Український ринок праці входить у 2026 рік у стані затяжної кадрової турбулентності. Війна, міграція, демографічний спад і зміна поведінки молоді змушують бізнес переглядати підходи до найму, утримання персоналу й навіть ламати давні стереотипи, пише 24.Бізнес.
Роботодавці вже говорять про дефіцит кадрів як про нову норму – з підвищенням зарплат, залученням старших працівників і пошуком альтернатив там, де раніше вистачало молоді.
За оцінками HR-експертів, у 2026 році кадрова та демографічна криза лише загостриться. Ще восени 2025 року близько 40% роботодавців прогнозували погіршення ситуації, а серед великих компаній цей показник перевищував 60%.
Дещо відчутними стали зміни після дозволу на виїзд за кордон чоловіків віком 18–22 роки: понад 40% роботодавців заявили, що так чи інакше відчули вплив цього рішення. Основні наслідки – звільнення молодих працівників і складнощі з пошуком нових кандидатів.
У відповідь компанії активніше адаптують кадрову політику: розширюють вікові рамки найму, залучають жінок, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і працівників старшого віку. Фактично війна змусила бізнес відмовитися від ейджизму, який ще кілька років тому був поширеним явищем.
Чому бізнес насторожено ставиться до молодих чоловіків
Попри те, що окремі експерти й НБУ оцінюють вплив виїзду чоловіків 18–22 років як некритичний для загальної зайнятості, роботодавці фіксують практичні наслідки вже зараз.
На ринку сформувався новий тренд – обережність у наймі хлопців до 22–25 років.
Раніше саме цю вікову групу розглядали як основу для стартових позицій: у молодь інвестували, навчали й планували довгострокову співпрацю. Тепер же зберігається ризик раптового звільнення та виїзду за кордон, що ускладнює кадрове планування і збільшує витрати бізнесу.
Окрему увагу роботодавці звертають і на непрямі сигнали міграції: дедалі частіше дані про українських юнаків з’являються у звітах німецьких організацій, що свідчить про подальший рух молоді вглиб Євросоюзу.
Де працює молодь, яка залишається в Україні
Молоді українці, які не виїхали, найчастіше обирають стартові або робітничі позиції. Категорія «Початок кар’єри / Студенти» залишається однією з найпопулярніших як за кількістю вакансій, так і за попитом серед шукачів.
Найчастіше молодь відгукується на вакансії пакувальників, різноробів, операторів чатів та менеджерів інтернет-магазинів. Водночас визначити точну кількість молодих людей, які залишилися в країні, складно. Орієнтиром для ринку стає активність користувачів великих платформ з пошуку роботи.
Дослідження також показують, що ключовими факторами при виборі роботи для молоді є рівень зарплати, гнучкий графік та офіційне працевлаштування. Саме ці умови стають вирішальними у конкуренції за молодих фахівців.
Згідно з дослідженням міграційних планів:
- 45% чоловіків до 22 років не планують виїжджати за кордон,
- 31% респондентів – ще не визначились або не надали прямої відповіді навіть анонімно,
- 23% опитаних розглядають переїзд, половина з яких з міркувань безпеки,
- А серед молоді, яка виїхала, 26% шукають навчання або роботу за кордоном.
Які галузі страждають найбільше
Найгостріший дефіцит кадрів спостерігається серед робітничих професій – так званих «синіх комірців». Про нестачу таких працівників заявляють понад 60% роботодавців. Також високий попит зберігається у сфері логістики, роздрібної торгівлі та виробництва.
Експерти прогнозують, що у 2026 році ситуація не покращиться, адже дефіцит у цих галузях сформувався ще до повномасштабної війни й лише посилився останніми роками.
У відповідь компанії застосовують компенсаторні заходи: пропонують житло, бронювання від мобілізації або додаткові соціальні бонуси. Вакансії з такими умовами отримують у рази більше відгуків, ніж стандартні пропозиції.
Більшість українських компаній визнають, що кадровий дефіцит уже став системною проблемою. Відтік молоді, мобілізаційні ризики, складнощі з бронюванням, плинність кадрів і зростання зарплатних очікувань кандидатів ускладнюють роботу бізнесу, особливо у технічних і виробничих спеціальностях.
Водночас не всі підприємства відчули однаковий вплив: частина компаній заявляє про мінімальні зміни або відсутність критичних наслідків. Проте дедалі частіше бізнес змушений розглядати найм іноземних працівників або системно переходити до роботи з персоналом старшого віку.
Читайте також: Що зміниться для чоловіків при виїзді з України з 1 січня 2026 року
фото: Jaromir Chalabala / Shutterstock
