Home Blog Page 2

Канада обмежує шлях до ПМП: великі міста виключили з нової програми

Канада виключила великі міста з нової імміграційної програми переходу від тимчасового статусу до постійного проживання. Про це заявила міністерка імміграції Ліна Діаб, пише CIC News.

Йдеться про так звані Census Metropolitan Areas (CMA) — категорію, яка охоплює найбільші урбанізовані регіони Канади. Відтак працівники у таких містах, як Торонто, Ванкувер та Монреаль, не зможуть скористатися новим шляхом до ПМП.

За словами міністерки, детальні критерії відбору обіцяють оприлюднити найближчими тижнями.

За визначенням Statistics Canada, CMA — це великі міські зони з населенням від 100 тисяч осіб, де щонайменше 50 тисяч проживають у центральній частині. У Канаді таких агломерацій 41, і саме в них мешкає близько 84% населення країни. До списку входять також

  • Калгарі
  • Едмонтон
  • Оттава-Гатіно
  • Вінніпег
  • Квебек

Це означає, що значна частина тимчасових працівників у великих містах не підпадає під нову програму.

Що відомо про програму TR to PR

Ініціатива передбачає надання постійного проживання 33 тисячам тимчасових працівників у 2026–2027 роках. Програму реалізує Immigration, Refugees and Citizenship Canada, і вона орієнтована передусім на тих, хто вже працює в країні — особливо в сільських та менш населених регіонах.

Раніше подібна програма діяла у 2021 році і швидко досягла ліміту заявок.

Виключення великих міст — частина ширшої стратегії Канади, спрямованої на перерозподіл міграції в бік регіонів. Зокрема, з 1 квітня 2026 року роботодавці поза межами CMA отримали більше можливостей у межах програми Temporary Foreign Worker Program:

  • дозволено зберігати більшу частку низькооплачуваних іноземних працівників
  • збільшено квоту найму — до 15% штату (раніше 10%)

До цих змін уже приєдналися Нова Шотландія, Манітоба та частково Квебек. Інші регіони ще визначаються.

Обидві ініціативи діятимуть до березня 2027 року.

Читайте також: Українцям у Квебеку можуть спростити шлях до постійного проживання

фото: Jon Bilous / Shutterstock

“Я не живу ні там, ні тут”: психолог про внутнішню кризу українок за кордоном

Чому для українок повернення додому стало психологічно складнішим, ніж евакуація під обстрілами у 2022-му? Про це пише психологиня, доктор філософських наук Олена Бортнікова у колонці для LB.

Тисячі українських жінок сьогодні живуть у дивному лімбі. З одного боку облаштоване, але чуже життя в Європі чи Америці. З іншого – непереборне бажання повернутися, яке блокується заціпенінням при одній думці про сирени та ракети. Це не просто «страх», це глибокий конфлікт між інстинктом матері та ідентичністю українки.

Психологія «Вторинної травми» та безпечний кокон

Коли жінка виїжджала, вона була в стані афекту. Мозок працював на одній задачі: «врятувати дітей». Тоді страху не було, була дія. Але за два-три роки в безпеці психіка «розмиклася». Вона звикла до передбачуваності: що вночі не треба бігти в підвал, що небо це просто небо, а не джерело загрози.

Тепер думка про повернення сприймається мозком як добровільний стрибок у вогонь. Це називається «втратою імунітету до небезпеки». Чим довше жінка перебуває в безпеці, тим вищим стає поріг тривоги щодо війни.

Пастка відповідальності: «Я не маю права ризикувати дитиною»

Головний стопор – це діти. Психологічно жінка за кордоном відчуває себе «охоронцем майбутнього». Повернення у війну вона трактує як свідомий підрив безпеки дитини. Виникає жорстока дилема:

  • Якщо я залишаюся, я «зрадниця» або «втікачка» (тиск соціуму).
  • Якщо я повертаюся, я «погана мати», що наражає дитину на ризик (внутрішній критик).

Цей внутрішній розкол призводить до хронічної втоми та депресії. Жінка не живе ні «там», ні «тут».

Синдром «Чужої серед своїх»

До реального страху прильотів додається соціальний страх. Жінки бояться, що в Україні їх не зрозуміють. Що їм скажуть: «Поки ми тут виживали, ви там каву пили».

Цей очікуваний осуд робить ідею повернення ще болючішою. Старий дім перестав бути «безпечною гаванню» не лише через ракети, а й через потенційну втрату емоційного зв’язку з тими, хто залишився.

Як працювати з цим станом?

  1. Легалізація страху. Страх за дитину не є ознакою слабкості і відсутністю патріотизму. Це базова біологічна програма. Не катуйте себе за те, що ви хочете безпеки.
  2. Техніка «Тестовий візит». Якщо це можливо, приїдьте на тиждень без дітей. Психіці потрібно побачити реальність, а не той жах, який малює уява за кордоном. Реальність зазвичай виявляється «придатнішою для життя», ніж картинка в новинах.
  3. Питання «Навіщо?». Замість того, щоб питати «Чому я боюсь?», запитайте: «Яку потребу я закрию своїм поверненням/неповерненням зараз?». Рішення має бути раціональним, а не емоційним під тиском провини.

Читайте також: Самотність, провина, життя на паузі: 8 криз українців в еміграції

Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. 

фото: Freepik

Досліджуємо Лондон: історія та цікавинки вокзалу Charing Cross

Станція Charing Cross вважається географічним “серцем” британської столиці. За понад півтора століття існування цей вокзал зібрав чимало маловідомих, але захопливих фактів.

Саме від перехрестя Чаринг-Крос традиційно вимірюють відстані до інших точок Лондона. Назва походить від староанглійського слова “cierring”, що означає “поворот” — йдеться про вигин річки Темзи поблизу станції.

Історія, пов’язана з королівською родиною

Назва “Cross” має історичне коріння: вона пов’язана з меморіалами, встановленими на честь Eleanor of Castile — дружини короля Edward I. Один із таких хрестів стояв саме тут, хоча нині можна побачити лише вікторіанську реконструкцію.

Цікаво, що саме королівський поїзд став першим, який скористався новими коліями станції у 1863 році — ще до офіційного відкриття для пасажирів.

«Ворота світу»

Вокзал заслужено називали «Воротами світу»: після відкриття у 1864 Чаринг-Крос став головною кінцевою станцією всіх маршрутів South Eastern Railway замість Лондонського мосту, включно з поїздами до континентальної Європи. Поряд із Вікторією він став головним пунктом відправлення з Лондона за кордон.

Численні визначні місця – за кілька кроків

Незалежно від того, чи ви вийдете з метро Чаринг-Крос, чи з залізничної станції, ви будете лише за кілька кроків від будинку Бенджаміна Франкліна, Трафальгарської площі, Національної галереї, Національної портретної галереї та садів Вікторія-Ембанкмент. Звідти рукою поради до Вестмінстерського абатства, Букінгемського палацу та Лондонського музею транспорту, а також інших визначних пам’яток Лондона, які варто відвідати.

Плутанина з назвами станцій

Історично назви станцій у цьому районі змінювалися. Сучасна станція метро Embankment station колись називалася Charing Cross, тоді як нинішня станція Charing Cross tube station мала іншу назву — Trafalgar Square.

Президент США, який приїхав сюди поїздом

У 1918 році станцію відвідав тодішній президент США Вудро Вілсон. Він прибув сюди після Першої світової війни, де його зустрів король Георг V. За словами очевидців, вокзал спеціально привели до ідеального стану — настільки, що його було важко впізнати.

Трагічний обвал даху

Не обійшлося і без драматичних сторінок. У 1905 році під час ремонтних робіт обвалилася частина даху станції. Загинули шість людей, а сам вокзал закрили на кілька місяців. Після цього інженери відмовилися від подібних конструкцій на інших об’єктах.

Незвичне дерево серед бетону

Перед входом до станції росте так зване “дерево шторму” — меморіал на честь бурі 1987 року, яка знищила сотні тисяч дерев у Лондоні. Його висадили в межах кампанії з відновлення зелених зон міста.

Читайте також: Досліджуємо Лондон: 5 найкращих занять на Кінгс-Крос Сент-Панкрас

фото: Shutterstock

5 перевірених платформ для пошуку житла в Едмонтоні

Плануєте переїзд до Едмонтона або шукаєте нову оренду? Тоді перегляньте цю добірку найкращих платформ для оренди житла в одному з найбільших міст Канади.

Це перевірені ресурси з різноманітними функціями для орендарів і власників, які допоможуть знайти комфортне житло швидко, безпечно й без зайвих витрат.

Rental.ca

Плюси для орендарів: сайт має зручне подвійне відображення (фото+карта), фільтри для пошуку та велику кількість варіантів квартир і будинків.

Плюси для орендодавців: безкоштовне розміщення, фотоальбоми, рейтинг району. Мінус — немає підтримки повного процесу оренди (договір, оплата тощо).

Zillow

Плюси для орендарів: чітке відображення дат публікації, карта, легке бронювання перегляду або подача заявки.

Плюси для орендодавців: підтримує 3D-тури, карту району, форму з часто поставленими питаннями. Утім, бракує просунутих функцій просування та організації оренди.

liv.rent

Плюси для орендарів: вебсайт дозволяє зручно переглядати верифіковані оголошення, фільтрувати за параметрами та локацією, вести переписку з орендодавцями й навіть підписувати договори — усе онлайн.

Плюси для власників: автоматичні шаблони оголошень, генерація описів за допомогою ШІ, розміщення на інших майданчиках (Craigslist, Facebook Marketplace). liv.rent — одна з найнадійніших платформ на ринку.

Apartments.com

Плюси для орендарів: сайт має чіткий інтерфейс, карту об’єктів, розширений опис характеристик. Але відсутній вбудований чат — зв’язок відбувається через телефон або email.

Плюси для орендодавців: сервіс дозволяє приймати заявки, перевіряти кандидатів і збирати оплату за оренду. Проте можливості просування оголошень обмежені.

Zumper

Плюси для орендарів: інтуїтивний інтерфейс, зручний пошук, можливість подачі заявки та завершення всього процесу оренди онлайн. Однак рівень перевірки безпеки нижчий, ніж у liv.rent.

Плюси для орендодавців: серед сильних сторін — можливість кроспостингу, просунуті інструменти створення оголошень. Безпека — слабке місце платформи.

Незалежно від обраної платформи, переконайтесь, що перевіряєте верифікацію оголошення, спілкуєтесь лише через офіційні канали і ніколи не надсилаєте передоплату до перегляду житла.

Більше ресурсів для пошуку житла в Канаді ви знайдете тут: 10 сайтів для пошуку житла в Канаді

фото: EB Adventure Photography / Shutterstock

Чому українка з британською освітою не може знайти роботу в UK

400 заявок — і лише три співбесіди: історія українки, яка має британську освіту та міжнародний досвід, але не може влаштуватися навіть на базову роботу, дедалі частіше стає реальністю для молоді в UK, розповідає ВВС.

Карина Логвиненко переїхала до Британії після початку повномасштабної війни. Сьогодні вона завершує магістратуру з врядування у Cardiff University та має ще один диплом у сфері бізнесу й менеджменту. У її резюме — досвід роботи з міжнародними організаціями, зокрема United Nations, співпраця з британськими та американськими інституціями, а також участь у проєктах команди першої леді України.

Попри це, за словами дівчини, після понад 400 поданих заявок вона отримала лише три запрошення на співбесіду. Решта роботодавців просто не відповіли.

“Я подаю приблизно 70 заявок на роботу щотижня і отримую лише три відповіді, решта — це повна тиша, навіть без листа‑відмови”

«Гостинг» на ринку праці стає нормою

Експерти відзначають, що явище так званого «ghosting», коли компанії перестають виходити на зв’язок із кандидатами, стрімко поширюється і на сферу працевлаштування.

Рекрутер Майкл Джонс каже, що регулярно спілкується з випускниками, які подають сотні заявок без результату. За його словами, ігнорування кандидатів сьогодні стало типовою ситуацією, а не винятком. Він пояснює, що значна частина резюме навіть не доходить до рекрутера — їх відсіюють автоматизовані системи.

За словами Джонса, дедалі більше компаній використовують алгоритми та ШІ для первинного відбору. Такі системи аналізують ключові слова, структуру резюме та навіть стиль відповідей під час відеоінтерв’ю. Якщо профіль кандидата не відповідає заданим параметрам, його можуть відхилити ще до розгляду людиною.

Карина підтверджує цей досвід: частину співбесід вона проходила у форматі автоматизованих відеоінтерв’ю, де потрібно відповідати на запитання в обмежений час без живого контакту. Вона зазначає, що такий формат не дозволяє повноцінно розкрити свій досвід і створює відчуття ізольованості.

Молодь — серед найбільш вразливих

За даними Office for National Statistics, рівень безробіття у Великій Британії зріс до 5,2% наприкінці 2025 року. Серед молоді ситуація значно складніша:

  • безробіття у віці 16–24 років досягло 16,1%
  • це найвищий показник за понад десятиліття

Платформа LinkedIn також зазначає, що молоді спеціалісти стикаються з рекордною конкуренцією.

Експерти радять кандидатам краще розуміти, як працюють алгоритми відбору, чітко демонструвати свої досягнення та приділяти увагу комунікаційним навичкам.

«Досвіду недостатньо, щоб відкрити двері»

Карина визнає, що вже відмовилася від пошуку «ідеальної роботи» і подається навіть на позиції початкового рівня, включно з роботою баристи. Водночас вона продовжує навчання, працює та розвиває невеликий бізнес. Вона підкреслює, що виконала всі очікування від випускниці, однак цього виявилося недостатньо для працевлаштування.

Схожі настрої вона помітила і серед інших студентів — під час ярмарку вакансій у Кардіффі сотні молодих людей із сильним бекґраундом шукали будь-яку роботу.

Складна ситуація з працевлаштуванням молоді спостерігається і в Україні. За даними work.ua, на початку 2026 року близько 27% українців віком 18–24 років не мають роботи. Експерти пояснюють це браком якісних вакансій і недостатнім досвідом у молодих кандидатів.

Історія Карини демонструє ширшу проблему сучасного ринку праці: навіть освіта, досвід і мотивація не гарантують швидкого працевлаштування. На перший план виходять конкуренція, автоматизація та нові правила відбору, до яких кандидатам доводиться адаптуватися.

Читайте також: Топ найпопулярніших вакансій у Британії — і 10 порад, як випередити конкурентів

фото: Freepik

Українцям у Британії пропонують безкоштовну підтримку з орендою житла

Для українців у Британії, які опинилися в нестабільній житловій ситуації, з’явилася можливість отримати реальну фінансову підтримку.

British Red Cross разом із Beam відновили прийом заявок на програму Refugee Rent Deposit Scheme — ініціативу, яка допомагає покрити ключові витрати на оренду житла. У межах програми передбачено комплексну підтримку для тих, хто шукає житло:

  • повне покриття депозиту
  • оплату першого місяця оренди (за наявності фінансування)
  • ваучер на меблі (за наявності фінансування)
  • супровід персонального кейс-воркера
  • допомогу з пошуком житла та оформленням документів
  • транспорт для перевезення речей

Важливо, що отриману допомогу не потрібно повертати.

Хто може подати заявку

Програма орієнтована на українців, які:

  • перебувають у Британії за українськими схемами або мають статус біженця
  • досягли 18 років
  • мають проблеми з житлом або ризикують його втратити

Йдеться, зокрема, про тих, хто живе у приймаючих родинах (host family), перебуває у тимчасовому житлі та не має постійного місця проживання.

Ініціатива діє по всій території UK, незалежно від регіону проживання.

Вимоги до доходу

Заявники повинні мати хоча б мінімальну фінансову стабільність. Податися можуть ті, хто:

  • отримує Universal Credit разом із PIP або DLA
  • поєднує Universal Credit із роботою
  • працює та має стабільний дохід

Водночас заявки лише з Universal Credit без додаткового доходу наразі не розглядаються.

Заявки приймаються онлайн через спеціальну форму. Оскільки фінансування обмежене, подати заявку варто якомога швидше.

Читайте також: Що треба знати українцям про купівлю житла та іпотеку в Британії: коментує експерт

фото: Shutterstock

Не лише Білий дім: над якими місцями у США заборонено літати

Більшість мандрівників знає, що польоти над Білим домом чи Капітолієм суворо обмежені. Втім, список «закритого неба» у США значно ширший: до нього входять не лише урядові об’єкти, а й туристичні локації та навіть парки розваг.

Розповідаємо, як працюють безпольотні зони і які місця опинилися під особливим контролем.

Безпольотні зони — це обмеження в повітряному просторі, які вводять із міркувань безпеки. Вони дозволяють контролювати рух літаків і швидко реагувати на потенційні загрози.

Водночас це не означає повну заборону польотів: у багатьох випадках обмеження діють лише на низьких висотах (наприклад, до 3000 футів), тому пасажирські літаки, які літають значно вище, зазвичай їх не порушують.

Найбільш відомі безпольотні зони

  • Вашингтон і околиці

Washington, D.C. має одну з найсуворіших систем контролю повітряного простору. Навколо столиці діє спеціальна зона радіусом близько 48 км. Саме через ці обмеження злети і посадки в місцевому аеропорту часто вважаються одними з найскладніших у США. Порушення правил може мати серйозні наслідки: у 2005 році через помилку пілота навіть евакуювали Капітолій.

Під посиленим контролем перебуває і Camp David — заміська резиденція президента. Заборонена зона тут діє постійно і розширюється, коли глава держави перебуває на місці.

  • Секретні та військові об’єкти

До списку входять стратегічні об’єкти, зокрема:

  • Area 51 — відома військова база, куди допускаються лише спеціальні рейси
  • Naval Submarine Base Kings Bay — база атомних підводних човнів
  • Naval Base Kitsap — одна з найбільших військово-морських баз
  • Pantex Plant — об’єкт, пов’язаний із ядерною безпекою

Такі локації мають постійні обмеження і охороняються особливо ретельно.

  • Космічні та стратегічні центри

Повітряний простір закритий і над Kennedy Space Center, звідки запускають космічні місії. Причина очевидна — безпека запусків і захист критичної інфраструктури.

  • Туристичні місця

Цікаво, що обмеження діють і над популярними локаціями:

  • Walt Disney World та Disneyland Park отримали статус безпольотних зон після 2003 року
  • Mount Vernon — історичний маєток Джорджа Вашингтона

У випадку Disney причиною стала не лише безпека, а й боротьба з нав’язливою повітряною рекламою, яка активно використовувалася у 1980–90-х роках.

  • Природні території та приватні об’єкти

До списку також входять:

  • Boundary Waters Canoe Area Wilderness — природна зона, захищена ще з 1949 року
  • приватні резиденції, зокрема ранчо родини Бушів у Техасі

У таких випадках обмеження часто запроваджуються за ініціативою уряду або з міркувань безпеки високопосадовців.

Окрім постійних зон, у США регулярно вводять тимчасові обмеження — наприклад, під час великих спортивних подій або військових навчань.

Окрему проблему створює стрімке поширення дронів. Для них діють ще суворіші правила: безпілотникам заборонено літати над багатьма об’єктами інфраструктури, військовими базами, в’язницями та національними пам’ятками.

Крім того, місцева влада — штати та міста — може встановлювати власні обмеження, які різняться залежно від регіону.

Читайте також: Йосеміті чи Єллоустоун: який національний парк кращий?

фото: Shutterstock

Як українцям продовжити перебування у Британії за схемою UPE в 2026 році

Уряд Сполученого Королівства опублікував українською мовою повний гайд щодо продовження дозволу на перебування у країні за схемою Ukraine Permission Extension (UPE).

Отже, хто може подати заяву, коли це робити і яких помилок уникати – читайте далі.

Схема UPE дозволяє українцям і членам їхніх сімей продовжити легальне перебування у Британії:

  • ще на 18 місяців після першої заявки
  • ще на 24 місяці – після повторного продовження

Подання заяви безкоштовне. Подати її можна онлайн.

Важливий нюанс: якщо подати заявку заздалегідь (у дозволений період), залишок вашого поточного дозволу додається до нового терміну.

Хто має право подати заявку

Податися можуть ті, хто вже перебуває у Британії за однією з програм:

  • «Homes for Ukraine»
  • Ukraine Family Scheme
  • попередні схеми продовження

Також ви повинні:

  • фізично перебувати у Великій Британії
  • постійно проживати тут з моменту отримання дозволу

Подати заяву можуть і члени сім’ї українців (партнери, діти, батьки), якщо їхній статус пов’язаний із громадянином України.

Окремо: діти, народжені у Британії

Дитина може отримати статус за UPE, якщо:

  • народилась у Британії після 18 березня 2022 року
  • один із батьків має український статус

Подати заявку можна одразу після народження. Це важливо, адже:

  • без статусу можуть виникнути обмеження на виїзд/в’їзд
  • через 3 місяці NHS може почати нараховувати оплату за лікування

Коли подавати заяву

Ключове правило – не раніше ніж за 90 днів до завершення дозволу.

  • подасте раніше – заявку можуть відхилити
  • подасте пізніше – втратите права (робота, житло, допомога) до рішення

Навіть якщо рішення затримується, але ви подали вчасно – ваш статус автоматично продовжується на час розгляду.

Що потрібно підготувати

Перед подачею:

  • акаунт UKVI
  • доступ до електронної візи
  • актуальні документи (паспорт або BRP)

Під час подання:

  • підтвердження особи
  • підтвердження перебування у Британії
  • інформація про житло
  • дані про поїздки за кордон

Іноді можуть запросити додаткові документи, наприклад:

  • договір оренди або рахунки
  • лист від роботодавця
  • банківські виписки

Основний документ для підтвердження особи – закордонний паспорт. Якщо його немає, потрібно подати заявку на його отримання або пояснити причину відсутності. У деяких випадках доведеться здати біометрію (відбитки пальців і фото) та відвідати візовий центр.

Багато заявників можуть пройти ідентифікацію через додаток UK Immigration ID Check – це швидше.

Якщо подаєте за дитину

Додатково знадобиться:

  • повне свідоцтво про народження
  • підтвердження статусу батьків
  • згода батьків або опікунів

Якщо дитина живе не з батьками – правила стають жорсткішими: потрібні документи про опіку та письмові дозволи.

Чи можна виїжджати з Британії

Є два ключові правила:

  • подавати заявку потрібно лише з території Британії
  • під час розгляду виїжджати не можна – інакше заявку анулюють

Короткі поїздки раніше (до 12 місяців) зазвичай не впливають на право подачі, але довші відсутності можуть викликати додаткові перевірки.

Скільки чекати на рішення

У середньому очікування займає до 8 тижнів. Поки триває розгляд, ви зберігаєте всі права, тож можете працювати, орендувати житло, отримувати допомогу.

Після позитивного рішення:

  • новий строк перебування – 18 або 24 місяці;
  • оновлена електронна віза;
  • повний доступ до роботи, навчання і соцпідтримки.

Типові помилки, яких варто уникати

  • подача раніше ніж за 90 днів
  • подача після закінчення дозволу
  • виїзд із Британії під час розгляду
  • неоновлені дані в UKVI

Якщо виникають труднощі, звертайтесь до ліцензованих імміграційних консультантів. Технічну допомогу можуть надавати й інші люди, але подавати заявку за вас має право лише уповноважений фахівець.

Читайте також: Українцям у Британії відмовляють у продовженні візи через прострочені паспорти

фото: Shutterstock

Найкращі пляжі Торонто: 7 місць для ідеального відпочинку

Пляжі Торонто пропонують різний формат відпочинку: активний день на Woodbine, релакс на Ward’s Island чи атмосфера свободи на Hanlan’s Point.

Ось сім локацій, ідельних для пляжного сезону, але починати ловити тепло і сонце можна вже і зараз.

Найпопулярніший міський пляж — Woodbine Beach

Woodbine Beach — один із найбільших і найжвавіших пляжів міста. Тут створені всі умови для активного відпочинку: майданчики для волейболу, сучасні роздягальні, душі та станції з водою.

«Карибська» атмосфера — Bluffer’s Park

Bluffer’s Park створює ілюзію відпустки далеко за межами Канади. Вода тут має яскравий бірюзовий відтінок, а сам пляж оточений високими скелями. Відвідувачам доступні зони для пікніків, оглядові майданчики та марина. Поруч працює ресторан із середземноморською кухнею.

Класика для прогулянок — Sunnyside

Sunnyside Beach — це майже три кілометри піску вздовж Humber Bay. Колись тут був парк розваг, а нині це популярна зона для прогулянок і відпочинку. Для купання радять звертати увагу на зелені прапори або перевіряти якість води онлайн.

Найчистіша вода і вечірки — Cherry Beach

Cherry Beach вважається одним із найкращих місць для купання завдяки стабільно чистій воді. Пляж розташований біля Зовнішньої гавані й популярний серед кайтбордистів. Окремий бонус — щонедільні електронні вечірки Promise, де виступають місцеві діджеї. Це місце поєднує відпочинок і нічне життя.

Вільна атмосфера і історія — Hanlan’s Point

Hanlan’s Point Beach розташований на островах і доступний лише поромом або водним таксі. Пляж відомий як один із найкращих нудистських у світі. Крім того, саме тут у 1971 році відбулося перше святкування прайду в Торонто, що робить місце важливим для ЛГБТК+ спільноти.

Спокій і чистота — Ward’s Island

Ward’s Island Beach регулярно отримує статус «Блакитний прапор», що підтверджує високу якість води. Це більш тиха альтернатива популярним пляжам островів — ідеально для сімейного відпочинку, пікніків і барбекю.

Тихіший варіант поруч — Kew-Balmy Beach

Kew-Balmy Beach розташований неподалік Woodbine, але значно менш людний. Дістатися можна набережною або стежкою Мартіна Гудмана. Поруч знаходяться сади Kew із тисячами рослин — гарне доповнення до пляжного дня.

Читайте також про те, де фотографуватись біля сакур у Торонто: 10 перевірених локацій

фото: Shutterstock

Рак і втрата дому в один день: історія української сім’ї в Британії

Українська сім’я Козарійчуків, яка переїхала до регіону Камбрія та оселилася у місті Пенріт, пережила один із найважчих днів у своєму житті. Як повідомляє BBC, подружжя отримало одразу дві трагічні новини.

Їхньому 11-місячному синові Богдану лікарі діагностували важке онкологічне захворювання – двобічну ретинобластому. І того ж дня родина дізналася, що будинок батьків Аліни в Україні знищено внаслідок атаки російських дронів.

Складний діагноз та удар із дому

Батьки помітили тривожні симптоми ще кілька місяців тому: дитина почала жмуритися та гірше фокусувати погляд на іграшках. Після обстеження медики підтвердили серйозний діагноз – рак обох очей на прогресуючій стадії.

Лікування складне і тривале: воно включає хіміотерапію, кріотерапію та лазерні процедури. Зараз Богдан проходить терапію у клініках міст Нькасл та Бірмінгем.

І поки родина бореться за здоров’я сина у Британії, війна нагадала про себе ще одним болючим ударом. У той самий день, коли прозвучав діагноз, стало відомо, що дім дідуся Богдана на Одещині зруйнували два російські безпілотники. Родичі дивом вижили, однак втратили житло та автомобіль. За словами Аліни, це був найважчий день у їхньому житті.

Маленький герой, який тримає сім’ю

Попри важке лікування і постійні поїздки до лікарень, Богдан залишається джерелом сили для батьків. Вони кажуть, що хлопчик продовжує усміхатися, гратися і цікавитися світом.

Батьки зізнаються: саме його витримка допомагає їм не втрачати надію. Вони разом переживають складні моменти, але коли бачать усмішку сина – знаходять сили жартувати і вірити, що попереду кращі часи.

Сім’я змушена будувати життя за кордоном, але не втрачає надії повернутися в Україну після завершення війни. Наразі ж їхня головна мета – допомогти Богдану одужати.

Читайте також: Розлучені війною: українські сім’ї не можуть возз’єднатися у Британії

фото: Степан Козарійчук

Translate »