«Нас здали», «Влада забула про Маріуполь», «Волонтери все розікрали», «Ворог не в кремлі –  ворог в Києві»….Якщо ви читали таке або щось схоже і виникала думка «пропало геть усе», а ви б мали таке бачити, тоді ви знайомі з робою ІПСО.

ІПСО – це інформаційно-психологічна операція. І таку інформаційну війну рф також веде зараз проти України. Тобто, головна мета ворога – залякати український народ, підштовхувати людей до зневіри шляхом дезінформації та змінити їх думки на свою користь.

Останнім часом пропаганда активно працювала у соціальних мережах, де найчастіше й можна зустріти наслідки інформаційно-психологічної операції. До прикладу, нещодавно рф використовувала тему полонених для ІПСО проти українців, особливо проти вразливої категорії – родин полонених та зниклих безвісти. Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Як створюються ворожі маніпуляції у соцмережах та чому люди вірять у  фейки – розповіли експерти у нашому матеріалі.

ІПСО в соцмережах прямо зараз

Про ботоферму та як блогери просувають ІПСО в соцмережах розповіла Юлія Янишевська. Вона – маркетологиня, волонтерка,  має досвід роботи у сфері кібербезпеки, а також веде блог присвячений медіаграмотності.

ІПСО «атака – як все починалось?

«Насправді, робота ІПCО активно кипіла ще задовго до повномасштабного вторгненні. На жаль, ми просто не помічали такої інтенсивності цього прогріву, але робота не припинялась ні на мить. Показовим наслідком цього було «заморожування» війни і толерування (а подекуди й нарощення) російського сліду в нашому інфопросторі та культурі, – пояснює Юлія Янишевська. – Результат ми побачили в лютому 2022: заморожування було просто відтягуванням часу аби накопичити ресурси для повноцінного вторгнення».

З початку 2022 року українці почали відчувати інтенсивніше на собі дію ІПCО, ніж раніше, адже побільшало простору для дії: стало більше потенційно слабких місць, болючих чутливих тем та потенційних страхів шляхом яких можна масово впливати на свідомість населення, пояснює Юлія.

«Пригадаймо декілька прикладів: повторний напад з Білорусі, наступ з Придністровʼя, ядерна небезпека чи потенційні провокації на ЗАЕС. Ми продемонстрували надзвичайну єдність та сміливість наприкінці лютого 2022 і були більш доволі організованими, як одне ціле.

І коли здавалось би, що нам вже важко піддаватись на такі провокації –  ІПСО розгортаються переважно на внутрішні проблеми, адже якщо народ не знищити «ззовні» –  шляхом нападу, найкращий спосіб його «перемогти» – розділити суспільство завдяки тиску на внутрішні процеси країни», – роз’яснює спеціалістка.

За її словами, причиною нинішнього сплеску ІПСО є банальна відсутність будь-яких стратегічних перемог росії. Яскравим прикладом цих операцій бачимо різні вкиди для розхитування ситуації навколо країни, повʼязані із недовірою до влади, проведенням виборів та інші дії, якими хочуть примусити до мирних переговорів та розганяти питання державного перевороту.

«Так, у нас є багато питань до влади і ми повинні громадським тиском контролювати вищий менеджмент, але якраз цим нами намагаються маніпулювати ззовні», – коментує  маркетологиня.

Ботоферма та її ефективність

Що таке ботоферми? Це компанії, які масово створюють несправжніх користувачів соцмереж і від їхнього імені пишуть тисячі коментарів. Зараз ботоферма росії активно поширює фейки і в наших соцмережах.

Влітку СБУ на своєму сайті заявили про викриття «мільйонної ботоферми», яка діяла «на підрив державної безпеки України».

Юлія Янишевська зазначає, що ботоферма відіграє ледь не ключову роль в ІСПО.

«По-перше, за допомогою ботів можна «промацати» слабкі місця українців, які вступають у дискусії у коментарях. До них активно підключаються боти, які водночас шукають ці чутливі теми і далі розкручують потрібні їм наративи в соцмережах».

Також експертка додає, що якщо проаналізувати ці обговорення, то можна помітити –  більшість негативу та емоційних коментарів йде саме від ботів.

«Для непересічного громадянина це виглядатиме як суспільна думка і, звісно, вона вплине на його сприйняття», – пояснює пані Юлія та додає, що СБУ та громадські ініціативи постійно публікують списки Телеграм-каналів та інших джерел, які координують спецслужби рф. Тож рекомендую проглянути їх і відписатись, якщо досі читаєте їх».

Центр протидії дезінформації опублікував на своєму сайті перелік ворожих Teлеграм-каналів, що діють на території України та закликав не довіряти їм.

Сумнівні акаунти та блогери, які «розганяють» ІПСО

Для того, аби підтримувати інформаційну гігієну, важливо вміти розпізнавати маніпуляції та фейкові акаунти. Дотримуйтесь кількох практичних порад:

1. Оцінити профіль: перед тим як підписатись на когось або читати пости – дослідіть детально профіль. Наприклад, Інстаграм показує дату створеного акаунта, кількість підписок та підписників і хто саме серед них. Важливо аналізувати типи публікацій та взаємодією з іншими користувачами. Якщо місце створення акаунту не Україна (це може бути не лише росія, а й різні країни світу) і виглядає він підозріло – ви потрапили на бота.
2. Перевірка профільних фотографій: зазвичай ботоферми використовують зображення, які розповсюджуються в Інтернеті. Застосуйте зворотний пошук зображень щоб перевірити їхню автентичність. Досить часто під однією аватаркою може бути десятки акаунтів, і висновок очевидний: це бот.
3. Активність на сторінці: якщо канал в Телеграмі чи Інстаграм-акаунт має підозріло великий обсяг коментарів за короткий період часу (і, як правило, вони негативні та емоційні) це може бути ознакою неорганічної активності тобто ботів. Аби перевірити такі акаунти дивіться пункт 1 та 2.
4. Риторика та стилістика постів і коментів: Фейкові акаунти можуть використовувати специфічну мову, яка не характерна для нормальних користувачів. Сюди можна віднести, як доволі емоційні коментарі та пости, які виглядають як один в один з іншими акаунтами та джерелами. Також варто дивитись на стилістику написання: часто через автопереклад боти видають самі себе. «Останній приклад, котрий бачила це «новина» як у Харкові хлопців пакують невідомі чоловіки в «НАМИСТА». Очевидно, це був автопереклад «браслет» у значенні наручників. Офіційні канали як правило проходять редакцію новин і таких речей не має бути регулярно», – додає фахівчиня.
5. Фільтруйте ваші чати-спільноти: фейкові акаунти часто приєднуються до спеціалізованих груп чи спільнот для розповсюдження ідеологій або дезінформації. Це можуть бути і чати підʼїзду і, наприклад, українців за кордоном.

Юлія Янишевська радить мінімізувати спілкування у чатах, де є незнайомі вам люди чи акаунти у великій кількості, або ж використовувати їх суто у справах і не ділитись там чутливою інформацією (наприклад, де було «гучно» тощо).

«Фактчекінг інформації та медіаграмонтість: не полінуйтесь перевірити підозрілу вам інформацію на правдивість, дослідивши її джерела. Дочекайтесь коментарів офіційних служб та каналів, аналізуйте медіаматеріали з новин. Для того, аби навчитись це, рекомендую почитати статті або пройти курси з фактчекінгу чи медіаграмотності”.

Додамо, експертка радить один з таких безоплатних онлайн-курсів «Prometheus».

Часом і серед українских блогерів можна побачити роботу ворожого ІПСО: маніпуляція та історії про ніби-то зраду. Тому велика аудиторія у соцмережах та популярність – це не завжди про правдивість інформації, яку вони подають.

«Наразі ми можемо помітити, як інформаційно-психологічний вплив просочився всюди. Зокрема, ряд відомих блогерів викрили в підігруванні ІПСО. Важко сказати однозначно, хто з них свідомо промиває мізки українцям, а хто теж піддався ІПCО, але факт є фактом: наративи одні й ті самі, а подекуди текст майже не змінено. Заголовки та «думки» про те, що все погано, дивним чином збігаються з текстами-методичками в каналах, типу «цифрової армії росії». Тут працює проста формула: показуєш розважальний контент, лайфстайл, тобі довіряє аудиторія і вважає тебе своїм «другом». Коли довіра є – можна просовувати свої (радже сусідські) наративи та ідеї, як ось було нещодавно в інфопросторі», – зазначає маркетологиня.  

Як висновок, кілька простих, але ефективних порад від Юлії Янишевської:

• відписатись від всього, що розносить зраду, містить провокативні та емоційні заголовки;
• довіряти лише офіційним джерелам і перевіряти інформацію з різних ресурсів: краще обрати декілька офіційних, яким довіряєте;
• утримуватись від будь-яких коментарів в Інтернеті (повірте, без вашої думки під постом всі будуть жити як жили, окрім ботів та агентури);

Також співрозмовниця підкреслює, що усім зараз варто донатити та допомагати країні та один одному в цей важкий час. Адже коли завжди є чим зайнятись для спільного блага, то нема часу думати про зраду і як все пропало, бо ще не пропало, все в наших руках!

Загалом коштів на інформаційну війну агресор не шкодує. На це рф виділяє десятки мільйонів доларів, про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони та додали, щоце завжди дешевше, якщо порівнювати з витратами на полі бою. ІПСО, попри свою дорогу вартість, вигідніше, аніж інвестувати у поле бою: 100 комп’ютерів дешевше, аніж один танк.

Чому люди «ведуться» на ІПСО?

Психолог, член Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Артем Козорезов розповідає, що насамперед автори ІПСО використовують загальнолюдські особливості сприйняття та мислення (тобто,  як ми фільтруємо інформацію та обробляємо її).

Також експерт виділяє основні моменти, чому люди сприймають фейки як правдиві новини.

«Це швидкість того як людина читає текст/дивиться мем і переходить до наступної інформації. Чим швидше це відбувається, тим більша вірогідність помилитися і сприйняти ворожий наратив за правду. Ще я б виділив перенасиченість інфополя: у пересічної людини велика кількість підписок в соцмережах та каналів у месенджерах. Інформації так багато, що фільтрувати все дуже важко. Впливає велика кількість часу в стрічках та новинах. Також повторення одного фейку декілька разів підвищує його «справжність» у наших очах», – розповідає Артем Козорезов.

Співрозмовник ділиться, що ІПСО завжди створюють навколо теми, яка «зачіпає за живе» конкретну аудиторію: дружин військових, молодих хлопців, військових, матерів і т.д., щоб тиснути на їх страхи та болі, а чим вищий емоційний рівень, тим гірше працює критичне мислення».

Те, що дезінформація може впливати на психологічний стан людини вже зрозуміло. Люди думають, що вміють контролювати те, що споживають у Інтернет просторі. А от чи буває вплив на підсвідомість через картинки? Нашу редакцію зацікавило це питання, адже в соцмережах поширюються й приклади роботи інформаційно-психологічної операції через фото. Чи можливо українцям вже скрізь вбачається ІПСО? Ми взяли таке, як приклад, і психолог Артем Козорезов дав нам відповідь.

«Це про особливості такого психічного процесу, як сприйняття, їх називають ілюзії – вони є здоровими проявами психіки (на відміну від галюцинацій). Чи є дійсно правдою, що навіть картинки можуть впливати на нас, на прикладі цієї?

Впливати на що? На наші емоції та настрій – так. Чи це поки ми читаємо текст якось підсвідомо на нас діє – ні (немає таких науково-обгрунтованих даних).

По факту людина і на плитці та стіні може побачити образ обличчя, а на старому бабусиному килимі на стіні і не таке ще», – пояснює психолог.

Що робити, якщо людина піддалась ІПCО та відчуває занепокоєння?

Фахівець розповідає, що насправді це дуже велике питання і робота над собою, але якщо коротко, то щоб не піддаватись психологічному впливу – треба пригальмовувати свою швидкість поглинання контенту. Тобто, зупинитись на пості, який викликав негативні емоції (страх, сум, зневіру, гнів), якщо це картинка або відео, то подивитись уважно – більшість фотошопу видно неозброєним оком. Якщо текст, то тут складніше, бо треба проаналізувати його спочатку, а не тільки те місце, де стало страшно.

«Можна подати скаргу на сторінку (Інстаграм, Фейсбук, Телеграм). Обов’язково не вступати в діалоги, коментарі та іншу взаємодію з постом. Не пересилати всім знайомим, (а я знаю, що дуже захочеться) тобто не просувати його ніяк», – наголошує Артем Козорезов.

Тож читайте лише офіційні джерела інформації та фільтруйте своє медіаполе.

Авторка: Оксана Середюк