Поки в Україні триває війна, дедалі більше жінок звертаються до сурогатного материнства як до способу вижити та заробити на майбутнє. Про це йдеться у статті ВВС.
До повномасштабного вторгнення Україну часто називали другим найбільшим центром комерційного сурогатного материнства після США. Після нападу росії кількість програм тимчасово різко скоротилася, однак зараз ринок майже повернувся до довоєнного рівня. Багато жінок наважуються народити дитину для іноземців через фінансові труднощі.
Втім, Верховна Рада розглядає законопроєкт, який передбачає значно жорсткіший контроль над галуззю та фактичну заборону для іноземців користуватися послугами українських сурогатних матерів. Саме іноземні пари нині становлять приблизно 95% клієнтів.
ВВС наводить приклад 22-річної Каріни Тарасенко з Донеччини, яка зараз перебуває на шостому місяці вагітності. Дитина, яку вона виношує, генетично належить іноземному подружжю. Жінка розповіла, що до сурогатного материнства її підштовхнула саме війна: після того як Бахмут перетворився на одну з найгарячіших точок фронту, її родина втратила дім і переїхала до Києва. Роботу знайти не вдавалося, а грошей не вистачало навіть на базові потреби.
«Війна привела мене до сурогатного материнства», — зізналася Каріна.
За народження дитини жінка має отримати близько 17 тисяч доларів — це майже удвічі більше за середню зарплату в Україні. Спочатку контракт передбачав вищу суму, однак виплату скоротили після того, як один із близнюків, якими вона була вагітна, не вижив.
Вона додала, що до вторгнення ніколи б не замислилася над таким рішенням. Попри сумніви на початку, українка тепер планує стати сурогатною матір’ю ще не один раз, аби накопичити гроші на власне житло.
«Через війну кількість жінок у відчаї зростає»
Прихильники законопроєкту заявляють, що індустрія перетворила народження дітей на бізнес і використовує фінансово вразливих жінок. Крім того, на тлі демографічної кризи частина політиків вважає неприйнятним те, що українки народжують дітей для іноземців.
Правозахисниця Марія Дмитрієва, яка виступає проти будь-якого сурогатного материнства, переконана, що війна лише посилила проблему.
«Через війну кількість жінок у відчаї зростає, і клініки пропонують їм цю можливість, бо західні пари хочуть дешево «купувати» дітей», — заявила вона.
Активісти також критикують рекламні кампанії клінік. Одне з оголошень, створене за допомогою штучного інтелекту, показувало жінку, яка змушена обирати між дровами для опалення та одягом для дітей. Інша кампанія найбільшої української клініки BioTexCom свого часу рекламувала «Black Friday-знижки» на сурогатне материнство.
Водночас є й ті, хто захищає систему сурогатного материнства. Подружжя з Лондона Гіматрадж і Раджвір Баджва після багаторічних невдалих спроб завести дитину звернулося саме до української клініки.
У Британії дозволене лише альтруїстичне сурогатне материнство, де жінка не отримує винагороду, окрім компенсації витрат.
Подружжя пояснило, що в Україні процедура є чіткішою юридично та значно дешевшою, ніж у США.
За програму в Україні вони заплатили близько 65 тисяч фунтів стерлінгів. Після народження сина родина кілька місяців провела у Києві, поки оформлювали документи на дитину. У цей час місто перебувало під російськими обстрілами.
«Це було страшно й сюрреалістично», — згадала Раджвір.
Подружжя виступає проти нового законопроєкту і каже, що саме сурогатне материнство «зробило їх родиною».
Сама Каріна також не погоджується з твердженнями про експлуатацію жінок: «Ніхто нас не змушує. Це моє тіло, моє рішення».
Українка побоюється, що нові правила можуть зруйнувати її плани. Водночас вона зізнається, що вже прив’язалася до дитини, яку носить під серцем: «Я знаю, що це не моя дитина, але люблю її. Я розмовляю з нею…. Кажу, що її батьки вже чекають на неї».
Читайте також: “Україна не зникне”: the Guardian про життя і народження дітей під час війни
фото ВВС
