Запроваджені на початку повномасштабної війни валютні обмеження НБУ допомогли стабілізувати фінансову систему України. Водночас у 2026 році дедалі більше українців, які живуть і працюють за кордоном, стикаються з тим, що встановлені чотири роки тому ліміти вже не відповідають нинішнім цінам та реальним витратам, пише Судово-Юридична газета.
Експерти зазначають, що за чотири роки істотно змінилися економічні реалії, насамперед у країнах Європи, де суттєво зросли витрати на оренду житла, комунальні послуги та повсякденне життя. Через це дедалі частіше лунають заклики переглянути чинні валютні правила.
Ліміт на оплату карткою може не покривати навіть оренду житла
Для більшості українців, які працюють дистанційно на українські компанії або отримують доходи в Україні, основним платіжним інструментом залишаються гривневі банківські картки.
Водночас НБУ встановив обмеження на безготівкові розрахунки за кордоном із гривневих карток:
- 100 тис. грн на місяць — для особистих карток;
- 150 тис. грн — для корпоративних карток.
Обмеження не поширюються на картки, відкриті у валюті.
На практиці це створює труднощі для українців, які живуть за межами країни, але отримують зарплату або інші виплати в гривні. У багатьох європейських містах лише оренда житла коштує 800–1500 євро на місяць, що часто наближається до встановленого ліміту або навіть перевищує його. У результаті після оплати квартири може не залишитися можливості безготівково оплачувати продукти, комунальні послуги, медицину чи навчання дітей.
Зняття готівки також обмежене
Окремі правила діють і щодо отримання готівки за кордоном. Наразі власники особистих гривневих карток можуть знімати еквівалент 12 500 грн кожні сім днів, а користувачі бізнес-карток — 17 500 грн.
Фактично за місяць це становить близько 50 тисяч грн, або приблизно 1100–1200 євро залежно від курсу валют.
Для багатьох українців цього може бути недостатньо, особливо якщо потрібно сплатити заставу за житло, покрити медичні витрати чи інші великі платежі, які в окремих країнах досі здійснюються готівкою.
Купівля валюти теж має обмеження
Ще одним питанням залишається конвертація гривневих доходів у валюту.
Без додаткових документів фізична особа може придбати валюту лише в межах 50 тис. грн на місяць із зарахуванням на власний валютний рахунок.
Існує також можливість придбати валюту на суму до 200 тис. грн, однак лише за умови розміщення цих коштів на строковому депозиті щонайменше на три або шість місяців. До завершення цього терміну користуватися придбаною валютою неможливо.
Експерти зазначають, що така модель більше підходить для накопичення заощаджень, ніж для людей, які постійно проживають за кордоном і потребують регулярного доступу до власних коштів.
Обмеження діють і для окремих видів операцій
Національний банк також запровадив додаткові ліміти для операцій, які можуть використовуватися для обходу валютного контролю.
Зокрема, до 100 тис. грн на місяць обмежено так звані квазікеш-операції — купівлю криптовалюти, поповнення електронних гаманців, оплату лотерей, букмекерських сервісів, подарункових сертифікатів та інших подібних транзакцій.
Крім цього, окремі ліміти встановлено для витрат на:
- ювелірні вироби, дорогоцінні метали та предмети розкоші — до 100 тис. грн на місяць;
- послуги, пов’язані з нерухомістю, юридичним супроводом, консалтингом, бухгалтерією та низкою інших професійних сервісів — до 500 тис. грн на місяць.
Фінансові обмеження, які були запроваджені як антикризовий механізм у перші місяці повномасштабної війни, залишаються важливим інструментом захисту валютного ринку України. Водночас через чотири роки після їхнього введення дедалі більше українців за кордоном та експертів порушують питання про необхідність адаптації цих правил до сучасних економічних умов.
Особливо це стосується громадян, які продовжують працювати на українські компанії, сплачувати податки в Україні та користуватися гривневими рахунками, але водночас несуть значно вищі витрати на життя в країнах Європи.
Читайте також: Як українцям дешевше переказати гроші з ЄЄ в 2026 році: SEPA, SWIFT чи MoneyGram
фото: Shutterstock
