Гнів, похмурість та песимізм – емоції, притаманні багатьом українцям за кордоном після двох років війни, – каже протоієрей Корнелл Зубрицький з Едмонтона про людей, з якими спілкується щотижня в Українському православному соборі св. Іоанна Предтечі.
За цей час чимало втрачених життів, зруйнованих сімей, складних виборів, зроблених і тих, які ще попереду, йдеться в публікації CityNews.
Зубрицький розповів, що перші надії на перемогу та мир, коли росіяни вторглися 24 лютого 2022 року, були перекреслені песимізмом і похмурістю, посиленими внутрішньою боротьбою в Конгресі та політиканством у Сполучених Штатах, які викликали сумніви щодо їх подальшої підтримки зруйнованої війною країни.
«Гнів, скорбота, відсутність оптимізму досить поширені… Спочатку (прихожани) казали: «Через пару місяців ми, ймовірно, поїдемо додому. Я думаю, що вони починають розуміти, що вони можуть залишитися тут. Вони не можуть повернутися додому», – каже протоієрей.
Подружжя Макса і Вікторії Шкуруплі, що живуть у Вікторії, вагається, повернуться вони додому чи ні. Вони хвилюються про те, що вони знайдуть уразі повернення.
Подружжя мало сімейне туристичне агентство в Україні, коли почалася війна.
«Нам потрібно було шукати безпечніше місце для наших дітей, і тоді було прийнято рішення. Це психологічно небезпечно. Дітям фізично небезпечно залишатися в країні. Тому моя родина майже одразу поїхала», — сказав Макс Шкуруплі.
Зрештою вони звернулися до туристичного агента Вікторії Кеті Скотт, яка найняла їх і привезла до Канади, використавши їхнє вільне володіння кількома мовами для розвитку бізнесу.
Вікторія Шкуруплі поїхала додому провідати брата, але сказала, що це дивне відчуття: йти з дому, щоб повернутися додому.
«Коли я повернулася та вийшла з аеропорту, я просто відчула, що моя друга домівка (була Канада)», – сказала вона.
Макс Шкуруплі сказав, що має побоювання щодо повернення в Україну.
«Вірю, що Україна переможе. Але, на жаль, це все одно не буде безпечним середовищем для дітей. Це все одно не буде безпечним середовищем для дорослих, тому що в суспільстві буде циркулювати така велика кількість зброї. Можливо, я помиляюся, і, можливо, все піде набагато краще».
Анастасія Степанчук, яка нині мешкає в Калгарі, сказала, що може повернутись в Україну, якщо «покличе обов’язок».
Родом із Рівного на заході України, жінка перебуває в Альберті з 2018 року, досліджуючи деменцію та хворобу Альцгеймера в Університеті Калгарі. Вона сказала, що повернеться в Україну, якщо буде потрібно, щоб допомогти у відбудові.
«Я не кажу, що Калгарі – мій дім назавжди, або Канада – мій дім назавжди. Якщо я буду найбільше потрібна вдома, я буду рада повернутися і зробити все можливе», – сказала вона.
Ще одна українка, Олена Міщенко з Маріуполя, повернулась в Україну і продовжує мати справу не лише зі зруйнованими будинками, а й із розірваними стосунками, оскільки вірність змішалася з пропагандою війни.
Жінка переживає конфлікт, який зруйнував її дім і віддалив її від чоловіка та сестри.
Сім’я Міщенко юрмилася під землею разом із сотнями інших у залізничних тунелях. Не вистачало їжі, води та палива для опалення. Міщенко розповіла, що їй довелося роздягнутися, щоб російські війська перевірили наявність проукраїнських татуювань.
Згодом, за її словами, багато мешканців почали підтримувати росіян, через що родичі обернулися проти родичів.
«Моя сім’я розпалася. Я розлучалася з чоловіком, тому що були проблеми з тим, що він підтримував росію, – сказала вона. – Я перестала спілкуватися зі своєю сестрою, тому що вона проросійська, як і мій чоловік. Моя сестра каже, що в Маріуполі вже немає України».
Роб Г’юберт, експерт з міжнародних відносин і безпеки в Університеті Калгарі, сказав, що війна є особливо важкою, оскільки воюючі мають так багато спільного — релігію, культуру та схожу мову.
Він сказав, що війна насправді не дворічна, а продовження конфлікту, який почався в 2014 році, коли росія анексувала Крим. За словами експерта, Україна навряд чи підкориться: «Ви боретеся, поки ваш ворог не зникне».
Читайте також: Надто складно встигнути: українці у Квебеку – про вимоги щодо постійного проживання
Джерело: CityNews
