Після рішення Європейського Союзу продовжити механізм тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року в багатьох виникли побоювання щодо нових обмежень для чоловіків призовного віку.
Однак, як наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в коментарі УНІАН, кожна держава ЄС самостійно визначатиме механізм реалізації цього рішення відповідно до свого законодавства.
За словами народного депутата, нові правила стосуються лише майбутніх заявників і не впливають на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.
Він пояснив, що рішення Ради ЄС ще потребує імплементації у національне законодавство держав-членів. Саме тому остаточний порядок застосування нових вимог залежатиме від законів і процедур конкретної країни.
“Наскільки я розумію, це рішення стосується майбутнього, а не статусу тих осіб, які вже отримали дозвіл на перебування. Крім того, рішення Ради ЄС можуть вимагати відповідної імплементації в національному праві держав-членів. Наприклад, шляхом ухвалення відповідного законодавства”, – зазначив Мережко.
Він також звернув увагу, що важливо проаналізувати остаточний текст документа, адже юридична форма рішення – чи це регламент, директива або інший правовий акт – визначатиме порядок його впровадження.
Як підтверджуватимуть виконання військового обов’язку
Однією з нових вимог для майбутніх заявників стане необхідність підтвердити виконання військового обов’язку. Як приклад можуть використовуватися паспорт із законною відміткою про виїзд з України або документи, що підтверджують звільнення чи виконання військового обов’язку.
На думку Мережка, теоретично українці зможуть звертатися до консульських установ для оформлення необхідних документів.
Водночас парламентар наголосив, що практичне застосування цих правил також залежатиме від того, як їх реалізують окремі країни ЄС.
Чи означає відмова в захисті автоматичну депортацію
Олександр Мережко наголосив, що відмова у наданні тимчасового захисту не означає автоматичного повернення людини до України.
За його словами, якщо особа не отримує права на перебування за одним із механізмів, вона може скористатися іншими законними підставами для проживання в країні ЄС, наприклад оформити інший міграційний статус або робочу візу, якщо це дозволяє законодавство держави перебування.
“Якщо їй відмовили в можливості законного перебування на території певної держави з якоїсь причини, тоді вона сама вирішує, що робити: або повертатися до країни громадянства, або шукати можливості перебування в іншій державі. Її можна екстрадувати чи депортувати лише тоді, коли вона порушила закон і є відповідний запит держави її громадянства”, – пояснив депутат.
Як Україна може заохотити людей повертатися
На переконання Мережка, замість примусу Україна має створювати умови, які мотивуватимуть громадян добровільно повертатися після завершення війни або за наявності відповідних можливостей. Він вважає, що для цього необхідно розробити державну політику стимулів, яка могла б охоплювати різні сфери життя.
Однією з можливих ідей депутат назвав розвиток системи освіти: “Наприклад, створювати філії провідних західних університетів, де молода людина могла б безоплатно отримати якісну західну освіту за умови, що вона залишатиметься в Україні принаймні впродовж якогось часу”.
Читайте також: Кожен сьомий юнак уже за кордоном: чому Україна програє битву за молодь
фото: Netfalls Remy Musser / Shutterstock
