Великоднє світло серед руїн: українці у Воскресіння в тіні війни

Дата:

ЛУКАШІВКА, Україна (AP) — Попри крихку надію на великоднє перемир’я, десятки українців зібралися біля обпалених стін зруйнованої церкви на Чернігівщині, щоб зустріти Великдень. У їхніх руках — традиційні кошики з пасками та крашанками, а в серцях — суміш віри та гіркого скепсису щодо можливості зупинити російську агресію.

Київ від самого початку поставив під сумнів оголошене російським президентом Володимиром Путіним “перемир’я”, наголошуючи, що українські захисники реагуватимуть лише на реальне припинення бойових дій. Президент Володимир Зеленський у своєму суботньому зверненні констатував, що російські удари хоч і стали менш інтенсивними, але не припинилися.

“Христос Воскрес!” — лунало цього ранку в Лукашівці, селі, яке в 2022 році пережило жахи російської окупації. Парафіяни зруйнованого Вознесенського храму заздалегідь зібралися біля скромної дерев’яної церкви, зведеної минулого року як тимчасовий прихисток для вірян. Тримаючи в руках свої великодні дари, вони чекали на освячення.

Перші промені сонця ледь розсіювали весняну прохолоду, а за їхніми спинами чорнів обвуглений силует колись величного храму — пам’ятки архітектури XX століття, чиї стіни тепер зяяли ранами від снарядів.

Священик Сергій Зезуль обходив вірян, окроплюючи їхні кошики святою водою, його голос ледь пробивався крізь гудіння сусіднього генератора. Відновлення первісної церкви вимагатиме колосальних коштів — сотень тисяч доларів, яких зранена війною громада просто не має.

За даними проєкту “Релігія у вогні”, з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року близько 530 українських церков зазнали пошкоджень або були знищені, а щонайменше 25 священнослужителів загинули.

“Зруйнована церква — це зруйнована душа громади, — з болем констатує отець Сергій. — Коли падають храми, починає руйнуватися серце і той стрижень, що об’єднує людей”.

Великдень під знаком страху

Сьогодні на подвір’ї понівеченого храму зібралося більше людей, ніж зазвичай. Дехто спеціально приїхав до Лукашівки з міст, охоплених тривогою, побоюючись російських обстрілів великих скупчень людей, особливо після нещодавньої серії ракетних ударів, що забрали життя десятків мирних жителів.

44-річна Ольга Рудено 26 років відвідувала церкву у сусідньому Чернігові, де й вінчалася. “Але через війну мені психологічно важко їхати туди, де в містах збирається багато людей”, — зізнається вона.

У великоднє перемир’я жінка не вірить. “Вірити в припинення вогню — це обманювати себе. Я не знаю, скільки часу має минути, щоб я справді повірила, що це можливо”, — каже Ольга з гіркотою.

Сумніви щодо будь-якого перемир’я між Україною та Росією лише посилюються на тлі поки що безрезультатних зусиль міжнародних посередників. Москва фактично відкинула окрему масштабну пропозицію про припинення вогню, яку підтримав Дональд Трамп і схвалила Україна. Кремль пов’язує будь-яку угоду з припиненням мобілізації українських військ та постачання західної зброї — умови, які Київ відкидає, побоюючись, що це дозволить Росії перегрупуватися та посилити свій наступ.

“Моя особиста думка, що перемир’я не буде, — впевнено каже отець Сергій. — І навіть якщо воно буде, немає жодних деталей, де саме воно діятиме. На передовій наші солдати продовжують боротися”.

Проте, за словами священника, саме святкування Великодня серед руїн є символом незламності віри в умовах війни. “Попри все, люди все одно збираються. Вони вірять у краще. Ми відроджуємося, ми чинимо опір. Правда завжди перемагає зло. Люди в це вірять, вони на це сподіваються”.

У своєму великодньому посланні Володимир Зеленський розмірковував про страждання та боротьбу за віру. “Кожен із нас переживав такі моменти… і ти запитуєш: «Боже, чому це відбувається з нами?»”

Він також згадав жахливий ракетний удар по Сумах у Вербну неділю та бомбардування Кривого Рогу, Харкова, Дніпра, Одеси та інших міст, підкресливши, що в моменти нерозуміння люди схильні замикатися в собі.

“Але щось невидиме, але потужне всередині нас не дає нам здатися. Воно показує нам, де знайти світло, щоб ми не заблукали”.

Головне фото: (AP Photo/Євгеній Малолетка)

Джерело: Ганна Архірова, Associated Press

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

Поділитись:

Підписка

Популярне

ГОЛОВНЕ

Українці в Британії втрачають віру в “мир” Трампа — The Telegraph

Риторика, яка звучить із Білого дому, не викликає в українців надії, а навпаки — ще...

“Маєте 7 днів, щоб покинути США”: що робити українцям, які отримали такі листи

Що робити, якщо ви раптом отримали електронного листа з приписом залишити США за тиждень? У...

Meet Me: Як українські писанки та паски об’єднують Лондон напередодні Великодня

Meet Me — це ком’юніті, яке створили три майстерні українки у Лондоні, щоб об’єднати людей...

Як працює Ukrainian Welcome Centre – “другий дім” для українців у Лондоні

Як це — залишити все, переїхати до іншої країни і знайти новий дім там, де...

Як святкують Великдень українці у Британії: традиції, що єднають

Великдень у Британії — це приклад того, як можна поєднати два світи, не втрачаючи жодного...

Історія американки, яка під час війни переїхала в Україну – допомагати дітям

23-річна Сара Слімп залишила безпечне життя в США, аби бути поруч із українцями у найскладніший...

Великдень з особливою місією: як зерно з Харківщини стало паскою аж у Нью-Йорку

У самому серці Нью-Йорка до Великодня спекли українські паски з особливим змістом — з борошна,...

Перший фестиваль українського танцю Shumka в Канаді: як це було

Коли мова йде про збереження культури за тисячі кілометрів від рідної землі — українці завжди...

Голос української моди в Лондоні: розмова з Костянтином Лєонтьєвим про London Fashion Day

Костянтин Лєонтьєв, дизайнер, продюсер, нетворкер, засновник Odessa Fashion Day та London Fashion Day, рушійною силою...

Новий український ресторан Sino відкривається в Лондоні

Українська кухня знову у центрі уваги британської гастросцени — і цього разу мова не про...

Подібне до цього
Схоже

Translate »