Нещодавно Україна та Велика Британія підписали документ під назвою «Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії». Ця угода діятиме 10 років або до вступу України в НАТО. Про це повідомляє Офіс Президента.

Великобританія чи не одна із перших країн надала військову допомогу під час повномасштабного вторгнення рф , тепер ця країна стала однією із найліпших друзів України.

«Ця угода кодифікує, закріплює ті форми співробітництва, які Україна почала після 24 лютого 2022 року. Це про допомогу в секторі оборони – озброєння, техніка, тренування, розвідувальна співпраця, а саме обмін даними. Так, це не є класичні гарантії безпеки, які надаються в рамках союзу. А союз – це готовність воювати, в даному випадку тут цього немає», – таку думку для Platform of Ukraine висловив старший аналітик українського благодійного фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков.

Водночас, політолог, кандидат політичних наук Омелян Тарнавський вважає, що підписання угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Великобританією однозначно є прогресом і позитивом для нашої держави.

«Насамперед через те, що такий вагомий глобальний гравець, як Великобританія зобовʼязалася й надалі підтримувати Україну. Для багатьох інших держав позиція Великобританії буде орієнтиром для наслідування», – переконаний він.

Що передбачає підписання безпекового договору з Великою Британією, чи отримали українці те, на що сподівалися, чи є схожість документу з Будапештським меморандумом? Детальніше про це ми поговорили з експертами.

Про що домовились?

Як зазначає український військовий експерт Микола Бєлєсков, основна філософія документу така: поки Україна демонструє бажання воювати – Британія буде надавати спроможності різним чином. Це набагато більше, ніж ми мали до 24 лютого 2022 року, коли ні допомоги, ні гарантій безпеки. Зараз хоча б кодифікація допомоги відповідно до тих форм, які ми побачили. Консультативна допомога для армії – це один з інститутів, форматів як буде далі організована співпраця.

Про очікування України

На думку експерта, наша ціль максимум – це членство в Альянсі, будучи в тих умовах, у яких ми є.

«Тим, кому не подобається ця угода, кому хочеться чогось більшого, я щиро бажаю успіхів досягнути кращого. В умовах, що наші партнери і Британія не готові поки що брати на себе зобов’язання, такі як готовність воювати, бо це може відбуватися лише в рамках НАТО, то ця допомога максимум можливого.

На мою думку, це той приклад, коли політка – стратегія, мистецтво можливого й, що було наразі можливим, те ми й реалізували. Тобто, якби було бажання в наших партнерів брати зобов’язання, давати більш серйозні гарантії безпеки, то ніяких двосторонніх угод не треба було б, для цього є механізм – НАТО, як я вже говорив. Його в нас, в України, немає поки що, але є практичне наповнення», – пояснює Микола Бєлєсков.

Він зазначає, що Британія у тих рамках та можливостях, які вона має, робить все можливе, та вона не може замінити собою США. Ця країна намагається по максимуму рухати консенсус по ключових питаннях.

«Дуже показово, що першою стала українсько-британська, а не українсько-американська угода. Британія далі проявляє своє лідерство, показує іншим країнам приклад як має бути. Але британці не можуть, з об’єктивних обмежень, які вони теж мають, взяти на себе повністю завдання підтримки України. Бо до прикладу, ВВП країни не дозволяє їм цього. Відносини України та Великобританії є зразковими в сфері оборони в тих умовах, в яких наша батьківщина опинилася», – запевняє співрозмовник.

Яку зброю надасть Британія

Військовій аналітик Микола Бєлєсков розповідає, що щодо зброї, то було названо, що 200 млн. фунтів піде на безпілотники. Озвучили й загалом, скільки коштів Україна отримає від Великої Британії на оборону – це 2,5 млрд. фунтів, тобто більше 3-х млрд доларів.

«Це важливо, українці це цінують. Це сигнал іншим країнам, контраргумент на розповіді багатьох, зокрема США, що інші країни не допомагають Україні. Інші союзники допомагають наскільки вони можуть, але, на жаль, говорячи об’єктивно, цього недостатньо. Без Америки ми поки що не можемо забезпечити всі наші мінімальні потреби на війні.

Нам треба на місяць при всіх розкладах хоча б 100-120 тис. артилерійських боєприпасів, на жаль, і Британія і континентальна Європа не можуть разом нам це забезпечити», – стверджує фахівець.

Що стосується безпілотників, продовжує він, то є надія, що це будуть якісно інші, аніж ті, які ми маємо у розпорядженні.

«Зокрема, йдеться про реактивні безпілотники, які теж планують передати. Вони дозволятимуть проводити комплексні операції відповідно в повітрі й на морі, й на суші. Тобто є, звичайно, потенціал, сподіваємося й на розвиток війського-технічного співробітництва у реформі спільного виробництва зброї. Але допомога Британії не дозволяє закрити повною мірою наші потреби, та це питання не до британців, а до інших країн, до Британії питань немає.

Чим схожа українсько-британської угода та Будапештський меморандум

Микола Бєлєсков, запевняє, що двосторонні угоди з Україною повинні бути розроблені. А з Америкою йдуть переговори ще з літа.

«Чи дозволить україно-британська угода переконати американських законодавців, які вирішують долю пакету допомоги для України, а це 60 млрд. доларів на 2024 рік, то я хотів би сподіватися. Якби в партнерів було бажання давати нам гарантії безпеки, то це можна робити в рамках НАТО. Бо навіщо вигадувати велосипед якщо він є. У нашій частині світу він називається НАТО, в інших – це двоcторонні безпекові угоди, саме союзницькі», – коментує фахівець.

«Я не розумію бажання співгромадян та певних експертів згадуючи про дану Угоду коментувати: «..це зрада, Будапештський меморандум 2.0». Британія чітко виходить з ідеєю, що українську безпеку треба підсилювати.

Так як було до 24 лютого 2022 року не повинно бути, для британців це не пусті слова. Цей злам у Британії відбувся на рівні людей, аналітиків, влади. Це гарантії того, що тези, які викладені в цьому документі доволі загальні, але вони будуть наповнюватися практичним сенсом. Тобто ключове, що ми досягли цього певного зламу, на жаль, страшною ціною, жахливими жертвами, рухається цей прогрес, але так чи інакше ця угода точно не буде Будапештський меморандум 2.0.

Від українських експертів лунають песимістичні твердження щодо стосунків України та Британії, вони опираються на певний золотий стандарт, але який нам поки що не досяжний. Тобто Володимир Зеленский  теж розуміє, що правити треба до членства в Альянсі, але поки що, на жаль, це правлення стикається з певною реальністю, з якою нам важко. В умовах, в яких перебуває наша країна, ми отримали максимум можливого зараз від Британії», – продовжує свою думку співрозмовник.

Про візит прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунака та підписання угоди коментувала й росія. Її колишній президент дмитро медведєв натякав, що якщо Британія підпише угоду, її делегацію може застати обстріл балістичними снарядами у центрі Києва. Та акцентував, що британці «одвічні вороги росії».

«В них своя «особлива» любов до Британії. Британці самі б хотіли мати такий вплив, який їм приписують росіяни. Це вже так історично склалося, рф навіть вважає, що всіма процесами керують з Лондона, а не Вашингтона. Це вже їхній маразм», – говорить військовий експерт.

Чому Британія допомагає Україні для чого це їй, про які конкретні речі вказано в україно-британський угоді та яка репутація президента України Володимира Зеленськогов станом на зараз? Про це Platform of Ukraine поспілкувалася з політологом, кандидатом політичних наук Омеляном Тарнавським.

Конкретика чи «розмиті» твердження ?

За словами політолога, не варто плутати цю угоду з умовною «колективною безпекою». Тому, що документом не передбачено залучення британської армії до захисту України. Натомість, йдеться про надання зброї, фінансової підтримки та накладення санкцій щодо росії.

«Це теж дуже важливо, проте згаданий нюанс має значення. Також, відповідно до документу, будь-яка зі сторін може розірвати угоду в односторонньому порядку. Наразі говорити про її майбутній ефект передчасно. Все залежатиме від виконання взятих сторонами угоди зобовʼязань. Але треба констатувати факт, що Великобританія навіть без цієї угоди є одним з лідерів щодо надання Україні військової, фінансової і гуманітарної підтримки.

Також додам, що підтримка партнерів вкрай важлива і необхідна, проте повністю покладатися ми можемо виключно на себе. Я вважаю, що єдиним гарантом безпеки для України може бути лише Україна», – каже Омелян Тарнавський.

Для чого взагалі це Британії – допомагати Україні?

«Великобританія завжди славилася лідерством на міжнародній арені. Вона це проявляла навіть будучи членом ЄС. Втім, історія її перебування у складі цього європейського обʼєднання показала, що там їй було тісно і дещо незручно. У підсумку отримали Брекзіт», – cтверджує експерт і продовжує – «Після виходу з ЄС перед керівництвом країни постала потреба продемонструвати нові якості, які б засвідчили, що вона продовжує бути сильним і впливовим гравцем на глобальному рівні, незважаючи на те, що вона покинула ЄС. Тобто, що сама здатна справитися з цією місією, незалежно від членства у якійсь організації. Тому, як на мене,  непохитна підтримка України – це один із проявів глобального лідерства Великобританії. Це стратегічна політика, яка характерна як для лейбористів, так і для консерваторів. Тому я б не призвʼязував її до тамтешніх передвиборчих процесів. У цьому, до речі, проявляється одна з основних переваг розвинених країн – сталості і продовжуваності їх політики. Для розуміння ситуації: якщо наступним премʼєр-міністром Великбоританії стане представник Лейбористської партії, то підтримка України навряд чи зупиниться», – пояснює співрозмовник.

За словами пана Тарнавського, зважаючи на абсолютно чітку позицію Великобританії у російсько-українській війні, можна упевнено сказати, що Великобританія зробила ставку на Україну – як на державу, що претендує і неодмінно виборе статус регіонального лідера.

«І на цьому шляху Великобританія, вочевидь, хоче відіграти одну з ключових ролей, щоб у подальшому мати в цьому регіоні надійного партнера у вигляді України. Звідси й витікає, зокрема, одне із зобовʼязань Великобританії – допомагати розвивати морський флот України», – веде далі експерт.

Політолог також зауважує, що у контексті підписаної угоди важливо, що без грамотного міжнародного позиціонування України навряд чи якась держава односторонньо проявила б до нас солідарність. Але оскільки ми продемонстрували, що готові боротися за свою державу, йти своїм суверенним шляхом, позбутися впливу росії, то наступний крок вже залишався за іншими державами – підтримати нас або ж побоятися реакції москви.

«Подальша підтримка України, відповідно, також залежатиме саме від нашої зовнішньої і внутрішньої політики. Буде вона спрямована на демократизацію, європейську і євроатлантичну інтеграцію – буде підтримка цивілізованого світу. Ми маємо розуміти, що інші країни хочуть бачити насамперед нашу зацікавленість бути вільною і самостійною державою», – доводить фахівець.

Як підписання угоди вплине на репутацію Володимира Зеленського

Як зазначав раніше політолог Омелян Тарнавський, ця угода є позитивною для нашої держави.

«Без ініціативності бодай однієї зі сторін її б не було. Тому лідерство президента України Володимира Зеленського у представленні України на глобальному рівні є визначальним. Відтак будь-який здобуток, як і невдача, нашої держави у міжнародних процесах так чи інакше є заслугою та відповідальністю президента.

Окрім цього, конкретні і фундаментальні домовленості з державами-лідерами світу є сигналом для російської федерації про те, що Україну підтримуватимуть, незважаючи на будь-які погрози і дії з боку москви.

Якби таких угод не було, то це б ще більше розвʼязало руки режиму путінської хунти, і наслідки бездіяльності світового співтовариства були б для України фатальними. Тож допоки Україна сама бореться за своє існування – доти у нас буде підтримка глобальних та регіональних держав-лідерів. А це прямо залежить від політичного керівництва України, яке нині очолює президент Володимир Зеленський», – каже насамкінець експерт.

Авторка: Оксана Середюк

головне фото: Reuters