Минуло майже три роки, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, і мільйони українців покинули свої домівки.
Деякі місцеві жителі Саскачевану розмірковують про стан війни та роблять усе можливе, щоб підвищити обізнаність щодо дійсного стану справ і надати підтримку тим, хто захищає Україну зі зброєю в руках, йдеться в публікації Global News.
«Я не думав, що це триватиме так довго, — сказав український студент Микита Середа.
Він народився в Канаді, але вивчав теологію в Харкові, коли росія почала вторгнення в 2022 році.
«Я чув усі ці звуки, а потім незабаром [отримав] повідомлення про те, що росія вторглася в Україну… Знаючи, що це звуки танків і бомбардувань, ну, за два квартали від місця, де я жив. У той момент я дуже хвилювався, що робити в цій ситуації, тому що як уродженець Канади, я ніколи не стикався з цим».
За його словами, це досвід, з яким йому «доведеться жити майже все життя».
Військовий кореспондент і старший редактор New Voice of Ukraine Лі Рейні часто їздить в Україну зі Саскатуна. Він працює в Україні з 2012 року і був присутній, коли росія захопила Крим.
«Кожен аспект суспільства змінився, — сказав Ріні. — Зараз у кожній школі є бомбосховище, на більшості робочих місць. Кожен університет – це бомбосховище».
Таня Баран є медичним керівником організації Ukrainian Patriot, яка надає медичну допомогу громадянам і військовим, які постраждали від російського вторгнення. Вона керувала машинами швидкої допомоги без розпізнавальних знаків, які стали мішенню для росії, і допомагала постачати аптечки першої допомоги на передову.
Вона вже вшосте повертається в Україну, щоб допомогти, чим може.
«[Я] трохи нервую і хвилююся, тому що минув рік [відколи я востаннє була там], і так багато змінилося. Але я знаю, що як тільки я опиняюся в Україні, я знову відчую себе вдома», – сказала жінка.
«Мені неприємно казати, що ти звикаєш до [війни], але ти звикаєш. Я сплю під час повітряних нальотів, хоча ви начебто розумієте відчуття від звуків вхідної та вихідної артилерії», – сказав Баран.
Ріні каже, що те, що відбувається в Україні, просто невиправдане, і сподівається, що винні будуть притягнуті до відповідальності за скоєне: «росія зараз здійснює геноцид, вбиває батьків, а потім вивозить дітей до росії та насаджує їм російське. Це фактично військовий злочин».
Ріні сказав, що «йдеться про життя і смерть», «йдеться про те, чи продовжує існувати країна».
Він додає, що українці відчувають злість і втому.
«Як почуваються люди? Вони ненавидять росіян, і вони особливо ненавидять російський уряд, російське керівництво, самого путіна. Я думаю, що вони особливо втомилися від війни. Це екзистенціальна війна».
Ріні сказав, що українцям потрібно боротися, поки не буде знайдено рішення, яке вони вважають справедливим.
«Їм потрібно продовжувати воювати і продовжувати воювати разом з усіма іншими в країні, довіряти своїм співвітчизникам, що вони також продовжуватимуть воювати, поки щось не зміниться, поки росіяни не припинять бомбити країну і не виведуть війська».
Оскільки багато хто не бачить кінця конфлікту найближчим часом, Середа сказав, що він проводить багато часу, думаючи про свою сім’ю в Україні та хвилюючись за її безпеку: «Іноді я відчуваю, що, напевно, було б краще повернутися в Україну і принаймні побути з родиною».
Він додав, що українці борються за те, щоб зберегти свою культуру та традиції: «На нашу улюблену батьківщину вторглися агресори, і ми повинні зайняти позицію стійкості та показати, що у нас багата культура, багаті традиції».
Баран сподівається, що війна скоро закінчиться заради тих, хто потрапив у конфлікт.
«Складно знати, що це триває вже три роки, і так багато людей було переміщено, а міста та селища знищені «звільненням» росіянами.
Таня Баран хоче нагадати людям продовжувати надавати підтримку там, де вони можуть, оскільки війна затягується.
«Я знаю, що багато людей відчувають втому від війни. Я знаю, що я відчувала це протягом останнього року, і багато інших людей тут, у Саскатуні, відчувають це. Але я просто намагаюся нагадати собі про те, що люди в Україні живуть з відчуттям, що вони цілодобово під повітряними нальотами, бомбами, атаками безпілотників і змушені покидати свої домівки. Тому, будь ласка, продовжуйте підтримувати Україну».
Якщо ви хочете допомогти людям в Україні, є такі варіанти, як Ukrainian Patriot, United 24 або Next Step Ukraine.
Ріні пропонує вам знайти тему, якою ви захоплені, і знайти організацію, яка допоможе з цим аспектом, і запропонувати свою підтримку: «Якщо ви любите спорт, знайдіть групу, яка працює зі спортсменами. Якщо ви любите тварин, якщо ви любите релігію, є всі види організацій, які роблять речі, які безпосередньо допомагають військовим зусиллям».
Якщо ви не впевнені, куди звернутися, щоб запропонувати допомогу, ви можете звернутися в Конгрес українців Канади, і вони можуть надати варіанти пожертв або підтримки.
Читайте також: “Коли я почув “Ґердан”, то плакав”: як нащадок емігрантів показує канадцям Україну
Джерело: Global News
