Ми звикли вважати, що подорожі – це поїздки в далекі країни. Але цікаві місця можна знайти і набагато ближче – наприклад, у Великій Британії. Читайте про добірку книг про подорожі по цій країні, які допоможуть вам відкрити для себе нові місця і, можливо, навіть спонукають до власної подорожі.
“Подорож Англією, або Шлях до Мілтон-Кейнса” (English Journey, or The Road to Milton Keynes) Берил Бейнбридж
У 1933 році британський письменник і режисер Джон Бойнтон Прістлі вирушив у мандрівку Англією. Його метою було зафіксувати країну в момент економічної кризи, розповісти про нагальні соціальні проблеми та закликати владу до демократичних змін. Через рівно п’ятдесят років англійська письменниця і сценаристка Берил Бейнбридж вирішила повторити його маршрут, відвідавши ті самі місця, що колись відвідав Прістлі, у супроводі знімальної групи Бі-бі-сі. Подорож, що збіглася, до речі, з черговою економічною кризою в Англії, перетворилася на подорожні записи, які більше нагадували мемуари, ніж репортаж. Книга Бейнбридж не є оптимістичною – вона детально описує занепад англійських домогосподарств, важкі умови життя провінційних робітників та сумну екологічну ситуацію. Позитивних відгуків удостоївся хіба що Манчестер – “жвавий, веселий, що сяє величною архітектурою”, а ось рідне місто письменниці, Ліверпуль, залишило у неї найважчі враження. Однак, незважаючи на те, що “Подорож Англією, або Шлях до Мілтон-Кейнса” – не найлегша для читання книга, це унікальний документ епохи, який цікаво перечитати сьогодні, рівно через сорок років.
“Населення Провиденса: Житловий комплекс і деякі з його мешканців” (The People of Providence: A Housing Estate and Some of Its Inhabitants) Тоні Паркера
Британський письменник Тоні Паркер прагнув надати голос тим представникам американського та британського суспільства, які зазвичай залишаються поза увагою кінематографа та літератури. Для своєї книги “Населення Провиденса…” Паркер півтора року брав інтерв’ю у мешканців звичайного житлового комплексу на півдні Лондона. Серед них – поліцейські, багатодітна мати, лікар, місцевий бездомний, літній ловелас та інші люди різних віків, професій і поглядів. Вони обговорювали з письменником філософські питання, ділилися особистими історіями, скаржилися на мігрантів та фемінізм – загалом, відкрито розмірковували на теми, які сьогодні вважаються некоректними. “Населення Провиденса…” можна сміливо назвати книгою про подорож у часі – в Лондон 80-х, де панували зовсім інші звичаї та уявлення про щастя.
Велика північна лінія (Walking The Great North Line) Роберта Твіггера
Здійснивши експедиції в Індонезію, північно-західну Канаду та лівійську пустелю, британський мандрівник і письменник Роберт Твіггер вирішив вирушити в масштабну подорож рідною країною. Шукаючи нестандартний маршрут по Англії, він виявив так звану Велику північну лінію (The Great North Line) – єдину пряму дорогу з півночі на південь, що проходить через рекордну кількість природних пам’яток та древніх культурних пам’ятників.Серед об’єктів, через які пролягав шлях Твіггера, були стародавнє поселення Олд Сарум, кам’яні споруди Стоунхендж та Ейвбері, Печера Тора і пагорб Мам-Тор. Чи випадково всі вони опинилися на одній географічній лінії, чи їх навмисно звели саме в цих місцях за чиїмось невідомим задумом? Цим дещо містичним питанням Твіггер задається протягом усієї подорожі, попутно розмірковуючи про давні вірування та поезію бітників,обговорюючи з випадковими попутниками Джека Керуака і порівнюючи себе з сучасним Одіссеєм.
Здійснивши експедиції в Індонезію, північно-західну Канаду та лівійську пустелю, британський мандрівник і письменник Роберт Твіггер вирішив вирушити в масштабну подорож рідною країною. Шукаючи нестандартний маршрут по Англії, він виявив так звану Велику північну лінію (The Great North Line) – єдину пряму дорогу з півночі на південь, що проходить через рекордну кількість природних пам’яток та древніх культурних пам’ятників.Серед об’єктів, через які пролягав шлях Твіггера, були стародавнє поселення Олд Сарум, кам’яні споруди Стоунхендж та Ейвбері, Печера Тора і пагорб Мам-Тор. Чи випадково всі вони опинилися на одній географічній лінії, чи їх навмисно звели саме в цих місцях за чиїмось невідомим задумом? Цим дещо містичним питанням Твіггер задається протягом усієї подорожі, попутно розмірковуючи про давні вірування та поезію бітників,обговорюючи з випадковими попутниками Джека Керуака і порівнюючи себе з сучасним Одіссеєм.
“Навколо пагорба” (Ring the Hill) Тома Кокса
У кожного мандрівника є місця, які надихають його найбільше. Для когось це море, для когось – степи, а для письменника Тома Кокса, лауреата премії Ширлі Джексон та учасника книжкових рейтингів Sunday Times, – це пагорби. Саме пагорбам він присвятив свою книгу, що вийшла у 2019 році. Назва книги відсилає читачів до стародавнього ритуалу, який так і називався – ring the hill, що означає обійти навколо пагорба, окільцювати його.Ритуал мав кілька значень: позначити межі території, віддати шану землі. Кокс використовує цей термін, щоб показати багатогранні зв’язки людини і природи, підкреслити значення як їхньої фізичної взаємодії, так і духовної і в чомусь навіть містичної. Кожна глава починається з розповіді про один з пагорбів на просторах Англії, будь то легендарний Гластонбері-Тор, пов’язаний зі сказаннями про короля Артура, або невеликий безіменний горбок на південному узбережжі, що навіває автору думки про його прабабусю. Незважаючи на нестандартну тему для книги, «Ring the Hill» захоплює з перших сторінок і залишає після читання приємне враження – про це у своїх відгуках говорять читачі і порівнюють твір Кокса з розмовою по душам зі старим знайомим біля каміна.
«Навколо узбережжя за 80 днів» (Пітера Налдретта(Around the Coast in 80 Days: Your Guide to Britain’s Best Coastal Towns, Beaches, Cliffs and Headlands) Пітера Налдретта
Мабуть, найуніверсальніша книга нашої добірки. Вона призначена для всіх, хто хоче дізнатися про Великобританію більше, а заодно скласти план подорожі. Автор розповідає про 80 найцікавіших і мальовничих місць, розташованих уздовж узбережжя країни, на відвідання кожного з яких відводиться по одному дню. Налдретт починає свою подорож у Ліверпулі, потім рухається на північ Шотландії, спускається вздовж східного узбережжя в Уельс і повертається на північний захід Англії. По дорозі він заїжджає за приморським колоритом і курортним настроєм у Блекпул, Брайтон і Ньюкі, а за спокоєм і натхненням – у менш заселені і популярні серед туристів місця, такі як село Балнакейл і півострів Гауер. Відправляючись у подорож по сторінках «Вокруг побережья за 80 дней», читачі не тільки дізнаються про історію і культуру кожного регіону, але й отримають більш практичну інформацію: наприклад, як краще і дешевше дістатися в різні точки на карті і куди зайти за найсмачнішими фіш-енд-чіпс.
Джерело: “Коммерсантъ UK”.
Читайте також, Топ-3 книги про психосоматику українською.
