Home Blog Page 3

Дрони для союзників: чи може Київ дозволити собі таку допомогу під час війни

Поки Україна щодня відбиває масовані атаки російських ракет і дронів, новина про передачу українських перехоплювачів союзникам на Близькому Сході викликала жваву дискусію. Чи може держава, яка сама гостро потребує засобів протиповітряної оборони, ділитися такими технологіями? Про це експерти відповіли в коментарях Фокусу.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ передав дрони-перехоплювачі та команду фахівців для посилення захисту американських військових баз у Йорданії.

За його словами, станом на 9 березня Україна отримала 11 запитів від країн-сусідів Ірану, Європи та США щодо безпекової підтримки у протидії “Шахедам” та подібним загрозам. РНБО та ЗСУ визначають, на які запити можна відреагувати, не послаблюючи власну оборону.

Дефіцит ППО залишається серйозною проблемою

Радник президента Дмитро Литвин зазначив, що за весь час війни Україна отримала близько 600 сучасних ракет-перехоплювачів для систем MIM‑104 Patriot.

Тим часом президент Фінляндії Александр Стубб зауважив, що повномасштабна війна могла б завершитися значно швидше, якби Україна отримала таку ж щільність систем ППО, яку країни Перської затоки розгорнули протягом першого тижня конфлікту з Іраном.

Експерти звертають увагу і на масштаб витрат:

лише тиждень бойових дій проти Ірану, за оцінками аналітиків, обходиться приблизно у 40 мільярдів доларів — майже стільки ж, скільки ЄС витрачає на допомогу Україні за цілий рік.

Втім, військові аналітики наголошують: порівнювати передачу дронів-перехоплювачів із дефіцитом ракет до систем Patriot некоректно.

Військовий експерт Павло Нарожний пояснює, що ці системи виконують різні завдання. Patriot — це дорогі комплекси великої дальності, здатні перехоплювати балістичні ракети, тоді як дрони-перехоплювачі використовуються переважно для боротьби з безпілотниками, зокрема типу Shahed.

Експерти припускають, що мова може йти не про передачу унікальних технологій, а лише про зразки. За словами Нарожного, технологічні держави, зокрема США, здатні швидко відтворити такі системи. Тому передача кількох зразків може бути частиною співпраці, після якої партнери налагодять власне виробництво.

В Україні, за оцінками аналітиків, працюють щонайменше чотири-п’ять компаній, що виробляють дрони-перехоплювачі. Серед державних розробок називають, зокрема, безпілотник «Октопус», який вже виробляється за ліцензією у Великій Британії.

Деякі експерти вважають, що передача або продаж частини дронів за кордон може навіть мати позитивний ефект.

Нарожний пояснює, що українські компанії інколи здатні виробляти більше техніки, ніж держава може закупити через обмежений бюджет. У такому разі експорт дозволяє залучити валюту, платити податки та розширювати виробництво.

Експорт може підтримати український ВПК

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко вважає, що співпраця з країнами Близького Сходу може принести Україні одразу кілька переваг.

По-перше, йдеться про можливі інвестиції у військово-промисловий комплекс. Потенційними партнерами можуть стати такі держави, як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар чи Кувейт.

По-друге, це шанс для українських технологій вийти на глобальний ринок.

Зброя, яка показала ефективність у реальній війні, викликає значний інтерес у різних країнах.

По-третє, такий крок може мати дипломатичний ефект. Частина держав Близького Сходу раніше займала стриману позицію щодо війни в Україні та продовжувала співпрацювати з рф. Однак конфлікт з Іраном може змусити їх по-іншому оцінити безпекові ризики.

Вікно можливостей для УкраїниЕксперти наголошують, що для української оборонної індустрії зараз існує коротке «вікно можливостей». Якщо Київ зможе швидко запропонувати свої технології партнерам, це допоможе закріпитися на міжнародному ринку.

Через кілька місяців США або європейські країни можуть налагодити власне виробництво аналогічних систем, і тоді попит на українські розробки зменшиться.

Тому питання передачі дронів союзникам залишається складним балансом між власною безпекою, економічними інтересами та дипломатією. Для України це не лише ризик, а й можливість зміцнити свою оборонну промисловість і міжнародні позиції навіть під час війни.

Раніше Зеленський для The Independent заявив: війна США з Іраном може залишити Україну без ракет ППО

Фото: Офіс президента України

В яких провінціях Канади зростуть зарплати з квітня 2026 року

У 2026 році мільйони працівників у Канаді можуть розраховувати на підвищення зарплат. Як пише Immigration News Canada, уряд і провінції поступово збільшують мінімальну погодинну оплату праці, намагаючись частково компенсувати зростання вартості життя.

Водночас експерти попереджають: навіть після підвищень мінімальна зарплата в багатьох регіонах все ще суттєво нижча за так званий «прожитковий рівень».

Отож, з 1 квітня 2026 року нові ставки мінімальної оплати праці почнуть діяти одразу в кількох канадських провінціях і територіях — Нова Шотландія, Острів Принца Едварда, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд і Лабрадор та Юкон.

У багатьох випадках підвищення пов’язане з інфляцією або автоматичною індексацією до індексу споживчих цін.

  • Нова Шотландія

У цій провінції підвищення проходитиме у два етапи. З 1 квітня 2026 року мінімальна ставка зросте з $16.50 до $16.75 за годину. Друга хвиля підвищення запланована на 1 жовтня 2026 року, коли ставка збільшиться до $17.00. Такий поступовий підхід має допомогти бізнесу адаптуватися до нових витрат, а працівникам — отримати додатковий захист від інфляції.

  • Острів Принца Едварда

Тут влада прагне зберігати найвищу мінімальну зарплату серед атлантичних провінцій.

З 1 квітня 2026 року погодинна ставка підвищиться з $16.50 до $17.00. За підрахунками влади, працівники з повною зайнятістю зможуть заробляти приблизно на $1040 більше на рік до сплати податків.

  • Нью-Брансвік

У Нью-Брансвіку рівень мінімальної зарплати безпосередньо прив’язаний до національного індексу споживчих цін. Із квітня ставка зросте з $15.65 до $15.90 за годину.

Оплата понаднормових годин, як і раніше, становитиме півторакратний розмір — приблизно $23.85 за годину після 44 годин роботи на тиждень.

  • Ньюфаундленд і Лабрадор

Тут також діє система індексації. Мінімальна погодинна оплата зросте з $16.00 до $16.35, що відповідає приблизно 2,2% підвищення, розрахованого на основі інфляційних даних.

  • Юкон

Юкон має одну з найвищих мінімальних зарплат у Канаді через високу вартість життя. Очікується, що з 1 квітня 2026 року ставка збільшиться з $17.94 до приблизно $18.51 за годину — після індексації на 3,2%.

Підвищення федеральної мінімальної зарплати

Паралельно з провінційними змінами зросте і федеральна мінімальна зарплата, яка поширюється на працівників галузей під федеральним регулюванням.

До них належать:

  • банківський сектор
  • телекомунікації
  • міжпровінційні перевезення
  • поштові служби
  • окремі державні корпорації

Зараз ставка становить $17.75 за годину, але з 1 квітня 2026 року її очікують на рівні приблизно $18.10. Підвищення відбувається автоматично через механізм індексації до інфляції.

Якщо провінційна ставка вища за федеральну, роботодавці повинні платити саме вищу суму. Наразі лише Нунавут має чітко більшу ставку, але після квітневого підвищення Юкон також її перевищить.

Читайте також: Мінімальна зарплата в Британії та Канаді – серед найвищих у світі

ілюстрація: Shutterstock

Як українська родина після окупації опинилась у Техасі: історія Литвиненків

Після тижнів у холодному підвалі під обстрілами та небезпечної втечі з окупованого росіянами села шлях української родини Литвиненків до безпечного життя лише починався. Попереду були виснажливі переїзди кількома країнами, мовний бар’єр, страхи за майбутнє. Але зрештою доля привела їх до американського Форт-Ворта у штаті Техас, де вони змогли почати все з нуля.

Історію родини розповідає Fort Worth Star-Telegram, на яку посилається Yahoo.

Після кількох тижнів у крижаному підвалі, де родина переховувалася від російських військових, Аліні Литвиненко разом із доньками Лерою і Лізою та матір’ю Тетяною Холод вдалося вирватися із зони бойових дій.

Їхній підвал фактично знаходився під лінією фронту. Майже місяць жінка намагалася знайти людину, яка погодилася б вивезти їх до найближчого евакуаційного автобуса.

Коли це нарешті вдалося, почалася довга дорога до безпечної країни. Спочатку родина дісталася Києва, звідти — 12-годинним потягом до Мукачева. Потім був ще один поїзд до Угорщини, а після майже доби без сну вони зрештою опинилися в Німеччині. Саме там вони змогли перевести подих після пережитого.

Попри відносну безпеку, адаптація в Німеччині виявилася складною, зокрема через мовний бар’єр, до того ж родина часто стикалася з нерозумінням.

У той час путін також погрожував застосуванням ядерної зброї, що викликало занепокоєння по всій Європі. Аліна хотіла бути впевненою, що її родина у повній безпеці. Німеччина давала тимчасовий прихисток, але не здавалася місцем, де можна будувати довгострокове майбутнє.

Як Техас змінив їхню долю

Ідея переїхати до США з’явилася завдяки Тетяні. Вона дізналася про програми допомоги українцям та почала шукати інформацію у Facebook-групах, де американці пропонували стати спонсорами для біженців.

У той самий час подружжя з Форт-Ворта — Робін і Браян Тенні — також шукали українську родину, якій могли б допомогти.

За словами Робін, знайти справді чесних людей у соцмережах було непросто: серед кандидатів траплялися шахраї як з українського, так і з американського боку. Але одного дня вона побачила коментар Тетяни, який переконав її, що ця родина справді потребує допомоги.

Коли жінки отримали повідомлення у Facebook Messenger від Тенні, спершу поставилися до нього з недовірою.

«Ми думали: невже нам нарешті пощастило? Чи це просто чийсь жарт?» — згадувала Аліна.

Та згодом стало зрозуміло: це реальний шанс.

Майже рік оформлення документів

Щоб підготувати всі документи для переїзду, знадобилося близько десяти місяців. Для отримання міжнародного паспорта Аліні довелося навіть залишити дітей і матір у Німеччині та поїхати потягом назад до Києва. Після її повернення таку саму поїздку здійснила і Тетяна.

Робін згадує, що хвилювалася за них: у той час росіяни обстрілювали місця, де люди стояли у чергах на евакуаційні автобуси.

Коли всі документи нарешті були готові, родина вирушила до США. Вони прилетіли до міжнародного аеропорту Даллас–Форт-Ворт із усім своїм майном — лише двома валізами. Це сталося 13 січня 2023 року.

Новий старт у Форт-Ворті

Тенні допомогли родині не лише з переїздом, а й із першими кроками у новій країні. Передусім вони подбали про школу для дітей.

За словами Аліни, різниця зі шкільним досвідом у Німеччині була разючою.

«Я бачила, як мої діти радіють і з кожним днем стають упевненішими в собі», — розповіла вона.

Через два місяці життя у Форт-Ворті Аліна та Тетяна отримали роботу прибиральницями у шкільному окрузі Eagle Mountain.

Невдовзі родина змогла орендувати власну квартиру. Подружжя Тенні також подарувало їм автомобіль — раніше жінки змушені були щоранку долати близько трьох миль на велосипедах, часто у темряві.

Майбутнє, про яке колись боялися мріяти

У травні 2025 року Лера закінчила Chisholm Trail High School із відзнакою, потрапивши до десяти відсотків найкращих учнів класу. Паралельно вона завершила навчання в українській школі онлайн. Зараз дівчина навчається у Tarrant County College і здобуває спеціальність інженера-механіка.

Молодша Ліза відвідує початкову школу та активно вивчає англійську. Аліна також продовжує мовні курси у коледжі.

За її словами, переїзд до Техасу змінив їхнє життя.

«Переїхавши до Техасу, до Робін і Браяна, наша родина знайшла не лише душевний спокій, а й упевненість у світлому майбутньому. Завдяки їм ті тижні в темному підвалі, де ми ховалися від бомб, залишилися далеко позаду».

Через чотири роки війни їхнє рідне село Заворичі досі потерпає від російських атак дронами та ракетами. Частина мешканців, попри небезпеку, все ще живе там. Через це родина не планує повертатися найближчим часом. Тетяна зізнається, що колись хотіла б знову побачити дім. Аліна ж переконана: для її дочок найкращі можливості зараз у США.

В одному вони згодні: повернення стане можливим лише тоді, коли буде зупинена війна путіна.

І хоча нове життя у Форт-Ворті подарувало родині відчуття відродження, Аліна зізнається: «Київ назавжди залишиться в моєму серці».

Читайте також: Понад пів мільйона українців: як змінилася громада у США після 2022 року

фото з архіву Аліни Литвиненко

Як Україна допомагає США на Близькому Сході: що пишуть західні медіа

Зміни на фронтах і в глобальній політиці дедалі сильніше переплітаються. Західні медіа останніми днями активно аналізують роль України у міжнародній безпеці, нову напруженість на Близькому Сході та її можливі наслідки для війни проти росії.

У центрі уваги — українські технології протидії дронам, паралелі між діями світових лідерів, а також нові дані про масштаби військової підтримки Києва.

Україна допомагає захищати американські бази на Близькому Сході

Як повідомляє The New York Times, Україна погодилася направити безпілотники-перехоплювачі та команду фахівців з дронів для захисту американських військових баз у Йорданії. За словами президента Володимира Зеленського, Вашингтон звернувся з таким проханням наприкінці тижня, після чого українська сторона оперативно погодилася допомогти.

Глава держави розповів журналістам, що рішення було ухвалене практично одразу. Українські експерти з безпілотних технологій вирушили до регіону вже наступного дня після звернення.

Після початку ескалації між США та Іраном Київ також отримав звернення від низки близькосхідних держав — серед них Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданія, Кувейт, Катар і Саудівська Аравія. У цих контактах, як зазначив Зеленський, Україна пропонує допомогу в питаннях безпеки, розраховуючи водночас на дипломатичну підтримку у тиску на росію для припинення вогню.

Президент наголосив, що деякі країни регіону мають тісні зв’язки з москвою, тому їхній вплив може стати важливим у перемовинах.

Водночас, як зазначає The New York Times, ефективність української системи протидії безпілотникам зростає. За аналізом видання, зараз українські сили збивають більшість російських ударних дронів. Наприклад, у лютому рф запустила близько 5000 дронів і приманок, а українська ППО знищила приблизно 87% із них.

NYT: риторика війни США з Іраном нагадує заяви кремля

Інша публікація The New York Times проводить паралелі між риторикою Вашингтона у війні проти Ірану та заявами кремля під час вторгнення в Україну.

Зокрема, американський міністр оборони Піт Гегсет заявив, що США «не починали цю війну», але за президента Дональда Трампа «її завершать». Подібну формулу, нагадує видання, використовував і володимир путін на початку повномасштабної агресії у 2022 році, коли стверджував, що росія нібито не починала війну, а лише прагне її завершити.

Експерти також звертають увагу на схожі спроби уникати слова «війна». У США конфлікт називають «операцією», тоді як у росії використовують термін «спеціальна військова операція».

Крім того, обидва лідери зверталися до військових противника із закликом скласти зброю. путін закликав українських солдатів здатися, тоді як Трамп заявляв, що іранські військові повинні «скласти зброю» або «зіткнутися з неминучою смертю».

The Telegraph: удари США по Ірану можуть вплинути на кремль

Британська газета The Telegraph у колонці колишнього офіцера британської армії Хеміша де Бретон-Гордона пише, що операція США проти Ірану вже має важливий психологічний ефект для глобальної політики — зокрема для кремля.

На думку автора, удари показали технологічну перевагу американської та союзної авіації. Зокрема, системи ППО С-300, які Іран отримав від росії, не змогли ефективно протистояти атакам і були значною мірою знищені.

Аналітик нагадує, що російська протиповітряна оборона має більш сучасні комплекси С-400 та С-500, однак у неї є серйозні вразливості. Однією з них називають дефіцит літаків радіолокаційного виявлення А-50, які відіграють ключову роль у виявленні низьколітаючих цілей, зокрема безпілотників і крилатих ракет.

Автор також припускає, що демонстрація сили США може мати ширший сигнал для авторитарних режимів.

Крім того, конфлікт з Іраном може мати прямі наслідки для війни проти України, адже Тегеран тривалий час постачав москві безпілотники та боєприпаси. Якщо ці поставки буде порушено, це може послабити російські військові можливості.

SIPRI: Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі

Ще один важливий сигнал оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI), пише УНІАН. За його даними, у 2021–2025 роках Україна стала найбільшим імпортером основних видів озброєнь у світі.

Частка України у глобальному імпорті склала 9,7%, тоді як у попередній п’ятирічці вона становила лише 0,1%.

З моменту початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році постачання озброєнь Україні забезпечували щонайменше 36 держав. Найбільшими постачальниками стали:

  • США — 41% усіх поставок
  • Німеччина — 14%
  • Польща — 9,4%

Водночас у 2025 році обсяги військових поставок дещо зменшилися порівняно з 2023 та 2024 роками. Дослідники пов’язують це зі скороченням американської військової допомоги, а також зі зростанням секретності щодо експорту озброєнь до України, що ускладнює точні оцінки.

Загалом п’ятьма найбільшими імпортерами озброєнь у світі у 2021–2025 роках стали Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан.

Читайте також: Війна США з Іраном може залишити Україну без ракет ППО – Зеленський для The Independent

фото: Офіс президента

Де у Британії реально купити житло на одну зарплату: найдоступніші міста

Мрія про власне житло у Великій Британії дедалі частіше стає реальністю навіть для тих, хто купує його самостійно.

Як пише Zoopla, в 2026 році придбати житло без співпозичальника стало помітно реальніше. Після пом’якшення правил доступності іпотеки, яке набуло чинності торік, а також зниження середніх ставок приблизно до 4%, фінансове навантаження на покупців зменшилося.

Як наслідок, частка людей, які вперше купують житло самостійно, зросла до 39% від усіх перших покупок на ринку.

Аналітики звертають увагу: у багатьох регіонах країни ціни на невеликі квартири чи будинки з однією-двома спальнями залишаються відносно доступними. Тож потенційне житло може бути ближче — і дешевше — ніж здається.

Найдоступніші міста для купівлі житла на одну зарплату

Дослідження визначило міста в кожному регіоні Великої Британії, де співвідношення вартості житла до середнього доходу є найнижчим.

  • Шотландія – Абердин
    Середня ціна житла з 1–2 спальнями: £114 700
    Середній дохід: £33 100
    Щомісячний платіж по іпотеці: близько £438
    Депозит 20%: £22 900
  • Північний Схід – Сандерленд
    Середня ціна: £106 700
    Дохід: £28 600
    Іпотека: приблизно £408 на місяць
  • Йоркшир і Гамбер – Галл
    Середня ціна: £115 300
    Іпотека: близько £440
  • Північний Захід – Ліверпуль
    Середня ціна: £137 100
    Щомісячний платіж: близько £524
  • Західний Мідлендс – Сток-он-Трент
    Середня ціна: £134 400
    Іпотека: приблизно £513
  • Уельс – Свонсі
    Середня ціна: £149 000
    Щомісячний платіж: близько £569
  • Іст-Мідлендс – Дербі
    Середня ціна: £169 100
    Іпотека: близько £646
  • Схід Англії – Пітерборо
    Середня ціна: £183 200
    Іпотека: приблизно £700
  • Південний Захід – Плімут
    Середня ціна: £184 000
    Щомісячний платіж: близько £703
  • Південний Схід – Мілтон-Кінс
    Середня ціна: £230 400
    Іпотека: близько £880 на місяць

Де у Лондоні найдоступніше купити житло

У столиці ситуація складніша. Через високі ціни на нерухомість так званий «податок на самотність» відчувається найбільше: у кожному боро середній щомісячний іпотечний платіж за житло з 1–2 спальнями перевищує £1000.

Втім, найбільш доступним районом для покупців-одинаків називають Гаверінг. Тут:

  • середня ціна житла з 1–2 спальнями становить приблизно £305 200;
  • середній дохід одного працівника – близько £41 600;
  • щомісячна іпотека – близько £1 166;
  • депозит 20% – приблизно £61 000.

Фахівці пояснюють, що цей район поєднує одразу кілька важливих переваг: спокійні передміські квартали, багато зелених зон і водночас зручне сполучення з центром міста. Завдяки лінії Elizabeth Line дорога до центру Лондона стала значно швидшою.

Саме тому Гаверінг часто розглядають як компромісний варіант для тих, хто хоче жити у столиці, розвивати кар’єру, але при цьому не витрачати більшу частину доходу на оренду житла.

Читайте також: Як падіння міграції до Британії впливає на оренду: пояснює рієлтор для українців

фото: Shutterstock

8 сильних фільмів про боротьбу жінок за рівні права

Можливість навчатися в університеті, обирати владу, народжувати дітей чи ні, будувати кар’єру, керувати бізнесом – усе це виборювалося протягом довгих років у різних країнах світу. В Міжнародний день боротьби за права жінок згадуємо найкращі фільми про сильних духом жінок, які боролися попри все.

Суфражистка (2015)

В центрі сюжету — боротьба жінок за виборчі права в кінці XIX століття. Мод Воттс живе звичайним життям жінки того часу, наповненим домашніми справами, вихованням сина та виснажливою роботою. Однак все докорінно змінюється, коли вона долучається до руху суфражисток і починає боротьбу. Приклад Мод показує, на які жертви доводилося йти жінкам заради досягнення рівноправності.

За статевою ознакою (2018)

Фільм розповідає про неймовірну Рут Гінзбург — одну з перших жінок, яким вдалося домогтися посади судді Верховного Суду США. Там вона доклала усіх зусиль, аби змінити систему зсередини, та зіграла вагому роль у зменшенні гендерної нерівності як стосовно жінок, так і стосовно чоловіків.

Небезпечний елемент (2017)

Біографічна драма про життя першої жінки-лауреатки Нобелівської премії Марії Кюрі — однієї з перших та найвизначніших феміністок у науковому світі Європи. Науковиця працювала в парі зі своїм чоловіком, проте через статеву та соціальну приналежність Марії її дослідження нерідко приписувалися винятково П’єру Кюрі. Та все ж вона продовжувала свою роботу, змінюючи не лише науку, а й сприйняття жінок суспільством.

Янголи із залізними щелепами (2004)

Це історичний фільм про боротьбу суфражисток в 1912–1920 роках в США за право голосу. Головна героїня Еліс Пол об’єднує інших активісток, щоб пришвидшити лобіювання ініціативи, що давно обговорюється в активістських суфражистських колах – надання жінкам можливості голосувати.

Стрічка показує, на що були здатні жінки, аби досягти свого – публічні протести на вулицях у ситуації ризику насильства з боку перехожих і поліції, голодування у в’язниці з примусовим годуванням, поїздки по всій країні, побудова альянсів тощо.

Маленькі жінки (2019)

У кінострічці, знятій за мотивами однойменної книги, розкривається історія дорослішання сестер в умовах Громадянської війни в США. Джо – письменниця-початківець і справжній шибеник, що надає перевагу бути в компанії хлопчаків. Мег – відповідальна, жіночна і романтична красуня, яка мріє про багате життя. Бет – скромна і сором’язлива дівчина, яка хоче присвятити життя музиці. Емі – артистична й імпульсивна молодша сестра, яка користується своєю чарівністю для досягнення особистих цілей. Незважаючи на гармонійні відносини всередині сім’ї, кожна з сестер стикається з безліччю проблем і складнощів в спробах знайти власне місце в жорстокому світі.

Колетт (2019)

Вона має талант, проте світ про це не знає, адже вона — жінка. Колетт пише бестселери, але її чоловік видає твори під своїм іменем. Жінці доведеться поборотися за те, щоб мати змогу ставити своє ім’я під власними ж творами та нарешті бути почутою.

Посмішка Мони Лізи (2003)

Група студенток консервативного приватного коледжу вільних мистецтв прагнуть радше вийти заміж, як заведено в суспільстві того часу, аніж займатися улюбленою справою. Однак ситуація змінюється з появою нової викладачки Кетрін Вотсон, яка доводить своїм підопічним, що шлюб та домашні справи — не єдиний можливий життєвий шлях для жінки, адже у будь-якій ситуації вони мають право вибору. 

Квітка пустелі (2009)

Фільм про історію відомої моделі сомалійського походження Веріс Дір’є, яка публічно засудила практику жіночого обрізання, була призначена спеціальною посолкою ООН і створила фонд у боротьбі з жіночим обрізанням. Деякі так звані культурні практики у світі містять компоненту насильства і тому називаються гендерно-обумовленим насильством.

Перегляньте також добірку 8 головних серіалів березня 2026 – від “Молодого Шерлока” до фіналу “Чужоземки”

кадр з фільму “Суфражистка”

TOLOKA, Pianoбой і театр: головні українські події в UK цього тижня

Найближчими днями у Лондоні та інших містах Британії відбудеться кілька важливих подій: від театральних прем’єр і благодійних концертів до фестивалів та освітніх форумів.

Ось п’ять подій, які варто занотувати у календар українцям у Британії на найближчий тиждень.

Театральний проєкт Ukraine Unbroken у Лондоні

На сцені лондонського Arcola Theatre стартує театральний цикл Ukraine Unbroken, який через особисті історії показує сучасну історію України — від Майдану до сьогоднішньої війни.

Постановку створив британський режисер і продюсер Ніколас Кент, відомий роботою над номінованою на премію Olivier виставою The Great Game – Afghanistan. Проєкт об’єднує п’ять коротких п’єс, написаних британськими та українськими авторами, серед яких Девід Едгар, Девід Ґріґ, Джонатан Майерсон, Кет Ґосковіч та українська драматургиня Наталка Ворожбит. Англійський переклад текстів виконала Саша Даґдейл.

Через фронтові історії, особисті свідчення та драматичні долі героїв вистава розповідає про 12 років боротьби українців за свободу. Атмосферу підсилює жива музика — на сцені звучить бандура у виконанні Марії Петровської, а до драматургії інтегровані реальні новинні заголовки та голоси з фронту.

Покази цього тижня відбудуться щодня з 9 до 14 березня у Studio 1 театру Arcola.
Вартість квитків — £12–£39.

Деталі тут

Благодійний фестиваль TOLOKA у Лондоні

14 березня у столиці Британії відбудеться одноденний благодійний фестиваль TOLOKA, який поєднує культурну програму з підтримкою України.

Цього разу подію присвятили українським жінкам, які служать на передовій або працюють у евакуаційних командах. Організатори з ініціативи Support Ukraine наголошують, що фестиваль має на меті не лише збір коштів, а й популяризацію української культури у Британії та зміцнення спільноти.

Під час попередніх подій організаторам вдалося зібрати десятки тисяч фунтів на потреби українських військових — зокрема на пікапи, безпілотники та системи радіоелектронної боротьби. Лише на останній «Толoці» зібрали понад £10 тисяч, які вже використали для закупівлі обладнання спостереження та систем «Чуйка» для фронту.

У програмі фестивалю:

  • жива музика
  • українська кухня
  • коктейль-бар
  • виставка мистецтва
  • ярмарок українських брендів і крафтових виробів

📍 Support Ukraine Fulham Hub, 7 Bagleys Lane, London
🗓 14 березня
🎟 £8–£10, для дітей до 16 років — безкоштовно.

Деталі тут

Прем’єра документального фільму Voices of the Front

У Ukrainian Social Club у Лондоні відбудеться прем’єра документальної стрічки Voices of the Front, створеної військовим репортером Джеєм Джей Сі Баклі.

Фільм розповідає про реальні історії людей, які пережили війну, та дає можливість почути голоси тих, хто опинився на передовій. Після показу автор представить свою нову книгу Beyond the Rubble та поспілкується з гостями.

Вечір завершиться камерним музичним виступом Alla Sirenko and Friends, які виконають українську та класичну музику.

Під час події також проведуть благодійну лотерею на підтримку дітей, які втратили батьків через війну.

📍 Ukrainian Social Club, 154 Holland Park Avenue, London
🗓 14 березня, 19:00
Вхід безкоштовний, донати вітаються.

Деталі тут

Благодійний акустичний концерт PIANOбой у Кенті

Український музикант і композитор Дмитро Шуров (PIANOBOY) виступить із камерним благодійним концертом у місті Фавершем.

Подія відбудеться у старовинній церкві St Mary of Charity Church, якій понад 800 років. Завдяки унікальній акустиці історичної будівлі виступ обіцяє стати особливо атмосферним.

Гості почують найвідоміші пісні артиста — «Полуничне небо», «Кохання», «Вітчизна», «Шампанські очі» та «Краще, що є». Організатори зазначають, що концерт стане не лише музичною подією, а й можливістю об’єднати людей навколо підтримки України.

Перед початком заходу відвідувачі зможуть придбати українські страви та напої.

📍 St Mary of Charity Church, Faversham, Kent
🗓 14 березня
🕔 18:00–19:30

Усі зібрані кошти передадуть на гуманітарну допомогу Україні.

Деталі тут

Форум краси для українок у Лондоні

15 березня Ukrainian Educational Hub у Великобританії проведе Форум краси, присвячений темам догляду за собою, стилю та впевненості.

Організатори наголошують, що подія створена як простір підтримки для жінок, де можна не лише послухати експерток, а й отримати практичні навички.

У програмі форуму:

  • воркшопи з догляду за шкірою та тілом
  • майстеркласи зі стилю і формування гардеробу
  • поради від фахівчинь індустрії краси
  • живе спілкування і нетворкінг

Захід стане нагодою поставити експертам власні запитання та отримати інструменти для щоденного догляду і розвитку особистого стилю.

📍 Ukrainian Social Club, London
🗓 15 березня
🕥 10:30 – 16:00

Деталі тут

Читайте також: “Маріупольська драма”: театр, що вижив, вирушає в тур Британією

фото зі сторінки Support Ukraine / London Euromaidan

Чергове потепління стосунків США та Росії: що це означає

Що у глобальному контексті означає потепління стосунків між Сполученими Штатами та росією на фоні Іранської війни та майбутніх переговорів з Китаєм? Про це пише політолог Вадим Денисенко.

Трамп відмахнувся від звинувачень росії в допомозі Ірану. І на цьому фоні частково зняв санкції на російську нафту. З великою долею імовірності ми можемо говорити, що маємо чергове потепління стосунків з росією, яку вчергове в Білому домі розглядають як союзницю перед переговорами з Китаєм.

1. Для розуміння всіх процесів потрібно почати з головних мотивів. А в США вони залишаються незмінними: отримати контроль над логістикою та ціноутворенням на світову нафту плюс максимально заробляти на ЄС. Все це вкрай важливо Трампу для отримання козирів для переговорів з Китаєм і подальшим встановленням правил гри світової торгівлі, вигідних для США.

2. Зараз складається ситуація, коли проблемою є не лише ціна на нафту, але й наявність цієї самої нафти. Затягування війни може спричинити суттєвий дефіцит нафти в світі. І найсуттєвіші проблеми через цей дефіцит можуть виникнути в Китаї та ЄС.

3. США доволі активно демонструють, що почали підготовку до наземної операції разом з союзниками (перш за все Туреччиною та Азербайджаном). Проте, поки в Вашингтоні, схоже все ще продовжують вірити в зміну (розворот) режиму, який дозволить отримати контроль над нафтогазовим комплексом без наземної операції.

4. На цьому фоні, потепління стосунків росія – США – це не зовсім про Іран. Це про гру Вашингтона в Європі та Китаї. А ми, на жаль, не є частиною цієї гри. Розрахунок простий: Китай змушений буде йти на поступки американцям, а ЄС буде змушений частково повертатися до духу Анкориджа. Звичайно, життя вноситиме свої корективи, але вихідна точка саме така.

5. У мене складається враження, що у нас мало хто задумується над тим, що Іран змінює (процес запущено і він триває) світові правила гри. І нам потрібно думати, як виживати в цих нових вводних.

Читайте також: Криза, переворот чи глобальна війна: 5 сценаріїв розвитку Іранської війни

Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. 

фото: The White House / Х

5 атмосферних замків у Шотландії, де можна зупинитися на ніч

Деякі з шотландських старовинних замків сьогодні відкривають двері для мандрівників не лише на кскурсії — тут можна провести ніч у кімнаті з балдахіном, поснідати з видом на море або навіть повечеряти у справжній середньовічній темниці.

The Guardian назвав кілька замків, де гості можуть зупинитись на ніч та відчути атмосферу старої Шотландії.

Замок Кіннерд (Kinnaird Castle), Ангус

Цей замок XV століття є родинною резиденцією герцога і герцогині Файф, які й досі живуть на території маєтку. Для гостей тут доступні три апартаменти, серед яких особливо популярною вважається вежа Макдафф.

Вона вирізняється класичним інтер’єром, величезною спальнею з ліжком із балдахіном та видом на великий парк із оленями. Замок майже не відкритий для туристів — відвідати його можна лише один день на рік у вересні, тому мешканці апартаментів фактично отримують маєток у повне розпорядження.

Мандрівникам із собаками тут теж раді: за домашніх улюбленців не стягують додаткової плати, а простора територія чудово підходить для прогулянок. Поруч також є озеро, де можна зайнятися диким плаванням.

Замок Таллох (Tulloch Castle), Дінгволл

Замок Таллох розташований на пагорбі над містечком Дінгволл. Він знаходиться неподалік цивілізації, однак усередині зберіг атмосферу старовинної резиденції.

Гостям пропонують просторі номери, де часто є ліжка з балдахіном і зони для відпочинку з диванами та кріслами. Особливої містики місцю додає легенда про привид “зеленої леді”, яка, за переказами, мешкає у замку.

Тут можна побачити панельну велику залу, підземелля та затишний бар, де подають копченого лосося і джин, виготовлений на місцевій винокурні неподалік.

Замок Далхаузі (Dalhousie Castle), поблизу Единбурга

Далхаузі — один із найбільш масштабних замкових готелів у Шотландії. На його території працюють спа, центр соколиного полювання та інша туристична інфраструктура.

Гості можуть оселитися у великих кімнатах із терасами, що виходять на зелені пагорби. До Единбурга звідси приблизно 15 хвилин їзди, що робить замок зручним варіантом для поєднання відпочинку та міських прогулянок.

Однією з головних родзинок вважається вечеря у старій темниці, яку переобладнали на атмосферний ресторан із локальною кухнею. Сніданок же подають у світлій оранжереї з великими вікнами.

Замок Льюс (Lews Castle), Сторновей

Вікторіанський замок Льюс височіє над гаванню на островах Зовнішніх Гебридів. Після масштабної реконструкції у 2017 році, яка коштувала майже 19,5 млн фунтів, будівлю частково перетворили на готель.

У верхніх поверхах облаштовані апартаменти та спальні, з яких відкриваються панорамні краєвиди на море. Деякі номери мають формат лофту з кухнею відкритого типу.

Ресторану у замку немає, однак працює кафе зі сніданками, а центр міста — всього за кілька хвилин пішки.

Замок Торнтон (Thornton Castle), Абердиншир

Замок Торнтон працює у форматі невеликого сімейного гостьового будинку, тому відвідувачі фактично живуть у приватному домі — щоправда, справжньому середньовічному замку.

Одна з головних особливостей — ванна кімната у 12-столітній вежі, де встановлена велика окрема ванна на лапах.

Історія замку простежується щонайменше з XIII століття, коли ним володіла родина Торнтонів. Нинішні власники є нащадками людини, яка викупила маєток у XIX столітті.

З даху замку відкривається чудовий краєвид на сад із мурами та навколишню сільську місцевість, а неподалік можна скуштувати відомі морепродукти у ресторанах прибережних містечок.

Читайте також про 7 замків Англії та їхні романтичні легенди

фото ілюстративне: Steve Allen / Shutterstock

Як американці ставляться до України через 4 роки війни: нове опитування

Після чотирьох років повномасштабної війни ставлення американського суспільства до України залишається переважно прихильним. Однак водночас зростає скепсис щодо того, як саме розвивається війна.

Нове соціологічне опитування Economist / YouGov показало: хоча більшість американців симпатизують Україні, значно менше людей переконані, що вона наразі перемагає.

Так, 61% громадян США більше симпатизують Україні у війні з росією. Водночас лише 3% респондентів висловили більшу симпатію до росії, а ще 22% заявили, що не підтримують жодну зі сторін.

Підтримка України простежується серед прихильників різних політичних сил. Більшість демократів, незалежних виборців і республіканців заявили, що більше симпатизують Україні. Проте серед демократів цей показник значно вищий — 78%, тоді як серед республіканців — 52%.

При цьому республіканці, які підтримують рух MAGA, демонструють меншу прихильність до України: серед них лише 45% висловлюють симпатію Україні, тоді як серед інших республіканців — 63%.

Чи хвилює американців результат війни

Згідно з опитуванням, 54% американців заявили, що для них важливо, хто переможе у війні, тоді як 26% сказали, що їм це байдуже, а ще 20% не змогли визначитися.

Серед тих, хто стежить за результатом війни, переважна більшість — 91% — підтримує Україну. Лише 2% у цій групі висловлюють симпатію до росії.

Натомість серед людей, які заявили, що не переймаються результатом війни, лише 26% підтримують Україну, а більшість — 59% — не підтримують жодну сторону.

Думки щодо військової допомоги Україні

Американське суспільство також розділилося у питанні військової підтримки.

  • 31% опитаних виступають за збільшення військової допомоги Україні
  • 22% вважають, що її варто залишити на нинішньому рівні
  • 11% пропонують зменшити допомогу
  • 13% виступають за повне припинення військової підтримки

Серед демократів переважає підтримка подальшої допомоги: 72% хочуть або збільшити її, або залишити без змін.

Серед республіканців позиції більш поділені: приблизно 40% підтримують продовження або збільшення допомоги, тоді як 38% виступають за її скорочення або припинення.

Хто, на думку американців, виграє війну

Більшість американців не бачать явного переможця на цьому етапі війни.

  • 37% респондентів вважають, що жодна зі сторін наразі не перемагає
  • 23% переконані, що перевагу має росія
  • лише 14% вважають, що перемагає Україна

Протягом останніх двох років у подібних опитуваннях американці частіше говорили про перевагу росії, тоді як у перші роки війни більше людей вважали, що успіх на боці України.

Чи вірять у незалежність України

Попри сумніви щодо перебігу війни, частина американців все ж вірить у збереження української державності.

За результатами опитування, 34% респондентів вважають, що через рік Україна, ймовірно, залишатиметься незалежною державою, тоді як 15% допускають можливість російського контролю.

Водночас понад половина — 51% — поки не мають чіткої думки щодо такого сценарію.

Раніше Зеленський обігнав Трампа за популярністю в США: опитування

фото: Посольство України в США

Translate »