Home Blog Page 38

Стоп ядерному тероризму росії: акції в Лондоні та Единбурзі

У понад 10 містах світу, зокрема в Лондоні та Единбурзі, відбулися акції проти сучасного ядерного тероризму росії.

Ініціативу «Save All Living Things. Stop the russian nuclear war machine – Sanction Rosatom» організували UAnimals та Міжнародний центр української перемоги (ICUV) у партнерстві з Армією Громад України, Світовим Конґресом Українців і локальними організаціями в різних країнах.

Українці та місцеві жителі у різних містах світу вийшли на одночасні акції, щоб вшанувати пам’ять жертв Чорнобильської трагедії та нагадати: ядерна загроза знову стала реальністю для людей та тварин.

З березня 2022 року ворожі війська окупували найбільшу атомну електростанцію в Європі — Запорізьку АЕС, у лютому 2025 року російський дрон пошкодив саркофаг Чорнобильської АЕС. Нещодавно генпрокурор повідомив, що під час російських атак близько 35 “Кинджалів” пролетіли біля Чорнобильської та Хмельницької АЕС.

Всього від початку повномасштабного вторгнення через російську агресію в Україні зафіксували щонайменше 127 інцидентів, які створювали загрозу ядерній і радіаційній безпеці. У 2024 році кількість таких атак була найбільшою — 47 інцидентів, а за перші чотири місяці 2026 року вже зареєстрували ще 16 подій. Це вчергове показує, що росія перетворила ядерний тероризм на інструмент тиску на світ та з дня в день уможливлює нову катастрофу.

«Ми звикли думати про Чорнобиль як про трагедію минулого. Але сьогодні ми знову живемо в реальності, де ядерна загроза — це не історія, а реальний ризик знову стати свідками та жертвами трагедії, в якій буде нищитися все живе. Ми щодня бачимо, як росія вбиває тварин, людей, руйнує цілі екосистеми, наслідки чого вже відчуває весь світ. Ворог не зупиниться ні перед чим, саме тому важливо не мовчати і об’єднуватися, щоб захистити кожне життя. Попереду ще кілька акцій у містах Європи — не стійте осторонь та долучайтеся», — розповіла керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals Ольга Мацько.

Під час акцій учасники та організатори акцій вимагали накласти санкції на російський атомний холдинг «Росатом», який безпосередньо причетний до окупації Запорізької АЕС, досі постачає збагачений уран для Європейського Союзу та заробляє гроші, які фінансують війну проти України.

«Росатом — це не енергетична компанія. Це військово-промисловий комплекс із ядерним прикриттям, де 21 структура всередині корпорації безпосередньо залучена у виробництво озброєнь — від компонентів для дронів до технологій для балістичних ракет “Орєшнік”. Відсутність санкцій дозволяє «Росатому» вільно імпортувати подвійні технології, зокрема, для виробництва крилатих ракет серії X», — коментує Влада Думенко, керівниця комунікацій Міжнародного центру української перемоги, ICUV.

Міжнародні акції супроводжувалися інсталяцією: поряд з учасниками та учасницями акцій розмістили чорні силуети людей і тварин у натуральну величину. Вони символізують жертв ядерної катастрофи у Чорнобилі, а також нагадують про нову загрозу вибуху. Інсталяція підкреслює головну ідею акцій: у радіації немає кордонів, а її наслідки тривають десятиліттями і зачіпають усе живе.

Після вибуху на Чорнобильській АЕС, за різними оцінками в атмосферу потрапило в 100-400 разів більше радіації, ніж під час бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Відбувся викид 50 мільйонів кюрі радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара накрила не тільки Україну, а й сусідні країни, досягла Фінляндії, Норвегії, Швеції, Італії, Ірландії, Франції, Британії та східної частини США. 

Читайте також: Campaign for Ukraine та українська адвокація в Британії: подкаст Make Sense

фото надане пресслужбою UAnimals

Єдність, діаспора, перемога: п’ять ціннісних викликів для українців

Багато з нас вважають найбільшим викликом для України корупцію. А може найбільші наші виклики – безумовна єдність та відносини між людьми й державою? Про це пише публіцист та викладач Києво-Могилянки Валерій Пекар у блозі на УНІАН.

Чимало людей вважають найбільшим викликом України корупцію. А я вважаю, що корупція лікується не проповідями і не відрубанням рук чи голів, а передусім розбудовою прозорих інституцій та економічною свободою.

Натомість бачу п’ять великих ціннісних (морально-етичних чи духовних, іншими словами) викликів, які стоять перед нами.

Перший такий виклик – єдність. Потенційних розколів у нас дуже багато: схід – захід, воював – не воював, ВПО – не ВПО, виїхав – не виїхав, українська – російська в побуті… Та й традиційні розриви між заможними й незаможними, краще та гірше освіченими тощо лише посилилися. Додайте до цього найбільший реальний розрив на основі політичних прихильностей.

Ці розриви можуть розірвати країну на шматки, а наш ворог саме сюди вкладає гігантські зусилля (а у випадку тимчасового замирення більша частина ворожого бюджету війни піде саме сюди).

Втримати суспільство разом, докупи – величезний, найбільший ціннісний виклик.

Водночас єдність має свої межі. Чи маємо ми єднатися з тими, хто обкрадає державу та військо? З тими, хто напряму працює на ворога? З тими, хто свідомо поширює ворожу пропаганду, або ж саморобні наративи, що ведуть до поразки? Будь-яке “ми” має межі, і правильно їх встановити – найбільший ціннісний виклик.

Другий найважливіший ціннісний виклик – людиноцентричність. Наша постколоніальна держава не здатна його проявити, і це ми мусимо її навчити, бо більше нема кому.

Передусім це стосується найболючішої точки нашого часу – прав військовослужбовців. Найбільш заслужена й героїчна частина суспільства має найменше прав, порівняно з цивільними. Так не може продовжуватися, бо це нас зруйнує. Не краща ситуація з іншими незахищеними категоріями громадян, але права військовослужбовців є найбільш нагальною проблемою.

Очевидно, людиноцентричність у стосунках між державою і громадянином цим не вичерпується. Про цю проблему треба говорити на всіх майданчиках, аж поки знайдемо і втілимо найнеобхідніші рішення. І часу обмаль, ми живемо у позичений час.

Третій виклик – державотворення. Дивним чином ті, хто працює на державу, також стали ураженими у громадянських правах. А на додачу вони вважаються в суспільстві поганцями.

І все, що пов’язано з державою, має присмак нечистого й ганебного. Звідки це росте, зрозуміло – в нас століттями держава була не своя, чужа, загарбницька, окупаційна, від неї треба було ховатися й триматися подалі. Але ж тепер в нас держава українська, а ставлення залишилося те саме.

Продовжуючи в тому ж дусі, ми ризикуємо державу втратити. Бо хто не розбудовує власну, той врешті буде приречений працювати на чужу. Нам треба поміняти це ставлення, щоб уможливити прихід на державну службі гідних та професійних людей.

Четвертий виклик – світове українство. Повернуться точно не всі. Можна їх відрізати й оголосити зрадниками. Але варто вчинити навпаки: оголосити частиною великого світового українства, закликати залишатися українцями й українками за допомогою українських організацій, рухів, церков, шкіл, української мови в побуті, української культури (а для цього треба періодично приїжджати насичуватися нею), включеності в українські інтереси…

Українці сьогодні є світовою нацією, що робить великий внесок у поступ і культуру людства, і нам треба визнати й навчитися використовувати це, десь копіюючи чийсь успішний досвід, а десь, винаходячи своє.

П’ятий виклик, останній, але не менш масштабний. Наближається наша перемога (стривайте кидати в мене помідори, дослухайте до кінця). Так чи інакше, ми вистояли, а росія завалюється, хай цей процес ще несе в собі ризики нашої поразки (в тому числі описані вище) та розтягується на тривалий час. Але я хочу сказати про інше. росія звикла всі свої поразки оголошувати перемогами. А ми натомість свої перемоги звикли вважати поразками, бо вони не ідеальні, бо вони не такі бездоганні, як ми прагнули.

Тож, коли Україна здобуде перемогу, наш ворог зробить все можливе, щоб переконати нас, що це наша поразка, і ми самі будемо готові в цьому переконатися й допомогти іншим повірити.

І тоді радість перемоги обернеться гіркотою, і це здатне розірвати нас на шматки й позбавити майбутнього. Нам вже сьогодні треба готуватися до майбутньої перемоги так само, як і усвідомлювати можливість поразки. Нам треба бути готовими до майбутнього, інакше страх перед майбутнім нас зруйнує.

Кожен із цих викликів можна розписувати детальніше, але зазначу лише головну причину цих лих і головні ліки від них.

Головна причина цих – колоніальна травма. Розколи в суспільстві, підозри й ненависть між людьми, ворожість держави до людини, а людини до держави, зневіра та комплекс жертви є наслідками колоніальної травми, століть бездержавності й геноциду ХХ сторіччя.

Головні ліки – діалог. Не мовчати, говорити про ці виклики. Спочатку наодинці з собою, потім – з іншими людьми, близькими й однодумцями, а згодом – з незнайомими й різнодумцями. Перев’язуючи нитками діалогів різні прошарки суспільства та соціальні групи й регіони, а водночас перев’язуючи ними наші застарілі й нові рани. Це – завдання духовних пастирів, громадських активістів, журналістів, митців, лідерів громад, членів різноманітних спільнот, кожного і кожної з нас.

Читайте також: “Я не живу ні там, ні тут”: психолог про внутнішню кризу українок за кордоном

Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. 

фото: Shutterstock

У Лондоні судять двох українців у справі підпалів майна, пов’язаного зі Стармером

У Лондоні 29 квітня стартував судовий процес щодо серії підпалів, пов’язаних із майном прем’єр-міністра Британії. Серед обвинувачених — двоє українців, а в центрі розслідування — ймовірна змова, гроші та загадкова особа під псевдонімом “El Money”.

Деталі судового засідання публікує Sky News.

За даними слідства, серія інцидентів сталася у травні 2025 року на півночі Лондона. Перший випадок зафіксували 8 травня — тоді підпалили автомобіль Toyota RAV4, який раніше належав Кіру Стармеру.

Уже 11 травня виникла пожежа біля вхідних дверей житлового будинку в районі Іслінгтон, пов’язаного з нинішнім прем’єром. Наступного дня загорівся будинок у Кентіш-Тауні, де Стармер проживав до переїзду на Даунінг-стріт.

Слідчі вважають, що всі три епізоди можуть бути частиною однієї спланованої серії підпалів.

Хто опинився на лаві підсудних

29 квітня 2026 року в суді Old Bailey постали троє обвинувачених: 22-річний українець Роман Лавринович, 35-річний Петро Починок та 27-річний громадянин Румунії Станіслав Карпюк.

Їм інкримінують змову з метою пошкодження майна шляхом підпалу в період з 1 квітня по 13 травня 2025 року. Окремо Лавриновича обвинувачують у підпалах із наміром створити загрозу життю.

Усі троє підсудних заперечують свою вину.

Що кажуть прокурори: гроші, переписка і підготовка

Під час першого дня слухань прокурор заявив, що обвинувачені діяли за винагороду, яку обіцяв невідомий чоловік під псевдонімом “El Money”. За версією слідства, він спілкувався з ними російською мовою та координував дії.

Суду представили переписку і дзвінки між підозрюваними, які, за словами обвинувачення, свідчать про ретельне планування. Зокрема, йдеться про підготовку до підпалів, закупівлю легкозаймистих матеріалів і навіть інструкції щодо знищення доказів — зокрема очищення телефонів від повідомлень.

Також прозвучала версія, що один із обвинувачених нібито повертався на місце підпалу, щоб зафіксувати наслідки на фото та відео.

Серед доказів — записи камер відеоспостереження, які, за даними прокуратури, зафіксували переміщення одного з фігурантів у ніч другого підпалу. Також суду продемонстрували відео, де людина підпалює вхідні двері будинку, використовуючи запалювальні матеріали.

Окрему увагу приділили повідомленням про оплату. Прокурор зазначив, що обвинувачені активно обговорювали гроші та очікували їх після виконання завдань. У переписці звучали фрази про “£2000 за роботу” та прохання якнайшвидше отримати оплату.

Крім того, суду повідомили про так зване “секретне слово”, яке нібито потрібно було використати у разі затримання.

Очікується, що розгляд справи триватиме до кінця травня. Суд продовжить вивчати докази та заслуховувати сторони.

Читайте також: Підпали майна прем’єра Британії: українця могли завербувати спецслужби рф

фото: salajean / Shutterstock

Українці в Онтаріо зможуть обміняти водійські посвідчення без іспитів

З 1 травня 2026 року українці, які проживають у канадській провінції Онтаріо, зможуть обміняти своє водійське посвідчення на місцеве без складання теоретичного та практичного іспитів.

Як повідомляє Генконсульство України в Торонто, йдеться про повноцінний обмін на посвідчення класу G — стандартну категорію для водіїв легкових авто.

Ініціативу офіційно погодили в середині квітня під час зустрічі міністра транспорту Онтаріо Прабміт Сінгх Саркарія та посла України в Канаді Андрій Плахотнюк. Рішення має допомогти українцям швидше інтегруватися після вимушеного переїзду, водночас не знижуючи стандартів дорожньої безпеки. Саркарія зазначив, що Онтаріо прагне підтримати українські родини, які шукають стабільності, і спростити для них доступ до базових послуг та можливостей.

Які документи потрібні

Щоб обміняти посвідчення категорії B на канадське, заявнику потрібно підготувати:

– чинне українське водійське посвідчення з фото
– документ про автентифікацію (виданий не пізніше ніж за 6 місяців українськими дипломатичними установами або МВС), який підтверджує дійсність прав і стаж водіння
– документ, що посвідчує особу

Якщо документи не англійською або французькою, необхідний сертифікований переклад.

Водночас вимоги до безпеки залишаються: заявники повинні відповідати критеріям щодо стану здоров’я та зору.

Після схвалення заявки українське посвідчення доведеться здати місцевим органам влади.

Як наголосив Плахотнюк, це рішення має практичне значення для повсякденного життя: водійські права відкривають доступ до роботи, освіти та базової мобільності.

За його словами, для багатьох українців, які були змушені залишити дім через війну, можливість користуватися авто — це ключ до самостійності та швидшої адаптації. Українська сторона також висловила сподівання, що інші провінції Канади наслідують цей приклад.

Читайте також: Найдорожчі помилки водіїв: топ штрафів у Британській Колумбії

фото: Shutterstock

London Fashion Day Season 7: новий діалог між ідентичністю, культурою та модою

Новий сезон починається в Лондоні! 1 травня 2026 року London Fashion Day повертається до St John’s Church, Hyde Park, продовжуючи розвиватися як міжнародна платформа для emerging designers та незалежних fashion-голосів.

Розташований в одному з найатмосферніших культурних просторів міста, сьомий сезон об’єднує креаторів, професіоналів індустрії та медіа у форматі, який водночас залишається камерним і глобально пов’язаним.

Цей сезон представляє новий напрям кампанії — той, що позиціонує моду не просто як візуальне висловлювання, а як мову, що існує поза кордонами, поза сказаними словами та поза фіксованою ідентичністю.

Знята на світанку в центрі Лондона, кампанія відображає місто як точку перетину. Місце, де культури зустрічаються, особисті історії накладаються одна на одну, а одяг стає формою діалогу.

У центрі цієї розповіді — іранський модель Amirsam Mohammadzadeh, чий особистий і професійний зв’язок з Україною додає історії тихого, але сильного емоційного шару. Він представлений в образі українського бренду YADVIGA NETYKSHA — колаборації, що виходить за межі естетики та переходить у більш інтроспективний простір.

Колекція ставить під сумнів традиційну функцію одягу. Через прозорі тканини, які відкривають тіло, водночас приховуючи обличчя, вона досліджує напругу між відкритістю та захистом, видимістю та анонімністю. У цьому контрасті одяг більше не виступає щитом, а стає медіумом — тим, що дозволяє людині бути побаченою не лише фізично, а й емоційно.

У цьому сезоні є певна тиша. Відчуття, що мода у своїй найчеснішій формі більше не про декор, а про присутність — про те, що залишається, коли все зовнішнє відходить на другий план.

Як зазначає засновник та продюсер Костянтин Леонтьєв: “Незалежно від того, наскільки сильно ми шукаємо досконалість у стилі, трендах чи fashion-напрямах, у центрі всього завжди залишається людина — її індивідуальність, її ідентичність.

Одяг стає підсилювачем смаку — тим, що розкриває те, що вже існує всередині нас, і дає нам впевненість.

Цього сезону ми хотіли повернути фокус до людей. До того, ким ми є, наскільки всі ми різні, і водночас наскільки глибоко пов’язані спільним бажанням — жити в одному світі та створювати красу разом.”

Поруч із концептуальним розвитком London Fashion Day продовжує розширювати свою роль як професійна платформа, пропонуючи дизайнерам не лише видимість, а й продакшн, структуру та доступ до міжнародної fashion-мережі. Проєкт залишається вірним своїй місії — підтримувати нові голоси та створювати простір для автентичного самовираження в індустрії.

Season 7 представлений у партнерстві з NITISI як Official General Partner та COREBUD як Exclusive Partner. Ці колаборації розширюють розмову сезону за межі самої моди — у напрямі інновацій, структури та систем, які формують те, як ми створюємо й існуємо.

Програма London Fashion Day

1 травня простір St John’s Church перетвориться на більше, ніж подіум. Програма розгортатиметься протягом дня як безперервна послідовність презентацій:

  • 13:00 — LCCA Showcase. Кураторська runway-презентація emerging designers з London College of Contemporary Arts, що представляє нове покоління креативних голосів, які формують майбутнє моди.
  • 14:00 — Brera Milano / Anabelle Clothing
  • 15:00 — Amira / RICKY XTOPHA
  • 16:00 — Olimzoda Mahin / SOFI RICH AND MALUSHA Bags / LEV3L UP
  • 17:00 — Atelier Pardis / Mur Mur / KEKA
  • 18:00 — Riri Couture / Gorsset

Поза подіумом подія продовжується як живе середовище творчого обміну — де медіа, дизайнери та гості взаємодіють через інтерв’ю, нетворкінг і створення контенту в просторі локації.

Відвідування залишається безкоштовним, а доступ організований через обрані show slots, що дозволяє кожному гостю відчути подію у продуманий і кураторський спосіб.

Сьомий сезон також підтримується мережею партнерів, чий внесок формує платформу на кількох рівнях.

Supported by Trade Mark Wizards Ltd, Laura TIMM, To Do Business Club, AVGRANT Strategy Group, London Dental House, OFN – One Fluid Night LGBTQIA+ Film Festival, and Delora Digital Model Hub.

Beauty-напрям очолюють The Fellowship і Sasha Mamedova, тоді як освітня співпраця продовжується з London College of Contemporary Arts (LCCA).

Guest experience доповнюють Lotus Realm як Restaurant Partner та PAYAVA як Hospitality Partner. Технічний продакшн забезпечує Show Empire.

На міжнародному рівні проєкт пов’язаний з Odessa Fashion Day, Fashion Academy Paris і Global Fashion Net, посилюючи свою транскордонну присутність.

Медійне висвітлення підтримується широкою мережею, до якої входять FASHION TV, FAB UK Magazine, GLAM Week Magazine, London One Magazine, London Business Journal, FOSTYLEN, Cool’baba Magazine, ML Business Magazine, Prominent Magazine, Studio of My Dreams, FASHION FRONTIER, Racing Fashion, FLICKER Magazine, IKON Magazine, ARRANT Magazine та filmmaker Dinara Ostr.

У час, визначений постійними змінами, London Fashion Day пропонує щось тихіше, але більш резонансне — повернення до автентичності. До індивідуальності. До ідеї, що мода — це не лише те, що ми бачимо, а й те, що ми розуміємо.

І, можливо, ще важливіше, те, що ми відчуваємо.

Більше про українську моду на подіумах Лондона, про London Fashion Day та її засновника — в інтерв’ю: Голос української моди в Лондоні: розмова з Костянтином Лєонтьєвим про London Fashion Day

фото: Mariana Zabramna

Штрафи на кордоні: що українцям потрібно декларувати в 2026 році

Кілька зайвих покупок у валізі — і замість швидкого проходження контролю можна отримати штраф. Україецям нагадують: частину багажу потрібно обов’язково декларувати, навіть якщо це здається дрібницею.

За інформацією Державної митної служби, правила перевезення особистих речей залишаються чітко регламентованими, але саме їхнє ігнорування найчастіше стає причиною штрафів. Під час перетину кордону громадяни мають обрати один із двох форматів контролю — «зелений» або «червоний» коридор. І цей вибір фактично є заявою про вміст багажу.

Якщо обрано «зелений коридор», людина підтверджує, що не перевозить нічого забороненого або такого, що підлягає обов’язковому декларуванню. В іншому випадку потрібно скористатися «червоним коридором» і оформити відповідні документи.

Що можна провозити без декларації

Митники пояснюють, що спрощений контроль дозволяє перевозити речі для особистого користування без заповнення декларації, але лише в межах встановлених норм. Зокрема, йдеться про:

– до двох мобільних телефонів
– один фотоапарат
– до двох ноутбуків або портативних комп’ютерів
– особисті прикраси
– спортивне спорядження
– парфуми до 100 мл
– алкоголь і тютюн у дозволених обсягах
– готівку до 10 000 євро в еквіваленті
– товари загальною вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг
– лікарські засоби — у межах рецепта або не більше п’яти упаковок кожного найменування

Важливий нюанс — ці правила діють для «зеленого коридору» і застосовуються не частіше ніж раз на добу.

Які речі потрібно декларувати

Якщо у багажі є предмети, що виходять за межі дозволених норм або потребують спеціального контролю, необхідно обирати «червоний коридор». До таких категорій належать:

– культурні та історичні цінності
– банківські метали
– окремі лікарські препарати, зокрема наркотичні
– цінні папери
– товари дорожчі за 500 євро
– домашні тварини (за наявності документів)

Також декларуванню підлягають речі, для яких потрібні спеціальні дозволи.

У разі недекларування або приховування товарів передбачені штрафи, а також можливе вилучення частини речей чи коштів.

Читайте також: Три документи для виїзду дитини за кордон: актуальні правила 2026 року

фото: Netfalls Remy Musser / Shutterstock

«Я не маю права на помилку»: як українець мотивує тисячі бігунів у США

Ультрамарафонець Микола Таран, родом із Прикарпаття, продовжує підкорювати спортивні маршрути у США. Про це пише Informator.

Нещодавно він долучився до команди пейсмейкерів Utah Race Pacers на одному з престижних марафонів у Солт-Лейк-Сіті. Потрапити до подібної команди іноземцю вкрай складно. Однак досвід українського спортсмена — змагання в Європі, а також забіги на Алясці та в Маямі — став вирішальним аргументом.

Не просто біг, а відповідальність за інших

На дистанції 42 км Таран виконував роль пейсмейкера — задавав темп для групи бігунів і фактично допомагав їм дійти до фінішу. Його завданням було не лише витримати маршрут, а й фінішувати з максимальною точністю — рівно за 3 години 45 хвилин.

Сам спортсмен зізнається, що така роль — це передусім психологічне навантаження: «Це морально важко, бо ти не маєш права на помилку, не можеш зупинитися чи проспати. На тебе сподіваються люди».

Упродовж забігу він тримав спеціальний орієнтир для учасників — табличку з часом, за яким рухалася група.

Марафон у Солт-Лейк-Сіті, який прийматиме зимову Олімпіаду-2034, став випробуванням навіть для досвідченого атлета. Маршрут пролягав через гірські ділянки та напівпустельні ландшафти, а старт відбувався за температури близько +7°C із сильним вітром.

За словами організаторів, саме такі умови роблять цей марафон одним із більш технічних у США.

Вишиванка як знак ідентичності

Окрему увагу спортсмен приділяє культурній місії. Під час забігу в штаті Юта Таран вийшов на старт у вишиванці, привернувши увагу як місцевих мешканців, так і української діаспори.

Він переконаний, що такі жести мають значення: кожен виступ — це можливість нагадати світу про Україну не лише через новини, а й через особисті історії.

Найближчим часом спортсмен планує новий виклик — марафон у Денвері, а також благодійні ініціативи на підтримку України.

Читайте також: 11-річний українець, який вижив після ракетного удару, пробіг дистанцію Бостонського марафону

фото з особистого архіву Миколи Тарана

Недооцінені міста Британії: 6 напрямків, які варто відкрити цього року

Поза популярними туристичними маршрутами в Британії ховаються міста, які не потрапляють у гучні гіди, але здатні неабияк здивувати. Туристи все частіше шукають локації з меншими натовпами, доступнішими цінами та автентичнішою атмосферою.

Від диких узбереж до портових історій і гірських пейзажів — розповідаємо про неочевидні напрямки, які можуть стати справжнім відкриттям.

Ларн: більше, ніж просто порт

Ларн. що в Північній Ірландії, часто сприймають як транзитну точку на шляху до Шотландії, однак місто має власний туристичний потенціал. Воно розташоване серед мальовничих ландшафтів із пляжами, пагорбами та гірськими маршрутами.

Поблизу — затишні узбережжя на кшталт Глендаун, а також природні зони для хайкінгу. Місто поєднує природу з історією: тут збереглися середньовічні об’єкти, зокрема замок і старовинні церкви. За словами тревел-експертів, Ларн — це варіант для тих, хто шукає спокій і менш туристичну атмосферу.

Свонсі: пляжі й історія в одному місці

Свонсі на півдні Уельсу поєднує морське узбережжя з багатою історією. Місто, засноване ще у XII столітті, довгий час було важливим торговим центром, і сьогодні тут збереглося чимало історичних пам’яток.

Головна перевага — близькість до затоки Кардіган і півострова Гауер, який вважається однією з найкрасивіших природних зон Британії. Туристи можуть поєднати культурну програму з активним відпочинком: від музеїв до серфінгу чи прогулянок узбережжям.

Плімут: місто великих морських історій

Англійський Плімут — один із символів морської історії Британії. Саме звідси вирушали у подорожі відомі мореплавці, а місто століттями залишалося важливим портом.

Сьогодні це поєднання музеїв, набережних і пляжів. Тут можна дослідити історію флоту, прогулятися уздовж гавані або провести день на узбережжі. Місто підійде тим, хто хоче відчути атмосферу британського півдня без натовпів туристів.

Гарвіч: недооцінений порт із характером

Гарвіч у графстві Ессекс — ще одне місто, яке часто оминають туристи. Попри це, воно має давню портову історію та цікаву архітектуру.

Серед ключових локацій — фортифікації XVIII століття, старі церкви та музей, що розповідає про морське минуле регіону. Розташування на узбережжі Північного моря додає можливостей для прогулянок і спокійного відпочинку біля води.

Інвернесс: ворота до Хайлендсу

Інвернесс часто називають стартовою точкою для подорожей Шотландським нагір’ям. Місто стоїть на березі річки Несс і поєднує спокій провінції з розвиненою туристичною інфраструктурою.

Звідси легко дістатися до Loch Ness, Cairngorms National Park чи інших природних локацій. Сам Інвернесс також пропонує музеї, історичні будівлі та гастрономічні маршрути — від традиційної кухні до сучасних закладів.

Обан: морські ворота до островів

Обан на західному узбережжі Шотландії — ідеальний варіант для тих, хто хоче дослідити острови. Місто розташоване серед гір і моря, створюючи класичний шотландський пейзаж.

Звідси курсують пороми до популярних островів, зокрема Малл і Айлей, відомого своїми віскі. Сам Обан теж вартий уваги: тут є історичні споруди, як-от вежа Маккейга, а також одна з найстаріших винокурень країни.

Читайте також: 7 ідей для ідеальної одноденної подорожі з Лондона цієї весни

фото: Felix Lipov / Shutterstock

Благодійні забіги OPORA в Лондоні: як долучитися українцям

На початку травня в лондонських парках Hyde Park та Victoria Park відбудуться благодійні забіги, організовані OPORA. До участі запрошують усіх незалежно від досвіду чи фізичної підготовки.

Організатори закликають провести день активно, познайомитися з новими людьми та водночас підтримати українців у Британії. Очікується, що до забігів долучаться кілька десятків учасників. Доступні дві дистанції — 5 та 10 кілометрів.

– 3 травня — Victoria Park
– 9 травня — Hyde Park

Одна з учасниць, Галина, розповіла, що після переїзду до Британії саме OPORA допомогла їй розібратися з базовими питаннями життя за кордоном: «Тепер я хочу підтримати організацію, яка щодня допомагає українцям у Великій Британії».

Інша учасниця, акторка та режисерка Євгенія, наголошує: «Для мене важливо привертати увагу до українців та України. Ми маємо гуртуватися та не забувати, що ми є амбасадорами нашої країни».

Організатори радять обирати дистанцію відповідно до власних можливостей і не боятися долучатися навіть без досвіду.

Деталі та реєстрація

Після реєстрації учасників додають до закритої групи підтримки, де вони можуть обмінюватися інформацією, отримувати поради та готуватися до забігу разом.

Чому це важливо

Участь у забігу — це не лише про спорт, а й про внесок у роботу організації OPORA, яка щодня допомагає українцям адаптуватися у Британії.

OPORA з’явилася після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році як відповідь на потребу українців у підтримці за кордоном. Сьогодні це один із ключових інформаційних і допоміжних центрів для української спільноти в UK. Організація надає новоприбулим інструкції українською мовою, консультує, забезпечує екстрену підтримку та об’єднує людей у велику онлайн-спільноту. Завдяки технологіям і партнерствам OPORA масштабує свою допомогу та оперативно реагує на виклики, з якими стикаються українці.

Станом на зараз учасники вже зібрали близько £900, і збір коштів триває.

Читайте також про інші українські події в Лондоні цього тижня: Fiїnka, гумор та кіно

Real_life_photo / Shutterstock

Паспорт із Трампом: у США готують “ювілейний” документ до 250-річчя

Схоже, у США вирішили, що до великого ювілею незалежності варто додати не лише святкових подій, а й трохи персонального брендингу.

Як повідомляє ВВС, Держдепартамент США планує випустити лімітовану серію паспортів з обличчям Дональда Трампа до 250-річчя незалежності країни.

За словами речника відомства Томмі Піготта, на внутрішньому боці обкладинки нового документа буде розміщено портрет Трампа поверх тексту Декларації незалежності. Поруч — його підпис, виконаний золотим кольором. На інших сторінках передбачені історичні сцени, зокрема момент підписання Декларації батьками-засновниками.

При цьому технічна частина документа не зміниться — він матиме ті ж елементи захисту, що й звичайний американський паспорт.

Хто і як зможе отримати “особливий” паспорт

Йдеться про обмежений тираж, який видаватимуть у паспортному агентстві у Вашингтоні. Отримати такий документ зможуть громадяни, які подаватимуть заявку на новий паспорт.

Додаткової оплати не передбачено — але є нюанс: паспорти видаватимуть лише доти, доки не закінчиться наклад. Іншими словами, це щось між державним документом і колекційним сувеніром.

Випуск приурочений до святкування 250-річчя незалежності США в межах ініціативи America250.

Окрім паспортів, у програмі — події не менш символічні: від бою UFC у Білому домі до автоперегонів вулицями Вашингтона. Схоже, формат святкування вирішили зробити максимально видовищним.

Трамп і його ім’я — скрізь, де можна

Нові паспорти — не перший випадок, коли ім’я або образ Трампа інтегрують у державні проєкти. З початку його другого президентського терміну його ім’я вже отримали:

– майбутній клас військових кораблів;
– візова програма для заможних іноземців;
– урядові сервіси та навіть дитячі ощадні рахунки.

До цього додалося перейменування культурних інституцій, зокрема центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді та Інституту миру США.

А ще раніше було схвалено випуск пам’ятної золотої монети із зображенням президента. І, як очікується, невдовзі підпис Трампа може з’явитися і на паперових грошах — уперше в історії США для чинного глави держави.

Критики вбачають у цьому тенденцію до персоналізації державних символів. Адже коли президент з’являється і на паспортах, і на монетах, і навіть у назвах установ, виникає логічне питання: де проходить межа між державним і особистим брендом.

Читайте також: Король Британії в США: що сказав про Україну і про що говорив з Трампом

фото: Shutterstock

Translate »