Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту для популярного подкасту The Diary of a CEO.
У розмові він пояснив, чому росії не вдалося захопити Київ на початку повномасштабного вторгнення, розповів про злочини окупантів у Бучі, розбіжності з Дональдом Трампом і перспективи завершення війни. Також президент відверто говорив про втому, безсонні ночі та те, як війна вплинула на його родину.
«Я не сплю»: як Зеленський переживає повномасштабну війну
На запитання про власний стан після майже п’яти років війни Зеленський відповів, що переживає її разом із країною та українцями. Попри невизначеність і постійні загрози, він намагається зберігати надію на краще.
«Важко, бо я виживаю разом зі своєю країною і своїм народом. І справді постає питання: чи настане завтра? І відповідь на це – так, настане», – Зеленський.
Президент розповів, що майже не спить від початку великої війни. За його словами, ночами він підтримує зв’язок із підрозділами протиповітряної оборони, з’ясовує їхні потреби та обговорює, як за необхідності переміщувати засоби захисту між регіонами.
Одними з найболючіших для нього залишаються зустрічі з батьками загиблих військових і цивільних. Під час вручення державних нагород, зокрема звання Героя України, рідні полеглих іноді просять президента не про слова чи обіцянки, а просто обійняти їх.
Зеленський підкреслив, що не вважає за потрібне приховувати власні емоції чи вдавати незламність за будь-яких обставин: «Я людина. Мені не соромно бути тим, ким я є. Я не найсильніша людина у світі».
Окремо президент згадав дітей, чиє дитинство минає під звуки повітряних тривог. Деякі з них ніколи не знали мирного життя, регулярно спускаються до укриттів, а частина загинула через російські атаки. Власні діти, за словами Зеленського, допомагають йому триматися: він прагне бути для них прикладом сили й сміливості, водночас не приховуючи болю.
Війна почалася у 2014 році: чому Захід не зупинив росію раніше
Зеленський нагадав, що російська агресія проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року – з окупації Криму у 2014-му. Тоді росія поступово встановлювала контроль над півостровом, заперечуючи присутність своїх військових.
На думку президента, Україна не дала захопленню Криму достатньо рішучої відповіді. Він припустив, що активніша протидія могла б запобігти повномасштабному вторгненню або принаймні зменшити ймовірність такого сценарію.
Водночас Зеленський розкритикував західних партнерів за те, що до початку великої війни вони не погодилися запровадити превентивні санкції проти москви. Україна попереджала про небезпеку й просила зброю, однак партнери сумнівалися, що росія справді наважиться на масштабний напад.
Президент розповів, що звертався до тодішнього американського лідера Джо Байдена із закликом запровадити санкції заздалегідь, щоб стримати путіна. Вашингтон натомість наполягав, що обмеження введуть у разі вторгнення.
Тим часом путін, готуючи напад, запевняв європейських лідерів у відсутності намірів розпочинати війну, хоча, за оцінкою українського президента, вже знав, що планує вторгнення.
Чому російська армія не змогла захопити Київ за кілька днів
Під час інтерв’ю Зеленський заперечив пояснення Дональда Трампа, за яким російські війська не захопили Київ через те, що танки нібито помилково повернули на ґрунтову дорогу.
Український президент пояснив провал російського плану насамперед спротивом українських військових і цивільних, а також прорахунками російського командування. Окупанти, за його словами, розраховували на швидку перемогу, втечу українського керівництва та встановлення контролю над державою, але недооцінили готовність українців захищати свою країну.
«Україна – це не Росія. У цьому його проблема», – сказав Зеленський про Путіна.
Одним із ключових епізодів оборони столиці президент назвав бої за аеропорт у Гостомелі. Контроль над летовищем дозволив би росіянам перекидати значні сили поблизу Києва, порушити українську логістику й ускладнити постачання оборонців міста.
За його словами, це була надзвичайно героїчна битва: російське командування не врахувало настільки активний опір населення. Він підкреслив: велика кількість техніки сама по собі не гарантує перемоги. Москва, як вважає президент, розраховувала залякати населення, змусити людей виїхати й домогтися капітуляції української влади. Проте українці продовжили оборону, а військові чинили опір наступу. Зеленський розповів, що йому пропонували залишити столицю та погодитися на передачу влади, однак він відмовився: «Це було б зрадою».
Буча: «Усе, що відбувалося там, не було схоже на війну»
Одним із найтяжчих епізодів повномасштабного вторгнення Зеленський назвав звільнення Бучі на Київщині. Після відступу російських військ там виявили тіла вбитих цивільних, масові поховання та свідчення катувань. Серед загиблих були діти, також надходили повідомлення про сексуальне насильство й інші злочини окупантів.
Президент розповів, що після побаченого особисто наполіг на тому, щоб до міста приїхали журналісти з різних країн. Він хотів, аби представники міжнародних медіа на власні очі побачили наслідки російської окупації: «Усе, що відбувалося там, не було схоже на війну».
Зеленський назвав події в Бучі одним із найважчих днів у своєму житті. За його словами, саме після звільнення міста багато українців і людей у світі усвідомили масштаб жорстокості російських військових. Саме ці пережиті злочини роблять розмови про компроміс з росіянами надзвичайно складними. Україні важко погоджуватися на поступки, коли родини втратили близьких, а люди пережили катування та насильство.
«Коли президент Трамп каже, що нам потрібно знайти компроміс, повірте мені, припинення вогню та початок переговорів – це величезний компроміс».
Що Зеленський відповів Трампу щодо ударів по російській енергетиці
Окрема частина розмови стосувалася відносин Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Бартлетт згадав заяви американського лідера, який звинувачував Україну в небажанні завершувати війну та критикував удари по російських нафтопереробних підприємствах.
Зеленський пояснив, що українські атаки на енергетичні об’єкти росії є відповіддю на систематичні удари по українській енергосистемі. За його словами, російські обстріли залишають українців без електроенергії, а доходи від експорту енергоресурсів допомагають кремлю фінансувати війну.
Він також відкинув твердження про те, що українські удари по російських нафтопереробних заводах спричиняють зростання цін на дизельне пальне у США. На думку президента, вплив російського експорту на американський ринок не відповідає тому поясненню, яке пропонує Трамп.
«Трамп вирішив звалити проблему не на Путіна, а на мене, пояснюючи своїм прихильникам, що ціни на дизельне паливо в США зростають через Україну. Це абсолютно неправда».
Зеленський розповів, що пропонував американській стороні домогтися домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак, за його словами, путін не погодився на таке перемир’я. Саме тому він вважає несправедливими спроби Трампа і Путіна перекласти відповідальність за російську агресію саме на Україну.
Які українські території хоче захопити росія
Президент застеріг, що поступки територіями не обов’язково приведуть до завершення війни. За його оцінкою, на момент розмови росія окупувала приблизно 18–19% території України.
Серед подальших цілей москви Зеленський назвав захоплення Слов’янська, Краматорська та Дружківки на сході України, а також прагнення встановити контроль над Запоріжжям, Херсоном і Миколаєвом.
Він пояснив, що передача росії укріплених українських міст може створити умови для подальшого просування окупаційної армії. Тому територіальні поступки, на його думку, не гарантують тривалого миру й можуть лише відкласти наступний етап агресії.
Україна, за словами президента, готова обговорювати гарантії безпеки, зокрема перспективу членства в НАТО. Однак вимогу відвести війська з додаткових територій Зеленський не вважає достатньою гарантією того, що росія не нападе знову.
Він наголосив, що припинення вогню може стати першим кроком до завершення війни, але має супроводжуватися дієвими механізмами безпеки.
Чи може путін застосувати ядерну зброю
Відповідаючи на запитання про ризик ядерної ескалації, Зеленський зазначив, що повністю виключати такий сценарій не можна, враховуючи дії російського керівництва.
Водночас він висловив думку, що путін навряд чи наважиться застосувати ядерну зброю. Такий крок, за оцінкою українського президента, міг би призвести до втрати підтримки навіть серед держав, які нині підтримують москву, зокрема США та Китаю.
Чи бачить Зеленський шлях до завершення війни
На запитання про реалістичність мирного врегулювання Зеленський відповів, що Дональд Трамп має інструменти впливу на путіна й може спробувати змусити його перейти до переговорів. На думку українського президента, для цього Вашингтону потрібно посилити політичний та економічний тиск на російське керівництво. Серед можливих інструментів він згадав санкції, які США могли б використати для зміни позиції москви.
Зеленський наголосив: Україна прагне завершення війни, але не може погодитися на домовленості, які не гарантуватимуть безпеки та створюватимуть ризик нового російського нападу.
Читайте також: Санкції слабшають, удари тривають: як Україна залежить від рішень США
фото: Офіс президента
