Канада – одна з тих країн, де найбільша українська діаспора. За офіційними даними, понад 1,3 мільйона канадців мають українське коріння, а після початку повномасштабного вторгнення ця цифра зросла ще на 300 тисяч.

Укрінформ опублікував інтерв’ю з Володимиром Палагнюком, громадським активістом і співробітником федерального парламенту Канади, який присвятив роки за океаном зміцненню зв’язків між двома країнами.

Він ініціював проєкт «Міста-побратими», який допомагає налагодити співпрацю між українськими та канадськими громадами. В інтерв’ю він розповів, як з’явилася ця ідея, що дає Україні та Канаді міцне партнерство, а також про виклики, які постають перед українською громадою за кордоном.

Як канадські політики підтримують українські ініціативи

За словами Володимира, його шлях в активізмі розпочався ще у 2014 році, коли він переїхав з Чернівців до Торонто та приєднався до місцевого Євромайдану. Саме там він познайомився з активною українською діаспорою, а згодом почав організовувати масштабні культурні події, зокрема «Вишивану ходу» в Канаді.

«Це почалося як локальна ініціатива, але згодом переросло у щорічну традицію, яка відзначається по всій країні», – розповідає він.

«Ми розвинули День вишиванки, надавши йому політичної складової, зосередженої на лобіюванні інтересів українців».

Окрім цього, Палагнюк став одним із перших учасників програми стажування у федеральному парламенті Канади, що дозволило йому напряму співпрацювати з канадськими політиками. «Ми активно залучаємо депутатів до підтримки українських проєктів, і з кожним роком ця взаємодія лише посилюється», – каже він.

Як виникла ініціатива міст-побратимів?

З початком повномасштабної війни стало очевидним, що Україні потрібна підтримка не лише на державному, а й на муніципальному рівні. Саме тоді й з’явилася ініціатива проєкту «Міста-побратими».

«У березні 2022 року місто Брентфорд поблизу Торонто висловило бажання допомогти українцям. Ми скористалися досвідом побратимства між Чернівцями та Саскатуном і менш ніж за місяць уклали першу таку угоду – між Брентфордом і Кам’янцем-Подільським», – пояснює Володимир.

Після цього він вирішив масштабувати проєкт, звернувшись до канадських депутатів із пропозицією налагодити партнерство між їхніми містами та громадами в Україні.

«Мене заохотив швидкий успіх, і за три роки я працював із понад 35 містами», – додає він.

Що дає Україні співпраця з канадськими містами?

За словами Палагнюка, такі партнерства не лише символічні, а й приносять реальну користь.

«Наприклад, Норс Гренвіль, побратим Сокаля, встановив пам’ятник українській родині шукачів притулку та організував кілька ініціатив зі збору коштів для вимушених переселенців. Інші міста передають гуманітарну допомогу, підтримують освітні проєкти та залучають свої громади до допомоги Україні», – розповідає він.

Палагнюк наголошує, що успіх українців у Канаді залежить від згуртованості діаспори.

«Не можна недооцінювати вплив громади. Саме вона допомогла мені розпочати кар’єру, організувати культурні заходи та врешті-решт працювати у парламенті», – каже він.

На його думку, сила громади – у системній роботі та передачі ініціатив наступним поколінням.

«Не можна недооцінювати вплив громади на всі аспекти нашого життя як новоприбулих. Якби не було українських компаній, українських кредитних спілок, українських церков, Конгресу українців Канади, мені не вдалося б почати кар’єру в маркетингу, організувати День вишиванки, а потім перейти у політику. Тому я всім цим завдячую саме організованій українській громаді», – зазначив Володимир.

Чому важливо протидіяти «втомі від України»

Зараз все частіше звучить теза про те, що світ починає «втомлюватися» від української тематики. Палагнюк переконаний, що цьому треба активно протидіяти.

«Конче важливо залишатися у фокусі уваги міжнародної спільноти».

«Одним із найефективніших шляхів є активна співпраця на муніципальному рівні. Саме тому ми об’єднуємо канадські міста, які мають побратимів в Україні, щоб вони могли єдиним голосом звертатися до уряду та лобіювати глибшу взаємодію», – підсумовує він.

Україна і Канада: стратегічне партнерство, що працює на місцях

Проєкт «Міста-побратими» вже довів свою ефективність. Це не просто декларативні угоди, а конкретні ініціативи, які приносять реальну допомогу Україні.

«Канада – це мій дім, де народилась і росте моя донька, це країна, про яку я дбаю і непокоюся, але Україна завжди залишатиметься моєю батьківщиною», – зазначає Володимир Палагнюк.

Тож доки в Канаді є активна українська громада, цей зв’язок лише міцнішатиме.

Читайте також: Історія Hutzul Space: смак та традиції української кави у Канаді

фото з Facebook Володимира Палагнюка