Зима в українській столиці триває під гуркіт генераторів і звуки повітряних тривог. Для Києва ці морозні тижні — міста, яке вже четвертий рік живе під ударами війни — це ще одне випробування на витривалість.
Західні та українські медіа повідомляють, що масовані удари рф по енергетиці, зношена інфраструктура та затяжні холоди перетворили столицю на місто виживання. Кияни ночують під кількома ковдрами, гріють ліжка пляшками з гарячою водою і звикають жити з електрикою лише кілька годин на добу. Медіа справедливо називають цю зиму однією з найскладніших за весь час повномасштабної війни.
Холод, темрява, шахеди: будні киян без світла і тепла
Після чергових російських атак по енергетичній інфраструктурі сотні багатоповерхівок у Києві залишилися без опалення і стабільного електропостачання. Як пише Associated Press, навіть цілодобова робота аварійних бригад не дозволяє швидко стабілізувати ситуацію.
Жителі столиці розповідають, що змушені буквально гуртуватися, аби зігрітися. Подружжя з маленькою дитиною ночує всі разом в одному ліжку під кількома ковдрами, а вдень бере доньку з собою на роботу, бо в дитячому садку немає тепла. Літні люди рятуються підручними методами — гріють воду на газових плитах і використовують її замість грілок.
Попри складні умови, багато киян зізнаються, що не дозволяють собі скаржитися, згадуючи про українських військових на фронті. Водночас постійні нічні обстріли і влучання дронів у житлові квартали лише посилюють відчуття страху і виснаження.
Морози до –20 і пункти обігріву: Київ очима західних журналістів
Репортажі The Guardian доповнюють цю картину. Кореспондент видання з Києва повідомляє, що нічні температури опускаються майже до –20 °C, а сотні будинків після масованої атаки 9 січня залишилися без світла й тепла.
За його спостереженнями, дедалі більше мешканців змушені користуватися пунктами обігріву — щоб зігрітися, підзарядити телефони і просто перечекати найхолодніші години. У розмовах з журналістами кияни кажуть, що відчувають: рф намагається «заморозити» місто і зламати цивільне населення, так само як не змогла взяти столицю на початку вторгнення.
Фокус констатує: йдеться вже не про тимчасові перебої, а про глибоку системну кризу. За словами мера Києва Віталія Кличка, після останніх атак близько 400 багатоповерхівок усе ще залишаються без тепла, а графіки відключень електроенергії фактично не працюють. У деяких районах світло з’являється лише на кілька годин на добу.
Енергетики працюють у надзвичайно складних умовах — ресурсу бракує навіть для повного забезпечення лікарень і критичної інфраструктури. Водночас у місті розгорнули понад тисячу пунктів обігріву, де мешканці можуть зігрітися і скористатися електрикою.
Надзвичайний стан в енергетиці
На тлі погіршення ситуації президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі. За його словами, це необхідно для швидших рішень і ліквідації наслідків постійних російських ударів по інфраструктурі.
Президент публічно заявив, що в Києві зроблено недостатньо для підготовки до зими, і закликав активніше відкривати центри обігріву та покращувати координацію. У відповідь мер столиці відкинув критику, наголосивши, що тисячі комунальників і енергетиків працюють безупинно, а більшість будинків уже поступово підключають до тепла.
Служба безпеки України кваліфікує удари росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. СБУ підтверджує, що російські удари по енергетиці є «послідовною політикою кремля, спрямованою на знищення українського народу», та мають ознаки злочинів проти людяності.
“Росія цілеспрямовано атакувала 11 гідроелектростанцій та 45 найбільших ТЕЦ, завдала 49 повітряних ударів по теплових електростанціях і 151 – по електропідстанціях у різних регіонах України”.
Експерти кажуть: швидкого й простого виходу з енергетичної та теплової кризи для Києва не існує, адже неможливо за короткий час зробити те, що не робилося роками. “Ресурси міста обмежені, а формат підтримки через пункти незламності має фізичну межу — навіть велика кількість таких пунктів не може стати універсальним рішенням для мегаполіса з мільйонами мешканців”, – зазначає Фокус.
“З електропостачанням певне полегшення можливе ближче до середини березня, — коментує Голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт по енергетиці Олег Попенко. — За оптимістичного сценарію, щоб фізично доставити тепло до частини проблемних будинків і паралельно привести до ладу мережі, знадобиться щонайменше два–три тижні. І це — без урахування додаткових ускладнень”.
Окремою проблемою Попенко називає стан самих будинків після тривалого холоду. Саме тому він не виключає, що десятки, а можливо й сотні будинків у Києві можуть залишитися без повноцінного теплопостачання до кінця цієї зими.
Читайте також: Зимові блекаути, удари по Україні та нові світові виклики: дайджест новин
фото ілюсттативне: Shutterstock
