Корупційний скандал навколо “Енергоатому” стрімко перетворюється на одну з найгучніших політичних історій воєнного часу. Вибухові викриття, втечі фігурантів і мовчання з Банкової підживлюють головне питання: чи зможе влада повернути довіру суспільства й партнерів, коли країна живе у стані війни?
Про це у своїй аналітичній колонці для Slawa.tv пише журналіст і політичний оглядач Віталій Портников.
Портников зазначає, що стрімкий розвиток корупційного скандалу не став несподіванкою. За його словами, багато хто прогнозував подібний сценарій після того, як влада спробувала “вмонтувати” антикорупційні органи у власну вертикаль і зіткнулася з першими протестами від початку повномасштабної війни. Уже тоді спостерігачі розуміли, що “все це не просто так” – і що в офісі президента усвідомлюють наслідки можливих розслідувань НАБУ.
На думку оглядача, найцікавіше питання нині не лише в тому, що саме спонукало посадовців на ризикований тиск на НАБУ і САП, а в тому, про що домовлялися антикорупційні керівники на зустрічі із Зеленським – і наскільки ті домовленості стосуються енергетичних справ.
Війна, скандал і відсутність виборів
Якби Україна жила у мирний час, розслідування могли б боляче вдарити по рейтингу президента. Та нині, зауважує Портников, ситуація інша: країна у стані війни, а перспективи навіть тимчасового її завершення – відсутні. “Об’єктивних передумов для припинення бойових дій наразі не існує”, – наголошує він.
Вибори в осяжному майбутньому також малоймовірні, тому головним викликом стає не електоральна, а моральна довіра до влади.
Навіть якщо Зеленський спробує виступити в ролі “зрадженого царя”, якому брехали найближчі соратники, відновити довіру до інституцій це не допоможе, пише автор.
Портников нагадує: Зеленського обирали як “президента миру”, який здатен домовитись із путіним і не “наживається на війні” – у чому російська пропаганда звинувачувала Петра Порошенка. Тепер же, коли ті самі звинувачення лунають уже на адресу чинного президента, його колишній електорат, вважає журналіст, “шукатиме нового месію з порожніми кишенями і добрим поглядом”.
“А ті, хто досі вірить у можливість домовленостей із путіним, уже точно знають, що Зеленський із російським президентом не домовиться. Бо путін, здається, ненавидить Зеленського не менше, ніж Порошенка”, – додає Портников.
Криза управління і відсутність реакції
Головною проблемою нинішньої влади оглядач називає дефіцит адекватної реакції на виклики. На його думку, тенденції до консолідації влади у руках президента суперечать самій логіці парламентсько-президентської системи й не дозволяють ефективно реагувати на суспільні запити.
Якщо вибори неможливі, влада має не лише утримувати довіру, а й повертати її. “Інакше країна ризикує втратити не тільки політичну стабільність, а й відчуття спільної мети”, – підкреслює журналіст.
Портников припускає, що політичні кола Заходу не надто шоковані оприлюдненою інформацією – ймовірно, знали про неї ще до публікації висновків НАБУ. Натомість справжнім шоком стала втеча співвласника “Кварталу 95” Тимура Міндіча та інших фігурантів справи просто з-під носа правоохоронців.
Проте, зазначає автор, це не вплине на обсяг західної допомоги, адже ті, хто вважає підтримку України захистом власної безпеки, не змінять своєї позиції. А от контроль за виділеними коштами, ймовірно, посилиться.
“Кому хочеться спостерігати, як твоїм варенням, дбайливо зібраним для допомоги мужнім людям, ласує якийсь Карлсон, що вже не живе на даху президентського офісу?” – риторично підсумовує Портников.
Читайте детальніше про скандал тижня: як корупційна схема навколо “Енергоатому” сколихнула уряд
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
колаж: Межа



