Україна перебуває в центрі глобального перелому, де тріщать старі союзи. Таким є післясмак Мюнхенської безпекової конференції, яка відбулась напередодні наступного раунду перемовин у Женеві щодо завершення російсько-української війни.
Детальніше про те, що говорили про Україну та геополітику західні медіа цими вихідними – в нашому щотижневому дайджесті.
Мюнхен-2026: світ без правил і Україна в епіцентрі
Цьогорічна Мюнхенська безпекова конференція, за оцінкою BBC, стала маркером глибоких змін у світовій політиці та усвідомлення того, що післявоєнний порядок, сформований у 1945 році, фактично розсипається.
Особливу увагу привернула промова держсекретаря США Марко Рубіо. Він намагався заспокоїти європейських союзників, наголошуючи на історичній єдності Америки й Європи, однак водночас уникав згадок про росію, війну проти України та НАТО. Для багатьох учасників це стало тривожним сигналом: США говорять про партнерство, але дедалі більше перекладають відповідальність за безпеку на саму Європу.
А оглядачі CNN зазначили: “Він (Рубіо, – ред.) сказав, що Європа та США “належать одне одному”. Але на цьому етапі парної терапії, де стосунки, сповнені насильства, занепадають, послання було чітким: змінюйся або тебе покинуть”.
Щодо війни в Україні Рубіо констатував, що у Вашингтоні не впевнені, чи справді росія всерйоз налаштована закінчити війну. Цю думку висловили і європейці, зокрема глава уряду Данії Метте Фредеріксен:
“Ми всі сподіваємося на мир в Україні, але головна проблема — миру не хоче росія”.
Водночас Володимир Зеленський звернув увагу на важливість швидких рішень та акцентував, що насправді означає чотири роки повномасштабної війни й затримка допомоги навіть на день.
“Одне з найгіршого, що може почути лідер у час війни, – це звіт від командувача Повітряних сил, що дивізіони ППО стоять пусті – відпрацювали по російських ракетах і поповнення не було, а розвідка каже, що нова російська масована атака – за день-два”, – зауважив Президент.
Лише під час одного обстрілу росія застосувала майже 250 ударних безпілотників та ракет. За січень рф використала в ударах проти України 6 тисяч ударних дронів, понад 150 ракет різних типів і більш ніж 5 тисяч КАБів. В Україні не залишилося жодної електростанції, яка б не була пошкоджена російськими ударами. Проте ми все ще виробляємо електроенергію завдяки фізичному захисту об’єктів, завдяки всім, хто допомагає нам із протиповітряною обороною, і завдяки нашим людям – тисячам працівників.
“Коли я бачу наших енергетиків, наші ремонтні бригади, наших рятувальників – я бачу саме те, чого дуже часто не вистачає в політиці”, – акцентував президент.
Але головне, про що говорили на Мюнхенській конференції європейські лідери, Європа має вийти з-під американської парасольки геополітики та змінити сприйняття самої себе у новому світі — від власної оборонної політики до переосмислення ролі ЄС як геополітичної сили.
Європа і США: союз на межі розриву
Видання Politico пише, що в кулуарах конференції європейські чиновники все частіше порівнювали трансатлантичні відносини з токсичними стосунками. Формально альянс існує, але довіра підірвана.
Причин кілька: жорстка риторика адміністрації Трампа, ідея анексії Гренландії та небажання чітко артикулювати підтримку України. У відповідь Франція, Німеччина й інші країни почали обговорювати сценарії довгострокової безпеки без опори на американську «ядерну парасольку».
“Один європейський генеральний директор сказав, що буде потрібно “ціле покоління”, щоб відновити довіру, втрачену за останній рік”, – наголошується в статті.
Для України це означає одне: боротьба за увагу й підтримку союзників стає складнішою, а геополітичне тло — дедалі менш передбачуваним.
Перемовини в Женеві: дипломатія без ілюзій
Паралельно з дискусіями в Мюнхені українська делегація вирушила до Женеви на новий раунд тристоронніх переговорів за участі України, США та рф.
За попередніми даними, на столі переговорів — питання енергетичного перемир’я. Водночас експерти сумніваються у щирості намірів кремля, зважаючи на склад російської делегації та риторику москви. Українська сторона наголошує: будь-які домовленості можливі лише з урахуванням національних інтересів і безпеки країни.
Цивільні під ударом: тривожні цифри 2025 року
Окремий фокус західної преси — гуманітарна ціна війни. The Guardian оприлюднив дані, згідно з якими у 2025 році кількість загиблих і поранених цивільних в Україні зросла більш ніж на чверть.
Зазначається, що внаслідок російських атак у 2025 році загинуло 2248 цивільних. Ще майже 13 тисяч отримали поранення.
Аналітики говорять про системне посилення ударів по містах та інфраструктурі. У середньому кожна атака рф призводила до більшої кількості жертв, ніж роком раніше. Експерти наголошують: мова йде не лише про Україну, а про глобальну кризу міжнародного права, коли принцип пропорційності у війні дедалі частіше ігнорується.
Читайте також: ППО без ракет і дедлайни Трампа: що пишуть західні ЗМІ про Україну
фото: Офіс президента
