Мільйони українців, які після початку повномасштабної війни отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, дедалі частіше замислюються над довгостроковим майбутнім за кордоном.
У Єврокомісії пояснили, чи можуть роки проживання під тимчасовим захистом бути зараховані для отримання громадянства або посвідки на проживання, і наголосили: остаточне рішення в багатьох випадках залежить від конкретної країни. Про це йдеться у відповіді Європейської комісії на запит Радіо Свобода.
Що вирішує ЄС, а що – окремі країни
У Єврокомісії пояснили, що директива про тимчасовий захист не забороняє державам-членам враховувати період перебування українців під цим статусом під час розгляду заяв на громадянство або національні довгострокові дозволи на проживання.
Водночас існує важливий виняток. Роки, проведені під тимчасовим захистом, не зараховуються для отримання статусу довгострокового резидента ЄС – спеціального загальноєвропейського дозволу, який зазвичай надається після п’яти років легального проживання та роботи в одній із країн Євросоюзу і дає право надалі жити та працювати в інших державах блоку.
У Брюсселі наголосили, що питання надання громадянства та національних посвідок на проживання не регулюється законодавством ЄС.
За словами речника Єврокомісії, саме країни-члени вирішують, чи включати отримувачів тимчасового захисту до програм натуралізації та довгострокового проживання на національному рівні.
Тема набула особливої актуальності в Німеччині, де навесні наступного року сотні тисяч українців можуть досягти п’ятирічного терміну проживання в країні. Саме через дискусії про можливу масштабну хвилю заяв на отримання громадянства Радіо Свобода звернулося до Єврокомісії за офіційними роз’ясненнями.
Німеччина входить до групи країн, де однією з основних умов натуралізації є п’ять років проживання, а також знання мови, інтеграція в суспільство та наявність трудового стажу. Аналогічні правила діють у Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Швеції, Фінляндії та Ірландії.
Підходи в країнах ЄС відрізняються
Попри загальні європейські правила, окремі держави вже застосовують різні підходи до українців із тимчасовим захистом.
Наприклад, Бельгія наразі не враховує роки, проведені під тимчасовим захистом, для отримання довгострокових дозволів на проживання або громадянства.
Натомість у деяких регіонах Німеччини міграційні служби допускають можливість зарахування цього періоду для українців, які змінили свій статус і перейшли на робочу посвідку або інший тип легального проживання.
Чому ЄС не враховує тимчасовий захист для статусу резидента
У лютому 2026 року країни Європейського Союзу домовилися не зараховувати період тимчасового захисту для отримання статусу довгострокового резидента ЄС.
Одним із головних аргументів стало прагнення підтримати майбутнє повернення українців додому та допомогти Україні у післявоєнній відбудові.
За даними Євростату, станом на квітень 2025 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,37 мільйона громадян України.
Як повідомляє Радіо Свобода, після оновлених рекомендацій Єврокомісії щодо продовження тимчасового захисту бельгійська влада планує розробити власний механізм переходу частини українців на довгострокові дозволи на проживання.
Очікується, що нові рекомендації Єврокомісії будуть оприлюднені найближчим часом.
При цьому в Брюсселі відмовилися називати країни, які вже офіційно вирішили зараховувати роки під тимчасовим захистом для отримання громадянства, підкресливши, що натуралізація залишається виключно компетенцією національних урядів.
Читайте також: Прострочений паспорт і подорожі: через які країни можна повернутися в Україну
фото: Rudenko Alla / Shutterstock
