Пошук
Підписатись
Home Blog Page 46

Що подивитися в кіно та на стримінгах цього тижня: 5 новинок

Maryna Kavkalo
-
0
Що подивитися в кіно та на стримінгах цього тижня: 5 новинок

Історії про війну, психологічні трилери та прем’єри про легенд світової музики. У прокат цього тижня виходять фільми, які вже встигли зібрати нагороди, а також стрічки, здатні стати головними хітами весни.

Розповідаємо, що варто подивитися вже найближчими днями.

 «Дезертир по-французьки» (з 16 квітня)

У центрі сюжету — Жан Шевалін, невдаха-шахрай, який у роки Другої світової війни випадково опиняється поза армією. Як зазначається, герой змушений імпровізувати, щоб врятувати родину від нацистів, і зрештою опиняється втягнутим у діяльність Руху Опору.

Режисером стрічки виступив Паскаль Елбе, а головну роль виконав Бенуа Пульворд. Фільм поєднує гумор і драму на тлі воєнних подій.

«Проста випадковість» (з 16 квітня)

Один із найгучніших релізів тижня — стрічка режисера Джафар Панагі, яка здобула «Золоту пальмову гілку» на Каннський кінофестиваль у 2025 році.

У центрі історії — іранський автомеханік, який випадково натрапляє на людину, яку вважає своїм колишнім катом. Герой вирішує діяти самостійно: він викрадає підозрюваного та намагається знайти інших жертв, щоб підтвердити його особу. Сюжет розгортається як напружена моральна дилема між помстою і справедливістю.

«Мумія» Лі Кроніна (з 16 квітня)

Горор розповідає історію родини, яка переживає зникнення дитини в пустелі. Через вісім років дівчинка несподівано повертається, однак її поява не приносить полегшення, а стає початком справжнього кошмару.

У стрічці зіграли Джек Рейнор, Лая Коста та Вероніка Фалькон. Фільм робить ставку на атмосферу напруги та психологічний страх.

«Сусідки по кімнаті» (з 17 квітня, Netflix)

Психологічна драма розповідає про студентку Девон, яка стикається з жорсткою реальністю дорослого життя після знайомства з харизматичною, але холодною Селестою. Їхні стосунки швидко переростають у напружене протистояння, де кожна з героїнь готова йти до кінця, аби перемогти.

«Майкл» (з 24 квітня)

Біографічна стрічка про Майкл Джексон обіцяє стати однією з найочікуваніших прем’єр року. Фільм показує шлях артиста — від перших кроків у складі The Jackson Five до становлення світовою іконою. У центрі уваги — не лише сцена, а й особисте життя та внутрішні конфлікти співака.

Головну роль виконав Джафар Джексон — племінник музиканта, для якого ця робота стала дебютом у кіно.

Перегляньте також добірку Що подивитись на Netflix у квітні: 6 головних прем’єр

фото: Shutterstock

Де поїсти без обмежень у Лондоні: 10 найкращих ресторанів All You Can Eat

Maryna Kavkalo
-
0
Де поїсти без обмежень у Лондоні: 10 найкращих ресторанів All You Can Eat

У деяких закладах Лондона можна витратити цілий статок на вечерю. Але є й інший сценарій: заплатити один раз — і їсти без обмежень.

Формат buffet або all you can eat (AYCE) стає дедалі популярнішим, і столиця Британії пропонує десятки варіантів — від суші до італійської кухні та класичних британських бранчів.

Концепція виникла ще у 1946 році в Лос-Анджелесі. Сьогодні вона переживає нову хвилю популярності, особливо у великих містах. У Лондоні цей формат приваблює не лише туристів, а й місцевих жителів: фіксована ціна, великий вибір і можливість спробувати одразу кілька кухонь.

Формат all you can eat — це не лише про кількість їжі. Це можливість спробувати різні кухні за один візит та ще й за вигідною ціною.

Тож які найкращі лондонські заклади, де можна їсти без обмежень?

Піца та коктейлі без ліміту — PizzaLuxe

У цьому закладі пропонують 90 хвилин безперервної подачі римської піци. Як зазначається, нові страви приносять одразу після того, як гість закінчує попередню. У вартість входять також напої — від італійських спритців до пива.

Ціна: від £39.95 з людини (90 хвилин).

Британський бранч без обмежень — Smith’s Bar & Grill

Цей ресторан у центрі міста пропонує безлімітні страви на бранч і традиційний Sunday roast. У меню — від яєць Бенедикт до класичних запечених м’ясних страв і десертів. За словами відвідувачів, це один із найкомфортніших варіантів для неспішного вікенду.

Ціна: від £37 за бранч; від £45 за Sunday roast (+ напої близько £18).

Суші та інтерактив — Inamo

Мережа ресторанів у районах Ковент-Гарден і Сохо поєднує японську кухню з технологіями. Тут можна замовити безлімітні суші або азійські тапаси, а також розважитися іграми прямо за столом або у гейм-зоні. Це один із найпопулярніших варіантів AYCE для компаній.

Ціна: від £29 за суші; від £39.95 за тапаси.

Крафтове пиво і безлімітні снеки — BrewDog

Мережа крафтових барів пропонує окремі AYCE-формати, наприклад безлімітні курячі крильця по середах. У меню — різні смаки: від класичного buffalo до корейського BBQ. Є й вегетаріанські альтернативи. Заклад підходить для неформальних зустрічей після роботи.

Ціна: близько £18.95–£19.95 з людини.

Індійський буфет — Babur

Ресторан із багаторічною історією на півдні Лондона щонеділі працює у форматі шведського столу. Меню регулярно оновлюється і включає як класичні індійські страви, так і адаптовані під європейський смак позиції — від курки тікка до карі та свіжоспечених наанів.

Ціна: £23.95 для дорослих; £15.95 для дітей; безкоштовно до 7 років.

Японська класика без експериментів — Wakusei

Цей ресторан пропонує формат à la carte AYCE: гості замовляють страви зі списку, і їх готують спеціально для них. У меню — суші, рамен, гьодза та інші традиційні страви. Важлива деталь: за недоїдену їжу можуть стягувати додаткову плату.

Ціна: £23.99 (будні); £25.99 (вихідні ввечері).

Доступні суші — Sushi Café

Один із найдемократичніших варіантів у південному Лондоні. Гості можуть замовляти кілька страв за раз із меню, що налічує понад 50 позицій — від класичних ролів до гарячих страв. Обмеження — 90 хвилин.

Ціна: £25.80 для дорослих; £9.90 для дітей.

Японсько-перуанський ф’южн — Ayllu

Цей ресторан у районі Паддінгтон пропонує яскравий формат бранчу з безлімітними стравами і напоями. У меню — суші, тако, севиче та м’ясні страви. Атмосферу доповнюють музика і шоу-програма.

Ціна: від £37; близько £55 із напоями.

Класичний бранч у готелі — InterContinental London Park Lane

Один із найпрестижніших готелів міста пропонує розкішний Sunday brunch у форматі буфету. Гості можуть обрати традиційні британські страви, включно з ростбіфом або запеченою куркою, а також десерти і випічку.

Ціна: від £69 з людини (+ £10–20 за напої).

Італійський гедонізм — Bocconcino

У ресторанах мережі пропонують безлімітну піцу, пасту і просекко. А у варіанті Il Grande — ще й морепродукти, устриці та десертні станції. Це один із найдорожчих, але й найефектніших форматів AYCE у місті.

Ціна: від £64; розширені бранчі £85–£120.

Читайте також: Як поїсти в центрі Лондона до £10–15: перевірені бюджетні місця

фото: Tint Media / Shutterstock

Хор “Гомін” розпочав тур Північною Америкою: розклад концертів

Maryna Kavkalo
-
0
Хор “Гомін” розпочав тур Північною Америкою: розклад концертів

Популярний в Україні хор «Гомін» Львівського органного залу розпочав великий гастрольний тур США та Канадою. Упродовж квітня–травня колектив дасть майже два десятки концертів у різних містах.

Глядачам представлять програму українських ретропісень «Цей хор, цей хор, мені щоночі сниться», яка вже стала популярною в Україні. Йдеться про естрадну класику минулого століття, яку колектив переосмислює через сучасне хорове звучання. Такий формат, за задумом, має об’єднувати різні покоління і викликати відчуття дому навіть далеко від України.

У програмі туру — добре відомі українські композиції. Зокрема, звучатимуть пісні авторства Володимир Івасюк та Анатолій Горчинський, а також твори, які свого часу виконували Квітка Цісик і Назарій Яремчук. Організатори зазначають, що глядачів також чекають нові інтерпретації і несподівані музичні рішення.

Окрім культурної складової, тур має і благодійну мету.

Як наголошують організатори, всі виступи спрямовані на підтримку Сил оборони України. Подібні концерти вже довели свою ефективність: у 2025–2026 роках завдяки виступам хору вдалося зібрати понад 25 мільйонів гривень.

Ці кошти були спрямовані на закупівлю автомобілів для фронту, придбання дронів, допомогу постраждалим від війни та підтримку українських військових.

Де і коли виступить хор

Тур охоплює ключові міста США та Канади:

  • 18 квітня — Нью-Йорк, St. Bartholomew’s Church
  • 19 квітня — Філадельфія, Ukrainian Catholic Cathedral of the Immaculate Conception
  • 21 квітня — Вашингтон, Howard Theatre
  • 22 квітня — Шарлотт, Christ the King Lutheran Church
  • 24 квітня — Клівленд, Maltz Performing Arts Center
  • 25 квітня — Чикаго, Harris Theater for Music and Dance
  • 26 квітня — Детройт, Bonstelle Playhouse
  • 29 квітня — Оттава, Dominion-Chalmers Centre
  • 30 квітня — Монреаль, Oscar Peterson Concert Hall
  • 1 травня — Торонто, Elgin and Winter Garden Theatres

Квитки на концери можна придбати тут.

Читайте також: Три фільми про війну в Україні покажуть на фестивалі HotDocs у Торонто

фото: @mishashko / Хор ГОМІН у Facebook

Секретний шопінг у Торонто: чим вражає Distillery District

Maryna Kavkalo
-
0
Секретний шопінг у Торонто: чим вражає Distillery District

Тут не чути гулу торгових центрів і не миготять банери зі знижками. Натомість — цегляні стіни XIX століття, бруківка під ногами і десятки маленьких крамниць, де кожна річ має свою історію.

Район Distillery District давно став одним із найбільш фотографованих у Торонто. Та більшість туристів обмежуються прогулянкою заради фото або різдвяного ярмарку — і пропускають головне.

За старими червоними стінами колишнього винокурного заводу ховається справжній скарб — добірка незалежних магазинів, які пропонують унікальний досвід покупок. Тут лише локальні бренди, авторські вироби і речі, які складно знайти деінде.

Атмосфера в Distillery District змінюється залежно від пори року, але відчуття “іншого міста всередині міста” залишається. Тут жодних автомобілів — лише пішохідні вулички, історична архітектура XIX століття.

І навіть якщо нічого не купувати, район працює як окремий культурний простір — з арт-інсталяціями просто неба, галереями сучасного мистецтва, атмосферними двориками для відпочинку та сезонними подіями.

Що тут можна придбати

  • Ювелірка та подарунки з характером

Bergo Designs — справжній рай для тих, хто шукає незвичайні подарунки. Тут можна знайти дизайнерські прикраси, креативні дрібниці та речі, які складно класифікувати, але неможливо не купити.

А в Distill Gallery — сучасне мистецтво, принти і роботи канадських художників, які легко вписати в інтер’єр.

  • Книги, які хочеться забрати з собою — TYPE Books

Невелика книгарня з ретельно відібраною літературою: від сучасної прози до арт-видань. Ідеальне місце, щоб знайти щось нестандартне — або просто заховатися від метушні з книгою в руках.

  • Парфуми, яких немає у масмаркеті — The Perfume Shoppe

Бутик нішевої парфумерії, де підбирають аромат індивідуально. Тут продають не просто парфуми — а історії, які “носяться” на шкірі.

  • Дизайн і стиль — Blackbird Vintage Finds

Магазин вінтажного одягу та аксесуарів, де кожна річ має характер. Якщо шукаєте щось унікальне — це одна з найцікавіших точок у районі.

  • Арт і подарунки — Arts Market

Великий простір із роботами місцевих митців: від картин і принтів до прикрас і декору. Тут легко знайти подарунок, який не виглядатиме “типово туристичним”.

  • Канадський шоколад ручної роботи — SOMA Chocolatemaker

Один із найвідоміших локальних брендів. Тут варто спробувати гарячий шоколад і придбати авторські солодощі — ідеальний сувенір із Канади.

Читайте також: Де фотографуватись біля сакур у Торонто: 10 перевірених локацій

фото: JulieK2 / Shutterstock

Обрав серцем: як американець став волонтером в Україні

Maryna Kavkalo
-
0
Обрав серцем: як американець став волонтером в Україні

Американець Джейкоб Варані Тіто вперше дізнався про Україну ще під час навчання в коледжі. Його знайомство почалося несподівано — через онлайн-ігри, де він спілкувався з українським другом.

З часом це переросло у щось більше: хлопець зацікавився історією країни і почав самостійно її вивчати. Зокрема, його увагу привернули події Другої світової війни, Голодомор, а також новітня історія — Помаранчева революція і Революція Гідності.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Джейкоб, за інформацією Державної міграційної служби України, вирішив не залишатися осторонь. Спершу він підтримав свого друга фінансово — надіслав спорядження на суму близько 800 доларів. Але згодом цього здалося недостатньо.

Офіційний статус — і особистий вибір

Після завершення навчання він ухвалив рішення приїхати до України, щоб допомагати безпосередньо.

Нині Джейкоб живе в Україні та активно займається волонтерством. Його робота включає ремонт автомобілів для фронту, плетіння маскувальних сіток та забезпечення військових необхідним спорядженням. Він працює щодня по кілька годин, фактично ставши частиною волонтерського руху.

Нещодавно Джейкоб отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні. Формальною підставою стало ведення волонтерської діяльності.

Втім, як зазначається, для нього це рішення має значно глибший зміст — це можливість залишатися в країні й надалі допомагати.

Сам Джейкоб пояснює, що його приваблює не лише культура. Qому подобаються українська кухня, мова та музика. Але найбільше вражає дух людей — особливо в умовах війни. Саме ця відвага і стійкість українців, як він визнає, стали вирішальними у його виборі залишитися.

Читайте також: “Тут я вдома”: історія канадця, який залишився воювати за Україну

фото ілюстративне: Freepik

Не лише віза: які документи треба мати для в’їзду до Канади

Maryna Kavkalo
-
0
Не лише віза: які документи треба мати для в’їзду до Канади

Наявність візи в паспорті іноземця не є гарантією в’їзду до Канади. Віза дозволяє вам подорожувати до канадського порту в’їзду, але остаточне рішення щодо дозволу на в’їзд приймає офіцер прикордонної служби, пише Immigration News Canadа.

Які документи необхідно мати із собою при в’їзді до Канади у різних випадках – читайте далі.

Вимоги до власників гостьових віз

Власники гостьової візи, які приїжджають до Канади для зустрічі з членами сім’ї або друзями, повинні відповідати певним основним умовам, наведеним нижче:

  • мати дійсний проїзний документ, наприклад паспорт;
  • бути у відмінному здоров’ї;
  • не мати судимостей, пов’язаних з імміграцією або кримінальною діяльністю;
  • довести прикордонному офіцеру, що ви маєте зв’язки зі своєю країною походження, такі як робота, місце проживання, фінансові активи чи сім’я;
  • відповідайте на запитання, щоб переконати прикордонника, що ви плануєте покинути Канаду наприкінці вашого візиту;
  • майте достатньо коштів для оплати свого перебування. Необхідна сума грошей залежить від тривалості візиту та того, чи збираєтеся ви зупинитися у друзів, родини чи в готелі.

Ви повинні мати при собі лист від особи чи компанії, яка надіслала запрошення відвідати Канаду. Офіцер прикордонної служби може запросити перевірку.

У випадку неповнолітньої дитини

Крім того, відвідувачам, можливо, доведеться показати додаткові документи, якщо вони подорожують з неповнолітньою дитиною віком до 18 років.

Якщо дитина подорожує лише з одним із батьків, відвідувачам необхідно пред’явити дозвільний документ, який має містити адресу та контактний номер батьків, який не подорожує, а також фотокопію підписаного паспорта або національного посвідчення особи батька чи матері.

Якщо неповнолітня дитина подорожує сама, їй також потрібен лист-дозвіл від обох батьків або її законного опікуна, включно з вищевказаними даними, а також іменем, адресою та контактним номером дорослого в Канаді, який піклуватиметься про дитину.

Якщо батьки розлучені або живуть окремо, їм необхідно мати при собі документи, що підтверджують право опіки. Якщо батько, який не є опікуном, забирає дитину, йому потрібен дозвіл від того з батьків, який опікується законом.

Вимоги до іноземних студентів

Запитання, які ставить офіцер CBSA, різняться від людини до людини, тому не перешкоджайте допиту в аеропорту лише тому, що хтось із ваших друзів сказав, що «нічого особливого» не запитували, коли вони в’їжджали в Канаду.

Щоб в’їхати до Канади, ви повинні виконати наступні вимоги та мати можливість їх підтвердити:

  • мати дійсний проїзний документ, наприклад паспорт;
  • мати ознайомчий лист про порт в’їзду, який візовий відділ надіслав вам під час схвалення вашого дозволу на навчання;
  • мати копію законного листа про прийняття від вашої установи;
  • мати рекомендаційні листи або будь-які інші документи, які візовий відділ доручив вам принести;
  • мати дійсну навчальну візу, засвідчену печаткою, або електронний дозвіл на подорож (eTA), або дійсну гостьову візу (віза тимчасового проживання), або дійсну грін-карту (або еквівалентний офіційний доказ статусу США);
  • мати достатню суму грошей, щоб покрити ваше перебування (точна сума може відрізнятися залежно від тривалості вашого перебування та від того, чи будете ви зупинятися в готелі, з друзями чи родиною);
  • бути у відмінному здоров’ї;
  • не маnb судимостей, пов’язаних з імміграцією або кримінальною діяльністю;
  • lfnb відповіді на запитання офіцеру, щоб підтвердити, що ви залишите Канаду після завершення навчання;
  • переконати офіцера імміграційної служби, що у вас є зв’язки з вашою рідною країною, включаючи роботу, дім, фінансові активи чи сім’ю, що підтвердить, що ви покинете Канаду після завершення дозволеного періоду навчання;
  • мати дійсний результат імміграційного медичного огляду (IME) (якщо ви з країни, яка вимагається IME). IME дійсний протягом 12 місяців із дати отримання та має бути дійсним на день вашого прибуття до Канади. Якщо термін дії вашого IME закінчується до поїздки до Канади, ви повинні пройти додаткове медичне обстеження.

Іноземний студент може прибути до Канади в будь-який час до початку навчання, але офіційного терміну немає.

У відділі імміграції кажуть, що студенти можуть подорожувати, щоб дати собі «достатній час» для підготовки до початку навчання. Тож вам потрібно пояснити час, який знадобиться для пошуку житла та поселення до початку навчання.

Якщо IRCC схвалить вашу заявку на отримання дозволу на навчання, і після цього ви зміните свій DLI (призначений навчальний заклад), ви повинні подати нову заявку на дозвіл на навчання з новим листом про прийняття.

Читайте також: Канада підвищує імміграційні збори: скільки доведеться платити в 2026 році

фото: Shutterstock

Хаос на кордонах ЄС: нова система EES спричинила черги до 3 годин

Maryna Kavkalo
-
0
Хаос на кордонах ЄС: нова система EES спричинила черги до 3 годин

У перші ж дні запуску системи EES на кордонах ЄС тисячі пасажирів зіткнулися з багатогодинними чергами, затримками і навіть втраченими рейсами. Авіакомпанії вже говорять про “системний провал” і вимагають термінових змін, пише Euronews.

Система контролю в’їзду/виїзду (EES) запрацювала з 10 квітня в 29 країнах Шенгенської зони та стосується громадян третіх країн, які подорожують на короткий термін — до 90 днів протягом 180. Вона замінила традиційні штампи в паспорті на цифровий облік, що включає:

  • реєстрацію в’їзду та виїзду
  • фіксацію відмов у в’їзді
  • збір біометричних даних (відбитки пальців, фото обличчя)

Черги до трьох годин і зірвані поїздки

Попри попередження про можливі труднощі, перші дні роботи системи супроводжувалися серйозними проблемами.

За даними асоціацій ACI Europe та Airlines for Europe, запуск EES призвів до:

  • черг на паспортному контролі до трьох годин
  • затримок рейсів
  • масових випадків запізнень пасажирів
  • пропущених перельотів

Пасажирам рекомендували приїжджати до аеропорту значно раніше, однак навіть це не завжди допомагало уникнути проблем.

Представники авіаційної галузі заявляють, що ситуація вийшла за межі очікуваних труднощів запуску.

У Airlines for Europe підкреслюють: багатогодинні черги — це не “період адаптації”, а ознака системної проблеми. За їхніми словами, авіакомпанії роблять усе можливе, щоб рейси відправлялися вчасно, однак ситуація на кордоні, яка від них не залежить, призводить до збоїв у розкладі.

Водночас у галузі підтримують саму ідею EES як інструменту посилення безпеки, але наголошують: це не має створювати постійні труднощі для мандрівників.

Авіакомпанії: це не “тимчасові труднощі”

Авіаперевізники вже звернулися до Європейської комісії з проханням запровадити гнучкіші умови роботи нової системи. Зокрема, йдеться про можливість часткового або повного призупинення EES принаймні до кінця літа d разі, якщо ситуація не покращиться. На їхню думку, це єдиний спосіб стабілізувати роботу аеропортів.

Один із найгучніших інцидентів стався в аеропорту Мілана. Як повідомляють ЗМІ, на рейс до Манчестера було зареєстровано 156 пасажирів. Однак через довгі черги на контроль встигли пройти лише 34 людини — решта 122 змушені були залишитися в Італії.

Деякі пасажири були змушені купувати нові квитки. Зокрема, одна родина витратила понад 1600 фунтів стерлінгів, щоб дістатися додому іншим маршрутом із затримкою майже на добу.

В авіакомпанії EasyJet назвали такі затримки “неприйнятними” і закликали прикордонні служби ефективніше використовувати можливі механізми гнучкості.

Для мандрівників, які подорожують до ЄС, це означає одне: час у дорозі може суттєво зрости. Тому людям радять закладати більше часу на перевірку документів і біометрії, а також бути готовими до черг.

Читайте також: Що треба знати українцям про нову систему EES на кордонах ЄС

фото: Evgenii Bakhchev / Shutterstock

Від квитків до посилок: які послуги в Канаді подорожчали через паливну кризу

Maryna Kavkalo
-
0
Від квитків до посилок: які послуги в Канаді подорожчали через паливну кризу

У Канаді стрімке зростання цін на нафту почало відчутно впливати на повсякденні витрати: від подорожей до доставки посилок. Бізнес реагує швидко — і дедалі частіше перекладає частину витрат на клієнтів, пише Daily Hive.

Як відомо, в березні верховний лідер Ірану оголосив про закриття Ормузької протоки — ключового маршруту, через який проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Це рішення спричинило різкий стрибок вартості пального по всьому світу. Додаткову напругу створили заяви президента США Дональда Трампа, який пригрозив військовими діями у разі, якщо Іран не відкриє протоку.

На цьому тлі, за даними GasBuddy, 7 квітня середня ціна на бензин у Канаді досягла найвищого рівня з початку року — 181,6 цента за літр.

Як політичні події позначились на вартості послуг для канадців?

Авіаперельоти: надбавки вже з’явилися

Найшвидше на зростання цін відреагувала авіаційна галузь.

Air Transat стала першою канадською авіакомпанією, яка почала включати паливні надбавки у вартість рейсів до Європи.

Porter Airlines запровадила фіксований збір у $40 на кожен переліт у межах програми лояльності VIPorter — він застосовується до нових бронювань.

Air Canada Vacations також додала $50 до вартості нових туристичних пакетів із перельотом у «сонячні» напрямки.

У самій Air Canada пояснюють, що витрати на пальне закладаються у вартість квитків, яка може змінюватися залежно від попиту, конкуренції та інших факторів.

WestJet запровадила тимчасову паливну надбавку для бронювань із companion voucher, а Flair Airlines — окремий збір, який одразу відображається під час покупки квитка.

Водночас залізничний перевізник Via Rail заявив, що не планує вводити додаткових зборів.

Доставка посилок: тарифи ростуть

У сфері логістики ситуація виглядає більш відчутною для бізнесу.

Amazon не підвищує ціни для покупців, але з 17 квітня вводить 3,5% паливну та логістичну надбавку для продавців, які користуються їхніми складами.

Натомість традиційні поштові та кур’єрські служби вже активно застосовують паливні коефіцієнти:

  • Canada Post щотижня оновлює тарифи — наразі це до 39% для внутрішніх відправлень
  • FedEx встановив надбавку 44,5% для відправлень у межах Канади
  • UPS підвищив її до 45% (проти 23,5% на початку року)
  • Purolator збільшив ставку до 34,5%

Такі показники свідчать, що логістичні витрати стрімко зростають — і це може поступово позначитися і на кінцевих цінах для споживачів.

Доставка і таксі

Попри загальне зростання витрат, сервіси таксі та доставки їжі наразі не поспішають перекладати їх на клієнтів.

Зокрема, DoorDash вирішив підтримати кур’єрів власним коштом: компанія доплачує водіям $1,50 за кожні 50 км пробігу у період з 23 березня до 26 квітня. Максимально це може становити до $36 на тиждень. У компанії наголошують, що ці витрати не впливають на ціни для клієнтів.

Uber також не вводить паливних надбавок для пасажирів і користувачів Uber Eats. Натомість компанія пропонує водіям підвищений кешбек на пальне через спеціальну картку Uber Pro Card.

Аналогічну позицію займає SkipTheDishes — сервіс зберігає стабільні ціни для клієнтів, але запустив програму компенсацій для водіїв із великим пробігом.

Instacart наразі не оголошував про жодні нові збори, однак виплачує кур’єрам, які проїжджають понад 200 км на тиждень, додаткові $7.

Читайте також: В яких провінціях Канади зростуть зарплати з квітня 2026 року

фото: Shutterstock

Campaign for Ukraine та українська адвокація в Британії: подкаст Make Sense

Maryna Kavkalo
-
0
Campaign for Ukraine та українська адвокація в Британії: подкаст Make Sense

Як українці в Британії розпізнають російські наративи там, де інші їх не помічають, і чому цей досвід стає критично важливим у сучасних реаліях?

У новому епізоді YouTube-проєкту Make Sense | Має сенс інтерв’юерка Галина Скворцова з Facework Ukraine поспілкувалася з Оленою Іващенко — засновницею Campaign for Ukraine, ініціативи, що об’єднує українські голоси у Британії для посилення їхнього впливу в публічному просторі.

Розмова торкається не лише теми війни, а й ширшого контексту: впливу російської пропаганди у Великій Британії, культурної дипломатії та ефективної комунікації з іноземною аудиторією.

Під час розмови йшлося про те, як українцям вдається знаходити приховані прояви російського впливу навіть у неочевидних ситуаціях, чому окремі українські меседжі не завжди знаходять відгук у британців та які формати комунікації працюють найкраще. Також обговорювалися приклади успішних адвокаційних кампаній — від культурних проєктів до протестів, які змінюють порядок денний.

Почнемо з Campain for Ukraine. Я знаю, що ця ініціатива з’явилася буквально в перші дні після повномасштабного вторгнення. Трошки пізніше це стало громадською організацією, платформою, яка об’єднує українські голоси в Британії. Як це відбувалося і хто стоїть за цією кампанією?

— Так, ініціатива зародилася в перші дні війни, коли стало зрозуміло, що Британія є ключовим союзником України, тому що вона одна з найперших країн чітко заявила, що те, що відбувається в Україні, — це війна, і що вони готові надавати Україні всіляку підтримку.

Ми зрозуміли, що саме зараз Британія приймає ключові рішення щодо допомоги Україні. І для того, щоб ці рішення були важливими для України, їх у будь-якому разі мають підсвічувати українські голоси.

Спочатку це була ініціатива, яка об’єднувала волонтерів. Ми об’єднувалися доволі стихійно навколо подій, які відбувалися на той момент — наприклад, події в Бучі. Потрібно було давати на це відповідь. Або інші військові злочини, перші полонені, надання першої військової допомоги тощо.

Уже в травні ми провели перший організований протест. Це було на Flower Chelsea Garden. Там спонсором виступала компанія Куса Бекера — африкансько-британського бізнесмена. Проблема була в тому, що йому, зокрема, належав майданчик Avito — маркетплейс, який працює в росії. І на цьому майданчику продавалися награбовані речі з Бучі, а також вербували найманців для війни в Україні. Це було абсолютно неприпустимо.

І ось цей власник був спонсором Flower Chelsea Garden. Ми вийшли з першим протестом, організованим Campain for Ukraine. У нас була така концепція: ми розклали квіти і полили їх кров’ю. Усі гості, які приходили на шоу, це бачили.

Люди до цього не були готові, але були дуже вражені. До нас підходило багато людей. Поліція надавала підтримку. Працівники заходу казали: “Ми не знали про це. Ми не хочемо працювати далі в цьому шоу”. І, щоб ви розуміли, Кус Бекер продав Avito буквально за кілька місяців.

Ми отримали перший результат, якого дуже хотіли. Це вселило в нас віру, що ми можемо впливати на рішення.

Перед цим ми також разом з іншими ініціативами проводили протести біля будинків російських олігархів: маєток Дерипаски, будинок доньки Лаврова, будинок Євтушенкова — людини, яка виробляє дрони для російської армії. І коли доньку Лаврова видворили з Великої Британії, це теж було результатом спільних зусиль.

Це дало нам велике натхнення. Після цього ми почали об’єднувати більше людей — не просто волонтерів, а фахівців із потрібною експертизою. Ми інституціоналізувалися: сформували команду, прописали політики, цінності, культуру, визначили пріоритети.

Тепер давай про команду. Що вашій команді вдалося зробити, реалізувати за ці чотири роки?

— За чотири роки ми зробили понад 50 адвокаційних кампаній. За останній рік — 14 проєктів, з яких дві великі кампанії тривали понад шість місяців. Зараз ми вже навіть не рахуємо всі проєкти, бо їх дуже багато. Ми взяли цифру “50+” і комунікуємо її.

Якщо говорити про найгучніші — це Ukrainian Carols of Hope. Це наш останній дуже успішний проєкт, про який зараз багато говорять. Досі триває постпіар, щодня виходять нові публікації.

Ми часто робимо кампанії, спрямовані на те, щоб висловити позицію “проти”. Але менше — тих, що показують Україну позитивно. І Ukrainian Carols of Hope — саме про це: показати Україну через культуру. Ми хотіли створити культурний проєкт, який би надихав. Особливо в різдвяний період — це дуже близько британцям.

Ми робимо цей проєкт уже два роки, і щороку він має великий успіх. Минулого року у нас був Стівен Фрай, і ми отримали пряму трансляцію BBC з повторами у світових новинах. Це були мільйони глядачів.

Цього року був Святослав Вакарчук, трансляція на Channel 4. Він виконав пісню “Обійми” англійською мовою. Це також почули мільйони.

Окрім культури, ми доносимо й важливі меседжі про війну, мирні перемовини, ситуацію в Україні.

Як формулюєте ці меседжі? Що конкретно хочете донести до британської аудиторії?

— У культурних подіях важливо, щоб головна зірка мала зв’язок з Україною. Наприклад, Стівен Фрай неодноразово був в Україні. Тоді було важливо донести меседж про необхідність військової допомоги. Він говорив про це публічно. Також він згадав про Голодомор і ментальне здоров’я українців.

Цього року з Вакарчуком говорили більше про мирні перемовини, втому від війни, готовність українців. Кожен раз це залежить від контексту і актуальності.

Чи стомилися українці? І чи важко зараз згуртовувати людей на акції?

— Очевидно, що люди втомилися — і українці, і британці. Але все залежить від контексту і сенсів. Просто протест уже не працює. Потрібна ідея, чітка мета, сильна комунікація.

Це великий виклик, бо події дуже динамічні. Ми маємо швидко реагувати, формулювати меседжі й залучати людей. Наприклад, на акції біля американського посольства люди не хотіли розходитися. Це був дуже емоційний момент.

Важливо, що ми орієнтуємося не лише на українців, а на британську і міжнародну аудиторію. У команді є британці, і це допомагає правильно формулювати меседжі.

Ми також працюємо з партнерами — наприклад, Ukraine Solidarity Campaign. Співпрацюємо з українськими організаціями залежно від теми: UA Animals, Azov Defenders Families, Ukraine Pride, International Centre for Ukrainian Victory. Це дозволяє поєднати українську експертизу з британським сприйняттям.

Ти згадала про прайд. Для великої кількості людей це звучить досі контроверсійно. Яким чином прайд до відстоювання України, її прав, демократії, все решта? Як воно сполучається?

— Насправді прайд — це одна з перших подій, які ми організовували у 2022 році. Після кейсу з Кусом Бекером ми одразу зробили прайд — це був липень 2022-го. У той момент підписувалася угода про асоціацію з ЄС. Я їхала до Бельгії на цю подію і думала: що нас максимально наближає до Європейського Союзу? Очевидно, що це не лише юридичні норми, а й цінності — зокрема повага до прав людини, включно з правами LGBTQ+ спільноти. І я зрозуміла: нам потрібно інтегруватися в цей дискурс, навіть якщо це складна тема для частини українського суспільства.

Ми звернулися до London Pride буквально за тиждень до події, коли реєстрація вже була закрита. Але вони пішли нам назустріч — дали одне з перших місць у колоні та запросили виступити на головній сцені на Trafalgar Square.

Це було надзвичайно потужно. Нас зустрічали з оваціями, люди ставали на коліна, плакали. Ми отримали висвітлення у всіх британських медіа, навіть у японських. Ми говорили не лише про права LGBTQ+, а й про війну, полонених, геноцид, про людей зі спільноти, які воюють на фронті. Показували, що ця спільнота також захищає Україну.

Це був сильний сигнал і для британців, і для українців. Ми показали Україну як країну, яка поділяє європейські цінності.

Я пам’ятаю свій меседж зі сцени: “Help us to protect the sky and draw a rainbow on it”. А наступного року — “There is no rainbow without yellow and blue”.

Ми дуже ретельно працюємо з меседжами, бо це величезна аудиторія — тисячі людей, прямі ефіри, медіа.

Це також спосіб показати Україну як прогресивну державу, яка бореться за свободу і права людини — на відміну від росії, де просувається гомофобна повістка.

І ще важливо — прайд дає людям ресурс. Попри складність тем, це подія, яка надихає і об’єднує команду.

Ми намагаємося об’єднати українців навколо спільних меседжів для британської аудиторії. Але важливо розуміти: українська діаспора дуже різна. Хтось тут 20 років, хтось приїхав нещодавно. У всіх різний досвід і погляди — і це нормально.

Ми прагнемо показати українську спільноту в Лондоні як прогресивну — це важливо для нашої організації.

Давай зачепимо блок про адвокацію. Як так вийшло достукатися до парламенту, до прем’єр-міністра, щоб українців почули і там?

— Я не думаю, що ми маємо прямий контакт, і що вони сидять і чекають на наші меседжі. Але ми робимо кроки, щоб цей діалог будувати.

Великий прорив стався під час демонстрації щодо депортованих дітей 1 червня, де були тисячі людей. Нас запросили на Даунінг-стріт передати лист від коаліції з нашими пропозиціями щодо того, як Британія може допомогти повернути дітей. Ми взяли з собою українських дітей-біженців, їхні малюнки, а також книгу з дитячими щоденниками — ініціативи, яка допомагає дітям, що втратили батьків під час війни. Ми передали це Кіру Стармеру і отримали відповідь — він врахував наші пропозиції.

Це стало передумовою для подальших дій. Зокрема, на нашій демонстрації були депутати Лондонської асамблеї, які ініціювали обговорення цієї теми і звернення до мера Лондона.

Тобто діалог є. Ми дуже обережно працюємо з кожним контактом, намагаємося бути максимально професійними, щоб це були не разові зустрічі, а довгострокові відносини і постійна комунікація.

Більше про те, як працює російська пропаганда у Британії; як комунікувати з британцями, щоб бути почутими та чому українські голоси критично важливі у Британії – дивіться в подкасті Make Sense | Має сенс.

Читайте також: Культурний фронт та українська народна дипломатія: новий подкаст “Make sense”

фото: Campaign for Ukraine

6 причин пересісти на велосипед у Лондоні вже сьогодні

Maryna Kavkalo
-
0
6 причин пересісти на велосипед у Лондоні вже сьогодні

Лондон можна відкривати роками — але є спосіб побачити його інакше, ближче і навіть дешевше. Велосипед перетворює місто з туристичного маршруту на живий простір, де кожен поворот відкриває нову історію.

Тож чому вам варто дослідити Лондон на двоколісному?

1. Можна їздити без трафіку — і це не міф

Багато новачків уявляють, що доведеться одразу виїжджати на завантажені дороги. Насправді ж у Лондоні існує ціла мережа маршрутів без автомобілів.

Йдеться про канали, набережні та паркові доріжки, де можна проїхати кілометри без жодного авто. Наприклад, маршрут уздовж Thames Path або дорога вздовж Regent’s Canal дозволяють спокійно звикнути до велосипеда і міста.

2. Спеціальні веломаршрути роблять поїздки безпечнішими

У столиці діє розгалужена система Cycleways від Transport for London — це позначені маршрути з мінімальним трафіком і зрозумілою навігацією. Вони з’єднують житлові райони, бізнес-центри та популярні локації, тому підходять навіть для тих, хто вперше сідає на велосипед у великому місті.

3. Неділя — ідеальний день для старту

Досвід показує, що саме вихідні, особливо неділя, — найкращий час для перших поїздок. У цей день трафік значно менший, водії поводяться спокійніше, а саме місто ніби «видихає». Це дає змогу без стресу протестувати маршрут і відчути впевненість.

4. Велосипед легко поєднувати з громадським транспортом

Лондон дає гнучкість: не обов’язково їхати весь маршрут самостійно. Складні велосипеди можна брати з собою у більшість видів транспорту, а звичайні — у визначені години в метро чи поїздах. Це означає, що можна проїхати частину шляху, а потім сісти на транспорт, якщо втомилися або змінилася погода.

5. Прокат велосипедів — простий і доступний

Навіть якщо у вас немає власного велосипеда, це не проблема. Система Santander Cycles створена саме для новачків: велосипеди стабільні, зручні та добре помітні на дорозі. Через мобільний додаток можна перевірити наявність велосипедів і вільних місць на станціях, що значно спрощує планування поїздки.

6. Це спосіб побачити «інший» Лондон

Велосипед відкриває ті частини міста, які часто залишаються поза туристичними маршрутами: тихі вулиці, локальні ринки, зелені зони. Наприклад, можна заїхати у Victoria Park або Greenwich Park, зупинитися на каву в невеликому районному кафе чи випадково натрапити на стріт-арт.

Додаткові поради для комфортної поїздки

– Починайте з коротких маршрутів і поступово збільшуйте дистанцію
– Завжди використовуйте шолом і світловідбиваючі елементи
– Завантажте карти маршрутів від TfL або Google Maps із велорежимом
– Уникайте годин пік, особливо в центрі
– Слідкуйте за погодою — у Лондоні вона змінюється швидко
– Розгляньте можливість купівлі вживаного велосипеда через соціальні проєкти, як-от The Bike Project, який також допомагає біженцям

Читайте також про 10 велосипедних маршрутів Лондоном для активних вихідних

фото: Freepik

1...454647...738Page 46 of 738

Про нас:

UA-Platform — це незалежне медіа для українців у Великій Британії, Канаді та США. Наша мета — бути джерелом якісної інформації, яка підтримує, об’єднує та надихає українську діаспору. Ми віримо у силу слова, чесність і відкритий діалог.

Стокові фотоspot_img
© 2025 UA-Platform. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на нас
/ month
placeholder text

Підписка

© Copyright 2025 | ua-platform.com | All Rights Reserved

Translate »