П’ять років великої війни кардинально змінили міграційну карту України. За кордоном нині перебувають понад 5,5 мільйона українців, а серед нових тенденцій дослідники відзначають зростання кількості молодих чоловіків, які виїжджають після пом’якшення правил перетину кордону. Водночас більшість вимушених переселенців уже активно інтегруються у країнах перебування, хоча чимало з них досі розглядають можливість повернення додому після завершення війни.
За даними Центру економічної стратегії, у 2025 році кількість українців, які перебувають за кордоном через війну, збільшилася приблизно на 400 тисяч осіб порівняно з попереднім роком.
Наразі за межами України перебуває близько 5,6 мільйона воєнних мігрантів. Близько 4 мільйонів із них виїхали через український кордон, ще приблизно 300 тисяч залишили країну через території білорусі та рф. Крім того, за оцінками ООН, близько 1,3 мільйона українців перебувають у росії та білорусі.
Старша дослідниця Центру економічної стратегії Ірина Іпполітова зазначила, що, попри подальший відтік населення, темпи виїзду поступово сповільнюються. За її словами, якщо у 2024 році чистий відтік через західні кордони оцінювали у 460 тисяч осіб, то у 2025 році цей показник скоротився до приблизно 300 тисяч.
Кожен сьомий чоловік віком 18–22 роки виїхав за кордон
Однією з найпомітніших тенденцій минулого року стало зростання кількості молодих чоловіків серед тих, хто залишив країну. Після відкриття кордону для чоловіків віком від 18 до 22 років у серпні 2025 року до листопада країну залишили близько 100 тисяч осіб цієї вікової категорії.
Як пояснила Ірина Іпполітова, наразі зарано робити остаточні висновки щодо ефективності такого рішення. Водночас статистика свідчить, що молоді чоловіки становили приблизно третину всіх чистих виїздів за 2025 рік.
Дослідниця наголосила, що фактично за кордон виїхав приблизно кожен сьомий чоловік цієї вікової групи. При цьому основна хвиля виїзду припала на перші місяці після зміни правил, а надалі активність поступово знизилася.
Експерти також відзначають ще одну тенденцію – після вересня 2025 року зменшилася кількість українських підлітків віком 14–17 років, які отримували тимчасовий захист у країнах ЄС. Повністю оцінити вплив нових правил на міграційні процеси можна буде вже за результатами 2026 року.
Хто сьогодні становить основу української спільноти за кордоном
Найбільшою групою серед українських воєнних мігрантів залишаються жінки – їхня частка становить 40%. Ще 31% складають діти віком до 18 років, а чоловіки – 29%.
Понад третина всіх біженців (37%) – це сім’ї з дітьми. Майже однаковою є частка повних і неповних родин: 19% становлять сім’ї, де за кордон виїхав лише один із батьків разом із дітьми, а 18% – родини, де переїхали обоє батьків.
Ще 37% воєнних мігрантів – це одинокі люди або пари без дітей. Родини з дорослими дітьми становлять 17%.
Частка пенсіонерів серед українців за кордоном залишається відносно невеликою – близько 9%.
Дослідники звертають увагу, що більшість мігрантів – це люди працездатного віку та діти. Значна частина з них має високий рівень освіти та кваліфікації.
Дослідження показало, що більшість українців, які виїхали через війну, раніше проживали у східних і південних регіонах України. Їхня частка становить 52%. Ще 24% біженців до виїзду жили у Києві та Київській області.
Показовим є рівень освіти мігрантів. Майже три чверті українців за кордоном мають диплом бакалавра або вищий рівень освіти. До початку міграції 71% із них були працевлаштовані в Україні.
Де живуть українці та скільки заробляють
Найпопулярнішими країнами для українських біженців залишаються Німеччина та Польща. Разом вони прийняли близько 43% усіх воєнних мігрантів з України.
За даними дослідження, нині працюють близько 60% українців за кордоном. Водночас понад половина працевлаштованих (54%) виконують роботу, яка не відповідає їхній українській спеціальності. Попри це, фінансове становище більшості біженців залишається відносно стабільним. Лише 14% опитаних повідомили, що змушені економити навіть на базових потребах, таких як їжа чи одяг. Найчастіше до цієї категорії належать пенсіонери та люди без роботи.
Експерти відзначають цікаву тенденцію: українці з низькими доходами після переїзду частіше покращують своє матеріальне становище, тоді як ті, хто мав високі заробітки в Україні, здебільшого переходять до середнього рівня доходів.
Окрему роль у працевлаштуванні відіграє знання мови країни перебування. Саме мовна інтеграція дозволяє претендувати на кращі вакансії та швидше знаходити роботу за спеціальністю.
Соціальні виплати – не головне джерело доходу
Популярний стереотип про залежність українців від соціальної допомоги не підтверджується результатами дослідження. Основними джерелами доходу залишаються зарплата, підприємницька діяльність та власні заощадження.
У середньому соціальні виплати становлять лише 17% бюджету українських біженців.
Для пенсіонерів цей показник сягає близько 30%, а для неповних родин – приблизно 20%.
Найбільші труднощі – не гроші
Попри активну інтеграцію та наявність друзів і контактів у нових країнах, лише 17% опитаних заявили, що не мають жодних проблем. Найчастіше українці називають такі труднощі:
– тугу за домом і близькими;
– невизначеність щодо майбутнього;
– мовний бар’єр;
– складнощі з пошуком роботи.
Особливе занепокоєння викликає майбутнє після завершення режиму тимчасового захисту, який наразі діє до березня 2027 року. Багато країн Європи поки не оголосили своїх подальших рішень щодо українців.
За словами економіста Центру економічної стратегії Лазара Левченка, приблизно 20% українських біженців уже перебувають за кордоном на інших підставах і не користуються тимчасовим захистом. Водночас серед тих, хто досі має цей статус, значна частина розглядає варіанти довгострокового закріплення за кордоном.
Скільки українців готові повернутися додому
За результатами дослідження, 43% українців готові повернутися до України за певних умов. Серед головних факторів вони називають:
– завершення війни;
– гарантії безпеки;
– відновлення авіасполучення.
36% опитаних заявили, що поки не планують повертатися або ще не визначилися з таким рішенням.
Менше схильні до повернення молодь, чоловіки та родини з дітьми. Для багатьох чоловіків важливим фактором залишається скасування обмежень, пов’язаних із воєнним станом. Натомість охочіше розглядають повернення ті, у кого в Україні залишилися близькі родичі, партнери або успішний бізнес.
Більшість опитаних хотіли б повернутися саме до свого рідного регіону. Якщо ж такий варіант буде неможливим, найчастіше вони розглядають Київ та Київську область.
Майже половина респондентів готові повернутися лише до великих міст, тоді як життя у сільській місцевості розглядають лише 14%.
Дослідники також попереджають: якщо значна частина українців остаточно залишиться за кордоном, це може коштувати українській економіці від 2% до 10% ВВП щороку.
Чотири типи українських мігрантів
Дослідники виокремили чотири основні групи українців за кордоном.
До першої належать молоді та мобільні люди, які орієнтовані на побудову нового життя за межами України. Саме вони демонструють найнижчий рівень намірів повернутися.
Друга група – українці, які зберігають сильний емоційний і фінансовий зв’язок із батьківщиною. Вони часто працюють на українські компанії, підтримують родичів та частіше замислюються про повернення.
Третю категорію становлять економічно вразливі люди, серед яких багато одиноких батьків і тих, хто має труднощі з працевлаштуванням.
Четверта група – класичні воєнні біженці, які залишили домівки через безпосередню загрозу безпеці. Саме серед них найвищий рівень бажання повернутися додому після завершення війни.
Читайте також: Чоловікам з України можуть відмовити у тимчасовому захисті в ЄС – ЗМІ
фото: Ron Adar / Shutterstock
