Чи змінять далекобійні «Томагавки» хід війни та чи наважаться США передати їх Києву? З одного боку – очікування України вдарити по глибині російської території, з іншого – стриманість американської адміністрації через сумніви, чи вдасться контролювати застосування такої зброї.
Рішення залишається під питанням – і воно критично важливе для безпекової логіки регіону.
За даними Axios із посиланням на джерела, близькі до українського уряду, у адміністрації президента США Дональда Трампа турбуються, чи зможуть гарантувати контроль за тим, куди саме Україна спрямовуватиме ракети Tomahawk у разі їх передачі. Водночас українська сторона наполягає: така зброя дозволить вражати військові цілі глибоко в російській території і підштовхне кремль до переговорів.
Позиція Трампа – «майже ухвалив» і просить пояснень
Президент США сам кілька разів натякав, що рішення вже «практично ухвалив», але хоче знати деталі використання ракет. Трамп прямо заявляв, щойого цікавить, куди їх направлять, і підкреслював, що не прагне ескалації конфлікту.
«Спочатку хочу переконатися, що вони з ними зроблять», — сказав він.
За даними The Telegraph, Володимир Зеленський на закритій зустрічі з Трампом просив про передачу ракет дальністю 1250–2500 км, аргументуючи, що це «переконає путіна» сісти за стіл переговорів.
The Wall Street Journal повідомляв, що США можуть надати Україні розвідувальні дані для ударів углиб рф – крок, який сам по собі підвищує ефективність далекобійних ударів навіть без постачання саме Tomahawk.
ЗМІ про шанси на отримання ракет: скепсис та логістичні перепони
Реальність постачання «Томагавків» ускладнюють запаси і платформи. Reuters підкреслює: наявні у США запаси таких ракет перш за все призначені для потреб власних ВМС та інших служб, тому пряма передача – малоймовірна. Крім того, як відзначають експерти, Україні бракує пускових платформ – для Tomahawk використовуються, зокрема, підводні човни, есмінці або специфічні мобільні установки (наприклад Typhoon або LRF). В Україні наразі немає достатньої кількості сумісних пускових засобів, а їх передача США теж виглядає складною.
Аналітики пропонують реальніші варіанти: ракети із меншою дальністю (ATACMS, які вже постачалися раніше, до 300 км) або високоточні крилаті ракети типу JASSM/Barracuda.
Військові експерти кажуть, що логістика запуску, інфраструктура та кількість боєприпасів роблять масове та швидке озброєння Tomahawk нереалістичним.
У москві вже попередили: застосування Україною Tomahawk означатиме «новий етап ескалації», у тому числі у відносинах між рф і США. Цей дипломатичний контекст – ще один вагомий фактор, який ретельно зважує американська адміністрація.
Політичний оглядач Радіо NV Василь Пехньо також висловлює сумніви щодо реальної передачі Tomahawk: мовляв, Україні бракує пускових установок, а виробництво та постачання таких ракет – дороге і точкове. Він також допускає, що під маркою «Tomahawk» американська сторона може мати на увазі інші системи (наприклад Barracuda). Загалом експерт вважає, що більш імовірними є поставки ракет меншої дальності або розвідувальної підтримки, ніж масові трансфери Tomahawk.
Отже, питання поставки Tomahawk Україні – це не лише військове «так» чи «ні». Воно поєднує стратегічні очікування Києва, практичні обмеження американських запасів і пускових платформ, а також дипломатичні ризики ескалації. Остаточне рішення за президентом США – і воно, очевидно, буде зваженим на поєднанні військових можливостей та політичних ризиків.
Читайте також: Дрони над Європою, українське “Фламінго” та перепони до ЄС: дайджест новин
фото: Shutterstock
