Home Blog Page 70

Майбутнє українських біженців у Європі: нові дані дослідження

Війна триває вже п’ятий рік, і для мільйонів українців за кордоном наближається момент, коли доведеться ухвалювати складні рішення. Тимчасовий захист, який дозволив легально жити та працювати в країнах Європи після початку повномасштабного вторгнення, має визначений термін дії – до березня 2027 року. А це означає, що багатьом доведеться вирішувати: залишатися, шукати нові підстави для проживання чи повертатися додому.

Центр економічної стратегії (ЦЕС), який уже кілька років досліджує становище українців за кордоном, опублікував нове велике дослідження настроїв українців у Європі.

Третина не планує повертатись

На початку повномасштабного вторгнення більшість українців планували повернутися додому. У 2022 році про такі наміри говорили приблизно три чверті вимушених мігрантів.

Втім з часом настрої змінилися. Станом на 2025 рік лише близько 43% українців за кордоном розглядають можливість повернення, тоді як 36% кажуть, що не планують або скоріше не планують повертатися.

За результатами дослідження, більшість тих, хто розглядає повернення, не планують робити цього до завершення війни.

Майже 80% потенційних поверненців заявляють, що готові повернутися лише після остаточного припинення бойових дій та підписання документа, який дозволить відновити польоти цивільної авіації над Україною.

Скільки українців можуть повернутися

Аналітики Центру економічної стратегії підготували кілька сценаріїв щодо повернення українських біженців після війни.

За базовим прогнозом, додому можуть повернутися приблизно 1,6 млн людей. При цьому близько 2,7 млн залишаться жити за кордоном.

Песимістичний сценарій передбачає повернення лише 1,3 млн українців, тоді як за межами країни залишаться до 3 млн.

В оптимістичному варіанті на батьківщину повернуться близько 2,2 млн людей, а за кордоном проживатимуть приблизно 2,1 млн українців.

Хто найчастіше думає про повернення

Найбільшу готовність повернутися демонструють так звані класичні воєнні біженці — люди, які виїхали через бойові дії, окупацію або безпосередню небезпеку.

Серед них 64% заявили, що планують повернутися після завершення війни. Значна частина цієї групи — мешканці східних регіонів України, а понад чверть мають вік понад 50 років.

Близько 40% із них готові повернутися лише у свій рідний регіон.

Інша група — українці зі збереженим тісним зв’язком з батьківщиною. Вони становлять приблизно 22% опитаних, і більше половини з них також розглядають можливість повернення. Багато хто з них підтримує родичів в Україні фінансово або продовжує отримувати доходи з українських джерел.

Хто найменше планує повертатися

Найнижчий рівень готовності до повернення показує група, яку дослідники назвали “нова життєва траєкторія”. До неї входять переважно молоді люди до 35 років, які сприйняли переїзд як можливість почати новий етап життя.

Ця категорія становить близько 22% опитаних, але лише 12% з них планують повернутися до України. Багато з них уже добре інтегрувалися в нових країнах: частина володіє мовою держави проживання, більшість орендує житло самостійно, а приблизно половина працює на повну ставку, часто за фахом.

Що українці планують робити у разі скасування захисту

Тимчасовий захист для українців у Європейському Союзі наразі діє до 4 березня 2027 року. Після цієї дати автоматичне право перебування в країнах ЄС припиниться. Євросоюз планує поступовий перехід до інших варіантів: або отримання нових статусів на підставі роботи чи навчання, або добровільного повернення в Україну.

Опитування показує, що значна частина українців уже замислюється над альтернативами тимчасовому захисту.

Згідно з даними дослідження:

– 21% біженців уже мають інші документи для проживання за кордоном;
– 26% планують оформити альтернативний статус найближчим часом;
– 27% у разі скасування тимчасового захисту шукатимуть можливість отримати дозвіл на проживання в іншій країні;
– 23% планують повернутися в Україну;
– 11% готові повернутися додому лише тимчасово, а потім знову виїжджати;
– ще 11% допускають, що можуть залишитися в країні проживання без відповідного дозволу.

Ці дані свідчать, що більшість українців намагатимуться знайти спосіб залишитися за кордоном навіть після завершення дії тимчасового захисту.

Читайте також: Британія — серед країн з найвищим рівнем зайнятості українців

фото: Rudenko Alla / Shutterstock

Канада змінила правила тесту на громадянство: що потрібно знати

Канада уточнила правила складання тесту на громадянство — одного з фінальних етапів отримання канадського паспорта. Нововведення можуть вплинути на тисячі постійних резидентів, що планують подати заявку на громадянство, пише CIC News.

Міністерство імміграції, біженців і громадянства Канади (IRCC) 9 березня 2026 року оприлюднило оновлені інструкції. У них зазначено, що відтепер стандартним варіантом складання тесту є онлайн-іспит, який заявники проходять самостійно.

Хто має складати тест

Тест є одним із фінальних етапів отримання громадянства Канади. Перед цим заявник має виконати інші вимоги:

– бути постійним резидентом країни;
– прожити в Канаді щонайменше 1095 днів протягом останніх п’яти років;
– володіти англійською або французькою;
– подати податкові декларації, якщо це передбачено законом.

Іспит складають заявники віком від 18 до 54 років, молодші або старші особи звільнені від проходження тесту.

Після успішного тесту та перевірки всіх критеріїв людей зазвичай запрошують на церемонію присяги. Після неї нові громадяни отримують сертифікат громадянства, який дозволяє подати заявку на канадський паспорт.

Додамо, що Канада дозволяє подвійне громадянство. Це означає, що людина може отримати канадський паспорт і водночас залишатися громадянином іншої держави. Однак можливість зберегти попереднє громадянство залежить від законодавства країни походження.

До трьох спроб скласти тест

Тест містить 20 запитань. Для успішного результату потрібно правильно відповісти щонайменше на 15. Запитання формуються з бази приблизно 300–400 варіантів, які відрізняються темами та рівнем складності.

Якщо під час перевірки виникнуть сумніви щодо результатів або особи заявника, імміграційна служба може запросити повторний тест або співбесіду.

Раніше заявникам дозволяли дві письмові спроби. Якщо людина не складала іспит вдруге, її могли направити на слухання для перевірки знань або мовного рівня.

За новими правилами тепер доступні три спроби. Лише після третьої невдалої спроби заявника можуть запросити на спеціальне слухання або додаткову перевірку знань чи мови.

Ще одна зміна стосується тривалості тесту. До пандемії письмовий іспит потрібно було завершити за 30 хвилин.

Після переходу на онлайн-формат час збільшили до 45 хвилин, і тепер це офіційно закріплено в інструкціях. У разі потреби заявники можуть попросити додатковий час.

Можливі й інші формати тестування

Попри те, що онлайн-тест став основним, імміграційна служба передбачає й альтернативні варіанти складання. Зокрема, тест можуть провести:

– особисто під час зустрічі;
– через відеозв’язок у Microsoft Teams.

Такі формати використовують у разі технічних проблем, труднощів із підтвердженням особи або за рішенням імміграційного офіцера. У цих випадках передбачена лише одна спроба за одне тестування.

Після завершення онлайн-тесту заявник одразу отримує попередній результат. Однак він не вважається остаточним, доки імміграційна служба не перевірить підтвердження особи та процес складання тесту.

Якщо виникнуть підозри щодо порушень або шахрайства, заявника можуть попросити повторно скласти іспит або пройти співбесіду. Під час мовного слухання офіцер може поставити до дев’яти запитань. Щоб підтвердити знання мови, потрібно задовільно відповісти щонайменше на шість.

Читайте також: Паспорт Канади стане дорожчим уже з березня 2026 року

фото: Shutterstock

Де відпочити навесні у США: 10 найкращих напрямків

Весна у США — ідеальний час для коротких подорожей. Ukrainian People Magazine зібрав десять напрямків, які по-новому відкриють вам різні куточки Америки — від океанських пляжів Каліфорнії до гірських краєвидів Північної Кароліни.

Ці напрямки особливо варто розглянути для весняної подорожі, якщо хочеться поєднати природу, атмосферні міста та цікаву гастрономію.

Портленд, штат Орегон

Портленд давно вважають одним із найцікавіших і водночас відносно доступних міст для подорожей на західному узбережжі США. Тут поєднуються зелені простори, творча атмосфера та відома гастрономічна сцена.

Однією з головних природних локацій є Форест-парк — один із найбільших міських лісів у країні з десятками кілометрів пішохідних маршрутів, зокрема популярною стежкою Wildwood Trail.

Портленд також славиться своєю культурою фудтраків — скуштувати кухні з різних куточків світу можна на майданчиках Hawthorne Asylum або Cartopia.

Ще одна популярна локація — Міжнародний сад троянд у Вашингтон-парку, який особливо вражає під час цвітіння троянд на початку літа.

Санта-Барбара, штат Каліфорнія

Це місто часто називають ідеальним місцем для короткої подорожі на західному узбережжі. Тут гармонійно поєднуються пляжний відпочинок і міська атмосфера.

Туристи прогулюються центральною вулицею State Street, відвідують галереї та кафе, а також відпочивають на пляжі East Beach.

Любителям активного відпочинку радять спробувати уроки серфінгу, а для проживання популярним варіантом є бутик-готель The Wayfarer у районі Funk Zone.

Провінстаун, штат Массачусетс

Це місто розташоване на самому краю півострова Кейп-Код і є одним із найпопулярніших курортів на східному узбережжі.

Дістатися сюди можна поромом із Бостон — дорога займає близько 90 хвилин. Провінстаун відомий морепродуктами, пляжами та яскравими подіями, зокрема популярною вечіркою White Party.

Ешвілл, штат Північна Кароліна

Місто розташоване в мальовничих горах Блакитний хребет і приваблює мандрівників природою та творчою атмосферою.

Популярним маршрутом є панорамна дорога Blue Ridge Parkway. Також варто відвідати гору Мітчелл — найвищу точку на сході США.

Поблизу розташований Національний ліс Пісга із численними туристичними маршрутами та водоспадами.

Сан-Антоніо, штат Техас

Це місто поєднує історію, культуру та сучасну атмосферу.

Головна пам’ятка — Аламо, символ боротьби за незалежність Техасу.

Також популярні прогулянки вздовж San Antonio River Walk, де розташовані ресторани, магазини та кафе.

Саванна, штат Джорджія

Саванна славиться романтичною атмосферою, старовинною архітектурою та вулицями, вкритими іспанським мохом.

Особливою популярністю користується Forsyth Park із відомим фонтаном. Однією з найкрасивіших вулиць Америки часто називають Jones Street.

Серед незвичних туристичних місць — кладовище Бонавентура, яке стало відомим завдяки фільму Північ у саду добра і зла.

Нешвілл, штат Теннессі

Місто відоме як музична столиця кантрі. Головна розважальна зона — Lower Broadway, де працюють легендарні бари з живою музикою, серед яких Tootsie’s Orchid Lounge та The Stage.

Туристи також відвідують район Music Row, де розташовані історичні студії звукозапису.

Сент-Августин, штат Флорида

Це найстаріше європейське поселення на території США.

Головна історична пам’ятка — фортеця XVII століття Castillo de San Marcos. Також варто прогулятися пішохідною St. George Street або відвідати пляжі St. Augustine Beach.

Канзас-Сіті, штат Міссурі

Місто часто недооцінюють туристи, хоча воно має багату джазову історію. У районі 18th & Vine Historic District розташовані American Jazz Museum та Negro Leagues Baseball Museum.

Також місто славиться своїм барбекю — зокрема закладами Joe’s Kansas City Bar-B-Que та Arthur Bryant’s.

Тусон, штат Аризона

Це місто оточене пустельними ландшафтами Національного парку Саґуаро, де ростуть знамениті гігантські кактуси.

Популярні маршрути для подорожей автомобілем — Bajada Loop Drive та Cactus Forest Drive.

Ще одна історична пам’ятка поблизу міста — іспанська місія Mission San Xavier del Bac, яку називають «Білою голубкою пустелі».

Читайте також про топ-10 міст США для подорожей у 2026 році за версією TripAdvisor

фото: maxbelchenko / Shutterstock

Першій “Міс Українська Канада” виповнилось 86: як виглядала тоді й зараз

Історія української діаспори у Канаді складається з тисяч особистих історій — про силу ідентичності, любов до культури та бажання зберегти українські традиції далеко від дому. Одна з таких історій належить Оксані Гриценко-Розумній — жінці, яка понад пів століття присвятила розвитку української громади у Канаді.

11 березня вона відзначила 86-річчя, а її життєвий шлях став прикладом служіння українській культурі та громаді. Про це пише Ukrainian Diaspora of Chicago & Illinois.

Родина емігрантів і українське виховання

Майбутня громадська діячка народилася у родині українських емігрантів. Її мати походила із села Конюхів біля Стрия на Львівщині, а батько був родом із Перемишля. Родина мала родинні зв’язки з діячем українського визвольного руху Олексою Гасиним — начальником Головного військового штабу УПА.

У 1930-х роках батьки емігрували до Канади. Спершу вони оселилися у Вінніпезі, маючи лише п’ять доларів, а згодом через економічні труднощі часів Великої депресії переїхали до Садбері в провінції Північне Онтаріо.

Батько працював у молочарні, а мати опікувалася вихованням дітей у традиціях української культури — через школу, церкву та громадське життя.

Перша «Міс Українська Канада»

2 липня 1955 року у Садбері 17-річна Оксана стала першою в історії переможницею конкурсу «Міс Українська Канада», організованого Українською Національною Федерацією Молоді.

Учасниць конкурсу оцінювали не лише за зовнішністю, а й за освіченістю, лідерськими якостями та громадською активністю. Дівчата виступали у традиційних полтавських строях і розповідали про символіку української вишивки. Підготувати національний костюм Оксані допомагала її мама.

Перемога стала для дівчини повною несподіванкою. Вона згадувала, що не могла повірити у свій успіх, адже серед учасниць було багато талановитих і яскравих дівчат.

Другу позицію на конкурсі посіла її подруга Уляна Яворська. Сам конкурс об’єднав українську молодь з різних провінцій Канади.

Місцева газета Sudbury Star тоді назвала переможницю «королевою канадської української молоді».

Освіта, родина і громадська діяльність

Після перемоги Оксана здобула освіту психолога в Манітобський університет, де також вивчала українську мову у професорів Ярослава Рудницького та Павла Юзика. Згодом вона працювала асистентом психолога у дитячому відділенні лікарні в Садбері.

Оксана Гриценко-Розумна зараз. Фото: Ukrainian People Magazine/Norbert K. Iwan

У 1962 році вона вийшла заміж за професора-славіста Ярослава Розумного. Подружжя виховало чотирьох дітей.

Пані Оксана також була активною членкинею Пласт, зокрема куреня «Перелетні Птиці».

Оксана Гриценко-Розумна виступила редакторкою та сценаристкою документального фільму «Окрадена земля», присвяченого Голодомору 1932–1933 років. Стрічка отримала 12 міжнародних нагород у категорії найкращого документального та історичного фільму на світових кінофестивалях.

До недавнього часу вона також працювала інформаційним координатором у центральному офісі Конґрес Українців Канади у Вінніпезі.

Сама ж пані Оксана наголошує, що українська культура та історія повинні залишатися основою для наступних поколінь, а молодь має пам’ятати своє походження та продовжувати традиції громади.

Читайте також про першого мера-українця Едмонтона: історія Вільяма Гавриляка

фото: Ukrainian People Magazine / Norbert K. Iwan

Единбург обійшов Лондон у новому рейтингу найкращих міст світу

У свіжому глобальному рейтингу найкращих міст планети за версією Time Out одразу два міста Сполученого Королівства посіли місця у першій четвірці — причому одне з них стало найкращим у Європі, пише Euronews.

Щорічний список формується на основі масштабного опитування мешканців різних міст. У 2026 році у дослідженні взяли участь понад 24 тисячі людей із 150 міст світу, які оцінювали якість життя, доступність цін, культурне життя, гастрономію, нічні розваги та кількість зелених зон. До результатів також додали оцінки понад сотні експертів.

Единбург — найкраще місто Європи

Найвищу позицію серед європейських міст отримав Единбург. Столиця Шотландії посіла третє місце у світі та стала найкращим містом Європи у 2026 році.

Мешканці міста особливо відзначили його комфорт для пішоходів, зелені простори, гастрономію та насичене культурне життя. За даними опитування, 91% респондентів заявили, що відчувають радість від повсякденного життя у місті.

Единбург поєднує все, що робить життя привабливим: чудову кухню, мальовничі парки та активну мистецьку сцену. Крім того, місто легко досліджувати пішки — навіть попри відчуття великого й жвавого мегаполіса.

Лондон — серед світових лідерів

Майже одразу за Единбургом розташувався Лондон, який посів четверте місце у світовому рейтингу.

Столиця UK отримала майже максимальні оцінки за мистецтво та культуру — цей показник схвалили 99% опитаних мешканців. Також місто високо оцінили за ресторанну сцену та зелені зони, які залишаються важливою частиною життя мегаполіса.

Хто очолив світовий рейтинг

Перше місце у глобальному списку посіло австралійське місто Мельбурн. Другу позицію отримав Шанхай.

До десятки найкращих також увійшли:

  • Нью-Йорк — 5 місце
  • Кейптаун — 6 місце
  • Мехіко — 7 місце
  • Бангкок — 8 місце
  • Сеул — 9 місце
  • Токіо — 10 місце

Інші європейські міста у списку

Серед міст континентальної Європи високі позиції також посіли:

  • Цюрих — 11 місце
  • Копенгаген — 13 місце
  • Краків — 16 місце
  • Порту — 17 місце
  • Мадрид — 19 місце
  • Валенсія — 20 місце

Доволі несподівано столиця Франції Париж опинилася лише на 22 місці, хоча місто отримало ідеальну оцінку за мистецтво і культуру, а 97% опитаних схвально відгукнулися про гастрономію.

Окрім Лондона, у глобальний топ-50 потрапило ще одне британське місто — Бат, яке посіло 26 місце.

Також до рейтингу увійшли такі популярні європейські напрямки, як Берлін, Амстердам, Афіни, Відень, Дублін та Лісабон.

Читайте також: Единбургу 900 років: чому варто відвідати столицю Шотландії цього року

фото: Richie Chan / Shutterstock

Повернення податків у UK: що потрібно перевірити працівникам до 5 квітня

Що варто перевірити перед завершенням податкового року в Британії? Як працює механізм повернення податків? У яких випадках HMRC дійсно повертає гроші та чому інколи не варто спеціально намагатися отримати податкове відшкодування?

Про це UA-Platform запитала в Олександра Грушецького, експерта з оподаткування, засновника і керуючого директора компанії Faros Capital.

Він зокрема пояснив, чому на практиці повернення податків далеко не завжди означає фінансову вигоду —  а інколи сигналізує, що людина переплатила більше, ніж потрібно.

Податковий рік у Британії завершується 5 квітня. Що варто обов’язково перевірити перед цією датою?

Олександр Грушецький / фото з Facebook

Залишилося декілька тижнів, проте однозначно є сенс перевірити дохід, загальні витрати, чи є можливість або потреба в додаткових витратах, наприклад, купівлі якогось необхідного обладнання, комп’ютера тощо. Ці витрати призведуть до того, що ви заплатите менше податку.  Тобто, якщо ми розглядаємо, що нам потрібно буде невдовзі цей комп’ютер, то є сенс його придбати саме до кінця цього податкового року, тобто до 5 квітня, для того, щоб він зарахувався як ваші витрати, і зменшив конкретно податки цього року.

Наступне, в контексті MTD (Making Tax Digital або електронної податкової звітності – ред.). На даний момент ті особи, дохід яких буде до 30 тисяч, почнуть подавати MTD-репорти з 2027 року. Якщо в нас є ситуація, де, скажімо, дохід людини 30 500, то є сенс не отримати цих 500 фунтів, щоб не зайти в ліміт більше 30 тисяч і не подавати MTD уже з 2027 року.

У яких реальних ситуаціях HMRC повертає податки? Що зазвичай стає причиною переплати?

Якщо ми говоримо про повернення податків, це передбачає, що першочергово ми заплатили більше податку, ніж було потрібно. В такому разі HMRC повертає різницю, тільки ту частину, яка надмірно заплачена.

Якщо ми заплатили рівно стільки, скільки було потрібно, відповідно HMRC нам нічого не повертає.

Найбільш очевидні ситуації, де все ж таки податок повертається:

  • коли людина працює на одній роботі як найманий працівник, на другій, на третій, змінює місця роботи протягом року, тоді доволі часто виникає так, що податок переплачується;
  • якщо людина залишає UK протягом податкового року;
  • коли людина працює в будівельній галузі: там діє система CIS, яка передбачає, що податок сплачується авансом, і цього податку доволі часто може бути сплачено більше, ніж насправді повинно бути.

Як працює механізм повернення податку? Чи потрібно щось подавати самостійно, чи HMRC робить усе автоматично?

Залежно від того, в якій саме ситуації людина переплатила податок.

Якщо це найманий працівник, який переплатив податок, і сума податку переплати незначна, відповідно, нічого не потрібно робити. Наступного року його податок буде відкоригований через податковий код (tax code).

Якщо це найманий працівник, і він залишив UK протягом податкового року, тоді HMRC може повернути цей податок також автоматично, нічого робити не потрібно.

Якщо ж це self-employed, самозайнята особа, яка працює в будівельній галузі й переплатила податок, тоді повернення податку відбувається в частині подачі звіту. Тобто подається звіт в HМRC, де дається запит на повернення податку.

Моя рекомендація навіть для тих, хто є найманим працівником – все ж таки реєструватися на подачу звіту та подавати звіт кожного року. Таким чином ви можете врахувати якісь витрати, які не були враховані вашим роботодавцем, чітко перевірити, чи коректно був сплачений податок.

Отже, у випадку найманого працівника, в більшості випадків повернення відбудеться автоматично. У випадку самозайнятого працівника повернення відбувається в процесі подачі звіту.

Чому регулярне отримання “податкового повернення” — це не завжди хороша новина? Про що це може свідчити з точки зору фінансового планування?

Ті ситуації, де повертаються податки, більш імовірно перевіряються з боку HMRC, ніж ті ситуації, де податки платяться. Очевидно, якщо людина дійсно переплатила податки, немає сенсу просто їх залишати HMRC. Однозначно рекомендація – звісно, повертати все те, що вам належить.

Але якщо ситуація, скажімо, досить спірна, і ціна питання – незначні суми, рекомендація – все ж таки не повертати податок, тому що це може спровокувати перевірку з боку HMRC, а це як мінімум стрес, затрата ваших ресурсів, в тому числі оплата спеціалістів, які будуть супроводжувати ці перевірки.

Чи варто користуватися послугами компаній, які обіцяють швидко повернути податки за відсоток? На що звернути увагу, щоб не втратити гроші?

Важливо зауважити, що немає якихось секретних інструментів, якими володіють одні бухгалтерські компанії, і яких не знають інші. Є однакові правила, які діють абсолютно для всіх.

Тому якщо ви контактуєте з однією бухгалтерською компанією, і вони вам говорять, що ви можете повернути суму в районі 2500 податку, а інша компанія каже, що сума повернення податку становить 5 тисяч, то просто на рівні логічного сприйняття ви ж розумієте, що у вас однакові дані й не може бути такого різного результату.  

Якщо ви працюєте на роботі, і ви повертаєте 2500, а ваш колега повертає 5 тисяч, ви також розумієте, що щось відбувається некоректно.

В чому причина того, що хтось повертає більше, а хтось – менше? Все зводиться саме до витрат.

Якщо ми говоримо про CIS для self-employed: є ваш дохід → із вашого доходу платиться податок → наприкінці року ви подаєте ваші витрати й доходи → за рахунок витрат ви зменшуєте базове оподаткування, таким чином вираховується сума, скільки податку ви мали заплатити. Чим більша сума витрат, тим менше податку ви маєте заплатити. Чим більше витрат ви вкажете, тим більше ви отримаєте повернення.

Розглянемо на прикладі: якщо ви і ваш товариш отримуєте, скажімо, по 30 тисяч, ви повернули умовно 2500, він повернув 5000, отже він просто вказав, що у нього дуже високі витрати. Що це означає? HMRC має результати щодо звітів працівників, і якщо вони бачать, що в середньому carpenter, який проживає в Лондоні, витрачає умовно 5-6 тисяч при доході в 40 тисяч. Якщо ви вказуєте, що ваш дохід 40 тисяч, а ви витрачаєте 15 тисяч, для HMRC це автоматично сигналізує, що ваші дані вказані некоректно. Тоді вам надійде запит на те, щоб надати підтвердження ваших витрат. Ну і це веде до того, що потрібно повернути той податок, що вам надмірно був виплачений, заплатити штраф і, можливо, перевірити попередні роки.

Якщо хтось вам пропонує більшу суму повернення, швидше за все, вони просто завищують ваші витрати. Це означатиме для вас, що ваш звіт потенційно потрапить під перевірку, ви доплатите податок, заплатите штраф тощо.

Важливо запитати в компанії, яка подаватиме ваш звіт, по-перше, яку суму витрат вказують у звіті, а по-друге, яким чином підтвердити ці витрати. Тобто, якщо вам скажуть, що у ваш звіт ми включаємо 25 тисяч витрат, автоматично задайте питання, що входить в ці 25 тисяч, якщо в мене буде запит з HMRC, яким чином я їх можу підтвердити.

Додатково запитуйте, яким чином подається звіт: через агентський профайл від імені податкового агента чи звіт подається від вашого імені? Якщо звіт подається від вашого імені, це однозначно червоний прапорець: це означає, що ви не можете рухатися із цією організацією, навіть якщо вони вам пропонують якусь дешевшу ціну, тому що це призведе до проблем з HMRC.

Які найпоширеніші помилки призводять до переплат або, навпаки, до податкової заборгованості? На що звернути увагу українцям, щоб не мати проблем з HMRC?

Щоб не мати проблем з HMRC, рекомендація – подати звіт вчасно, тобто в жодному випадку не протерміновувати подачу звіту. Якщо є авансові платежі, в жодному випадку не протерміновувати їх.

Як я вже зазначав, для того, щоб перевіряти коректність сплати податків, рекомендація – зареєструватися на self-assessment, отримувати UTR, кожного року подавати звіт, таким чином перевіряти, чи податок був коректно сплачений, чи некоректно.

Щодо того, де часто трапляється переплата податку, і як цього уникнути? Це більше стосуватиметься, напевно, найманих працівників, які змінюють роботу протягом податкового року, тобто з квітня по квітень. Відповідно, якщо ви є найманим працівником і ви змінюєте роботу, будь ласка, переконайтеся, що у вас коректний tax code.

Як грамотно оптимізувати податкове навантаження до кінця фінансового року — законно і без ризику штрафів від HMRC?

Якщо ми говоримо уже про березень, уже запізно щось оптимізовувати. Так, можна придбати комп’ютер, інше додаткове обладнання, але це не будуть ті методи, які суттєво вплинуть на вашу ситуацію.

Щоб оптимізовувати, варто вже планувати наступний рік: який у вас буде дохід, які будуть витрати, скільки ви заплатите податку, чи це вас влаштовує. Якщо не влаштовує, то подумати, які додаткові витрати можна включити протягом наступного фінансового року.

Більше актуальних та важливих відповідей від Олександра Грушецького про особливості британського оподаткування ви знайдете в попередніх публікаціях:

головне фото: Shutterstock

Forbes назвав найбагатших людей світу: у списку є семеро українців

Кількість мільярдерів у світі продовжує зростати, а їхні статки б’ють нові рекорди. Водночас у глобальному рейтингу найбагатших людей планети, який щороку публікує журнал Forbes, залишаються і представники України.

Згідно з новим списком, до переліку доларових мільярдерів потрапили семеро українців. Найвище серед них розташувався бізнесмен Рінат Ахметов.

Перше місце у світовому рейтингу знову посів американський підприємець Ілон Маск. За оцінкою Forbes, його статки становлять 839 мільярдів доларів. Маск є співзасновником низки технологічних компаній, серед яких виробник електромобілів Tesla, космічна компанія SpaceX та стартап у сфері штучного інтелекту xAI.

Друге місце посів співзасновник Google Ларрі Пейдж зі статками у 257 мільярдів доларів. Нині він входить до ради директорів компанії Alphabet.

Трійку лідерів замикає ще один співзасновник Google — Сергій Брін, чиї статки оцінюють у 237 мільярдів доларів.

Українці у списку мільярдерів

Найвище серед українських бізнесменів у рейтингу розташувався власник груп ДТЕК і Метінвест Рінат Ахметов. Він посів 447-ме місце, а його статки оцінюють у 7,8 мільярда доларів.

До рейтингу також потрапили:

  • Віктор Пінчук — близько 2,8 млрд доларів; основні активи — промислова група Інтерпайп та медіахолдинг Starlight Media;
  • Влад Яценко — 2,2 млрд доларів, співзасновник фінтех-компанії Revolut;
  • Петро Порошенко — 1,5 млрд доларів, п’ятий президент України та засновник корпорації Roshen;
  • Андрій Веревський — 1,2 млрд доларів, засновник аграрної групи Kernel;
  • Вадим Новинський — 1,2 млрд доларів, володіє значною часткою акцій у компанії Метінвест;
  • Костянтин Жеваго — 1,2 млрд доларів, пов’язаний із гірничодобувною компанією Ferrexpo.

За даними Forbes, у 2026 році кількість доларових мільярдерів у світі досягла історичного максимуму — 3428 осіб. Це приблизно на 400 більше, ніж торік.

Сукупні статки всіх учасників рейтингу також встановили новий рекорд і оцінюються приблизно у 20,1 трильйона доларів.

Читайте також: Четверо українців увійшли до списку найбагатших іммігрантів у США

5 легендарних ресторанів Лондона, які варто відвідати хоча б раз

У Лондоні легко загубитися серед тисяч модних закладів, які відкриваються і зникають швидше, ніж змінюються гастрономічні тренди. Проте є ресторани, що пережили не одне покоління — і досі залишаються символами міста, пише The Standart.

Деякі з них працюють понад сто років, зберігаючи не лише класичну кухню, а й атмосферу старого Лондона. Видання зібрало кілька таких закладів — ресторанів із довгою історією, перевірених часом меню та відданими гостями. Більшість із них уже давно стали частиною культурної спадщини британської столиці.

Rules — найстаріший ресторан Лондона

Ресторан Rules, відкритий у 1798 році, вважається найстарішим у Лондоні. Сам заклад давно використовує цей факт як свою головну візитівку — і не без підстав.

Попри те, що кухня тут не прагне гастрономічних експериментів, страви готують дуже якісно й подають майже з церемоніальною повагою. У меню — класика британської кухні, наприклад стейк із нирками, який тут сприймається як традиція, а не кулінарний авангард.

Інтер’єр ресторану нагадує уявлення дитини про «справжній розкішний ресторан»: багато дерева, історичних деталей і відчуття старого Лондона. На верхньому поверсі працює бар, а атмосфера робить це місце одним із тих, куди люди повертаються знову і знову, навіть не завжди пояснюючи чому.

Wiltons — традиції британської аристократії

Ресторан Wiltons пропонує зазирнути у світ старої британської еліти — той, який багато хто вважає зниклим, але насправді він продовжує існувати.

Заклад відомий насамперед своїми морепродуктами. Саме тут, за словами гурманів, можна скуштувати одні з найкращих устриць у Лондоні. Серед фірмових страв також виділяють сирне суфле.

Історія ресторану почалася ще у 1742 році — тоді це був вуличний візок з устрицями. Сьогодні Wiltons залишається місцем із консервативними традиціями: гостей тут досі заохочують приходити в піджаках і краватках.

The Ritz — еталон високої кухні

Ресторан у легендарному готелі The Ritz давно став синонімом розкоші та високої гастрономії. Заклад існує вже понад 120 років і має дві зірки Michelin.

Кухнею керує шеф Джон Вільямс, який спеціалізується на класичній французькій високій кухні. Його страви відомі не лише технічною досконалістю, а й тим, що залишають сильне гастрономічне враження — що значно рідше трапляється навіть у ресторанах високого рівня.

Ognisko — польська історія в серці Лондона

Ресторан Ognisko має незвичайну історію. Його заснували у 1939 році як місце зустрічі польських емігрантів у Лондоні, а відкрився він у 1940-му.

Заклад пережив різні періоди — від менш вдалих дизайнерських рішень до повного перетворення. Сучасний вигляд ресторан отримав після того, як 13 років тому управління перейняв Ян Воронєцький.

Сьогодні Ognisko відомий однією з найкращих польських кухонь у Лондоні, відмінними мартіні та продуманою винною картою. Основний зал ресторану вважається одним із найкрасивіших у місті.

L’Escargot — французька класика з XIX століття

Ресторан L’Escargot, заснований у 1896 році, є найстарішим французьким рестораном Лондона. На нинішньому місці він працює з 1927 року.

Заклад відомий атмосферою «справжнього ресторану» — спокійною, елегантною і трохи ностальгійною. У меню — класика французької кухні: tournedos Rossini, лобстер thermidor, качка конфі.

Окрім основного меню, тут пропонують фіксовані обіди та пізні вечері. Завдяки цьому ресторан залишається місцем, яке може задовольнити різні смаки гостей — від святкової вечері до невимушеного келиха вина.

Читайте також про три мішленівські ресторани в Англії, де готують легендарну котлету по-київськи

фото: MDart10 / Shutterstock

Аналоги українських ліків у США: інструкція з пошуку

Багато українців, опинившись в американській аптеці, намагаються знайти знайомі препарати — з тією самою назвою та упаковкою. Але марно. Проблема не в тому, що в США «немає нормальних ліків», а в зовсім іншій системі фармацевтики.

Як пише Bazar.club, важливо розуміти, як ефективніше шукати потрібні препарати і чому звичні комбіновані таблетки майже не використовують.

Більшість препаратів, які добре відомі українцям, — це лише торгові марки. Тобто назви, під якими ліки продаються в конкретній країні. Насправді кожен препарат має дві ключові характеристики:

  • діючу речовину — хімічну основу препарату, міжнародну непатентовану назву;
  • торгову назву — бренд, під яким ліки продаються на ринку.

Саме через це знайомі назви можуть бути відсутніми в американських аптеках, хоча діюча речовина використовується в інших препаратах. Наприклад, відомі багатьом «Но-шпа», «Мезим» або «Супрастин» — це лише бренди, тоді як у США продаються інші ліки з такими ж або подібними діючими компонентами.

Ще одна особливість американської фармацевтики — інший підхід до комбінованих препаратів. У країнах пострадянського простору популярні ліки, які поєднують кілька компонентів одразу: знеболювальні, протизапальні, жарознижувальні чи спазмолітики. Часто це «таблетка від усього».

У США система інша: один симптом — один препарат. Іноді допускаються прості комбінації, але вони максимально зрозумілі за складом. Наприклад, лікар або фармацевт може порадити:

  • окремий засіб від болю на основі ацетамінофену чи ібупрофену;
  • інший препарат для зняття спазму;
  • окремі ліки від температури, кашлю або нежитю.

Такий підхід вважається більш безпечним, оскільки людина чітко знає, яку саме речовину приймає і в якій дозі.

Як запитувати про потрібні ліки у США

У США в аптеках значно легше знайти препарат, якщо назвати діючу речовину або міжнародну назву. Саме так фармацевти орієнтуються в аналогах і можуть швидше підібрати потрібний засіб.

Ось приклади популярних препаратів і їхніх аналогів, які можна шукати в американських аптеках:

  • «Но-шпа» — дротаверин → можливі аналоги: dicyclomine (Bentyl), hyoscyamine (Levsin), капсули з олією м’яти перцевої (IBgard)
  • «Спазмалгон» — комбінований препарат від болю та спазмів → у США зазвичай рекомендують поєднання acetaminophen (Tylenol) + ibuprofen (Advil)
  • «Цитрамон» — від головного болю → acetaminophen (Tylenol), ibuprofen (Advil, Motrin)
  • «Німесил» — протизапальний засіб → ibuprofen (Advil, Motrin), naproxen (Aleve)
  • «Мезим» — панкреатин, ферменти для травлення → Creon, Digest Gold (Enzymedica), NOW Super Enzymes
  • «Фестал» — ферментний препарат → Digest Gold (Enzymedica), NOW Super Enzymes, Nature Made Digestive Enzymes
  • «Панкреатин» — ферментна недостатність → Creon, Pancreaze, Zenpep, Digest Gold
  • «Смекта» — при діареї та розладах шлунка → bismuth subsalicylate (Pepto-Bismol), loperamide (Imodium)
  • Активоване вугілля — при здутті та отруєнні → activated charcoal
  • «Хлоргексидин» — антисептик для обробки ран → hydrogen peroxide, isopropyl alcohol, antiseptic solutions
  • «Мірамістин» — антисептик → Bactine Antiseptic Spray, Hibiclens, hydrogen peroxide 3%
  • «Фурацилін» — для промивання ран і полоскання → saline wound wash, hydrogen peroxide, Orajel Antiseptic Rinse
  • «Левомеколь» — мазь для ран та опіків → bacitracin, Neosporin
  • «Метилурацил» — для загоєння шкіри → Aquaphor Healing Ointment, Bepanthen (dexpanthenol), Neosporin
  • «Димексид» — при болях у м’язах і суглобах → diclofenac gel (Voltaren Arthritis Pain), Biofreeze, Bengay
  • «Супрастин» — антигістамінний препарат → diphenhydramine (Benadryl), loratadine (Claritin), cetirizine (Zyrtec)
  • «Кардіомагніл» — для профілактики тромбів → low-dose aspirin 81 mg (Bayer, St. Joseph, Ecotrin)
  • «Новопасит» — від стресу та порушень сну → melatonin, рослинні заспокійливі добавки

Водночас деякі звичні препарати у США практично не використовуються, тому їхні аналоги підбираються лише лікарем. Це стосується, зокрема, таких засобів, як «Валідол» або «Корвалмент».

Фахівці наголошують: самостійно замінювати серйозні препарати не можна. Йдеться, зокрема, про ліки для серцево-судинних захворювань; контролю артеріального тиску; лікування діабету; гормональної терапії; психіатричних або протисудомних станів.

Навіть у випадку зі звичайними препаратами від застуди чи болю важливо уважно читати інструкцію, не перевищувати дозування та перевіряти обмеження для дітей, вагітних і людей із хронічними захворюваннями. А краще за потреби обов’язково консультуватися з лікарем, а не займатися самолікуванням.

Читайте також: Як діяти в екстреній ситуації зі здоров’ям у США: поради та права іммігрантів

фото: Shutterstock

Чи почалась Третя світова: історик назвав три ознаки і згадав війну в Україні

Розмови про можливу Третю світову війну набирають обертів на тлі загострення конфліктів у світі. Деякі експерти навіть припускають, що глобальне протистояння може вже тривати — просто не в класичній формі. Про це пише британський таблоїд Daily Mail.

Британський історик, почесний професор Букінгемського університету Ентоні Гліс вважає, що існують три ключові сигнали, які можуть свідчити про початок глобального конфлікту. За його словами, подібні фактори вже спостерігалися перед Першою та Другою світовими війнами.

«Право сили» як небезпечна логіка

Першим тривожним сигналом він називає війни, які починаються не через безпосередню загрозу, а через політичний вибір лідерів. На думку історика, саме таким рішенням стали удари США та Ізраїлю по Ірану. Він стверджує, що конфлікт не був продиктований необхідністю самооборони, а став результатом політичної волі керівників держав.

Другим фактором, який, за словами історика, може свідчити про загрозу світової війни, є мислення за принципом «сила вирішує все».

Гліс вважає, що президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу демонструють саме такий підхід, навіть якщо це означає ігнорування міжнародного права.

Історик нагадує, що подібні ідеї раніше часто супроводжували агресивні режими, які прагнули розширити вплив за рахунок сусідніх держав.

Третім показником можливого глобального конфлікту професор називає готовність сторін продовжувати бойові дії замість швидкого пошуку миру.

Попри заяви Трампа про те, що операція проти іранського Корпусу вартових ісламської революції нібито завершена, він також заявляв, що переговори можливі лише після безумовної капітуляції Ірану. На думку Гліса, така позиція може свідчити про ризик затяжного протистояння.

Чи може війна в Україні вважатися початком глобального конфлікту

Історик також зазначає, що ці три критерії частково можна застосувати і до війни, яку росія веде проти України.

24 лютого 2022 року, коли володимир путін розпочав повномасштабне вторгнення, росія порушила міжнародні договори та кордони України. Москва виправдовувала агресію заявами про боротьбу з нібито «неонацистським режимом», однак ці твердження не мали доказів. Відтоді війна триває роками і вже забрала сотні тисяч життів.

Через це деякі аналітики припускають, що історики в майбутньому можуть розглядати саме цю дату як можливий початок глобального конфлікту.

Гліс порівнює сучасну ситуацію з подіями Другої світової війни. Тоді конфлікт став по-справжньому світовим лише після атаки Японії на Напад на Перл-Гарбор у 1941 році.

Після цього Адольф Гітлер оголосив війну США, що ще більше розширило масштаб бойових дій. За словами історика, подібні добровільні рішення політичних лідерів можуть перетворювати регіональні конфлікти на глобальні.

Втім, не всі погоджуються з такими оцінками. Керівник Центр протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко заявив, що поки говорити про Третю світову війну передчасно.

За його словами, поки країни Європейського Союзу та держави Індо-Тихоокеанського регіону не перебувають у прямій війні, називати нинішню ситуацію глобальним конфліктом некоректно. Водночас він визнав, що протистояння у світі вже має низку глобальних ознак — зокрема економічних, кібернетичних та інформаційних.

Читайте також: Війна на Близькому Сході: політолог – про ризики і наслідки для України

фото: Shutterstock

Translate »