Home Blog Page 86

“Нова пошта” запустила доставку зі США в Україну: терміни і тарифи

“Нова пошта” розширює географію і запускає доставку зі США в Україну у партнерстві з глобальним логістичним гігантом – американською службою доставки UPS.

Відтепер українці можуть відправляти документи та посилки вагою до 30 кг із території США до України через мережу з понад 6000 відділень UPS Store, повідомили в компанії.

Оформити міжнародне відправлення можна дистанційно — через сайт або мобільний застосунок компанії. Орієнтовний термін доставки наразі становить від семи днів.

Співвласник групи компаній NOVA Вячеслав Климов зазначив, що запуск сервісу в партнерстві з UPS є стратегічним кроком для посилення присутності на ринку США. За його словами, це дозволить масштабувати послуги та швидше реагувати на запити клієнтів.

У планах компанії — скорочення строків доставки до п’яти днів, запуск адресної доставки та відкриття франчайзингових відділень у великих американських містах.

Умови, вага та тарифи

Наразі компанія приймає до відправлення зі США в Україну документи та посилки до 30 кг. Найближчий пункт UPS Store можна знайти через онлайн-сервіси “Нової пошти”.

Вартість залежить від ваги відправлення:

  • до 1 кг — 25 доларів
  • до 2 кг — 30 доларів
  • до 5 кг — 50 доларів
  • до 10 кг — 80 доларів
  • до 20 кг — 150 доларів
  • до 30 кг — 200 доларів

Страхування автоматично включене у тариф для відправлень вартістю до 150 доларів. Якщо задекларована сума перевищує цей ліміт, стягується додаткова комісія у розмірі 0,5%.

США стали вже 17-ю країною за межами України, де працює мережа Nova Post.

Станом на лютий 2026 року закордонні відділення Nova Post функціонують у Молдові, Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Естонії, Латвії, Угорщині, Італії, Іспанії, Франції, Великій Британії, Австрії та Нідерландах.

Раніше Нова пошта відкрила склад у штаті США, де немає податку на покупки

фото: Nova Post

Зустріч з Путіним, вибори, Трамп: головне з інтерв’ю Зеленського Axios

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Axios заявив, що готовий до особистої зустрічі з президентом рф володимиром путіним у Женеві. Публікацію переказує ВВС.

На думку Зеленського, лише прямий діалог лідерів може допомогти розблокувати питання територій і дати шанс просунутися до миру.

Він повідомив, що доручив українській переговорній команді ініціювати підготовку такої зустрічі саме на швейцарському майданчику.

Окрему увагу Зеленський приділив питанню можливої мирної угоди. За його словами, Київ і Вашингтон погоджуються: будь-які домовленості мають бути винесені на загальнонаціональний референдум.

Водночас президент підкреслив, що варіант передачі українських територій рф не знайде підтримки серед громадян.

«Емоційно люди цього ніколи не пробачать. Ніколи. Вони не пробачать ні мені, ні [США]», — заявив він.

Український лідер наголосив, що громадянам складно прийняти саму ідею відмови від власної землі: «Це частина нашої країни — наші громадяни, наш прапор і наша земля».

Водночас він припустив, що суспільство могло б підтримати фіксацію нинішньої лінії фронту без юридичного визнання втрати територій. «Якщо в документі буде записано, що ми залишаємося там, де стоїмо, думаю, люди підтримають це на референдумі», — зазначив Зеленський.

Відведення військ та вибори під час перемир’я

Говорячи про вимоги москви щодо повного виведення українських військ із Донбасу, включно з районами, які рф фактично не контролює, Зеленський наголосив: Київ готовий обговорювати відведення сил лише за умови симетричних кроків з боку противника.

При цьому він категорично відкинув будь-які претензії рф на суверенітет над українськими територіями.

Президент також прокоментував можливість проведення виборів. За його словами, голосування може відбутися у період нестійкого перемир’я, якщо буде забезпечено щонайменше 60 днів без бойових дій для підготовки.

Він назвав абсурдною ідею одноденного припинення вогню лише на день голосування, як це пропонує рф. Такий підхід, на його думку, свідчить про неготовність до реального миру.

Хоча раніше Зеленський заявляв, що після завершення війни планує залишити політику, тепер він допустив можливість участі у виборах:

«Усе залежатиме від людей. Подивимось, чого вони хочуть».

Напруження з Трампом і глухий кут у Женеві

У розмові з журналістами Зеленський прокоментував і позицію президента США Дональда Трампа, який публічно закликав Україну до поступок.

Глава держави назвав несправедливими вимоги компромісів саме від Києва, а не від москви. Він зауважив, що хоча тиснути на Україну простіше, довготривалий мир неможливий, якщо фактично «подарувати перемогу» путіну.

Водночас Зеленський висловив сподівання, що риторика Трампа є лише переговорною тактикою, а не остаточною позицією, і подякував США за зусилля у мирному процесі.

За інформацією журналіста Axios Барака Равіда, тристоронні переговори України, США та рф у Женеві фактично опинилися в глухому куті. Джерела повідомляють про напружену атмосферу зустрічей.

Однією з причин називають зміну керівника російської делегації — тепер її очолює володимир мединський. Частина експертів розцінює це як перехід переговорів із технічного рівня на політичний.

Сам Зеленський висловив побоювання, що нове керівництво може загальмувати процес або відкотити його назад, виграючи час для москви.

«У нас немає часу на всю цю нісенітницю. Треба ухвалювати рішення і закінчувати війну», — наголосив президент.

Читайте також: Путін розраховує на ще два роки війни за Донбас – NYT

Фото: Офіс президента

ICE затримує українців у США попри легальний статус: що відбувається

Навіть легальні документи більше не гарантують спокою. Українці у США повідомляють про затримання агентами імміграційної служби попри чинні або подані на продовження дозволи.

Як пише КР, одна з останніх резонансних ситуацій – у січні в Міннеаполісі агенти U.S. Immigration and Customs Enforcement (ICE) затримали українця Дмитра Кулика, який прибув до США наприкінці 2023 року разом із дружиною з інвалідністю та трирічною донькою. Родина в’їхала за гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, що дозволяє українцям жити й працювати у Штатах протягом двох років із можливістю продовження.

За словами адвокатки родини, Дмитро подав заяву на повторний дозвіл 5 червня, а його дружина сплатила $2040 зборів за себе та дитину. Їм продовження схвалили, тоді як заява Дмитра залишилася «на розгляді».

1 січня, коли чоловік забирав замовлення як водій-кур’єр на парковці Walmart у Мейпл-Гроув (Міннесота), його затримали як «нелегала» і доправили до в’язниці округу Кандійохі. Розпочато процедуру депортації. Ані ICE, ані Міністерство внутрішньої безпеки США публічно не пояснили, що саме стало підставою.

Сам Дмитро заявив, що не мав судимостей, платив податки та вчасно подавав документи. Поки він очікує рішення, його родина боїться виходити з дому.

Ширший контекст: посилення контролю

Після початку повномасштабної війни десятки тисяч українців прибули до США – частина через Мексику, інші скористалися програмою Uniting for Ukraine, запущеною адміністрацією Джо Байдена у 2022 році.

Окремо діє механізм Temporary Protected Status (TPS) – тимчасовий захист для громадян країн, де триває війна чи гуманітарна криза. Однак TPS не надається автоматично: важлива дата в’їзду та своєчасність подання документів. Якщо процедури не завершені або прострочені, люди ризикують втратити захист.

Правозахисники повідомляють, що затримання відбуваються під час роботи – на будівництві, у службах доставки, під час рейдів у Чикаго та поблизу Клівленда.

За даними американських медіа, наприкінці минулого року США депортували 50 українців, а загалом – близько 150.

«Документи на розгляді» – і втрата права на роботу

Частина українців, за даними Reuters, втратила дозвіл на роботу саме після подачі заяв на продовження статусу, які довго залишалися без відповіді. Люди змушені позичати кошти або витрачати заощадження в очікуванні рішення.

Після політичної напруги між адміністрацією Дональда Трампа та Києвом обробку частини гуманітарних заяв тимчасово призупиняли з міркувань безпеки. Згодом федеральний суд зобов’язав поновити розгляд, однак темпи залишаються низькими: за пів року опрацьовано лише близько 1900 заяв на продовження.

Крім того, до зборів у $1325 додали ще $1000 за подання гуманітарних клопотань, що суттєво підвищило фінансове навантаження на родини.

Що варто знати українцям у США

  1. Подання документів на продовження статусу не гарантує автоматичного захисту до ухвалення рішення.
  2. Важливо зберігати всі підтвердження подачі та оплат зборів.
  3. У разі затримання – негайно вимагати зв’язку з адвокатом.
  4. Перевіряти право на TPS і строки подачі.

Ситуація залишається динамічною, а правозахисники радять українцям регулярно консультуватися з імміграційними юристами.

Читайте також: Як українці за кордоном можуть зв’язатися з консулом в екстрених випадках?

фото: Shutterstock

7 головних гастротрендів 2026 року за версією Michelin Guide

Світ високої кухні більше не женеться за однією модною хвилею. Натомість ресторани дедалі частіше формують власний стиль – через вогонь, ферментацію чи повернення до класики.

Інспектори MICHELIN Guide розповіли, які тенденції дедалі частіше з’являються у ресторанах по всьому світу та вже сьогодні визначають, якими будуть меню 2026 року. У центрі – сезонність, локальні продукти та глибина смаку.

Вогонь як головний інструмент

Інспектори відзначають повернення до приготування на відкритому вогні – без зайвої складності, але з акцентом на чистий смак продукту. Шефи працюють з вугіллям, дровами, розпеченим камінням і навіть японським білим вугіллям бінчотан.

У Швеції ресторан Knystaforsen експериментує з повільним приготуванням просто неба. В Аргентині Don Julio демонструє, як традиційне грилювання може стати витонченим мистецтвом. У Китаї кухарі готують рибу та морепродукти на вугіллі, додаючи ферментовану сою чи кілька крапель оцту для балансу.

Традиція без тяжкості

У країнах Центральної Європи класичні страви отримують нове прочитання. У польському Вроцлаві ресторан BABA подає домашній м’ясний рулет у більш витонченій формі – з трюфельним пюре та соусом із перцю. В Азії шефи активно переосмислюють регіональні кухні: у В’єтнамі, Малайзії та Китаї ресторани поєднують сучасні техніки з локальною кулінарною спадщиною.

Гіркота й умамі виходять на перший план

Кухні різних країн дедалі частіше звертаються до гірких і глибоких смаків. Радикіо, ендівій, ферментовані продукти, витримані соуси – усе це створює структуру без надмірної жирності.

У лондонському Plates London подають теплий шоколадний бісквіт із морозивом із пастернаку та місо. А в Китаї чай застосовують не як напій, а як інгредієнт – ним коптять птицю чи ароматизують морепродукти.

Час як частина рецепту

Інспектори підкреслюють: дедалі більше кухарів вважають час окремим інгредієнтом. Маринування, витримка, лактоферментація чи використання коджі дозволяють смаку розвиватися природно.

У Франції ресторан La Marine витримує рибу в спеціальних холодильних камерах для більшої глибини смаку. А в Копенгагені Sushi Anaba працює з молюсками, що ростуть десятиліттями.

Французьке бістро повертається

Прості страви французької кухні знову в моді. Бланкет, яйця з майонезом чи île flottante з’являються у меню далеко за межами Франції.

Деякі зіркові шефи відкривають другі, більш демократичні заклади поруч із гастрономічними ресторанами – як Bistrot le Héron, пов’язаний із Émilie & Thomas – Moulin de Cambelong. Подібну ностальгію за паризькими бістро можна побачити навіть у Гонконгу та Малайзії.

Сервіс як частина ідентичності

Ресторанний досвід дедалі більше залежить не лише від кухні, а й від подачі. У Франції повертається сервіс au guéridon – завершення страви прямо в залі. В Азії страви доробляють перед гостями, додаючи театральності. Водночас у Північній Європі популярність набирають місця за барною стійкою.

Нові гастрономічні магніти

Хоч Франція та Японія залишаються ключовими орієнтирами, увага шефів зміщується до Південно-Східної Азії, тож міста на кшталт Бангкоку можуть стати новими центрами високої кухні.

Нагадаємо, наприкінці 2025 року український ресторан Sino в Лондоні потрапив до престижного путівника Michelin

фото: Shutterstock

Visa чи MasterCard: якою карткою вигідніше платити в країнах Європи

Чимало українців подорожують країнами Євросоюзу з гривневими картками, не відкриваючи окремий валютний рахунок. Найчастіше це картки двох глобальних платіжних систем — Visa або MasterCard.

Якою карткою вигідніше розраховуватися в Європі, пише сайт Новини.LIVE.

Обидві компанії базуються у США та працюють по всьому світу, а в країнах ЄС їх приймають практично повсюдно — у магазинах, готелях і сервісах. Втім, різниця між ними проявляється саме під час розрахунків за кордоном.

У чому ключова відмінність

Як пояснюють фінансові експерти, головна різниця стосується валюти проведення міжнародних операцій. Усередині України вона майже непомітна, але під час розрахунків в іншій валюті механізм конвертації стає важливим.

Як зазначають у Ідея Банк, «Одна з основних відмінностей — це валюта здійснення операцій. Вона практично не відчутна при здійсненні внутрішніх операцій у національній валюті, але має важливе значення при розрахунку за кордоном».

Якщо мандрівник користується гривневою карткою в ЄС, кожна транзакція супроводжується конвертацією. А отже — і комісією. Її розмір залежить не лише від банку, а й від самої платіжної системи.

Чому в Європі частіше радять MasterCard

Під час поїздок до країн єврозони вигіднішою зазвичай вважають MasterCard. Причина в тому, що гривня конвертується одразу в євро — без проміжної валюти. Це дозволяє уникнути додаткових витрат.

Натомість Visa використовує інший алгоритм: спочатку гривня переводиться у долар США, а вже потім — у євро. Через подвійну конвертацію ланцюжок обміну виглядає довшим (гривня — долар — євро), що може означати додаткові втрати на курсі.

Саме тому Visa частіше вважають вигіднішою для розрахунків у країнах із доларовою економікою — зокрема у США, Канаді чи деяких державах Азії.

Експерти також наголошують: якщо відкрити картку MasterCard одразу в євро, перебуваючи в ЄС можна взагалі уникнути конвертації.

У випадку інтернет-розрахунків ситуація менш однозначна. Тут усе залежить не лише від механізму конвертації, а й від додаткових бонусів, які пропонують платіжні системи та банки.

Йдеться про кешбек, партнерські знижки на міжнародних платформах, акційні пропозиції для цифрових сервісів або підвищений рівень захисту транзакцій. Тому під час вибору картки варто враховувати не лише курс обміну, а й супутні переваги.

Читайте також: Як безпечно та вигідно надсилати гроші у США та за кордон

ілюстрація: АІ

6 неймовірних місць у Великому Манчестері, які здаються іншими світами

Великий Манчестер уміє дивувати навіть тих, хто живе тут роками. Тут є кілька місць, де ви можете відчути себе ніби в іншій країні.

Ось шість локацій від Secret Manchester, які радять побачити в місці – і здивуватись.

Таємне озеро в Левеншулмі

Серед найменш очевидних, але найефектніших місць називають Secret Lake у районі Левеншулм. Водойма захована за промисловою зоною, тож знайти її непросто. Проте ті, хто доходить, отримують винагороду у вигляді вражаючих заходів сонця – з рожево-пастельними відблисками на воді, які порівнюють із пейзажами східного узбережжя США. Це один із найромантичніших куточків Великого Манчестера, про який знають не всі.

Бібліотека Джона Райлендса

У самому центрі міста стоїть будівля, що більше нагадує декорації до фентезі-фільму, ніж читальну залу. Йдеться про John Rylands Library – неоготичну бібліотеку пізньої вікторіанської доби. Її інтер’єри з арками та різьбленням часто порівнюють із чарівними світами з кіно. Важко повірити, що така архітектурна розкіш розташована просто серед міського шуму.

Китайський квартал

Якщо пройтися від Piccadilly Gardens у бік Chinatown, можна відчути зміну атмосфери буквально за кілька кроків. Chinatown Manchester відомий яскравою традиційною аркою та десятками ресторанів азійської кухні – від китайської до в’єтнамської. Узимку район особливо оживає під час святкування Місячного Нового року, коли вулиці прикрашають червоні ліхтарі.

Китайський сад у RHS Bridgewater

Ще одна локація, що переносить у зовсім інший культурний простір, – Китайський сад у RHS Garden Bridgewater. Streamside Garden оформлений за мотивами традиційного китайського ландшафтного мистецтва: павільйони, вода, продумана символіка чотирьох пір року. Відвідувачі відзначають, що тут легко забути про близькість великого міста й просто насолодитися спокоєм.

Chetham’s Library

Любителям історії варто зазирнути до Chetham’s Library – найстарішої публічної бібліотеки Великої Британії, заснованої у XVII столітті. Інтер’єри з темного дерева та старовинні полиці створюють атмосферу подорожі в часі. Колись цю локацію навіть розглядали як потенційне місце для зйомок одного з фільмів про Гаррі Поттера – настільки вона кінематографічна.

Northern Quarter

А тим, хто шукає урбаністичну естетику, радять прогулятися Northern Quarter. Район часто порівнюють із Нью-Йорком через старі пожежні драбини, ар-деко фасади та вуличне мистецтво. Попри популярність серед туристів і кінематографістів, тут легко відчути атмосферу «старого світу» – достатньо лише підняти голову й придивитися до деталей архітектури.

Читайте також про 10 топових музеїв Манчестера: мистецтво, історія та футбол

фото: Alexey Fedorenko / Shutterstock

Путін розраховує на ще два роки війни за Донбас – NYT

Господар кремля вважає, що росія має стратегічну перевагу у війні проти України та здатна продовжувати бойові дії щонайменше два роки. Головною ціллю залишається повне встановлення контролю над Донбасом, навіть якщо це вимагатиме тривалого протистояння, пише The New York Times.

За даними західних розвідок та аналітиків, путін не лише не планує згортати бойові дії, а й переконаний, що час грає на його користь. Водночас реальна ситуація на фронті дедалі більше розходиться з оптимістичними звітами, які отримує москва.

кремль вірить у “гру на виснаження”

За інформацією видання, у кремлі переконані, що затяжна війна працює на користь рф. Якщо для захоплення всієї Донецької області знадобиться півтора-два роки, це нібито не змінить стратегічного розкладу на користь москви.

путін, як зазначають джерела, вважає масовані ракетні удари та атаки дронами по українській енергетиці інструментом поступового ослаблення держави.

Втім, західні аналітики наголошують: попри тривалі бойові дії, рф стикається з серйозними втратами, виснаженням ресурсів і відсутністю масштабних проривів на фронті.

Окрему увагу NYT приділяє інформації про доповіді начальника генштабу рф валерія герасимова. За даними видання, кремлю регулярно повідомляють про значні просування російських військ.

Однак частина цих заяв не підтверджується ані українською стороною, ані незалежними моніторинговими групами. Зокрема, повідомлення про нібито контроль над частиною Костянтинівки чи просування в напрямку Лимана українські Сили оборони неодноразово спростовували.

Аналітики припускають, що подібні “переможні” звіти можуть формувати викривлену картину реальності для кремля та впливати на стратегічні рішення.

Чи вистачить ресурсів на довгу війну

Експерти вважають, що стратегія москви базується на війні на виснаження – розрахунку, що Україна та її союзники з часом втомляться від тривалого конфлікту.

Водночас західні розвідки підкреслюють: попри тривалі бойові дії, рф не змогла досягти ключових стратегічних завдань. Українська оборона зберігає стійкість, а перебіг війни дедалі більше залежить від ресурсів, технологічної переваги, мобілізаційного потенціалу та міжнародної підтримки Києва.

Оцінки NYT свідчать, що кремль наразі не розглядає швидке завершення війни й готується до тривалого протистояння. Водночас реальні втрати, економічний тиск і обмеження ресурсів можуть вплинути на здатність рф підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

Аналітики наголошують: попри заяви москви про “перевагу”, війна залишається затяжною й непередбачуваною, а її результат значною мірою визначатиметься темпами виснаження сторін і підтримкою партнерів України.

Читайте також: Чи завершиться війна у 2026 році: WSJ описало три сценарії для України

фото з Facebook 93 ОМБр Холодний Яр

Яка ситуація на ринку оренди житла в Канаді в 2026 році: звіт Rentals.ca

Після кількох років стрімкого зростання канадський ринок оренди нарешті демонструє спад. Середня запитувана ціна оренди в країні знизилася до найнижчого рівня за останні два з половиною роки. Водночас у деяких провінціях і містах житло, навпаки, продовжує дорожчати.

Про це йдеться у січневому звіті Rentals.ca за 2026 рік.

Так, у грудні 2025 року середня вартість оренди всіх типів житла в Канаді становила 2 060 доларів на місяць. Це на 2,3% менше, ніж роком раніше, і вже 15-й місяць поспіль, коли ринок демонструє річне падіння. За два роки оренда знизилася загалом на 5,4%.

Серед причин — зниження купівельної спроможності після різкого подорожчання у 2022–2024 роках, економічна невизначеність, скорочення кількості тимчасових резидентів та рекордні обсяги введення нових квартир в експлуатацію.

Де найдорожче і найдешевше

Серед найдорожчих міст поза топ-6 лідирують населені пункти Британської Колумбії — зокрема North Vancouver (2 948 доларів). В Онтаріо дорогими залишаються North York та Oakville, у Квебеку — Westmount.

Найнижчі ціни зосереджені переважно у прерійних провінціях. В Альберті найдоступнішими є Lloydminster (1 214 доларів), Fort McMurray та Medicine Hat. У Саскачевані — Regina і Saskatoon.

Де дешевшає житло: провінції та великі міста

У грудні оренда квартир знизилася у чотирьох провінціях:

  • Британська Колумбія — мінус 5,4% (2 353 долари);
  • Онтаріо — мінус 3,2% (2 257 доларів);
  • Альберта — мінус 2,7% (1 671 долар);
  • Квебек — мінус 1,9% (1 934 долари).

За два роки Британська Колумбія та Онтаріо втратили майже 10% орендної вартості.

Натомість Саскачеван став лідером зростання: плюс 7,1% за рік. Попри це, середня оренда там — 1 395 доларів — залишається на 32% нижчою за загальнонаціональний показник.

У шести найбільших містах країни оренда продовжує знижуватися:

  • Ванкувер — мінус 7,9% (2 654 долари);
  • Торонто — мінус 5,1% (2 498 доларів);
  • Калгарі — мінус 5%.

У Монреалі та Оттаві спад менш відчутний, а в Едмонтоні зафіксовано невелике зростання (+0,8%).

За два роки Ванкувер втратив 13,3% орендної вартості, Торонто — 11,8%. Різниця в ціні між цими містами скоротилася до найменшого рівня за понад три роки.

Однокімнатні дешевшають, трикімнатні — дорожчають

Найбільше зниження зафіксовано у вторинному сегменті.

  • Кондо подешевшали на 4% — до 2 131 долара.
  • Оренда житла у приватних будинках знизилася на 5% — до 2 071 долара.

Натомість спеціально збудовані орендні будинки залишаються відносно стабільними — падіння лише 1% (у середньому 2 049 доларів). Водночас у звіті зазначено, що орендодавці часто пропонують бонуси — наприклад, безкоштовні місяці проживання, що фактично знижує реальну вартість.

На національному рівні:

  • однокімнатні квартири подешевшали на 3,1% (1 798 доларів);
  • двокімнатні — на 1,6% (2 166 доларів);
  • великі квартири з чотирма спальнями — також на 3,1% (2 853 долари).

Водночас трикімнатні помешкання дещо подорожчали — на 0,2% (у середньому 2 501 долар).

Цікаво, що в сегменті кондо студії показали найбільше падіння — мінус 11,2% за рік.

Отже, для тих, хто орендує житло або планує переїзд у 2026 році, ситуація може бути сприятливішою, ніж торік. Ринок поступово охолоджується, особливо у великих містах. Проте різниця між регіонами залишається значною.

Експерти очікують, що на початку року попит традиційно активізується, але доступність житла, темпи міграції та економічні умови й надалі визначатимуть поведінку орендарів.

Читайте також про 8 найкомфортніших міст Канади для новоприбулих

фото: Shutterstock

Кому стане складніше в’їхати до Британії вже з 25 лютого: нові правила

З 25 лютого 2026 року Британія запроваджує нові вимоги до перетину кордону, через які молодим британцям, народженим за кордоном, можуть навіть відмовити у в’їзді до країни, пише Daily Mail.

Формально право громадян на повернення додому не скасовується, однак механізм його підтвердження стає жорсткішим і значно дорожчим, зокрема для людей із подвійним громадянством.

Зміни можуть зачепити й українців, які мають британські паспорти або виховують дітей із британським громадянством.

З указаної дати громадяни з подвійним британським громадянством зможуть в’їжджати до країни лише за наявності:

– чинного британського паспорта, або
– «сертифіката про право на в’їзд» (certificate of entitlement), який вклеюється до паспорта іншої держави та коштує 589 фунтів стерлінгів.

Без одного з цих документів авіакомпанії, поромні чи залізничні перевізники можуть відмовити у посадці.

До цього подвійні громадяни могли подорожувати до Британії з паспортом іншої країни, а британський статус підтверджували додатковими документами у разі потреби. Тепер такого підтвердження буде недостатньо – обов’язковим стане саме британський паспорт або дорогий сертифікат.

Нові правила стосуються і дітей, народжених за кордоном у британських батьків. Вони автоматично мають право на британське громадянство, однак для перетину кордону повинні мати відповідні документи.

Частина ширших змін: система ETA

Нововведення є частиною програми Electronic Travel Authorisation (ETA), яку впроваджує Home Office.

Система передбачає, що громадяни країн, яким раніше не потрібна була віза для короткострокових поїздок до Британії, мають отримувати електронний дозвіл на в’їзд. Вартість ETA становить 16 фунтів і дозволяє перебувати у країні до шести місяців.

Британські та ірландські громадяни звільнені від оформлення ETA, однак саме через це подвійні громадяни тепер зобов’язані підтверджувати свій статус виключно британським документом.

У Home Office пояснюють, що нова система покликана зробити перетин кордону «більш контрольованим» і надати уряду повнішу картину імміграційних потоків.

Водночас серед британців за кордоном уже зростає занепокоєння. Родини побоюються, що через бюрократичні затримки або відсутність британського паспорта можуть опинитися в ситуації, коли повернення до країни стане складним або фінансово обтяжливим.

Читайте також: €200 за візовий дозвіл ETA: як шахраї наживаються на нових правилах в’їзду до Британії

фото: 1000 Words / Shutterstock

Самотність, провина, життя на паузі: 8 криз українців в еміграції

Через роки еміграції в багатьох людей виникає глибоке питання: “Яке життя я будую?”. Чому українці досі відчувають себе “між двома світами” та які кризи можуть відчувати, пояснює психологиня Олена Любченко.

Далі – пряма мова.

Вже чотири роки ми чогось чекаємо, кудись біжимо, чи завмерли в розгубленій безпорадності.

Наше життя вмить розсипалося на мільйон шматків, які ми спочатку намагалися зібрати та полагодити; потім відремонтувати та склеїти; потім поміняти місцями чи «схрестити качку з їжаком».

Потім ми просто зрозуміли, що все, що ми так бережно сховали в тривожну валізку, — всі скарби, досягнення, набутки із нашого минулого життя — ми просто іноді дістаємо, струшуємо пил, позіхаємо та засовуємо ще глибше; що кожній дрібничці з цієї валізки треба зробити «переоблік», бо щось, що видавалося суперцінним, уже не варте нічого, а щось маленьке, що загубилося у пильних складках кишені, може виявитися справжнім діамантом та скарбом для нового життя.

Я вислухала стільки історій «до та після», що іноді відчуваю себе архівом зломлених доль. Я бачила, як люди перезбирали себе, свою душу, свою ідентичність і своє життя буквально «по деталях і запчастинах» протягом останніх років.

Я знаю, як це переживати депресивне дно на березі Женевського озера; не хотіти жити, прогулюючись по набережній Коста Бланки; бути впевненим у своїй меншовартості в Парижі, будучи лауреатом премій; відчувати бездонну самотність в лондонському натовпі чи мріяти про свою маленьку квартиру, мешкаючи в лакшері апартаментах на чужині.

«Немає нічого більш постійного, ніж щось “тимчасове”, — ми стали амбасадорами цієї істини, Лєна», — каже моя клієнтка з Варшави, яка вибігла з дитиною, кішкою та рюкзачком «на пару днів» вранці 24 лютого.

Нижче — трохи про кризи цього етапу еміграції.

Криза 1. Самотність другого етапу

Перші роки українці мали багато підтримки, уваги, розуміння, співчуття. Згодом коло підтримки звужується. Світ перемикається на свої проблеми та новинні повістки. З’являється відчуття соціальної ізоляції та покинутості.

Криза 2. Життя «між»

Вдома, в Україні ви вже чужа людина, яка «не може зрозуміти, що тут відбувається». Але і в новій країні ви точно не своя.

В такому стані складно будувати довгі плани та ухвалювати рішення. З’являється відчуття, ніби живеш на мосту між двома життями.

Криза 3. Втома бути сильною

Те, що починалося, як тимчасове, дуже затягнулося.

Кілька років відповідальності за дітей, сім’ю, побут і виживання призвели до стану хронічного форс-мажору. В результаті ззовні — витримка. Всередині — виснаження, яке часто не дозволяють собі помітити та визнати.

Криза 4Зміна сімейних ролей

Дуже часто в еміграції відбувається кардинальна перебудова сімейної системи.

Партнерські відносини змінюються, — і це впливає на побут, фінанси, ідентичність, владу в сім’ї, емоційну близькість, правила життя.

Стара сімейна система вже не працює. Іноді з’являється відчуття: «Ми всі стали різними людьми».

Криза 5Втрата професійної ідентичності

Типова ситуація української еміграції: робота нижче досвіду та кваліфікації, перервані кар’єри. Відчуття, що самореалізація, статус і карʼєра — недосяжні привілеї.

Криза 6Провина за безпеку і нове життя

Уже чотири роки нас не відпускає запитання: «Я маю право бути щасливою, поки війна триває?».

В еміграції все ще складно дозволити собі радість після читання новин, безтурботність після телефонних розмов з рідними. Складно не відчувати гіркоту, безсилля та віддалення після розмов із друзями з України.

Наче кожного дня треба доводити, що моменти щастя в еміграції не скасовують співчуття до трагедій вдома та дотичності до всього українського.

Криза 7Втома від адаптації

Нова мова. Нова культура. Нові правила. Постійна напруга та мобілізованість. Через роки це перестає надихати й починає виснажувати.

Криза 8Питання сенсу життя

Через роки еміграції виникає глибоке питання: «Яке життя я будую? І для чого? Як я хочу жити? Які в мене є для цього ресурси і де взяти ті, яких не вистачає?». Саме тут починається усвідомленість та можливість нової ідентичності.

Читайте також: Як діаспора може допомогти Україні з-за кордону: думка

Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. 

фото: Shutterstock

Translate »