особистих досягнень, а щоб вкотре привернути увагу до війни в Україні та підтримати поранених військових.

Обіцянка з реанімації, яку вдалося виконати

Ідея пробігти марафон з’явилася ще після поранення — тоді, перебуваючи у реанімації, він пообіцяв собі зробити це. Реалізувати задум вдалося вже під час поїздки до Канади, куди він вирушив на покази фільму «Друге дихання» про українських ветеранів.

До забігу, каже чоловік, практично не готувався, адже спеціалізується на силових видах спорту: «У мене основний вид спорту – жим лежачи, силова дисципліна. Біг суперечить силовим видам спорту, одразу падають показники. Тому підготовки до марафону фактично не було».

За словами ветерана, найскладнішим став фінальний відрізок дистанції. Спочатку з’явилися судоми здорової ноги, згодом — сильний біль у боці.

«Я закам’янів, зовсім було важко бігти. Допомогла магнезія – в рідкому та сухому вигляді. Трохи розбив руками стегно, щоб судоми відпустили. А після 35-го кілометра ще й правий бік схопило. Дуже тяжко вже було бігти», – зізнається ветеран.

Втім, вирішальну роль відіграла підтримка людей на трасі. Шатіло особливо відзначає допомогу українців у Канаді та реакцію місцевих глядачів, які підтримували його вздовж усього маршруту:

«Українська діаспора тут дуже велика й активна. Нам підганяли воду, ізотоніки, гелі – все, що могло допомогти. А іноземці всю дистанцію кричали «Слава Україні», плескали по плечу, давали «п’ять». Це дуже мотивувало бігти далі».

Марафон як меседж світу

Ветеран наголошує: головна мета його участі — змінити сприйняття поранених військових і показати їхню силу.

«Головною ідеєю було нагадати, що в Україні продовжується війна, що ми потребуємо підтримки. Показати ветеранів після поранень не зі сторони жалю, а зі сторони сили й незламності. І показати це діями».

Toronto Marathon, який цього року відбувся 3 травня, є одним із найбільших марафонів країни. Учасники змагалися на різних дистанціях — від 5 км до повного марафону.

Для Владислава Шатіла цей забіг став й особистим викликом, і частиною ширшої місії — розповідати світові про війну та підтримувати українських ветеранів.

Паралельно з марафоном тривав збір коштів на реабілітацію українських військових. Для цього Шатіло відкрив окремий збір для патронатної служби «Янголи-3». Усі зібрані кошти підуть на реабілітацію поранених військових в Україні.

Раніше 12-річна українка на протезах здолала Бостонський марафон

фото з особистого архіву Владислава Шатіла

Translate »