Щонайменше два дні поспіль українське суспільство живе в атмосфері тотального обурення й нерозуміння: що коїться? Рада призначила нового прем’єр-міністра? Гаразд, успіхів йому. Змінили уряд? Окей, хоча деякі кандидати викликають запитання. А суспільний вибух стався через відставку близького соратника президента Михайла Федорова з поста міністра оборони. На якому він пробув всього пів року, проте, як за ці останні дні висловились чимало військових, політиків та активістів, зумів показати результати не тільки українському суспільству. Ні, звільняти міністрів звісно ж можуть, проте не без пояснення «чому?».
Від ранку 16 липня великі міста мітингували, дописи в соцмережах на підтримку одних і критикою інших неслися зі швидкістю світла, а тим часом Верховна Рада… пішла на канікули до 18 серпня, не призначивши ані нового міністра оборони, ані очільника СБУ, ані міністра закордонних справ. Ключові відомства залишились без повноцінних керівників у воюючій країні (!), яка п’ятий рік протистоїть росії.
ВВС Україна з посиланням на джерела на Банковій пише, що «президент нормально сприйняв і мітинг, і те, що хтось пішов підтримати Мішу». І що саме через «цю суспільну реакцію, а також кращий шлях у вирішенні кадрових питань», Зеленський «змінив частину кадрових рішень».
Виступаючи на пресконференції в Києві разом із прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером, Зеленський заявив, що між Федоровим головнокомандувачем Збройних сил України генерал-полковником Олександром Сирським існував «складний діалог»: «Я дуже хотів би бачити єдність. Сторони її не знайшли».
Ось як оцінюють резонансні кадрові зміни та гостру реакцію суспільства на них лідери думок.
Валерій Пекар, політолог:
«Вчорашній день завершився ще гірше, ніж почався: СБУ втратила другого ефективного бойового командира за півроку, а бойове крило опинилося у підлеглості до політичного. В цілому підсумок тепер такий:
1. Міноборони послаблено: немає міністра, втрачена команда фахових людей, розрив у всіх процесах принаймні на кілька місяців.
2. ЗСУ послаблені: радянська школа перемогла, вже є перша відставка дуже ефективного старшого офіцера.
3. СБУ послаблена: втратила бойового командира, політичне крило взяло гору над бойовим.
4. Уряд послаблений: розрив у тяглості співпраці з міжнародними партнерами, параліч на пів року чотирьох міністерств через реорганізації.
5. Парламент послаблений: склав повноваження один із ключових депутатів більшості (сподіваюся, це рішення не буде підтримане).
І всього цього можна було уникнути. Все це наслідки лише однієї помилки».
«Це закономірний результат гіперконцентрації влади в одних руках: ціна помилки зростає до максимуму, а система не страхує».
Віталій Портников, журналіст, політичний оглядач:
«На посаді міністра оборони Федоров швидко перетворився не лише на чиновника, який намагається змінити процеси в суті головному для виживання України відомстві, а й на символ змін для умовної «бази» Зеленського — тих самих молодих людей, які ще недавно вимагали зберегти незалежність антикорупційних структур.
Саме тому розрив з недавнім президентським улюбленцем був неминучий — як і з кожним, хто навіть випадково відкине тінь на літнє сонце, що сходить над Банковою вулицею.
І питання вже навіть не в тому, як зберігати у команді таких досвідчених та сучасних професіоналів, як колишній міністр. Питання у тому, як шлях лотерейного та одноосібного формування команди може гарантувати появу в ній досвідчених та сучасних професіоналів».
Микола Бєлєсков, старший аналітик Центру ініціатив «Повернись Живим»
«В державі, де низова громадянська самоорганізація і горизонтальні зв’язки компенсують дисфункцію урядування і рятують цю державу постійно, не можна ставити людей перед фактом чогось. Особливо, перед фактом чогось дуже суперечливого, м’яко кажучи.
Громадяни мають право ставити питання і отримувати відповіді. Як реальний носій суверенітету.
На відмін від ситуації липня 2025 року із питанням незалежності НАБУ і САП, зараз наші європейські партнери не можуть так активно відкрито проявляти свою позицію. Ставити під сумнів незалежність НАБУ і САП, руйнувало тут і зараз всю систему стримування і противаг, яку будували після 2014 року – в той час як формально президент має право міняти міністра оборони на основі своїх прерогатив. Хоча партнерів, які виділяють купу ресурсів на підтримку України, так само хвилює майбутнє оборонної політики і її якість в умовах триваючої війни. Але тут будуть себе більш обережно поводити, ніж рік тому.
А загалом дуже показово, як рамка дискусії швидко вийшла за рамки можливих кадрових змін. Дуже швидко дискусія дійшла до стратегії в умовах війни і її об’єктивних вад. Вже не кажучи про конституційний лад – про те як прописано в документі і те, як є по факту».
Сергій Фурса, фінансовий експерт:
«Знов липень. Знов влада робить постріл собі вже в і так прострелену ногу. Знов картковий Майдан. Але знаєте в чому різниця?
Минулого року був зовнішній тиск. Тоді подзвонив і Макрон. І Мерц. Бо Україна, руйнуючи антикорупційну інфраструктуру, порушували всі взяті на себе зобовʼязання. І по інтеграції в ЄС. І по отриманню грошей. А без західних грошей ми зараз ніяк не можемо. І в результаті картонковий Майдан переміг. А влада сказала, що чує людей.
А зараз зовнішнього тиску немає… От зараз і побачимо. Чи працює картонковий Майдан без зовнішнього тиску. І чи чує влада людей. Чи обовʼязкова треба отримати «люлей» німецькою щоб почути власних людей.
Поки виглядає, що прислухатися до протесту ніхто не збирається. Тому і місячні канікули. Бо «само розсосеться». Без міністра оборони під час війни. Без голови СБУ. І, схоже, без здорового глузду».
Підполковник Богдан «Тавр» Кротевич, колишній начальник штабу 12 бригади НГУ «Азов»:
«Сьогодні ми почули, що основна проблема – це конфлікт із Сирським (Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, – ред.). Моє стабільне ставлення до нинішнього Головнокомандувача, думаю, усім зрозуміле. Воно системно погіршується через ситуацію з підрозділами на фронті та розподілом мобілізованих і ресурсів. Стосовно інтриг – на жаль, так: в армії, серед вищого командування, де не б’ють обличчя за інтриги, це поширено.
Читайте також: Зеленський усунув Федорова через конфлікт із Сирським: УП про причини гучної відставки
Що мені подобається в підході Федорова – у нього є стратегічне бачення. Це вже абсолютно інший підхід, ніж у попередніх міністрів, і це те, чого не вистачало армії. Окремо не можна ігнорувати рішення щодо Starlink. У межах його керівництва МО це було одним із ключових рішень на користь України, яке мало прямий вплив на фронт. Водночас деякі речі в цьому баченні мені не зовсім близькі. Армія має свою специфіку й працює за іншою логікою, ніж бізнес. У бізнесі ти маєш ресурс і виконуєш завдання. В армії ти часто отримуєш ціле «ні*уя», але завдання все одно має бути виконане ще на вчора.
Але Федоров щиро намагався це змінити. Армія натомість завжди намагалася знищити «візіонерів». Колись і ми, молодими, змінювали армію, робили це власним прикладом зсередини й усе одно отримували шалений спротив. І тут головна помилка, на мою думку, якої припустився сам Михайло Федоров: воювати проти всіх одночасно. Знову-таки повертаємося до ресурсу: він завжди обмежений, і опонентів логічно долати послідовно. Якщо воювати одночасно проти всіх, майже напевно програєш».
Богдан Логвиненко, письменник, журналіст:
«Звільнення фігури такого масштабу без належної аргументації (вкотре) — сигнал, що влада не вважає за потрібне звітувати перед суспільством. Купа стейкхолдерів – війська, оборонка, різноманітні інституції та громадський сектор просто ставиться перед фактом. Навіть народні депутати президентської фракції.
«Сигнал для всіх, хто хотів би втілювати будь-які реформи, долучатися до команди змін – вами просто витруть ноги. Ваші технологічні підходи, цифровізацію чи автоматизацію процесів терпітимуть лиш доти, доки вони не заважають класичному ручному управлінню».
Окремі публікації з’явились і на шпальтах провідних західних видань.
Люк Гардінг, іноземний кореспондент the Guardian:
«За шість місяців перебування Федорова на посаді ситуація на фронті, як зазначає автор матеріалу, істотно покращилася. Україна неодноразово завдавала ударів по російських нафтопереробних заводах, створюючи дефіцит пального та завдаючи репутаційних втрат кремлю. Також українські сили знищували важливі сухопутні й морські логістичні маршрути, атакуючи танкери та пороми в межах стратегії ізоляції окупованого Криму.
Учасники протесту біля театру імені Івана Франка припускали, що 35-річного Федорова могли усунути через його потенційні президентські амбіції».
Роланд Оліфант, головний іноземний аналітик the Telegraph:
«Навіщо міняти автора переможної стратегії саме тоді, коли команда щойно вийшла вперед?… Колишній міністр цифрової трансформації очолював оборонне відомство лише шість місяців, однак за цей час Україна досягла низки помітних успіхів на полі бою. Саме тому його відставка викликала подив, розчарування й навіть обурення.
[…] У великому дописі після відставки сам Михайло Федоров перелічив результати своєї роботи. Проте для багатьох головними стали два рішення.
- Перше — переконання Ілона Маска відключити російським військам доступ до Starlink. Це суттєво ускладнило комунікацію противника та допомогло українським силам стримувати атаки.
- Друге — ставка на масове застосування ударних дронів середньої дальності. Завдяки цьому Україна почала системно знищувати російську логістику приблизно за 100 кілометрів від лінії фронту.
Саме ця стратегія, як вважають багато західних партнерів України, уповільнила просування російських військ, серйозно послабила окупаційне угруповання в Криму та відкрила можливість змусити путіна сісти за стіл переговорів. Багато хто пов’язує ці успіхи з технологічним досвідом Федорова та його підходом до управління, який нагадував модель стартапів: швидке тестування рішень, аналіз результатів і постійне вдосконалення без затяжної бюрократії.
Саме тому, на думку багатьох, виникає логічне питання: чому президент вирішив усунути одного з найефективніших керівників саме тоді, коли ситуація для України почала покращуватися?
Політичні аналітики вже проводять аналогії зі звільненням Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ у 2024 році.
«Люди вже говорять про це: Залужного також звільнили на піку його успіху, не пояснивши суспільству причин такого рішення», — зазначає керівниця Українського форуму в Chatham House Орися Луцевич».
Читайте також: Піар, стратегія, Міноборони: 5 проблем нового уряду Корецького
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
фото: Володимир Зеленський / Facebook
