Home Blog Page 431

Переваги механічної коробки передач: чому її все ще люблять водії?

У світі автомобілів триває незмінне суперництво між механічною та автоматичною коробками передач. Кожен тип трансмісії має свої переваги та недоліки, і вибір між ними є суб’єктивним, що залежить від індивідуальних уподобань водія.

Однак, незважаючи на це, механічні коробки передач продовжують користуватися популярністю серед багатьох автолюбителів. І на це є кілька причин.

По-перше, механічні коробки передач більш ефективні, ніж автоматичні. Вони дозволяють водіям оптимізувати витрату палива за рахунок стратегічного перемикання передач. Це особливо важливо в умовах зростаючих цін на пальне.

По-друге, механічні коробки передач забезпечують більшу передачу потужності, ніж автоматичні. Вони дозволяють двигуну передавати всю свою потужність на колеса, що особливо важливо в автомобілях з потужними двигунами.

По-третє, механічні коробки передач простіші в експлуатації, ніж автоматичні. Вони не потребують дорогого обслуговування та ремонту. Це може бути важливим фактором для водіїв, які не хочуть витрачати багато грошей на обслуговування свого автомобіля.

По-четверте, механічні коробки передач можуть бути корисні в екстремальних ситуаціях. Наприклад, вони дозволяють завести автомобіль, якщо акумулятор розряджений або стартер не працює.

Окрім того, за низьких температур, коли двигун ще не прогрівся, автоматика може мати труднощі з запуском. Це пов’язано з тим, що вона використовує рідину для перемикання передач, яка може бути густішою за низької температури. Ручна коробка передач не має цього недоліку

Звичайно, механічні коробки передач мають і свої недоліки. Вони можуть бути менш комфортними в експлуатації, ніж автоматичні, і вони можуть вимагати від водія більше навичок. Однак, незважаючи на це, механічні коробки передач продовжують залишатися популярним вибором для водіїв.

4-денний робочий тиждень: у яких країнах Європи можна менше працювати

В останні роки, особливо після пандемії COVID-19 і карантину, який вона запровадила, баланс роботи та особистого життя займає центральне місце. Все більше людей шукають способи зробити роботу якомога зручнішою, причому багато з них обирають віддалену роботу або шукають можливість працювати з коротшими робочими тижнями, пише SchengenVisa.info.

Переваги скороченого робочого тижня

За даними 4DayWeek, запровадження чотириденного робочого тижня є позитивним рішенням для працівників, оскільки має значно більше переваг, ніж недоліків. Сотні компаній, які брали участь у чотириденних пілотних роботах, виявили, що продуктивність підвищується, витрати зменшуються, а претендентів на роботу стає більше.

Ще одна перевага чотириденного робочого тижня полягає в тому, що він залучає кращих кандидатів на роботу та сприяє утриманню працівників. Згодом кількість прогулів скорочується. Це також дає змогу працівникам підвищувати кваліфікацію, що сприяло б підвищенню продуктивності компанії на 25 відсотків для компенсації втраченого дня.

Одним із недоліків може бути те, що чотириденний робочий тиждень не для всіх, і деякі галузі не можуть його застосовувати.

В яких країнах можна працювати 4 дні на тиждень

Ось список найкращих напрямків ЄС, де застосовуються чотириденні робочі тижні.

  • Ісландія

В Ісландії чотириденний робочий тиждень практикується найбільше, навіть на міжнародному рівні.

Згідно зі статтею Forbes, опублікованою минулого року, майже 90 відсотків ісландських робітників скоротили робочий день, щоб ввести їх у чотириденний тиждень. У цій країні було одне з найбільших і найтриваліших у світі випробувань цієї практики, яке тривало з 2015 по 2019 рік.

Дослідники виявили, що стрес і виснаження працівників зменшилися, а баланс між життям і роботою покращився, але інші скандинавські країни, як-от Швеція, не мають такого успіху, як Ісландія.
  • Франція

Така практика стає все більш поширеною для підприємств у Франції, хоча юридично вона не закріплюється владою.

Запровадження чотириденного робочого тижня в цій європейській країні може бути пов’язане з тим, що Франція запровадила законодавчо 35-годинний робочий тиждень понад два десятиліття тому, і, швидше за все, він більше ніколи не зміниться.

Міністерство праці Франції також підтверджує ці заяви, кажучи, що близько 10 000 працівників у країні вже працюють чотириденний тиждень.

  • Бельгія

У листопаді 2022 року було ухвалено закон, який дозволяє бельгійським робітникам працювати протягом чотирьох днів на тиждень замість п’яти, завдяки чому Бельгія стала останньою європейською країною, яка застосовує цей графік.

Прем’єр-міністр Бельгії Алекс де Кроо зазначив, що мета такого закону — дати людям і компаніям більше свободи в організації свого робочого часу.

Відповідно до опитування, проведеного службою кадрової компанії Acerta, частка персоналу, який прийняв новий маршрут роботи, зросла до 56,5 відсотка з моменту його впровадження. Співробітники працюють або 9,5 годин на день при 38-годинному робочому тижні, або десять годин на день, щоб відповідати вимогам щодо 40-годинного робочого тижня.

Серед тих, хто вирішив скоротити робочий тиждень, 77,6 відсотка сказали, що зробили це, щоб мати більше місця для особистого життя, 36,5 відсотка, щоб зменшити робоче навантаження, і 29,3 відсотка, щоб проводити більше часу з дітьми.

  • Литва

Хоча уряд офіційно не запровадив чотириденний робочий тиждень у Литві, у 2021 році він прийняв законодавство, яке дозволяє батькам з маленькими дітьми працювати лише 32 години на тиждень, що свідчить про те, що ця категорія працівників уже працює чотириденний тиждень. годин.

Згідно з результатами опитування, проведеного на замовлення громадського мовника LRT, 51 відсоток респондентів заявили, що схвалять чотириденний робочий тиждень, 35 відсотків висловилися проти, ще 14 відсотків не мають думки з цього приводу.

Якщо підтримують ідею жінки та молодь до 30 років, а також люди віком від 30 до 49 років, то працівники старше 50 років і непрацюючі пенсіонери частіше виступають проти пропозиції.

  • Данія та Нідерланди

Ці дві країни можуть законодавчо не впроваджувати чотириденний робочий тиждень, але вони мають одні з найкоротших робочих тижнів.

Середня тривалість робочого тижня в Нідерландах становить 29 годин – це найкоротший робочий тиждень у Європі, який дозволяє працівникам працювати 4 дні на тиждень залежно від домовленостей.

У Данії також є коротший робочий тиждень, коли працівники повинні працювати 33 години на тиждень. Це було б еквівалентно трохи більше восьми годин на день протягом чотирьох днів або півдня в п’ятницю.

  • Німеччина, Іспанія та Португалія

У цих трьох країнах все ще тривають випробування щодо чотириденного робочого тижня, а уряд Іспанії погодився погодитися на 32-годинний робочий тиждень протягом трьох років, тоді як працівники отримуватимуть стільки ж.

Німеччина, де середня тривалість робочого тижня становить 34,2 години, також вступила в випробувальний період, головним чином ініційований профспілками, які вимагали скорочення робочого часу.

Згідно з опитуванням Forsa, 71 відсоток людей, які працюють у Німеччині, хотіли б мати можливість працювати лише чотири дні на тиждень.

Понад три чверті респондентів сказали, що вони підтримують уряд, щоб вивчити можливість запровадження чотириденного тижня. Роботодавці також підтримали це: два з трьох роботодавців підтримали це.

Португалія також є однією з останніх націй, які пішли пе на випробування на чотириденний робочий тиждень. У червні розпочато шестимісячне випробування за участю 39 корпоративних підприємств.

Більшість португальських працівників (три чверті) працюють більше 40 годин на тиждень, тому очікується, що новий захід зменшить робоче навантаження на працівників, але також може значно вплинути на продуктивність.

Прима заїхав у Топ-10 короткої індивідуальної гонки на шостому етапі КС з біатлону

0

Шостий етап Кубка світу з біатлону стартував в італійському Антгольці. Змагання відкривала коротка індивідуальна гонка серед чоловіків.

Україну в гонці представляли п’ять біатлоністів. Денис Насико, Артем Тищенко і Тарас Лесюк продовжили боротьбу в індивідуальному заліку Кубка світу. Артем Прима повернувся до цієї дисципліни після виступів у Рупольдингу, а Дмитро Грущак дебютував на цьому рівні.

Гонка відбувалася на тлі складних погодних умов у Антгольці. Через сильний туман організатори відклали початок змагань на 10 хвилин.

Чиста стрільба допомогла українцям заїхати в топ-20

Чиста стрільба на стартовій “лежці” дозволила Тарасу Лесюку й Артему Примі заїхати до проміжного топ-20 на 12-й та 19-й сходинках відповідно. Артем Тищенко також закрив усі п’ять стартових мішеней, перш ніж заробити 45 секунд на штрафу на наступній “стійці”.

Прима закрив усі мішені на другому рубежі

Усі 10 мішеней за підсумками другого рубежу закрив лише Прима. На дистанцію він повертався на проміжному сьомому місці, програючи лідеру понад 52 секунди.

Прима повернувся в топ-10 після третього “нуля”

Першого промаху Артем Прима припустився на другій “лежці”, вибувши за межі топ-15. До десятки українець повернувся після свого третього “нуля” на останньому вогневому рубежі — сьоме місце.

Прима фінішував дев’ятим

У фінішному протоколі Прима посів дев’яте місце. Крім українця, менше двох промахів у топ-10 мали лише Йоганнес Бьо та німець Роман Реєс.

Тищенко фінішував 57-м

Тищенко завершив гонку з чотирма промахами і відставанням у майже шість хвилин від лідера. Після фінішу всіх учасників він опустився на 57-му сходинку.

Насико і Лесюк поза заліковою зоною

Денис Насико після двох фінішів у заліковій зоні Рупольдинга вибув з боротьби за очки після стартової “лежки” з трьома промахами. До фінішу він дістався із шістьма хибами та програв лідеру більше семи хвилин.

Натомість Лесюк додав по два промахи на трьох останніх рубежах, вибувши з проміжного топ-40. Насику на фініші він програв шість секунд та замкнув восьмий десяток.

Грущак із п’ятьма промахи став 81-м

Дмитро Грущак у дебютній гонці Кубка світу не закрив п’ять мішеней. У фінішному протоколі 23-річний біатлоніст став 81-м.

Бьо здобув першу перемогу в 2024 році

Першу особисту перемогу в 2024 році здобув лідер загального заліку Йоганнес Бьо. Норвежець єдиним з топ-10 закрив усі мішені на чотирьох рубежах та “привіз” найближчому переслідувачу, Тар’єю Бьо, понад півтори хвилини.

Результат гонки

  1. Йоганнес Бьо (Норвегія, 0+0+0+0) 37:28.0 хв.
  2. Тар’єй Бьо (Норвегія, 0+1+0+1) +1:36.1
  3. Йоганнес Кюн (Німеччина, 0+0+0+2) +1:44.0
  4. Йоганнес Дале-Шевдаль (Норвегія, 0+2+0+1) +1:47.3
  5. Мартін Понсілуома (Швеція, 1+0+1+1) +1:58.6
  6. Ветле Крістіансен (Норвегія, 1+1+0+0) +2:16.4

9. Артем Прима (Україна, 0+0+1+0) +2:38.8

57. Артем Тищенко (Україна, 0+1+0+3) +5:56.6

77. Денис Насико (Україна, 3+1+1+1) +7:25.9

80. Тарас Лесюк (Україна, 0+2+2+2) +7:31.8

81. Дмитро Грущак (Україна, 0+2+2+1) +7:51.3

Хто наступний після Британії підпише безпековий договір з Україною: думка

Україна та Сполучене Королівство підписали безпековий договір. Наступною державою, з ким буде укладена аналогічна угода, може стати член “Великої сімки” або одна з країн Балтії чи Скандинавії, вважає політолог аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.

В ефірі телемарафону він пояснив, що надалі угоди про співпрацю у сфері безпеки будуть укладати навпливовіші у світі політичні гравці та “друзі” України.

“Я думаю, що йдеться про країни “Великої сімки”. Чому? Тому що країни “Великої сімки” зробили цю декларацію. От зараз ми бачимо вже сигнали – той самий приїзд міністра закордонних справ Франції, якраз на тлі візиту прем’єр-міністра Великої Британії. Перед цим – приїзд міністра закордонних справ Японії. І знову ж таки наші однозначно друзі – країни Балтії й Скандинавія”, – вважає він.

Водночас, народний депутат із фракції “Слуга народу”, голова української делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв в етері “1+1” припустив, що, ймовірно, безпековий можуть підписати також зі США.

“Британія не вперше надає приклад іншим країнам. Сподіваюся, що цей приклад наслідуватимуть інші… Ми бачимо досить таку тісну взаємодію і зв’язки між Британією та Сполученими Штатами, коли одна щось вирішує та інша вирішує сторона. Тому я сподіваюся, що Сполучені Штати будуть наступними”, – вважає політик.

Нагадамо, днями стало відомо, що Канада передала до Офісу українського президента копію свого проєкту безпекової угоди. Пані посол Канади в Україні Наталка Цмоць заявила, що робота між державами в цьому напрямку активізувалась, тож рішення по угоді очікується за кілька тижнів.

Торф’яні таблетки для вирощування розсади: особливості, переваги та недоліки

Торф’яні таблетки – це популярний спосіб вирощування розсади. Вони мають ряд переваг, але також і деякі недоліки.

Загалом це пресовані блоки торфу, які використовують для розсади. Торф – це органічний матеріал, який добре утримує вологу і пропускає повітря, що сприяє здоровому розвитку кореневої системи рослин.

Торф’яні таблетки випускаються різного діаметру, що дозволяє підібрати оптимальний розмір для кожної культури. Насіння висівається в розбухлі таблетки, після чого їх можна ставити на підвіконня.

Переваги

Розмір. Таблетки випускаються різного діаметру, що дозволяє підібрати оптимальний розмір для кожної культури.

Вологоємність і повітропроникність. Торф добре утримує вологу і пропускає повітря, що сприяє здоровому розвитку кореневої системи.

Простота використання. Таблетки досить просто залити водою, щоб вони розбухли. Насіння висівається в розбухлі таблетки, після чого їх можна ставити на підвіконня.

Чистота. При роботі з торф’яними таблетками не утворюється бруд.

Можливість висіву дрібного насіння. Торф’яні таблетки дозволяють висівати навіть дрібне насіння, яке важко висівати в звичайний ґрунт.

Швидкі і рівномірні сходи. Насіння в торф’яних таблетках сходять швидко і дружно.

Немає необхідності в пікіровці. Коріння рослини в торф’яній таблетці розвивається в правильному напрямку, тому пікіровка не потрібна.

Зайві таблетки можна використовувати повторно. Торф’яні таблетки не псуються, тому їх можна використовувати повторно.

Недоліки

Кисле середовище. Торф має кисле середовище, яке не підходить для всіх культур.

Грибкові захворювання. Не всі торф’яні таблетки дезінфікуються, тому вони можуть бути заражені грибковими захворюваннями.

Необхідність контролю вологості. Торф’яні таблетки не можна пересушувати або перезволожувати.

Великий розмір. Торф’яні таблетки займають багато місця.

Висока ціна. Торф’яні таблетки коштують дорожче, ніж звичайний ґрунт.

Складність маркування. Якщо в піддоні стоять різні культури, то маркувати їх дуже складно.

Висновок

Торф’яні таблетки – це хороший спосіб вирощування розсади, але вони мають і деякі недоліки. Кожен садівник повинен сам вирішити, чи варто йому використовувати торф’яні таблетки.

Український фільм “Як там Катя?” випустять на HBO

Сервіс НВО Europe придбав новий український драматичний фільм “Як там Катя?”, покази якого стартують в українських кінотеатрах вже з наступного тижня.

Соціальна драма офіційно з’явиться на стримінговій платформі після завершення усіх етапів міжнародного та українського прокату, але точної дати ще не повідомляють.

«HBO — надпотужний та престижний бренд. Їх кураторський вибір завжди є гарантією якості для глядача. Маю за честь те, що наша стрічка буде демонструватися разом із роботами визнаних світових митців», — прокоментувала режисерка Крістіна Тинькевич.

Картина Крістіни Тинькевич розповідає про Анну (Анастасія Карпенко) — лікарку швидкої допомоги та одиноку мати, яка є опорою для своєї родини — сестри, матері та єдиної доньки Каті. Анна — сильна жінка, яка планує подарувати своєї дитині краще життя, ніж у неї. Але сталася неочікувана та шокуюча трагедія, яка може все зруйнувати та залишити героїню на одинці з байдужою системою та безмежною втратою.

Стрічка не розповідає про події військових часів, але все одно є вкрай актуальною для сучасної України: «Головна героїня стикається з травмою. Вона проходить прийняття, переживання, переосмислення. І на жаль, за останні півтора роки — цей той досвід, який став знайомим мільйонам людей. Можливо, для когось цей фільм стане терапевтичним досвідом», — розповіла Крістіна Тинькевич.

Українські глядачі зможуть побачити фільм у кіно з 25 січня 2024 року.

Які нагороди вже встиг завоювати фільм?

Ще до старту кінопрокату в кінотеатрах України фільм став доволі титулованим та помітним у світі кіно.

Світова прем’єра фільму Крістіни Тинькевич відбулась на 75-му кінофестивалі у Локарно в конкурсній програмі Concorso Cineasti del presente. Фільм отримав дві нагороди фестивалю: спеціальний приз журі Ciné+ та приз за кращу акторську гру для Анастасії Карпенко.

Загалом фільм «Як там Катя?» побачили глядачі понад 30 кінофестивалів по всьому світу. Лише миного року стрічка також буде представлена у конкурсних програмах інших престижних світових кіносмотрів, зокрема на Міжнародному кінофестивалю у Салоніках (Thessaloniki International Film Festival), Фестивалі європейського кіно в Севільї (Seville European Film Festival), Стокгольмському міжнародному кінофестивалі (Stockholm International Film Festival) та багатьох інших. Наразі, хіт продовжує свою подорож по провідних конкурсах світу.

Роботу також відзначили на кінофестивалі CinEast Festival у Люксембурзі. Стрічка отримала Приз кінокритиків кінофестивалю. Також картина була відзначена головним призом фестивалю Around The World in 14 Films в Берліні, а також здобула головний приз в секції національного конкурсу повнометражних фестивалю «Молодость» та нагороду «Скіфський олень».

14,6 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги: ООН запускає плани реагування

Організація Об’єднаних Націй і її партнери звернулися до донорів з проханням виділити 4,2 мільярда доларів США на підтримку постраждалих від війни громад в Україні, а також українських біженців та їхніх приймаючих громад у регіоні протягом 2024 року.

14,6 мільйона людей в Україні потребують гуманітарної допомоги

Минуло майже два роки від початку швидкої ескалації війни, і вже 14,6 мільйона людей в Україні потребують гуманітарної допомоги – це вражаючі 40% населення. Близько 6,3 мільйона людей покинули країну і залишаються біженцями, переважно в Європі.

Недавня хвиля атак підкреслює руйнівну вартість війни для мирного населення

Недавня хвиля атак підкреслює руйнівну вартість війни для мирного населення. У прифронтових містах і селах люди вичерпали свої мізерні ресурси і залежать від допомоги для виживання. У Донецькій та Харківській областях сім’ї ховаються у пошкоджених будинках без водопроводу, газу та електрики. Постійні обстріли змушують людей проводити дні в підвалах. Діти не можуть гратися на вулиці, не кажучи вже про навчання в школі.

Плани ООН з реагування на гуманітарні потреби

Офіс ООН з координації гуманітарних справ (Управління координації гуманітарних справ) координує допомогу всередині України. Цей План гуманітарних потреб та заходів реагування на 2024 рік передбачає виділення 3,1 мільярда доларів США та охоплює 8,5 мільйона людей. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців координує Регіональний план реагування на біженців (РПРБ), який передбачає виділення 1,1 мільярда доларів США та охоплює 2,3 мільйона біженців і приймаючих громад.

Загалом, ці два пріоритетні плани ООН мають на меті підтримати близько 10,8 мільйона людей в Україні та регіоні.

Українські біженці в сусідніх країнах також потребують підтримки

Українські біженці в сусідніх країнах також потребують посиленої та постійної підтримки. Незважаючи на зусилля щодо їх інтеграції, лише половина дітей біженців шкільного віку навчаються в школах приймаючих країн, а чверть біженців, які цього потребують, не мають доступу до медичної допомоги. Лише від 40 до 60% біженців працевлаштовані, часто нижче за кваліфікацію, і багато з них залишаються вразливими, не маючи засобів для утримання себе.

Безробітних українців мобілізовуватимуть через службу зайнятості

Відтепер військові частини розміщуватимуть пропозиції щодо працевлаштування на “Єдиному порталі вакансій” Державної служби зайнятості.

Відповідний Меморандум підписали Державний центр зайнятості, Міністерство оборони та robota.ua, зазначається на сайті уряду.

Особливу увагу приділять розміщенню цивільних вакансій, важливих для підтримки війська в тилу. 

“З цього порталу пропозиції можуть отримувати безробітні по всій Україні… Це надзвичайно важливий крок. По-перше, він допоможе посилити оборонну спроможність країни. По-друге, дає можливість кандидатам обирати спеціальності та підрозділ для подальшої служби”, – прокоментувала міністр економіки Юлія Свириденко.

Також планується проведення відбору та професійного навчання кандидатів за замовленням Сил оборони.

Нагадаємо, наприкінці 2023 року президент Володимир Зеленський казав про необхідність мобілізувати ще до 500 тисяч українців.

У Раді було зареєстровано п’ять різних законопроєктів, де пропонувалися зміни в мобілізації. Серед пропозицій, зокрема, була мобілізація засуджених, щодо якої різко проти виступив головнокомандувач Валерій Залужний.

Головний серед проєктів закону, запропонований Кабміном, повернули на доопрацювання.

Квантові технології стануть ключовим елементом безпеки НАТО

НАТО вперше в історії прийняла квантову стратегію, яка визначає, як країни-члени Альянсу використовуватимуть квантові технології для виконання основних завдань.

Квантові технології мають потенціал революціонізувати багато сфер, включаючи датчики, зображення, точне позиціонування, навігацію, комунікації, обчислювальну техніку, моделювання та інформатику.

Однак квантові технології також мають потенціал бути використані для руйнівних цілей, таких як кібератаки та розшифровка шифрів.

Тому НАТО вважає, що квантові технології є елементом стратегічної конкуренції. Альянс та його члени працюватимуть над розвитком безпечної та стійкої квантової екосистеми, яка відповідатиме швидким темпам технологічної конкуренції.

Для цього НАТО та його члени планують співпрацювати в таких сферах, як:

  • Інвестиції в квантові дослідження та розробки
  • Підготовка кваліфікованої робочої сили
  • Поширення інформації та обміну нею

Альянс також уже визначив найперспективніші квантові програми, експерименти та інтеграції квантових технологій для військових і подвійних цілей.

Одним із пріоритетів НАТО є забезпечення безпеки своїх даних та комунікацій. Квантові технології можуть забезпечити більш надійний захист від кібератак.

Щоб досягти цієї мети, НАТО вже перевів свої криптографічні системи на квантово-безпечну криптографію.

НАТО також створило Трансатлантичну квантову спільноту для стратегічної взаємодії з урядами, промисловістю та академічними колами.

Ця спільнота сприятиме обміну інформацією та технологіями між країнами-членами НАТО та іншими європейськими державами.

Також НАТО готує трансатлантичний форум для квантових технологій у сфері оборони та безпеки.

Цей форум стане платформою для обговорення квантових технологій та їхнього впливу на безпеку НАТО.

За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, квантові технології “мають потенціал змінити правила гри в галузі безпеки”.

“Ми повинні бути готові до цієї зміни та забезпечити, щоб квантові технології використовувалися для зміцнення безпеки НАТО”, – сказав він.

Як виглядали ринки Лондона 100 років тому: 20 архівних фото

Ринки в Лондоні беруть свій початок із середньовіччя та стародавнього статуту, створеного для обслуговування населення лондонського Сіті. Згодом деякі виникли як оптові ринки, що обслуговують певні сегменти ринку, наприклад, продаж овочів, м’яса чи риби.

З розширенням мегаполісу у 18-му та 19-му століттях вуличні ринки були створені, щоб задовольнити потреби нових передмість.

Із запровадженням трамваїв на вулицях Лондона їх перемістили (іноді вимушено) на сусідні бічні вулиці або нові криті ринки. Сайт OldEngland опублікував добірку цікавих вінтажних фотографій, які показують повсякденне життя на ринках Лондона з 1900-х до 1930-х років.

Translate »