Археологи виявили доісторичну лісову “капсулу часу”, поховану в стародавніх торфовищах Ексмуру (територія на заході графства Сомерсет і півночі графства Девон в Англії). Знахідка, наповнена збереженими комахами та фрагментами рослин, дає вченим змогу проаналізувати істот, які там жили.
Про це повідомляє The Guardian.
До того ж дослідники сподіваються, що ця знахідка може допомогти відновити багатий ландшафт лісу, який існував майже п’ять тисяч років тому, і захистити його від негативного впливу кліматичних змін.
Дослідники виявили поховану ділянку доісторичного лісу, яка включала залишки осоки, очерету, верби та вільхи. Свідчення життя комах і рослин пізнього неоліту і бронзового віку, включають жуків-земляків, гнойовиків, жуків-ровесників, мохових кліщів і жуків-водомірів. Вчені зазначають, що їх досі можна знайти в здорових водно-болотних угіддях.
Торф містить дуже мало кисню, тому занурена в нього деревина та інші органічні матеріали можуть зберігатися тисячоліттями. Серед знахідок був сегмент верби, датований початком неоліту: 3940-3650 рр. до н.е.
“Найприголомшливіша частина [знахідки] – це те, наскільки все чудово збереглося, і те, що ми тепер знаємо, що тут, де зараз безлісся, були дерева”, – сказав Бейзіл Стоу, рейнджер Національного фонду, який працює над проєктом Південно-Західного торфовища.
“Той факт, що ми знайшли дерева в такому гарному стані, особливо важливий, тому що він допоможе нам з’ясувати, як сформувалися біотопи торфовищ багато тисяч років тому”.
Це означає, за його словами, що “ми можемо знову запустити ці процеси, щоб відновити ландшафт”. Дослідник пояснює, що вчені не намагатимуться повністю відтворити той ландшафт, який був у доісторичні часи. Здобуті результати вони використовуватимуть для того, щоб вирішити, як вберегти цю територію у майбутньому.
Проєкт Південно-Західного торфовища, як називають ініціативу з відновлення, має на меті перетворити пошкоджені торфовища на вологе, різноманітне середовище, яким вони були раніше. Збереження води в торфі також допоможе землі поглинати більше вуглецю і краще протистояти руйнівним наслідкам зміни клімату, кажуть експерти.
Одним із методів відновлення і збереження торфовищ є уповільнення дренажу, щоб забезпечити стабільний рівень підземних вод, які підтримуватимуть вологу, допомагаючи зменшити викиди вуглецю та захистити археологічні залишки. Відновлювальні роботи також допоможуть зменшити ризики повеней.
“На цій ділянці було багато штучних дренажних канав, щоб зробити землю більш продуктивною для сільського господарства”, – сказав Стоу. Осушення знизило рівень ґрунтових вод і висушило торф, через що він перестав поглинати вуглець.
“Тепер ми сподіваємося, що живі вербові дамби будуть утримувати воду в торфовищі, щоб воно залишалося вологим”, – пояснив вчений.
