Європейські країни готуються до можливих загроз з боку кремля, поки США скорочують свою роль у безпеці Європи. Тим часом Україна стає ключовим гравцем у військових інноваціях і змушує путіна натягати антидронові сітки над кремлем.
Детальніше про актуальні події та заяви на шпальтах ЗМІ за останні дні читайте в нашому щотижневому дайджесті.
Європа може зазнати нападу рф у найближчі 2 роки — Politico
Європейські політики дедалі частіше говорять про ризик розширення агресії з боку рф у найближчі роки. За даними Politico, частина лідерів вважає, що путін може використати період, поки Дональд Трамп перебуває при владі у США, як “вікно можливостей” для нових дій.
Колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс припускає, що кремль може спробувати ескалацію не лише проти України, а й щодо інших країн — зокрема в Балтійському регіоні чи Арктиці. Йдеться не обов’язково про повномасштабне вторгнення, а про точкові або гібридні дії, які можуть створити розкол всередині НАТО щодо застосування статті 5.
У Європі визнають: попри зростання оборонних витрат після 2022 року, реальна готовність до повного стримування загроз буде досягнута лише ближче до 2030 року.
США залишають Європу менш захищеною — FT
Financial Times повідомляє про рішення Вашингтона відмовитися від розгортання далекобійних ракет у Європі та частково вивести військовий контингент із Німеччини. Це викликає серйозне занепокоєння серед союзників.
Аналітики вважають, що такий крок фактично сигналізує про поступове відходження США від ролі головного гаранта безпеки Європи. Водночас сам континент поки не має достатньо власних ресурсів, щоб швидко компенсувати цю прогалину.
Особливе занепокоєння викликає те, що низка європейських оборонних проєктів перебуває лише на ранніх етапах, а створення повноцінних альтернатив американським системам може зайняти роки.
Україна допомагає Британії створювати “розумні” дрони
На цьому тлі Україна продовжує відігравати ключову роль у трансформації сучасної війни. Британські компанії спільно з українськими фахівцями розробили рій автономних дронів на базі штучного інтелекту, пише The Telegraph.
Йдеться про систему з восьми безпілотників, які здатні самостійно знаходити та відстежувати цілі. Під час випробувань у Вельсі дрони імітували атаку на колону техніки, працюючи як єдиний “колективний організм”.
Розробники наголошують: попри високий рівень автономності, рішення про застосування зброї залишається за людиною. Український досвід, де дрони вже відіграють ключову роль на фронті, став основою для цих технологій.
Чому путін боїться українських дронів на 9 травня?
Українські безпілотники можуть з’явитися над москвою під час параду 9 травня. Про це заявив президент Володимир Зеленський на на відкритті VІІІ саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.
Окремо він звернув увагу на символічні сигнали: у москві можуть відмовитися від демонстрації військової техніки на параді, що може свідчити про ослаблення ресурсів: “Це буде вперше, якщо це дійсно так, за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді”.
Ще одним сигналом щодо побоювань щодо безпеки стали антидронові сітки, які з’явились над червоною площею за кілька днів до параду. А в ніч проти 4 травня в москві пролунав вибух через атаку безпілотника, за 6 км від кремля.
Президент України вважає, що найближчі місяці можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни. За його словами, саме влітку 2026 року путін буде змушений визначитися — продовжувати ескалацію чи рухатися до дипломатії. Водночас розмови про можливе “перемир’я” на цей період експерти оцінюють скептично: це радше прагнення кремля забезпечити безпеку власних заходів, ніж про реальні кроки до миру.
Читайте також: Україна б’є вглиб РФ, а ЄС пропонує “тіньове членство”: огляд новин
фото: Zelma Brezinska / Shutterstock
