Чи може лікарняна їжа бути не лише корисною, а й справді смачною? Українська експертка з організації харчування в медичних закладах Тетяна Коваль відвідала одну з провідних британських лікарень у Лондоні та у блозі на LB поділилася враженнями від системи, де харчування вважають повноцінною частиною лікування.
На тацях пацієнтів лондонської лікарні Royal Brompton можна побачити напис: «Food is Medicine. Eating well in hospital is important» («Їжа – це ліки. Добре харчування в лікарні має значення»). Саме з цього, розповідає Тетяна Коваль, почалося знайомство її команди з британською системою лікарняного харчування.
«Ми хотіли зрозуміти, як працює їхня система, і побачили підхід, який відрізняється від того, до чого ми звикли в Україні. Тут кухня – таке саме важливе відділення, як операційна».
Однією з особливостей британської системи стала управлінська свобода. За словами Тетяни Коваль, головний менеджер із кейтерингу Royal Brompton Нуно Матіас самостійно обирає постачальників через спеціалізовану компанію-посередника та формує меню без тривалих погоджень. Жодних погоджень і бюрократії.
Такий підхід, за її словами, безпосередньо впливає на економіку лікарні. Середня вартість харчування одного пацієнта становить лише 5–6 фунтів стерлінгів на день, що еквівалентно приблизно 300–350 гривням.
Ключову роль у цьому відіграє контроль харчових відходів. Завдяки спеціальній системі лікарні вдалося скоротити їх майже на 60%, що суттєво зменшило витрати на закупівлю продуктів.
Чому пацієнтам дозволяють їсти Fish and Chips
У Royal Brompton переконані: пацієнт має не лише отримувати необхідні поживні речовини, а й отримувати задоволення від їжі. Тетяна Коваль звертає увагу, що тут не намагаються нав’язати людям виключно «ідеально здорове» меню.
«Краще пацієнт із задоволенням з’їсть Fish and Chips, ніж взагалі відмовиться від броколі», – так можна описати філософію лікарні.
Тому поряд із веганськими та вегетаріанськими стравами у меню можна знайти класичні британські страви, включаючи смажену рибу з картоплею чи свинячу грудинку.
Водночас вимоги до якості продуктів залишаються дуже високими. Понад 90% страв тут готують щодня зі свіжих сезонних інгредієнтів. Використовують м’ясо, сертифіковане за стандартами добробуту тварин, яйця від курей вільного вигулу, а також продукти без ГМО та штучних добавок.
Окремо експертка звернула увагу на використання солі: «Сіль у стравах не використовують взагалі, її замінюють паприкою, часником і травами. За потреби пацієнт може отримати її окремо».
Меню, яке більше схоже на ресторанне
Пацієнтам пропонують двотижневе меню з великим вибором страв на сніданок, обід та вечерю. Крім основних страв, передбачені десерти, фрукти, йогурти, желе та пудинги.
Кожна позиція має спеціальне маркування: веганська, вегетаріанська, легка для пережовування або з підвищеною калорійністю. Крім того, пацієнти можуть самостійно обирати розмір порції.
За словами Тетяни Коваль, вибір виглядає доволі несподіваним для лікарняного харчування. У меню можна знайти тайське зелене карі з куркою, лосось із пастою, яловичий бургер у бріош-булочці, овочі по-марокканськи з нутом або фарширований баклажан із веганською начинкою.
Страви регулярно оновлюються залежно від сезону та побажань самих пацієнтів.
Як технології допомагають економити кошти
Особливе місце в роботі лікарні займають цифрові рішення. У кабінеті керівника кейтерингу встановлені монітори, які в режимі реального часу показують статистику замовлень та обсяги харчових відходів. Завдяки автоматизованій системі близько 350 пацієнтів можуть тричі на день замовляти страви безпосередньо зі своїх палат.
Кожна позиція супроводжується фотографією та детальною інформацією про калорійність, білки, жири й вуглеводи. Система автоматично враховує алергії та медичні обмеження пацієнтів.
Окремо працює контроль залишків їжі. Камера над вагами фіксує кожну викинуту порцію та визначає, які страви найчастіше залишаються недоїденими. Саме завдяки цьому лікарні вдалося скоротити харчові відходи з трьох тонн до 1,2 тонни на місяць.
При цьому залишки їжі не потрапляють на смітник. Їх переробляють у власному компостері, а отримані добрива використовують для місцевих садів.
Їжа як частина одужання
За словами Тетяни Коваль, результати такого підходу помітні не лише у фінансових показниках. Сьогодні 98% пацієнтів медзакладу позитивно оцінюють якість харчування. Для порівняння, середній показник по британських лікарнях становить близько 70%.
«Пацієнти надсилають листівки з подяками і навіть просять рецепти супів», – розповідає експертка.
На її думку, головна перевага системи полягає в тому, що харчування розглядається не як допоміжна послуга, а як важлива частина лікувального процесу.
«Якісне харчування – це інвестиція. Пацієнт, який смачно їсть, швидше одужує і виписується, що зрештою економить тисячі фунтів на клінічному лікуванні», – підкреслює Тетяна Коваль.
Вона вважає, що саме в цьому напрямку варто рухатися й Україні – від застарілих підходів до сучасної системи, де їжа стає елементом турботи про пацієнта та важливою складовою його одужання.
Читайте також: “Британці полюбили борщ”: як українка працює приватним шеф-кухарем у Лондоні
фото: Shutterstock
