Українцям, які тривалий час перебували за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, можуть надати 90 днів відстрочки від мобілізації після повернення в Україну. Відповідний законопроєкт №16034 зареєстрували у Верховній Раді. Про це пише Судово-юридична газета.
Автори ініціативи пропонують, щоб така відстрочка надавалася автоматично й лише один раз.
Хто зможе отримати 90-денну відстрочку
Законопроєкт передбачає доповнення статті 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію новою нормою. Відстрочку строком на 90 календарних днів пропонують надавати двом категоріям військовозобов’язаних.
- Перша — громадяни, які станом на 24 лютого 2022 року перебували за межами України або законно виїхали з країни після цієї дати та безперервно залишалися за кордоном до моменту повернення.
- Друга — військовозобов’язані, які безперервно проживали на тимчасово окупованій території від початку її окупації та після цього прибули на територію, де українська влада здійснює свої повноваження.
Водночас вимога щодо законності виїзду після 24 лютого 2022 року має виключити можливість отримання такої відстрочки особами, які перетнули державний кордон із порушенням встановлених правил.
Відстрочка має оформлюватися автоматично
За задумом авторів законопроєкту, людині не доведеться окремо подавати заяву або особисто відвідувати ТЦК та СП.
Відстрочка має виникати автоматично з дня, коли настають передбачені законом обставини. Інформація для її оформлення надходитиме через взаємодію державних реєстрів та відображатиметься в електронному військово-обліковому документі.
Система повинна буде перевіряти, зокрема, військово-обліковий статус людини, дату та законність виїзду з України, дату повернення і факт безперервного перебування за кордоном.
Для тих, хто повертається з окупованих територій, планують використовувати доступні державі дані про місце проживання та дату прибуття на підконтрольну Україні територію.
Якщо необхідної інформації в державних реєстрах не буде, громадянин зможе звернутися до ТЦК із відповідною заявою та документами, що підтверджують право на відстрочку.
Важливою умовою є одноразовість запропонованої відстрочки. Повторне повернення з-за кордону не повинно створювати нового 90-денного періоду. Протягом цих трьох місяців примусовий призов на військову службу під час мобілізації пропонується дозволяти лише за згодою самого військовозобов’язаного.
Відстрочка не заборонятиме людині добровільно вступити на військову службу.
Чому автори хочуть дати три місяці відстрочки
У пояснювальній записці автори законопроєкту пов’язують необхідність змін із масовим переміщенням українців через повномасштабну війну.
За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року близько 4,38 млн людей, які виїхали з України, перебували під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Повнолітні чоловіки становили 26,8% цієї категорії.
Водночас Центр економічної стратегії оцінював кількість українських біженців за кордоном на початку 2026 року приблизно у 5,6 млн. Автори законопроєкту зауважують, що ці показники мають різну методологію та не можуть механічно додаватися, однак загалом демонструють масштаб і тривалість переміщення українців.
На думку ініціаторів, повернення до України не означає миттєвого повернення до звичайного життя. Людині може знадобитися час для відновлення документів, доступу до державних реєстрів, пошуку житла, працевлаштування, вирішення медичних та сімейних питань і впорядкування військового обліку. Саме для цього й пропонується встановити перехідний період у 90 днів.
Мобілізація залишається одним із факторів, що стримують повернення
Автори документа також посилаються на соціологічні дослідження щодо готовності українців повертатися з-за кордону.
Дослідження Центру економічної стратегії, проведене спільно з Info Sapiens у грудні 2025 — січні 2026 року, показало, що 43% опитаних біженців планували повернення в Україну. Водночас 36% заявили, що не планують або скоріше не планують повертатися.
Найчастіше перешкодою називали війну та побоювання за власну безпеку — 58%. Ще 41% згадували проблеми з інфраструктурою та електропостачанням, а 29% — мобілізацію чоловіків.
Для чоловіків та молодих людей до 35 років мобілізація була ще вагомішим фактором: її назвали другим за значущістю бар’єром після безпекових ризиків — 45%.
Водночас, за даними УВКБ ООН, потенціал для повернення залишається значним: 57% українських біженців висловлювали зацікавленість у поверненні додому в майбутньому.
Автори законопроєкту вважають, що передбачуваний перехідний період після повернення може зменшити один із факторів, які стримують людей від такого рішення.
Окрема увага — українцям, які повертаються з окупації
Окремо в пояснювальній записці наголошується на ситуації громадян, які повертаються з тимчасово окупованих територій.
Після тривалого проживання в окупації люди можуть не мати актуальних документів, доступу до українських державних реєстрів, постійного житла чи підтвердженого місця проживання.
Автори законопроєкту також згадують повідомлення ЗМІ про випадок мобілізації жителя Херсонщини в перший день після повернення з окупації. Тоді відповідний ТЦК та СП проводив службову перевірку та повідомив про заходи, спрямовані на недопущення подібних ситуацій.
На думку авторів документа, ця історія продемонструвала необхідність окремого перехідного механізму для людей, які повертаються з окупованих територій.
Що буде із чинною відстрочкою для молодих військових
Окремо законопроєкт зберігає вже чинну норму про 12-місячну відстрочку для військовозобов’язаних і резервістів віком від 18 до 25 років, які під час воєнного стану проходили військову службу за річним контрактом і були звільнені з визначених законом підстав.
Упродовж такого періоду їх також можуть призвати під час мобілізації лише за власною згодою.
Наразі йдеться лише про зареєстрований законопроєкт. Запропоновані правила ще мають пройти парламентський розгляд, тому остаточні положення можуть змінитися.
Якщо ініціативу ухвалять у запропонованому вигляді, для українців за кордоном це означатиме появу чітко визначеного 90-денного періоду після повернення, протягом якого примусова мобілізація не застосовуватиметься. Для тих, хто планує повернення до України, остаточні правила матимуть значення лише після набуття законом чинності.
Читайте також: Як тисячі українських дітей живуть у Європі без батьків і допомоги: дослідження The Telegraph
фото: Freepik
