Повномасштабна війна змусила мільйони українців шукати прихистку за кордоном. Але для частини дітей шлях до безпеки виявився зовсім не таким безпечним: вони приїхали до Європи без батьків, живуть у гуртожитках або самостійно винаймають житло, навчаються, працюють і фактично самі відповідають за власне життя.
Нове розслідування The Telegraph показало, що система їхнього захисту має серйозні прогалини.
Журналісти провели річне розслідування та з’ясували, що в різних країнах Європи українські діти й підлітки живуть без батьків та інших близьких дорослих. Деяким вдалося адаптуватися, вступити до університетів і почати самостійне життя. Інші зіткнулися з дискримінацією, нелегальною роботою, проблемами з житлом і доступом до медицини. У деяких випадках наслідки виявилися трагічними.
Скільки українських дітей живуть у Європі без батьків
Точну кількість українських неповнолітніх, які перебувають у Європі без супроводу, встановити складно. За даними Eurostat, із березня 2022 року до липня 2026-го 19 580 українських неповнолітніх без супроводу отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.
Ще 3 905 українських дітей та підлітків отримали аналогічний захист у Швейцарії, Норвегії та Ліхтенштейні. Таким чином, офіційно зафіксована кількість випадків у цих країнах наближається до 23,5 тисячі.
Однак ця статистика не є повною. Свої дані надали лише 20 із 27 країн Євросоюзу. Серед тих, хто не представив інформацію, — Німеччина та Польща, які є одними з головних напрямків для українських біженців.
Лише в Польщі з 2022 до 2025 року суди винесли 42 332 рішення про призначення тимчасових опікунів українським неповнолітнім, за даними польського Міністерства юстиції.
Формально дитина має бути під захистом дорослого
За правилами тимчасового захисту неповнолітня дитина, яка перебуває без батьків, у теорії має отримати законного представника в країні перебування. Саме він повинен допомагати з документами, освітою, медичною допомогою та іншими важливими питаннями. Але розслідування показало, що на практиці система працює далеко не завжди.
Особливо показовою стала ситуація у Словаччині. За даними опитування дитячого омбудсмена, щонайменше 1024 українські підлітки віком від 14 до 16 років були евакуйовані до шкільних гуртожитків країни. Водночас дослідження охопило лише трохи більше половини середніх шкіл у п’яти з восьми регіонів Словаччини. Автори припускають, що реальна кількість може бути значно більшою.
Загалом близько 5000 українських неповнолітніх у Словаччині не мають поруч відповідального дорослого, а приблизно тисяча з них, за результатами дослідження, взагалі не мають законного представника.
17-річний Арсеній: школа, гуртожиток і життя за тисячу кілометрів від мами
Одним із героїв розслідування став 17-річний Арсеній, який живе у шкільному гуртожитку в Словаччині, тоді як його мама залишилася в Києві. Щодня хлопець телефонує їй додому. Одного разу він заснув і не встиг цього зробити. Мама так занепокоїлася, що почала шукати його через небагатьох дорослих, яких знала в Словаччині.
Арсеній навчається у словацькому коледжі, а паралельно дистанційно продовжує українську освіту. Це дозволяє йому завершити навчання швидше та вступити до університету у віці, звичному для української системи освіти.
Побут хлопець фактично веде самостійно: готує їжу, купує продукти, пере, вирішує повсякденні питання.
Його тимчасовим законним представником є співробітник агентства, яке допомогло організувати навчання та проживання для нього і ще близько 200 українських дітей. У разі проблем Арсеній може написати представнику в Telegram, однак визнає, що насамперед звертається до мами.
Попри це, хлопець намагається будувати власне життя. Він веде YouTube-канал із понад 40 тисячами підписників і завдяки цьому може самостійно оплачувати близько €90 за місце в кімнаті гуртожитку.
«Тут треба подбати про себе самостійно»
19-річна українка Марія Якимаха переїхала до Праги у 17 років. Її мати привезла дівчину з Києва після двох років життя під обстрілами. У Празі знайома українка формально погодилася стати її тимчасовим опікуном. Але після оформлення документів Марія більше її не бачила.
Дівчина оселилася в університетському гуртожитку та почала навчатися на комп’ютерних науках. За її словами, ніхто фактично не контролював, як вона справляється із самостійним життям. Досвід змусив Марію дуже швидко подорослішати. Вона зазначає, що в іншій країні дитині без родини доводиться самостійно вирішувати практично всі проблеми.
Дівчина також розповіла про випадки, коли українські підлітки опинялися у важкому психологічному стані. За її словами, одного разу вона дізналася, що молоду українку госпіталізували після вживання антидепресантів разом з алкоголем.
Незабаром Марія сама планує взяти на себе відповідальність за молодшу сестру. У вересні її 16-річна сестра має переїхати до Праги, а Марія стане її тимчасовою законною опікункою.
Нелегальна робота та ризик експлуатації
Ще одна серйозна проблема — працевлаштування неповнолітніх і молодих українців без належного захисту.
У Чехії представники громадських організацій повідомляли про випадки, коли українські підлітки ставали фактично невидимими для системи соціального захисту. У 2025 році чеські органи влади виявили недоліки в роботі служб, які мали розпізнавати ознаки можливої експлуатації неповнолітніх українців. У Празі розслідування також виявило випадки сексуальної експлуатації української молоді.
Правозахисники пов’язують частину проблем із законодавчими змінами, які спростили продовження тимчасового захисту для українських підлітків без участі законного представника.
Окремим ризиком є нелегальна робота. За словами представників чеської організації People in Need, деякі українські хлопці залишаються в Європі після завершення дозволеного терміну перебування, намагаючись уникнути мобілізації в Україні. Вони можуть жити в колективному житлі та працевлаштовуватися через нелегальних посередників.
Наслідки іноді бувають смертельними. Минулого року 15-річний українець загинув на роботі після того, як його руку затягнуло в промислове обладнання.
Діти платять тисячі євро за «допомогу»
Окреме питання — посередники, які допомагають українським неповнолітнім оформити навчання, документи та проживання.
19-річна Юлія, яка живе у Словаччині, розповіла журналістам, що її родина заплатила студентській агенції близько €2000 за вступ до університету, оформлення документів та призначення тимчасового опікуна. За її словами, представниця компанії фактично з’явилася лише один раз — під час оформлення проживання.
Коли Юлія втратила місце в гуртожитку через незадовільні результати навчання, пошук нового житла також перетворився на проблему. Частина орендодавців не хотіла здавати їй квартиру після того, як дізнавалася про її українське громадянство.
Зрештою дівчина була змушена звернутися до іншої українки, яку знайшла через Telegram.
Юлія працює близько 20 годин на тиждень у магазині одягу, паралельно навчаючись. Водночас вона розповіла, що в березні через стрес захворіла, але не могла дозволити собі медичну допомогу.
У результаті дівчина вирушила автобусом до України, щоб потрапити до лікаря. Дорога в один бік займала близько доби.
Українські студенти стикаються і з проблемами в університетах
Проблеми виникають не лише з житлом та опікою. Частина українських студентів не витримує навантаження, яке виникає через необхідність одночасно навчатися, працювати та самостійно забезпечувати себе.
За даними словацького Міністерства освіти, отриманими колишньою радницею дитячого омбудсмена, у 2025/26 навчальному році з університетів були відраховані майже 3300 українських студентів — близько 40% від їхньої загальної кількості.
Для тих, хто живе без родини, навчання в новій країні може виявитися особливо складним.
Оформлення документів може стати випробуванням
Про бюрократичні труднощі розповів і 22-річний Богдан Концур із Варшави. Після початку повномасштабного вторгнення він переїхав до Польщі завдяки освітній програмі Erasmus. На момент виїзду хлопцю було 17 років.
Польське законодавство передбачає призначення відповідального дорослого для українських дітей, які прибувають без батьків або законного опікуна. Проте Богдан зіткнувся із ситуацією, коли через відсутність такого представника не міг самостійно оформити частину документів.
Наприклад, у нього виникли проблеми з отриманням PESEL — ідентифікаційного номера, необхідного для багатьох адміністративних процедур у Польщі.
Згодом його батьки також переїхали до Польщі, однак Богдан продовжив жити окремо та навчатися.
Правозахисники попереджають про ризик торгівлі людьми
Міжнародна організація Kids in Need of Defense (KIND), яка займається захистом прав дітей, повідомляє про тривожні тенденції, пов’язані з українськими неповнолітніми, які живуть у Європі без родини.
За оцінкою організації, фінансові труднощі та нестабільне житло можуть зробити дітей більш залежними від дорослих, які потенційно здатні їх експлуатувати.
Правозахисники водночас наголошують, що українські діти демонструють надзвичайну стійкість — навчаються, здобувають професії та намагаються самостійно будувати майбутнє.
Проте для тих, хто живе без родини або законного представника, цей шлях значно складніший. Саме такі діти, за даними організації, мають вищий ризик стати жертвами торгівлі людьми та експлуатації.
Читайте також: Кожен сьомий юнак уже за кордоном: чому Україна програє битву за молодь
фото: Shutterstock
