Home Blog Page 77

П’ять книг від українських військових, які допоможуть зрозуміти війну

Література війни — це не лише про пам’ять. Це про те, ким ми були до 24 лютого 2022 року — і ким хочемо бути після перемоги.

Work.ua радить кілька видань, написаних людьми з фронтовим досвідом. Це тексти тих, хто пройшов через оборону міст, службу, втрати, полон і повернення. Їхня література — не про героїзацію, а про осмислення прожитого. І саме тому вона така важлива для України та українців у світі.

«Гемінґвей нічого не знає» — Артур Дронь

Гемінґвей нічого не знає — збірка короткої прози ветерана Артур Дронь, яка говорить просто: війна має імена. Це не абстракція і не літературний сюжет — це побратими, матері, кохані, наставники, які залишилися в пам’яті.

У свої 23 роки автор має за плечима кілька років піхотного досвіду, поранення й втрати. Його тексти — це розмова солдата про страх і віру, братерство і любов, про Господа Окопного і культуру, яку носять у рюкзаку поруч із боєкомплектом.

Назва іронічна, але сенс глибший: жодна попередня воєнна проза не пояснить українську війну. Її можуть описати лише ті, хто прожив її зсередини. Книжка складна, але в ній багато світла — і ця щирість обеззброює.

«Не народжені для війни» — Артем Чапай

Не народжені для війни — особиста історія письменника і військового Артем Чапай, який до 2022 року був переконаним пацифістом. Повномасштабне вторгнення змусило його взяти до рук зброю — і переглянути власні переконання.

Це книжка про трансформацію інтелектуала у військового, про життя між фронтом і родиною, про відповідальність перед дітьми й країною. Чапай чесно говорить про спокусу сховатися за красивими словами й назвати дистанцію “інтелектуальним фронтом”.

Англомовна версія Ordinary People Don’t Carry Machine Guns увійшла до списку найкращих нонфікшн-видань року за версією The Washington Post. Українська ж назва дуже точно передає головну думку: ніхто не народжується для війни — але хтось мусить її вести.

«З любов’ю — тато!» — Валерій Пузік

З любов’ю — тато! військового, режисера й журналіста Валерій Пузік — це книжка-листування, у центрі якої батьківство на війні. Це нагадування: з фронту повертається не лише військовий. Повертається батько, чоловік, син — із новим, часто невидимим досвідом.

Тут фронт звучить короткими повідомленнями: “Все добре, але без дому важко” — і відповіддю “І нам”. Війна входить у квартиру, де іграшки залишилися на підлозі, а життя “до” ніби вийшло на прогулянку — і не повернулося.

У тексті багато чорного гумору, внутрішніх монологів, пауз між “виїжджаємо” і “я поїхав”. Особливо сильними є листи до сина — з порадами не боятися помилок, шукати свій шлях і жити, навіть якщо батько не повернеться вчасно.

«Азовсталь. Сталева пресслужба» — Валерія Суботіна

Азовсталь. Сталева пресслужба — це розповідь пресофіцерки Валерія Суботіна, яка пережила облогу Маріуполя та полон.

Книжка фіксує не лише події, а й роботу всередині катастрофи. У повній ізоляції, під землею, пресслужба продовжує виконувати свою функцію — формулювати слова, які мають бути почутими світом.

Тут ідеться про дисципліну, відповідальність і стратегічне мислення в умовах, коли навколо — руйнування. І водночас — про життя, яке не зупиняється навіть у бункерах: люди святкують дні народження, одружуються, підтримують одне одного.

Окрема лінія — пам’ять про загиблих. Не цифри, а імена. Не статистика, а долі.

«Гра в перевдягання» — Артем Чех

У книжці Гра в перевдягання письменник і військовий Артем Чех вдруге входить у війну — і вдруге “перевдягається” у піксель.

Це текст про втому й самотність, про неможливість зняти військову ідентичність, як форму після служби. Автор пише не стільки про бої, скільки про внутрішню боротьбу — як зберегти цивільне “я”, коли реальність складається з наказів, окопів і постійної небезпеки.

Географія — від причорнобильських лісів до зруйнованого Бахмута. В есеях звучить напруга між бажанням утекти й неможливістю це зробити.

Читайте також: П’ять нових українських книжок англійською: історії війни, стійкості й надії

головне фото – з презентації книги «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня / Молодий Буковинець

Близький Схід палає: як війна США з Іраном вплине на Україну

Удари США та Ізраїлю по Ірану, масовані атаки дронів у Перській затоці, стрибок цін на нафту і газ – усе це прямо чи опосередковано впливає на хід війни проти України.

Чи послабить новий конфлікт позиції росії? Чи, навпаки, дасть кремлю фінансовий кисень і відволіче Вашингтон? Оглядаємо, що пишуть експерти і західні медіа – і які сценарії найнебезпечніші для Києва.

Іран випадає з гри – але чи критично це для москви?

Після ударів США та Ізраїлю експерти констатують: Тегеран фактично втрачає можливість повноцінно підтримувати росію ракетами. Для кремля це означає мінус одного військового партнера і гравця на нафтовому ринку, який допомагав формувати цінову політику.

Втім, аналітики застерігають – стратегічного обвалу для російської воєнної машини це не гарантує. Виробництво дронів типу “Шахед” давно локалізоване в рф. За словами ветерана війни Євгена Дикого в ефірі Радіо NV, спершу це була лише фінальна збірка, але згодом росіяни замінили більшість іранських компонентів на китайські – нині до 95% деталей мають китайське походження. Тож суттєвого скорочення дронових атак очікувати не варто.

Балістичні ракети Іран постачав обмежено – радше для тестування і вдосконалення, ніж для масштабного застосування. Тому втрати для рф тут також не виглядають критичними.

Ключове питання для України – чи не “застрягнуть” Сполучені Штати у затяжному близькосхідному конфлікті.

Євген Дикий вважає: для Києва вкрай небажано, щоб іранська кампанія перетворилася на довгу війну. У військово-технічному сенсі це може означати дефіцит ракет до систем Patriot – адже вони будуть потрібні і самим США.

Водночас президент Володимир Зеленський запевнив, що на цей момент ситуація на Близькому Сході не вплинула на постачання ракет для Patriot. Програма закупівель та співпраця з партнерами триває. Однак він визнав: якщо конфлікт затягнеться, це може вплинути на необхідні обсяги ППО.

Аналітикиня з Берліна Ханна Нотте в коментарі для Радіо Свобода вважає, що прямого впливу на здатність росії воювати наразі немає. Але якщо США втягнуться у тривалу війну, це потенційно послабить фокус Вашингтона на Україні.

Цікава також й офіційна позиція рф: москва, попри статус “стратегічного союзника”, фактично залишила Іран без підтримки. Як пишуть аналітики ISW, путін відреагував на вбивство верховного лідера Алі Хаменеї, назвавши це “цинічним убивством”, проте жодного разу не згадав прямо США чи Ізраїль. На думку аналітиків, це свідчить про його страх безповоротно зіпсувати відносини з Білим домом.

Нафта як головний фактор: три сценарії для України

Найчутливіший для Києва аспект – це ціни на нафту.

Максим Гардус із Razom We Stand пояснює в колонці на УНІАН: саме тривалість кризи та її вплив на ринок енергоносіїв визначать, чи отримає рф додаткові ресурси для фінансування війни.

1. Коротка криза – найкращий варіант

Якщо ціна Brent тимчасово зросте до близько 80 доларів за барель, а потім повернеться до попередніх рівнів, додаткові доходи росії будуть обмеженими. Такий сценарій не створює критичного фінансового ресурсу для продовження агресії.

2. Затяжна напруга без руйнування інфраструктури

У випадку тривалих обстрілів без масштабного знищення нафтових об’єктів Brent може стабілізуватися на рівні близько 90 доларів. Тоді рф отримає значно більші надприбутки. Паралельно можуть посилитися голоси в Європі за пом’якшення санкцій через зростання цін на пальне.

3. Перекриття Ормузької протоки – найгірший сценарій

Масштабна ескалація з фактичним блокуванням Ормузької протоки означатиме втрату до 15–20 млн барелів нафти на день на світовому ринку. Brent у такому випадку може злетіти до 110–120 доларів, а російська Urals – до понад 100 доларів.

За оцінками експертів, це може принести москві понад пів мільярда доларів додаткового доходу щодня – кошти, які підуть на війну проти України. Крім того, Європа в умовах енергетичного шоку може зосередитися на власній стабільності, а не на нових санкційних пакетах.

Дронова війна і український досвід

Як пише The Wall Street Journal, Іран у масованих атаках безпілотниками по країнах Перської затоки фактично копіює тактику, яку росія застосовує проти України – удари по критичній інфраструктурі для психологічного та економічного виснаження.

Прем’єр-міністр Кір Стармер в соцмережі Х вже заявив, що Британія залучатиме українських експертів, аби допомогти партнерам у регіоні ефективніше збивати іранські дрони. Таким чином український досвід стає частиною глобальної безпекової архітектури.

Зеленський, своєю чергою, підкреслив: навіть країни Перської затоки з потужнішими системами ППО не здатні перехопити 100% ракет і “шахедів”. І саме український досвід у цій війні нині має особливу цінність.

Читайте більше на цю тему: Це вже Третя світова? Що пишуть світові ЗМІ про війну між США й Іраном

фото – Офіс президента

П’ять лікарень Північної Америки очолили світовий топ 2026 року

Новий глобальний рейтинг World’s Best Hospitals 2026 визначив лідерів, і одразу п’ять лікарень Північної Америки увійшли до десятки найкращих у світі.

Рейтинг восьмий рік поспіль готують Newsweek у партнерстві з аналітичною платформою Statista.

Цьогоріч експерти оцінили понад 2 500 лікарень у різних країнах. Кожен заклад отримував бал на основі чотирьох ключових джерел: рекомендацій медичних фахівців (лікарів, керівників клінік, інших представників галузі), показників якості лікування, відгуків пацієнтів і спеціального опитування щодо впровадження показників результатів лікування, про які повідомляють самі пацієнти.

Половину першої десятки у світі заслужено зайняли провідні медичні заклади США та Канади.

1. Mayo Clinic – Rochester (США)

Клініка в Рочестері очолила світовий рейтинг. Її визнають за комплексний підхід до лікування, сильну наукову базу та мультидисциплінарні команди, які працюють із найскладнішими випадками. Заклад традиційно демонструє високі показники безпеки пацієнтів і результатів лікування, а також активно впроваджує інноваційні методи діагностики.

2. Toronto General Hospital (Канада)

Флагман мережі University Health Network у Торонто посів друге місце у світі. Лікарню відзначають за передові кардіологічні та трансплантаційні програми, а також за значний внесок у медичні дослідження. Вона вважається одним із провідних центрів складної хірургії в Північній Америці.

3. Cleveland Clinic (США)

Клініка у штаті Огайо стабільно входить до світових лідерів. Її особливо визнають у сфері кардіології та кардіохірургії. Заклад також відомий високими стандартами клінічного управління та системною роботою над покращенням досвіду пацієнтів.

4. Massachusetts General Hospital (США)

Бостонська лікарня, афілійована з Гарвардською медичною школою, посіла п’яте місце у світі. Вона має потужну наукову складову, активно бере участь у клінічних дослідженнях та відома високими стандартами у сфері онкології, неврології та невідкладної допомоги.

5. The Johns Hopkins Hospital (США)

Лікарню в Балтіморі визнають за лідерство у медичній освіті, складних хірургічних втручаннях та інноваціях у сфері громадського здоров’я. Заклад традиційно отримує високі оцінки за якість лікування та безпеку пацієнтів.

Читайте також про медицину в Канаді: історія української лікарки

фото: Shutterstock

Лондон без стресу: 9 порад, як пересуватися містом як місцевий

Лондон може зачарувати з першого погляду — але й розгубити не менше. Метро з десятками ліній, черги на станціях, ритм мегаполіса, де всі кудись поспішають.

Щоб подорож британською столицею залишила лише приємні враження, варто знати кілька простих правил. У Transport for London зібрали ключові рекомендації для туристів — і ми переказуємо їх для українців, які планують поїздку або вже мешкають у Британії.

1. Обирайте Visitor Oyster або безконтактну оплату

У TfL радять користуватися карткою Visitor Oyster card — це проїзний із системою pay as you go, який діє майже на весь громадський транспорт міста. Його можна замовити онлайн ще до поїздки й отримати поштою, щоб не витрачати час у чергах після прибуття.

Такий спосіб оплати дешевший за паперові квитки. Альтернатива — безконтактна банківська картка. Водночас мандрівникам з-за кордону варто перевірити можливі комісії за міжнародні транзакції.

2. Не забувайте “прикладатися” на вході й виході

У метро, на лініях DLR, London Overground, Elizabeth line та більшості приміських поїздів необхідно прикладати картку до жовтого зчитувача на початку й наприкінці поїздки.

У автобусах і трамваях достатньо зробити це лише при вході.

3. Уникайте годин пік

У TfL рекомендують заздалегідь планувати маршрут через застосунок TfL Go або онлайн-планувальник поїздок. Якщо є можливість, краще обирати менш завантажений час — це особливо актуально для тих, хто подорожує з валізами чи у великій компанії.

Також варто перевіряти, коли конкретні станції найбільш перевантажені.

4. На ескалаторі — стійте праворуч

Одне з негласних правил Лондона — стояти праворуч на ескалаторі, залишаючи ліву сторону для тих, хто поспішає.

На платформі ж потрібно чекати поїзд за жовтою лінією безпеки та просуватися вздовж платформи, щоб рівномірно розподілитися й полегшити посадку.

5. Оглядайте місто на велосипеді

Побачити Лондон з іншого ракурсу можна завдяки міській системі прокату Santander Cycles.

За інформацією TfL, оренда велосипеда коштує 1,65 фунта за 30 хвилин, а денний абонемент — 3,50 фунта з можливістю необмежених поїздок тривалістю до 60 хвилин кожна.

6. Або підніміться над Темзою

Для тих, хто хоче побачити панораму міста згори, працює канатна дорога IFS Cloud Cable Car, яка проходить на висоті близько 90 метрів над Темзою.

У TfL радять планувати поїздку ближче до заходу сонця — види особливо вражають.

7. Прогулянка Темзою

Ще один варіант — річкові прогулянки. Круїз Темзою дозволяє спокійно оглянути ключові пам’ятки без тиску міського трафіку.

8. Ходіть пішки в центрі

У центрі Лондона піша прогулянка часто виявляється швидшою за метро чи автобус. До того ж місто добре орієнтоване для пішоходів — із вуличними картами та зрозумілими навігаційними знаками.

9. Безпека — понад усе

У транспортному відомстві наголошують на важливості дотримання базових правил безпеки.

По-перше, не варто поспішати за поїздом — інтервали руху короткі, тож наступний прибуде швидко. Це дозволяє уникнути штовханини й перейти в менш завантажену частину платформи.

По-друге, необхідно чекати за жовтою лінією до повної зупинки поїзда.

По-третє, не можна притримувати двері вагона. Це небезпечно й може спричинити затримки, адже не всі двері автоматично відкриваються повторно, якщо щось затиснулося.

Читайте також: Їжа, транспорт і розваги: корисні застосунки для життя в Британії

фото: Shutterstock

Це вже Третя світова? Що пишуть світові ЗМІ про війну між США й Іраном

Чи стало 28 лютого 2026 року точкою неповернення для глобальної безпеки? Світові медіа аналізують, чи переросте конфлікт між США й Іраном у повномасштабну війну з ефектом доміно – від Близького Сходу до Європи.

Світові медіа поки обережні у формулюваннях, але риторика дедалі жорсткіша. Конфлікт уже вийшов за рамки локального протистояння. До нього залучені США, Ізраїль, Іран, проксі-групи та потенційно європейські держави. Паралельно – глобальний транспортний і енергетичний шок.

Чи стане це початком третьої світової війни – залежить від того, чи вдасться зупинити ескалацію найближчими тижнями. Але очевидно одне: світ увійшов у фазу високої турбулентності, наслідки якої відчують далеко за межами Близького Сходу.

Зібрали ключові новини стосовно подій в Ірані та оцінки, як це вплине на світ.

Удар США по Ірану: ліквідація керівництва і нова фаза конфлікту

28 лютого Сполучені Штати завдали масштабного удару по Ірану. Президент Дональд Трамп заявив, що операція спрямована на знищення ядерного потенціалу країни та усунення загрози з боку іранського режиму.

Унаслідок атаки загинули верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, начальник Генштабу Абдол Рахім Мусаві та міністр оборони Азіз Насірзаде. Тимчасове управління державою перебрала рада з трьох осіб на чолі з аятолою Арафі.

Трамп заявив, що активна фаза операції може тривати до чотирьох-п’яти тижнів. За його словами, внаслідок ударів загинули 48 іранських лідерів.

В інтерв’ю The New York Times Трамп заявив, що має «три дуже хороших варіанти» щодо майбутнього керівництва Ірану, однак імен не назвав.

Він припустив, що іранські військові могли б «здатися народу» та передати зброю цивільному населенню. Одним із можливих сценаріїв президент назвав модель, схожу на події у Венесуелі, коли після американського удару було усунуто лише найвище керівництво, а решта уряду залишилася, погодившись співпрацювати зі США.

«Те, що ми зробили у Венесуелі, я думаю, – це ідеальний сценарій», – заявив він.

Водночас Трамп не уточнив, чи буде Вашингтон безпосередньо захищати іранський народ у разі внутрішніх заворушень. Проте він допустив зняття санкцій, якщо нова влада стане «прагматичним партнером».

ВВС пише, що президент США пішов на величезний ризик, коли вирішив атакувати Іран та усунути всю верхівку режиму. “Якщо Трампу вдасться те, що не вдавалося попереднім президентам — перевлаштувати Близький Схід катком американської військової машини, то він оголосить історичний тріумф. Однак якщо удар обернеться провалом або переросте у велику війну, Трамп ризикує підірвати не лише шанси республіканців утримати контроль над Конгресом на виборах у листопаді, а й власну репутацію та історичну спадщину”.

Відмова від переговорів і загроза розширення війни

Глава Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Лариджані публічно заявив у X, що Тегеран не має наміру вести жодних переговорів із Вашингтоном.

Тим часом угруповання «Хезболла» оголосило про запуск ракет і рою безпілотників по ізраїльській військовій базі на південь від Хайфи, назвавши це «помстою» за ліквідацію Хаменеї.

Радіо Свобода передає, що європейська «євротрійка» – Франція, Німеччина та Велика Британія – виступили зі спільною заявою, в якій засудили ракетні удари Ірану та попередили про можливість приєднання до військових дій у разі подальшої ескалації. Лідери країн заявили, що готові до «пропорційних оборонних заходів» разом зі США та союзниками.

Авіаційний колапс: тисячі рейсів скасовано

За даними Bloomberg, закриття повітряного простору над низкою країн Близького Сходу спричинило безпрецедентний хаос у світовій авіації. Найбільше постраждали авіакомпанії Emirates та Qatar Airways, які скасували сотні рейсів.

За інформацією сервісу FlightAware, роботу призупинили ключові хаби – міжнародний аеропорт Дубая та аеропорт Хамад у Досі. У неділю та понеділок були скасовані тисячі міжнародних рейсів, і їхня кількість продовжує зростати.

Як повідомляє CNN, повітряний простір над ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Ізраїлем, Бахрейном та Іраком залишається майже порожнім.

Німецька Lufthansa призупинила рейси до Дубая, Тель-Авіва та низки інших міст регіону. British Airways також скасувала рейси до Тель-Авіва та Бахрейну.

Нафта і газ: новий енергетичний шок

Ціни на нафту різко злетіли. За даними The Economist, війна може спричинити найсерйозніший нафтовий шок за останні роки. Марка Brent подорожчала майже на 10% – до 79,97 долара за барель.

Аналітики попереджають: якщо судноплавство через Ормузьку протоку буде зупинене на місяць, ціни на газ у Європі можуть зрости більш ніж удвічі, повідомляє Bloomberg. Ф’ючерси вже підскочили на 25% – це найбільший стрибок із серпня 2023 року.

Експерти наголошують, що регіон забезпечує близько 20% світового експорту скрапленого газу. Будь-яке блокування маршрутів посилить глобальну конкуренцію за альтернативні поставки – особливо болісно це може вдарити по Європі напередодні нового опалювального сезону.

Читайте також: РФ вийде з переговорів, якщо Україна не віддасть Донеччину — Bloomberg

фото: Shutterstock

З Нью-Йорка до Ужгорода: як родина американців обрала Україну своїм домом

Подружжя Халенбаків зі США не лише переїхало на Закарпаття понад десять років тому, а й залишилося в Україні попри повномасштабну війну.

Вони працюють у медицині та освіті, допомагають українським військовим і виховують трьох дітей, які зростають у самому серці Європи — в Ужгороді. Про родину розповіла Державна міграційна служба у Facebook.

Майкл Джон Халенбак уперше побував в Ужгороді ще у 2003 році. Тоді він приїхав як волонтер у складі церковної команди з Нью-Йорка. Кілька тижнів служіння в місті стали для нього визначальними: повернувшись до США, він уже не сприймав Україну як просто пункт на мапі.

Згодом, у 2005 році, Майкл одружився з Ен Марі. Подружжя вирішило присвятити себе служінню за кордоном і вже за рік знову приїхало на Закарпаття. Ен Марі працювала в дитячому таборі, а Майкл допомагав ромським громадам. Саме тоді вони вперше серйозно задумалися про переїзд до України на постійне проживання.

Рішення, до якого йшли роками

Переїзд не був спонтанним. Кілька років подружжя готувалося: вивчали українську мову, проходили необхідне навчання та адаптацію. У 2011 році в родині народилася донька Соломія, і вже через чотири місяці після її появи на світ Халенбаки остаточно перебралися до Ужгорода.

Ен Марі влаштувалася працювати в клініці, а Майкл почав викладати англійську мову. Відтоді їхнє життя міцно пов’язане із Закарпаттям.

Ен Марі за фахом реабілітолог. Освіту вона здобула у США, а після переїзду пройшла в Україні додаткове семирічне навчання. Нині вона працює з пацієнтами після інсультів і черепно-мозкових травм, а також допомагає військовим проходити реабілітацію після поранень.

Крім медичної практики, Ен Марі викладає англійською мовою у медичному університеті. Разом із чоловіком вони заснували благодійний фонд, через який підтримують різні ініціативи та пацієнтів.

Майкл продовжує працювати у сфері освіти та громадської діяльності, поєднуючи викладання з волонтерською роботою.

Війна і вибір залишитися

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році родина могла повернутися до США. Проте вони свідомо вирішили залишитися. За їхніми словами, Україна давно стала для них домом, а місцева громада — частиною їхнього життя. Подружжя продовжує працювати, підтримувати пацієнтів і розвивати свої проєкти на Закарпатті.

У родині троє дітей — Соломія, Михайло та Федір. Усі вони народжені та виховуються в Україні, навчаються у місцевих закладах освіти й мають довідки про належність до громадянства України.

Двоє синів очікують отримання паспортів громадянина України після досягнення 14-річного віку.

Читайте також: Як американець з українським корінням переїхав на Полтавщину і відроджує традиції кобзарства

на головному фото – Майкл Джон Халенбак / фото з архіву родини

Британія оприлюднила статистику по “українських” візах за 2025 рік

Велика Британія оприлюднила нові дані щодо імміграційних програм для українців. І цифри чітко демонструють різницю між різними шляхами легалізації.

Якщо продовження статусу за програмою UPE майже завжди отримує «зелене світло», то заявки на притулок дедалі частіше завершуються відмовою.

Імміграційна статистика за 2025 рік з’явилася на сайті GOV.UK та охоплює лише ті заяви, які були розглянуті протягом року.

Homes for Ukraine: кожна четверта заявка — з відмовою

За програмою Homes for Ukraine у 2025 році було подано 20 393 заявки. Схвалення отримали 72,8% заявників, тоді як 27,2% — відмову.

Це означає, що приблизно кожна четверта справа завершилася негативним рішенням. Водночас частина заяв станом на кінець року залишалася на розгляді.

UPE: майже гарантоване продовження

Зовсім інша картина — за програмою Ukraine Permission Extension.

У 2025 році було подано 133 760 заявок, і 99,8% із них отримали схвалення. Рівень відмов склав лише 0,2%.

Це підтверджує, що для українців, які вже перебувають у країні та подаються на продовження дозволу, процедура залишається максимально лояльною.

Asylum: різке зростання відмов

Найбільш тривожна тенденція стосується заяв на притулок та гуманітарний захист. У 2025 році було подано 2 190 таких заяв, і лише 11,6% отримали позитивне рішення.

Більше того, у четвертому кварталі 2025 року рівень відмов зріс до 96%. Це означає, що фактично майже всі нові заяви українців на asylum наприкінці року були відхилені.

Статистика показує: британська система продовжує підтримувати тих, хто перебуває в країні за спеціальними «українськими» програмами, але майже не розглядає Україну як підставу для надання притулку.

Водночас варто пам’ятати: оприлюднені цифри стосуються лише заяв, які були розглянуті у 2025 році. Частина справ на 31 грудня залишалася в процесі, і остаточна картина може ще дещо змінитися.

Читайте також: “Купіть дітям навушники від вибухів”: як Британія відмовляє українцям у притулку

фото: Alexey Fedorenko / Shutterstock

Чому варто повчитися в англійців: 15 простих звичок

Поки одні в Британії звикають до лівостороннього руху та цін у супермаркетах, інші поступово відкривають для себе глибші речі — стиль життя, ставлення до людей і до себе.

Від любові до черг на футбол, культури пабів до small talk – англійці знають, як жити по-своєму. Social.org.ua розповідає про півтора десятка цікавих речей, яким можна повчитися у жителів туманного альбіону.

  • Спокійне ставлення до холоду

Британці не драматизують через +5 °C узимку. Легкий одяг у прохолодну погоду тут нікого не дивує. Клімат пом’якшує тепла течія Гольфстрім, тож сильні морози — рідкість. Дітей не кутають, а дорослі часто обирають комфорт замість багатошаровості.

У північних містах, як-от Ньюкасл, легкий одяг навіть узимку — звична справа. Дослідники пояснюють це й особливостями раціону: більш калорійна їжа допомагає краще переносити холод.

  • Fish & Chips — традиція, що живе століттями

Смажена риба з картоплею — не просто фастфуд, а частина культурної спадщини. Про цю страву згадував ще Чарльз Діккенс у романі «Олівер Твіст». Страва залишається популярною через простоту, доступність і ситність. Для британців це приклад того, як звичайна їжа може стати національним символом.

  • Культ чаю

Щороку у країні випивають мільярди чашок чаю — і майже завжди з молоком. Дискусія про те, що наливати першим — чай чи молоко — триває вже понад два століття. Окрема традиція — «cream tea» зі сконом, джемом і вершками. Для британців це не просто напій, а соціальний ритуал.

  • Любов до тварин і природи

У Британії майже немає безпритульних тварин — багато в чому завдяки давнім традиціям захисту тварин. Саме тут виникла одна з перших організацій із захисту прав тварин. У лондонських парках — від St James’s Park до Kew Gardens — тварини почуваються як удома. Містяни активно підтримують зелені зони навіть у мегаполісі.

  • Черга — це правило, а не формальність

Стояти в черзі спокійно — справжнє мистецтво британців. У метро всі тримаються правого боку ескалатора, залишаючи лівий для тих, хто поспішає.

Порушити порядок або «проскочити» вперед — майже соціальний злочин.

  • Ввічливість як філософія

Фраза «How are you?» рідко означає готовність вислухати довгу сповідь. Британська стриманість передбачає коротку позитивну відповідь і взаємну повагу до особистих меж.

  • Особливий гумор

Британці вміють жартувати з кам’яним обличчям. Самоіронія й сарказм — частина культурного коду. Це добре видно у серіалах на кшталт The Office або Little Britain.

  • Стиль без зайвої демонстративності

Класичний плащ, твід, стримані кольори — британська мода побудована на практичності та балансі. Тут важливо виглядати доречно, а не надмірно яскраво.

  • Футбол як частина ідентичності

Сучасний футбол зародився саме тут. У країні діють десятки тисяч клубів, а матчі Прем’єр-ліги збирають повні стадіони. Спорт розглядають не лише як розвагу, а й як спосіб підтримки психологічного здоров’я.

  • Театри й музеї — завжди з глядачами

Культурне життя не менш важливе, ніж спорт. У Лондоні величезною популярністю користуються постановки за творами Шекспіра, а також відомі мюзикли. Безкоштовний вхід пропонують такі музеї, як British Museum, Tate Modern та Natural History Museum.

  • Повага до монархії

Попри сучасність країни, монархія залишається частиною національної ідентичності. Постать Єлизавети ІІ довгі роки символізувала стабільність і відданість обов’язку, і під час правління її наступника, короля Чарльза ІІІ англійці не змінили особливе ставлення до королівської родини.

  • Культура пабів

Паб — це не просто місце для пива, а соціальний простір. Тут читають газети, грають у дартс, вечеряють із родиною та обговорюють новини.

  • Благодійність як норма

Традиція допомагати нужденним існує з XVII століття. Благодійні фонди працюють прозоро, а жителі активно долучаються не лише грошима, а й особистою участю.

  • Толерантність і мультикультурність

У країні поважають культурне різноманіття. Інтерфейси в державних установах часто доступні кількома мовами, а різні громади почуваються включеними у суспільство.

  • Інтерес до світової історії

Британці цікавляться глобальною історією та досягненнями інших народів. У книгарнях легко знайти літературу про різні країни та культури.

Раніше американка назвала 4 речі, яких їй бракує в Британії після переїзду

фото: Shutterstock

РФ вийде з переговорів, якщо Україна не віддасть Донеччину — Bloomberg

Москва погрожує зірвати мирні переговори, якщо Україна не поступиться Донеччиною.

За інформацією Bloomberg, у кремлі дедалі гучніше лунають заяви: без територіальних поступок з боку Києва продовжувати діалог немає сенсу. Наступний раунд переговорів може стати вирішальним – або сторони наблизяться до угоди, або процес буде фактично заморожено.

Як повідомляють джерела, близькі до переговорів, росія готова підписати проєкт меморандуму про мир за умови, що Україна погодиться вивести війська з підконтрольної їй частини Донецької області. Після цього нібито можливий саміт за участі путіна, Дональда Трампа та Володимира Зеленського, який мав би остаточно закріпити домовленості.

Однак питання територій залишається найболючішим. Зеленський неодноразово наголошував, що укріплені райони Донеччини критично важливі для оборони країни, а Київ не визнає жодної незаконної окупації українських земель.

Цього тижня Зеленський і Трамп провели телефонну розмову. Український президент повідомив, що сторони погодилися: новий раунд переговорів має відкрити шлях до зустрічі на рівні лідерів. За попередніми даними, консультації можуть відбутися 4–5 березня.

Речник кремля Дмитро Пєсков заявив, що підготовка до перемовин триває, однак москва не бачить «суттєвих змін» у позиції Києва.

Пропозиції Києва та США

Українська сторона пропонує зафіксувати припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту та зобов’язатися повертати окуповані території виключно дипломатичним шляхом. Водночас Київ наполягає на гарантіях безпеки від США та європейських партнерів.

Україна також відкидає вимоги про виведення військ із регіонів, які російська армія так і не змогла повністю захопити з 2014 року.

Вашингтон же, за даними джерел, розглядав варіант створення в зоні конфлікту вільної економічної зони.

Україна наполягає, що ці території мають залишатися під її суверенітетом, тоді як росія хотіла б бачити там свою нацгвардію.

Йдеться також про можливий розподіл контролю над Запорізькою АЕС. москва виступає за тристоронню модель за участі США, тоді як Київ схиляється до формату 50/50 зі Сполученими Штатами.

Переговори без прориву

Цьогоріч переговорні групи зустрічалися двічі в Абу-Дабі та ще раз у Женеві. Після останньої зустрічі російські представники, за словами джерел, дали зрозуміти американській стороні, що без поступок щодо територій подальший процес буде беззмістовним.

Колишній посадовець Ради нацбезпеки США Томас Ґрем охарактеризував момент як критичний: «Ми на роздоріжжі: або угода, або тривалий період без серйозних переговорів».

Попри дипломатичну активність, ситуація на фронті залишається складною. Як зазначає видання, лінія бойових дій фактично зайшла в глухий кут, водночас російські удари по енергетичній інфраструктурі посилилися впродовж найхолоднішої зими за останні роки.

Щоправда, військовий аналітик та голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут 1 березня в соцмережах написав:

«Україна виграла битву за зиму… На фронті, вперше за багато місяців, а може й років, ми почали звільняти більше територій аніж втрачати».

Економіка росії також стикається з труднощами: темпи зростання сповільнюються, бюджетний дефіцит зростає.

Колишня посадовиця Пентагону Селеста Волландер вважає, що припинення вогню могло б відповідати інтересам обох сторін. Водночас вона застерігає: стратегічна мета путіна полягає не лише в територіях, а у впливі на політичне керівництво України. І навіть можливе перемир’я, за її словами, не означатиме завершення конфлікту – радше стане лише його новим етапом.

Раніше Bloomberg повідомляв, що Білий дім хоче підписати угоду між Україною та РФ до 4 липня

фото: Офіс президента України

Безкоштовні музеї в центрі Лондона: 14 місць, які варто відвідати

Лондон вважають одним із найдорожчих міст Європи, але він щедрий на безкоштовні культурні скарби.

У самому серці столиці можна побачити лабораторію, де відкрили пеніцилін, спробувати підняти справжній золотий злиток, зазирнути в давньоримський храм і дізнатись історію грошей. Londonist зібрав добірку музеїв у центрі Лондона, вхід до яких — безкоштовний. Ось кілька з них.

Alexander Fleming Laboratory Museum, Паддінгтон

Саме тут Alexander Fleming відкрив пеніцилін — прорив, що змінив медицину. Лабораторію відтворили так, як вона виглядала у 1928 році. Серед експонатів — перший мікроскоп ученого та «медальйони з пліснявою», які він дарував відомим людям, зокрема Winston Churchill.

Bank of England Museum, Сіті

Один із найвідоміших фінансових музеїв світу дозволяє простежити історію грошей — від римських монет до мільйонного чека, який так і не був використаний. Головна «атракція» — можливість спробувати підняти справжній золотий злиток. Вхід безкоштовний, але контроль безпеки нагадує аеропорт.

British Museum, Блумсбері

Щороку сюди приходять мільйони відвідувачів. Серед найвідоміших експонатів — Rosetta Stone та Parthenon Sculptures. Через великі черги варто заздалегідь зарезервувати безкоштовний часовий слот.

Charterhouse, Смітфілд

Комплекс, заснований у 1371 році, свого часу був монастирем, а пізніше — школою. Безкоштовно можна оглянути музейну експозицію та каплицю. Платні екскурсії розповідають і про кумедні історичні факти — наприклад, про легенду, що саме тут з’явилися правила «офсайду».

Faraday Museum, Мейфер

У стінах Royal Institution працював Michael Faraday. Лабораторію збережено у вигляді XIX століття. Тут можна побачити інструменти, що допомогли розкрити природу електромагнетизму.

Grant Museum of Zoology, Фіцровія

Понад 100 тисяч зоологічних експонатів — від кісток додо до банок із зразками тварин. Це невеликий, але атмосферний музей, де представлена лише частина величезної колекції.

Hunterian Museum, Голборн

Названий на честь хірурга John Hunter, музей присвячений історії медицини. У колекції — анатомічні зразки, скелети та матеріали, що ілюструють розвиток хірургії. Враження сильні, тож краще не відвідувати перед обідом.

London Mithraeum Bloomberg SPACE, Сіті

Під сучасною будівлею Bloomberg збереглися рештки храму Мітри, якому майже дві тисячі років. Давньоримські артефакти, зокрема мармурова голова божества, доповнює атмосферне підсвічування та звуковий супровід.

Museum of the Order of St John, Клеркенвелл

Історія Ордену госпітальєрів, який виник у XI столітті в Єрусалимі, а нині продовжує діяльність як служба St John Ambulance. Музей розташований у воротах XVI століття.

St Bartholomew’s Hospital Museum, Смітфілд

Один із найстаріших госпіталів Лондона, заснований у XII столітті. Особлива гордість музею — відреставровані розписи художника William Hogarth на знаменитих сходах.

Ще кілька цікавих локацій

  • Library and Museum of Freemasonry — про історію масонства.
  • London Archives — архіви міста з виставками на історичні теми.
  • Museum of Anaesthesia — розвиток анестезії.
  • Museum of Comedy — експонати британської комедії.

Більшість музеїв працюють регулярно, але варто перевіряти години роботи та, за потреби, бронювати безкоштовний вхід заздалегідь.

Читайте також: Безкоштовне мистецтво в Лондоні: найкращі галереї, які варто відвідати

фото: Shutterstock

Translate »