Переїзд за кордон не означає, що доведеться двічі сплачувати податки з одного доходу. Однак міжнародні угоди не завжди захищають автоматично: значення мають податкове резидентство, вид заробітку, підтвердні документи та строки подання декларацій. Особливо складною ситуація може бути для українських ФОП.
Як працює залік податків, чому іноземна держава може не врахувати сплачений в Україні єдиний податок і що потрібно зробити, аби не переплачувати? Про це розповів Антон Гомза, співзасновник міжнародної фінансово-юридичної групи THE A для relocate.
Як працює механізм уникнення подвійного оподаткування
За словами експерта, ризик подвійного оподаткування справді існує, але проблема часто полягає не в тому, що дві країни одночасно претендують на один дохід, а в тому, що людина не скористалася передбаченим міжнародною угодою механізмом захисту.
Між Україною та багатьма іншими державами діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Вони визначають, яка країна має право оподатковувати певні види доходів і як враховувати податки, сплачені за кордоном.
Антон Гомза пояснює, що основними механізмами є звільнення від оподаткування та податковий залік.
Перший передбачає, що одна з країн не оподатковує дохід, який відповідно до правил має оподатковуватися в іншій державі. Другий дає змогу врахувати податок, уже сплачений за кордоном, під час розрахунку зобов’язань у країні податкового резидентства.
Проте залік має обмеження. Якщо за кордоном людина сплатила менше, ніж мала б заплатити у країні свого резидентства, їй доведеться доплатити різницю. Якщо ж іноземний податок виявився вищим, надміру сплачену суму зазвичай не повертають автоматично.
Важливо й те, що визначальним є не місце реєстрації бізнесу, а податкове резидентство самої людини. Саме воно впливає на обов’язок декларувати доходи, отримані в різних країнах, і на можливість скористатися міжнародною угодою.
Чому іноземна держава може не зарахувати податок, сплачений в Україні
Антон Гомза називає п’ять основних причин, через які люди можуть зіткнутися з подвійним оподаткуванням або не отримати належного податкового заліку.
Перша причина — особливості конкретного податку. Наприклад, український єдиний податок для ФОП може не відповідати критеріям, за якими інша країна визнає податки для заліку. Частину міжнародних конвенцій укладали ще до появи сучасної української спрощеної системи, тому її механізми не завжди узгоджуються з положеннями цих угод.
У результаті людина може сплатити єдиний податок в Україні, але не отримати відповідного заліку в державі, де вона є податковим резидентом. Тоді іноземна країна може вимагати сплати податку на цей дохід за власними правилами.
Друга причина — відсутність підтвердження податкового резидентства. Для застосування конвенції необхідно документально підтвердити, резидентом якої країни є платник податків. Зазвичай для цього потрібна довідка про податкове резидентство. Без неї податковий орган може відмовити в застосуванні пільгових умов.
Третя причина — неправильна класифікація доходу. Зарплата, підприємницький дохід, дивіденди, роялті та відсотки можуть регулюватися різними положеннями міжнародних угод. Якщо визначити вид доходу неправильно, податкові органи можуть застосувати інші правила, що вплине на суму зобов’язань.
Четверта причина — використання застарілої або ще не чинної конвенції. Сам факт підписання нової угоди не означає, що вона вже діє. Експерт наводить приклад Іспанії, з якою, за його словами, продовжує застосовуватися конвенція 1985 року, хоча нову угоду підписали у 2020-му. Тому перед розрахунком податків важливо перевірити, який саме документ набрав чинності та застосовується на відповідну дату.
П’ята причина — пропущений строк або незаявлений податковий залік. Навіть якщо людина має право врахувати податок, сплачений в іншій країні, це право часто потрібно реалізувати через декларацію та надати необхідні документи. Якщо не зробити цього вчасно, можна втратити можливість скористатися пільгою.
Чи можна повернути надміру сплачені податки
У деяких випадках повернення можливе. Наприклад, якщо за кордоном із дивідендів або відсотків утримали податок за повною ставкою, хоча міжнародна конвенція передбачає нижчу.
За словами Гомзи, платник може спробувати повернути різницю через відповідну процедуру в іноземній державі або скористатися механізмом податкового заліку, якщо це допускають застосовні правила.
Для цього потрібно підтвердити два ключові факти: податкове резидентство та реальну сплату податку. Без відповідної довідки й документів податковий орган може не мати підстав для повернення коштів.
Окремо експерт звертає увагу на строки. У різних країнах діють власні обмеження щодо повернення податків і перегляду нарахувань. Якщо відкласти розв’язання питання, можливість повернути гроші може зникнути.
Які документи потрібні українцям за кордоном
Щоб зменшити ризик переплати, Гомза радить починати не з підрахунку податків, а з визначення свого податкового статусу. Насамперед потрібно з’ясувати, резидентом якої країни є людина. Для цього враховують не лише кількість днів перебування, а й інші обставини, зокрема місце проживання сім’ї та фактичне місце роботи.
Наступний крок — перевірити, яка конвенція діє між Україною та відповідною державою на потрібну дату. Після цього слід отримати довідку про податкове резидентство та зібрати документи, які підтверджують сплату податків.
Експерт рекомендує мати підтвердження того, яку суму, за який вид доходу та в якій країні було сплачено. Саме ці дані можуть знадобитися для податкового заліку або повернення коштів.
Яких помилок припускаються найчастіше
Антон Гомза виокремлює три типові помилки.
Перша — очікувати, що міжнародна конвенція застосовується автоматично. Насправді для цього можуть знадобитися документи, декларації та дотримання визначених строків.
Друга — розраховувати податки лише за правилами однієї країни. На думку експерта, оцінювати податкове навантаження потрібно комплексно, враховуючи законодавство обох держав. Інакше варіант, який спочатку здається вигідним, зрештою може призвести до більших витрат.
Третя — орієнтуватися на досвід знайомих. Податкові наслідки залежать від країни резидентства, виду доходу та конкретної міжнародної угоди. Тому рішення, яке спрацювало для іншої людини, не обов’язково підійде в аналогічній ситуації.
Головний висновок: сама наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування не гарантує, що людина не переплатить. Українцям за кордоном важливо правильно визначити податкове резидентство, перевірити чинні правила між двома країнами та завчасно підготувати документи. Особливо уважними варто бути ФОПам, адже сплачений в Україні єдиний податок не завжди можна зарахувати за кордоном.
Матеріал має інформаційний характер. Конкретні податкові зобов’язання залежать від країни резидентства, виду доходу та чинної редакції міжнародної угоди.
Читайте також: Як британська податкова виявляє незадекларовані доходи: що треба знати українцям
фото: Shutterstock
