Вже в ніч на 11 березня у Лос-Анджелесі оголосять переможців цьогорічної премії “Оскар”. Головна інтрига – хто переможе в номінації “Найкращий фільм”, адже цьогоріч багато сильних претендентів, які назбирали мільйони доларів у кінопрокаті, полюбились глядачам по всьому світу та підкорили критиків.

“Американське чтиво”

Фільм Корда Джефферсона, заснований на романі Персіваля Еверетта, розповідає про розчарованого письменника та професора літератури, який пише сатиру на стереотипні “чорні” книги лише для того, щоб ліберальна еліта прийняла це за серйозну літературу та опублікувала із хвалебними відгуками.

«Анатомія падіння»

Кримінальна драма та трилер «Анатомія падіння» французької режисерки та сценаристки Жюстін Тріє цьогоріч вже виборола головну нагороду Каннського кінофестивалю.

Відому письменницю Сандру (Сандра Гюллер) звинувачують у вбивстві чоловіка. Головний свідок трагедії – 11-річний син пари. Хлопчик втратив зір кілька років тому і відтоді його батьки часто сварилися. У залі суду з особливою прискіпливістю розбирають кожну версію, чіпляються до кожного слова, перепитують та провокують надмірні емоції. Всім цікава роль Сандри у смерті її чоловіка, аналізують як саме він випав з вікна. Його штовхнули, сам вистрибнув чи випадково впав?

«Барбі»

Яскрава та іронічна стрічка Ґрети Ґервіґ розповідає історію Барбі, яка живе в наївному ляльковому світі. Головна героїня – стандартна Барбі, у житті якої все ідеально. Але лялька починає помічати, що її тіло раптово змінюється: стопи гнуться, а на стегнах проявляється целюліт. Це зовсім не схоже на її попереднє безхмарне життя у Барбіленді. Тож Барбі вирішує потрапити до реального світу, щоб розібратися з причиною дивовижних змін. 

«Бідолашні створіння»

Фантастична мелодрама «Бідолашні створіння» є вільною адаптацією романа Аласдера Грея, що вийшов друком у 1992 році. До лондонської лабораторії доктора Годвіна Бакстера (Віллем Дефо) привозять тіло вагітної жінки. Прагнучи вкоротити собі віку, вона стрибнула у річку. Експерименти доктора Бакстера доволі сміливі. Він повертає жінку до життя, видаливши їй мозок та замінивши його мозком її ненародженої дитини. Белла (Емма Стоун), а саме так назвав її Годвін, поводиться як маленька дитина. Але з часом вона розвивається та відкриває для себе інтелектуальну та сексуальну свободу.

«Вбивці квіткової повні»

Робота легендарного Мартіна Скорсезе з оскароносними Робертом Де Ніро та Леонардо Ді Капріо у головних ролях. Події відбуваються в 1920-х роках в Оклахомі, в основі сюжету – реальна історія про серію вбивств представників племені осейджів, які у ті часи були захмарно заможними через знайдені на їхніх землях родовища нафти.

Окремої уваги заслуговує драматична робота акторки індіанського походження Лілі Гладстон, яка зіграла Моллі Буркгарт – представницю осейджів. Вона отримала цьогорічний “Золотий глобус” за найкращу жіночу роль у кіно драматичного жанру.

«Залишенці»

Події стрічки розгортаються на початку 1970-х років у приватній школі у Новій Англії. Ангусу (Домінік Сесса) нікуди поїхати на різдвяні канікули, тож він змушений залишитися на два тижні у школі. Разом із ним залишають одного з викладачів – Пола Ханема (Пол Джаматті).

Серед усіх педагогів школи містер Ханем – найсуворіший. Він ніколи не йде на поступки та не робить жодних кроків на зустріч учням. Залишившись віч-на-віч з Ангусом він продовжує поводитися, як звик. Вчитель не врахував, що бувають люди значно впертіші за нього. Зрештою, впертість – чудова спільна риса аби потоваришувати. 

«Зона інтересу»

Німецький трилер Джонатана Глейзера розповідає про коменданта Освенцима (Крістіан Фрідель) та його холоднокровну дружину (Сандра Гюллер), які виховують своїх маленьких дітей у квітучій ідилії біля концтабору.

В основі сюжету – реальна історія нацистського офіцера Рудольфа Гьосса та його родини.

«Маестро»

Стрічка, якій вдалося перевернути застарілу формулу біографічного фільму з ніг на голову. У центрі байопіка – життя та кар’єра відомого диригента та композитора єврейсько-українського Леонарда Бернстайна, якого зіграв сам режисер Бредлі Купер. 

Талановитий диригент вміє грати найскладніші твори та легко сходиться з людьми. Концертні зали по всьому світу зустрічають Леонарда Бернстайна оваціями та аншлагами. Але особисте життя маестро – таємниця за сімома печатками. 

«Минулі життя»

Картина розповідає про дівчину Нору, яка від дитинства була закохана у свого найкращого друга Хе Сона. Але зв’язок між ними перервався, коли вона виїхала з Сеула до Канади із сім’єю. У новій країні Нора вийшла заміж, стала письменницею, а тепер мешкає в Нью-Йорку. Якось героїня отримує повідомлення у соціальній мережі – через 20 років їй написав Хе Сон. Старі друзі розпочинають спілкування.

«Оппенгеймер»

В основі сюжету художнього фільму на реальних подіях лежить історія про створення атомної бомби та її творця – Роберта Оппенгеймера – фізика-теоретика. Саме він у розпал Другої світової війни став керівником Манхеттенського проєкту. Мета Оппенгеймера та його колег – випередити нацистів, які вже наближаються до створення атомної зброї масової поразки.

Під керівництвом Роберта Оппенгеймера проходять успішні випробування першої ядерної бомби у світі. Це дозволяє наблизити перемогу у Другій світовій та якою ціною? Смертоносні бомби падають на Хіросіму та Нагасакі. Японія капітулює, Оппенгеймера зустрічають оваціями. Проте вчений розуміє, що його винахід може призвести до знищення людства.

Нагадаємо також, що цьогоріч на “Оскар” у категорії “найкращий документальний фільм” номінували титуловану роботу українського режисера Мстислава Чернова “20 днів у Маруполі”.