На тлі тривалої війни, ударів по енергетичній інфраструктурі та суворої зими з блукаутами дедалі гостріше постає питання, яке хвилює мільйони українців за кордоном: чи можливе повернення додому — і яким воно буде.
У Шотландії, де з 2022 року знайшли прихисток десятки тисяч українців, багато родин уже змушені замислюватися, чи стане їхнє перебування тимчасовим, чи нова країна перетвориться на постійний дім, пише ВВС.
Повномасштабна війна росії проти України ось-ось увійде у п’ятий рік. Останній раунд тристоронніх переговорів між Україною, росією та США завершився без видимого прогресу, а дискусії щодо їх продовження залишаються відкритими.
Переговори відбувалися на тлі масованих ракетних і дронових атак росії по енергетичній інфраструктурі України. Унаслідок повторних ударів у великих містах було серйозно пошкоджено електропостачання, мільйони людей залишаються без світла й опалення, тоді як температура тримається на рівні близько -15°C уже три тижні поспіль.
Для українців, які були змушені шукати прихисток у Великій Британії, ці події лише посилюють невизначеність щодо майбутнього.
Історія Світлани з Ізюма та її нового життя в Шотландії
За офіційними даними, з 2022 року до Шотландії прибули понад 29 тисяч українців — із загальної кількості приблизно 310 тисяч по всій Великій Британії. Серед них — Світлана Савінова, яка разом із донькою виїхала з Ізюма на Харківщині після початку повномасштабного вторгнення.
Її рідне місто було захоплене російськими військами у березні 2022 року. За словами Світлани, Ізюм, яким вона його пам’ятає, фактично перестав існувати.
До війни там мешкало близько 40 тисяч людей, тепер — приблизно вдвічі менше. Після звільнення українськими військовими місто, через близькість до лінії фронту, перетворилося на важливий військовий вузол.
Світлана розповідає, що на початку березня 2022 року її будинок було зруйновано внаслідок обстрілу.
Вижити вдалося лише тому, що родина разом із сусідами переховувалася в підвалі. Втрата житла означала для неї повну втрату звичного життя.
Після переїзду до шотландського міста Елґін Світлана намагається будувати нове життя. До війни вона працювала інженеркою в Україні, а у Шотландії змогла завершити інженерний курс HNC в Університеті Гайлендс і Айландс у Морей — можливість, за яку вона, за її словами, надзвичайно вдячна.
Її донька Марія за цей час значно покращила знання англійської мови та почала займатися музикою, навчаючись грі на барабанах у молодіжному духовому оркестрі.
Світлана відкрито говорить, що не бачить можливості повернутися в Україну. Причина не лише в зруйнованому домі, а й у тому, що її дитина нині почувається в безпеці саме у Шотландії.
Вона називає Шотландію своїм теперішнім домом, наголошуючи, що Україна назавжди залишиться в її серці. Водночас вона підкреслює вдячність Британії за шанс жити у мирі та без страху.
Українець – про надію на повернення
На відміну від Світлани, Алекс Сівко — ще один українець, який оселився в Елґіні разом із дружиною Інною та трьома дітьми — не виключає можливості повернення додому.
До війни він жив у Києві, працював у сфері приватної безпеки після завершення кар’єри професійного боксера та мав педагогічну освіту. У перші місяці вторгнення він долучився до територіальної оборони столиці.
Через народження третьої дитини йому дозволили виїхати з України, однак рішення покинути країну він називає одним із найважчих у житті. Родина готувалася до цього кроку кілька місяців.
Переїзд до Шотландії теж не був простим: довелося вивчати мову, адаптуватися до місцевого укладу життя. Зараз Алекс працює в Forestry and Land Scotland, займаючись підготовкою дерев для висадки по всій країні.
Алекс говорить, що Україна залишається його справжнім домом, адже там він народився і виріс. Водночас Шотландію він називає другим домом — місцем, де його родина почувається щасливою та захищеною.
Він не відкидає повернення, якщо війна завершиться найближчим часом. Але додає важливе застереження: відсутність гарантій безпеки з боку росії.
На його думку, без чітких запобіжників нової агресії жодна родина не може бути впевненою, що повернення буде справді безпечним.
За оцінками, з початку повномасштабної війни Україну покинули понад 5,5 мільйона людей. Київ очікує, що після завершення бойових дій вони повернуться й долучаться до відновлення країни.
Втім, для багатьох українських родин за кордоном вирішальними залишаються питання безпеки, стабільності та майбутнього їхніх дітей. Саме ці фактори дедалі частіше визначають, чи стане повернення реальністю — чи війна назавжди змінить географію українських домівок.
Тим часом уряд Британії заявляє про повну підтримку України у протистоянні незаконній війні, розв’язаній путіним, і водночас наголошує на готовності й надалі надавати прихисток тим, хто змушений тікати від бойових дій.
Водночас у Лондоні підкреслюють, що програми тимчасового захисту для українців не є постійними. Вони діють у межах побажань української влади, яка очікує повернення своїх громадян після завершення війни.
Читайте також: Українцям у Британії відмовляють у притулку в 95% випадків – Opora
фото: Shutterstock
