Росія посилює удари по українськихх містах та готується до ще більш масштабних атак дронами й намагається тиснути через холод і темряву. Тим часом у світі загострюються суперечки всередині НАТО, а США запускають нові глобальні формати безпеки, де поряд із союзниками опиняється і москва.
Зібрали ключові події останніх днів, які безпосередньо впливають на Україну.
Темрява як зброя: рф продовжує атаки по енергосистемі України
Відключення світла тривалістю понад 16 годин у різних регіонах України пов’язані головним чином не з морозами, а з прицільними атаками росії по об’єктах енергетичної інфраструктури. Про це публічно говорять і енергетики, і аналітики.
Гендиректор Yasno Сергій Коваленко пояснює: зі зниженням температур споживання зростає, однак ключовою проблемою залишаються обстріли, які неможливо передбачити. Саме вони визначають глибину й тривалість відключень.
Аналітики Інституту вивчення війни звертають увагу, що рф намагається розділити енергосистему України на окремі «острови», фактично відрізаючи регіони від єдиного ланцюга виробництва та передачі електроенергії. Така тактика створює ризики локальних блекаутів навіть без повного знищення генерації.
АЕС під загрозою: удари по підстанціях
Українська розвідка попереджає: росія розглядає сценарії атак на підстанції, які забезпечують роботу атомних електростанцій. Йдеться не про прямі удари по АЕС, а про виведення їх з ладу через знищення критично важливої інфраструктури.
Експерти нагадують, що взимку Україні потрібно близько 18 гігават електроенергії, тоді як нині система здатна видавати лише близько 11 гігават. У разі відключення хоча б однієї АЕС ця цифра може ще суттєвіше знизитися.
Як пише УНІАН, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначає, що така стратегія має не лише технічну, а й психологічну мету — посилити тиск на суспільство та західних партнерів у розпал зими.
«Шахеди» тисячами: Сирський про нову фазу війни
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не бачить ознак підготовки рф до мирних переговорів. Навпаки — за його словами, росія нарощує інтенсивність бойових дій і масштаби виробництва озброєнь.
В інтерв’ю lb.ua Сирський повідомив, що нині російська промисловість виготовляє близько 400 дронів типу «Шахед» на добу, а в перспективі москва планує вийти на показник до 1000 дронів щодня. Завдання України — зірвати ці плани, адже, як наголосив головком, «зі слабким ніхто не буде домовлятися».
Він також підтвердив, що рф продовжує отримувати допомогу від союзників: електроніка йде з Китаю, ракети та боєприпаси — з Північної Кореї, а Іран залишається ключовим партнером у сфері дронів.
Європа без США? Нові безпекові сценарії
Міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю NBC News заявив, що США не відступлять від своєї позиції щодо захоплення Гренландії, пославшись на те, що континент занадто слабкий, щоб забезпечити свою безпеку.
На тлі різких заяв американської адміністрації щодо Гренландії та тарифних погроз союзникам у Європі дедалі активніше обговорюють можливість створення власного безпекового альянсу — без участі США, але з потенційною роллю України.
Як пише Politico, європейські лідери вже фактично працюють у форматі так званої «коаліції бажаючих», де координують дії без американської участі. Радники з нацбезпеки десятків країн підтримують постійний контакт, а лідери — від Макрона до Стармера — регулярно обмінюються позиціями в закритих каналах.
The Economist попереджає: ситуація довкола Гренландії поставила під сумнів сам принцип колективної безпеки НАТО. Погрози Трампа запровадити мита проти європейських країн і заяви про можливий контроль над островом викликали масові протести в Данії та жорстку реакцію європейських столиць.
У Європі зростає побоювання, що навіть без застосування сили такі дії можуть підірвати довіру до статті 5 НАТО — основи взаємної оборони Альянсу.
«Рада миру» Трампа: росія серед запрошених
Associated Press пише, що США формують новий міжнародний орган — «Раду миру» президента Дональда Трампа, яка має опікуватися наступними кроками щодо Сектора Газа. До участі запрошено щонайменше кілька десятків країн, серед яких — Угорщина, В’єтнам, Індія, Австралія, а також… росія.
У кремлі підтвердили отримання запрошення й заявили, що вивчають деталі. Водночас відомо, що країни можуть приєднатися безкоштовно або внести $1 млрд для постійного членства — ці кошти планують спрямувати на відновлення Гази.
Очікується, що остаточний склад Ради миру США оголосять найближчими днями, ймовірно — під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Читайте також: “Наче життя зупинилось”: як Київ переживає найважчу зиму війни з РФ
ілюстрація: Shutterstock
