Три роки війни змінили життя мільйонів українців, змусивши їх шукати безпечний притулок за кордоном. Якщо на початку війни більшість біженців зверталися за допомогою в пошуку житла та роботи, то тепер їхні запити змінилися.
Як ідеться в матеріалі видання The Economist, люди, які тимчасово виїхали через війну за кордон все частіше запитують про отримання постійного проживання або громадянства у країні, де знайшли прихисток.
Європейська програма тимчасового захисту, яка дозволяє 4,3 млн українських біженців жити, працювати та отримувати соціальні виплати, завершується напиркінці березня 2025 року. Ймовірно, її продовжать, хоча гарантій поки немає. Водночас все більше українців втрачають надію на повернення.
Поїдуть багато чоловіків, якщо кордони відкриють
За даними Центру економічної стратегії (CES), ще два роки тому 74% біженців планували повернутися в Україну, тепер – лише 43%. Справа не лише у війні, а й у її можливому завершенні. Варіант мирної угоди без вступу України до НАТО та ЄС, з втратою окупованих територій і загрозою нового нападу росії, виглядає невтішно.
Раніше вважалося, що українські жінки, які складають більшість біженців, повернуться після війни. Але тепер усе більше ознак, що після скасування воєнного стану країну можуть залишити і чоловіки.
За оцінками CES, понад 500 тисяч українців призовного віку можуть виїхати, що стане ударом по економіці та обороноздатності.
Українська влада навряд чи швидко скасує обмеження на виїзд. «Це може тривати довго», – каже депутат Олександр Мережко.
Більшість біженців уже працюють в Європі або шукають роботу
Попри тимчасовий статус, українці дедалі активніше вбудовуються в європейські суспільства. У Польщі, наприклад, понад 67% біженців вже працюють або шукають роботу. Місцева влада планує дозволити їм отримати посвідку на проживання терміном на три роки.
У низці країн біженці приносять більше вигоди, ніж витрат. За даними Deloitte, у 2023 році українці в Польщі додали до ВВП країни до 1,1%. Хоча ситуація в Європі не однозначна. У Німеччині лише 43% українських біженців працевлаштовані, ще нижчі показники в Іспанії та Італії.
Основна перешкода – брак дитячих садків. Інші вважають, що проблема в соціальних виплатах, які обмежують, щоб стимулювати біженців до роботи.
Попри відкритий ринок праці, українцям важко знайти високооплачувані посади. Здебільшого вони вимушені працювати нижче своєї кваліфікації. Одна з причин – мовний бар’єр і повільне визнання дипломів. Роботодавці також бояться наймати українців через невизначений статус їхнього перебування, напирклад, як це зараз гостро постало у Британії.
Ці проблеми можна вирішити, але є й складніші питання. Залишитися за кордоном – означає ще довші роки розлуки з рідними, які не можуть або не хочуть виїхати з України. Повернутися – ризикнути майбутнім – своїм та своїх дітей.
«Навіть якщо війна зараз закінчиться, вона почнеться знову, – сказала Анжеліка з Вінниці в коментарі виданню. – За таких обставин яка мати захоче повернути сина до України?.
Читайте також: Назавжди за кордоном? Скільки українців втратили бажання повертатися
фото: Freepik
