Нове дослідження, проведене компанією Nielsen у співпраці з видавництвом HarperCollins, виявило тривожну тенденцію: менше половини батьків (лише 40%) дітей віком від 0 до 13 років вважають читання вголос своїм чадам приємним заняттям. Про це пише The Guardian.
Опитування також зафіксувало значне скорочення кількості батьків, які регулярно читають своїм маленьким дітям. Сьогодні лише 41% дітей віком до чотирьох років чують читання часто, тоді як у 2012 році цей показник сягав 64%.
Дослідження виявило помітну гендерну нерівність у ранньому читанні: щодня або майже щодня читають лише 29% хлопчиків віком 0-2 років, порівняно з 44% дівчаток того ж віку.
Елісон Девід, директорка з дослідження потреб споживачів у HarperCollins, підкреслила важливість раннього знайомства з читанням:
«Якщо дітям читають, читання стає для них цікавим. Тому дуже непокоїть те, що багато дітей виростають без щасливої культури читання вдома. Це означає, що вони частіше асоціюють читання зі шкільними завданнями, чимось, що їх перевіряють і що вони можуть зробити добре чи погано, а не з тим, що могло б їм сподобатися».
Особливу увагу дослідження звертає на ставлення до читання серед батьків покоління Z. Вони частіше, ніж міленіали чи представники покоління X, розглядають читання дітям як “предмет для вивчення, а не розвагу”. HarperCollins пояснює це тим, що батьки цього вікового покоління самі виросли в епоху технологій і можуть вважати, що “розваги приносять більше задоволення, ніж книги”.
Втім, більшість батьків покоління Z все ж схиляються до думки, що читання для дітей – це радше цікаве заняття (31%), або ж однаково важливі і навчальний, і розважальний аспекти (35%). Лише 28% вважають читання переважно навчальним процесом.
Опитування, проведене у грудні 2024 року серед 1596 батьків, які мали намір читати своїм дітям віком від 0 до 13 років, також виявило, що багато батьків зосереджуються на розвитку навичок читання, не приділяючи достатньо уваги заохоченню любові до самого процесу.
Звіт зазначає, що деякі батьки припиняють читати дітям вголос, як тільки ті навчаються читати самостійно, помилково вважаючи, що діти автоматично продовжать читати, або що спільне читання може зробити дитину “лінивою”.
Цікаво, що третина батьків (33%) хотіли б мати більше часу для читання своїм дітям. Водночас, кількість батьків, які вважають, що їхні діти мають забагато шкільних завдань для читання книг, зросла майже вдвічі з 2012 року (з 25% до 49%).
Позитивним моментом є те, що 44% опитаних батьків погодилися з твердженням: “читання книжок моїй дитині змушує мене відчувати себе ближчим до неї”.
Елісон Девід наголошує на важливості регулярного читання: “Гарна новина полягає в тому, що коли дітям часто читають, вони дуже швидко полюблять це і самі зможуть читати. Діти, яким читають щодня, майже втричі частіше обирають самостійне читання порівняно з дітьми, яким читають лише щотижня вдома. Ніколи не пізно почати або відновити читання з дітьми”.
Результати цього дослідження з’явилися на тлі публікації Асоціацією видавців пропозицій щодо відродження задоволення дітей від читання. Звіт, зокрема, рекомендує Міністерству освіти приділяти пріоритет читанню для задоволення в навчальній програмі, а також забезпечити вчителям доступ до навчання з питань викладання текстів різноманітних авторів.
Ці дані є важливим сигналом для батьків, педагогів та видавців, підкреслюючи необхідність переосмислення підходів до заохочення читання серед дітей та усвідомлення його не лише як навчальної навички, а й як джерела задоволення та важливого інструменту для зміцнення родинних зв’язків.
Джерело: The Guardian
Читайте також, Місяць без алкоголю: як британці дбають про здоров’я