Балтійські держави готують плани евакуації на випадок нападу росії, Вашингтон досі вагається щодо посилення військової допомоги Україні, зокрема передачі «Томагавків». І все це відбувається на тлі глобальної кризи демократії, яку вже називають найсерйознішою з часів холодної війни.
Як і щотижня, пропонуємо вам огляд останніх публікацій в іноземних медіа, які стосуються російсько-української війни.
Балтійські держави готуються до протистояння з рф
Естонія, Латвія та Литва розробляють масштабні плани евакуації цивільних на випадок можливої агресії росії. За даними Reuters, сценарії передбачають переміщення сотень тисяч людей у разі навіть часткового нарощування військової присутності біля кордонів.
У Вільнюсі, Ризі та Таллінні не довіряють запевненням кремля, що нападати на НАТО він не збирається. Як пояснив радник з безпеки Литви Кястутіс Будріс, країни враховують можливість “масштабного наступу росії, який може тривати дні або тиждень”.
Литва підготувала маршрути евакуації для 400 тисяч людей, у Каунасі вже облаштовують місця для розміщення трьохсот тисяч мешканців. Естонія планує переселення 140 тисяч осіб – близько 10% населення. У Латвії очікують, що в разі нападу евакуюються до 600 тисяч громадян.
Водночас жодна країна не планує евакуацію за кордон – усі маршрути розраховані лише в межах національних територій.
Ключовим напрямком лишається Сувальський коридор – стратегічна ділянка, яку НАТО побоюється втратити в перші години можливого вторгнення.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють, що росія активно збільшує виробництво танків Т-90 і відновлює свої довоєнні резерви. Повідомляється, що цього достатньо, щоб повністю оновити бронетанковий парк перед новою війною – кремль, ймовірно, готується до довгострокового протистояння з НАТО. Щодо термінів, говорять орієнтовно про 2036 рік.
Трамп натякнув на можливість передати “Томагавки” Україні
За даними Politico, президент США Дональд Трамп заявив, що може схвалити передачу крилатих ракет “Томагавк” Україні, якщо росія не припинить війну. Він наголосив, що ці ракети не продаватимуть безпосередньо Києву – їх можуть отримати країни НАТО, які потім передадуть Україні.
“Так, я міг би сказати путіну, що якщо війна не буде завершена, ми це зробимо. Не думаю, що він хоче, аби ‘Томагавки’ летіли в його бік”, – сказав Трамп.
У свою чергу президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обговорював це питання з американським лідером. “Ми розраховуємо на позитивне рішення президента Трампа. Подивимось, яким воно буде”, – зазначив він.
Зеленський також наголосив, що для тиску на кремль потрібні два ключові фактори – потужна система ППО та зброя дальнього радіусу дії.
Українська делегація вирушила до Вашингтона
До Вашингтона прибула українська делегація на чолі з прем’єркою Юлією Свириденко та секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Про це повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Головні теми візиту – посилення протиповітряної оборони, зміцнення енергетичної стійкості перед зимою та підвищення санкційного тиску на росію.
Українська делегація також візьме участь у щорічному фінансовому тижні МВФ та Світового банку, де очікуються ключові переговори про допомогу Україні.
FT: США допомагають Україні бити по енергетичних об’єктах росії
Видання Financial Times повідомилj, що США протягом кількох місяців надають Києву розвіддані, які допомагають планувати удари по енергетичній інфраструктурі росії. За словами співрозмовників видання, американська розвідка допомагає визначати маршрути, висоту польоту і час атак безпілотників, щоб ті могли уникати російської ППО.
Один з американських чиновників підтвердив, що Україна самостійно обирає цілі, але США “надають інформацію про їхні вразливості”.
Інше джерело назвало українські дрони “інструментом Вашингтона” для послаблення економіки кремля.
За даними The New York Times, через атаки Україна вже вивела з ладу або пошкодила російські нафтопереробні заводи, які забезпечували близько 20% загальних потужностей країни. У кількох регіонах фіксують дефіцит пального, а ціни на бензин зросли на 40% від початку року.
Демократія під тиском: світові суспільства втрачають віру в свободу
Світ переживає найглибшу кризу демократії за десятиліття. Як пише оглядач The Guardian Саймон Тісдалл, демократичні інституції в Європі та США слабшають, а в країнах, що розвиваються, люди починають сумніватися у доцільності демократичного шляху.
Автор зазначає, що “недовіра, злість і поляризація щодня підривають віру в демократію”, а розчарування молоді у політичних елітах відкриває шлях популістам і радикалам.
Тісдалл попереджає: людство стоїть перед вибором – або демократія переживе оновлення, або світ повернеться до доби автократій. “Це боротьба, у якій уже є поразки – як у Грузії, і перемоги – як у Молдові. Але результат визначить майбутнє цілого покоління”, – підсумовує він.
Читайте також: Чи наважиться Трамп дати ракети Tomahawk для України: прогнози
фото: Shutterstock
