Українцям варто готуватися до непростої зими: за оцінкою енергетичного експерта Юрія Корольчука, енергосистема країни зараз перебуває у слабшому стані, ніж напередодні минулого опалювального сезону. Про це він сказав в інтерв’ю УНІАН.
За несприятливого розвитку подій у деяких регіонах електроенергія може зникати на тривалі періоди, а в Києві температура в оселях у разі проблем із теплопостачанням може опускатися до 12–15°C.
Відключення світла можуть повернутися вже в листопаді
Відсутність масштабних обмежень електропостачання влітку, за словами експерта, не означає, що українська енергосистема вийшла з небезпечної зони.
Однією з причин відносно стабільної ситуації стало невисоке споживання електроенергії. Влітку не було тривалих періодів спеки, які зазвичай суттєво збільшують навантаження через кондиціонери та холодильне обладнання.
Водночас промислове споживання за останні роки скоротилося. За оцінкою Корольчука, це вивільнило близько 2 ГВт потужності, що також допомогло системі впоратися з літнім навантаженням.
Однак узимку ситуація змінюється: електроенергії потрібно значно більше, зокрема для опалення. Тому експерт очікує, що серйозні проблеми можуть проявитися після перехідного періоду у вересні-жовтні — орієнтовно вже з листопада.
У Києві квартири можуть прогріватися лише до 12–15°C
Окремий ризик пов’язаний із теплопостачанням столиці. Київські ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 зазнали пошкоджень, а їхнє відновлення триває.
За словами Корольчука, для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 планують відновити приблизно 70% потужностей, тоді як ТЕЦ-4 може повернути близько половини своїх можливостей. Частину обладнання доводиться ремонтувати оперативно, що не дозволяє повністю відновити його ефективність.
У разі нових масованих атак на енергетичну інфраструктуру це може безпосередньо позначитися на температурі в житлових будинках.
Експерт зазначив, що в «Київтеплоенерго» орієнтуються на можливість забезпечувати в оселях температуру на рівні 12–15°C за звичайної зими. Якщо ж погода буде теплішою, а серйозних пошкоджень не станеться, температура може бути вищою. Водночас під час сильних морозів ситуація може виявитися значно складнішою.
Відключення гарячої води, які вже відбувалися в Києві, були пов’язані з необхідністю спрямувати більше ресурсу на забезпечення теплопостачання. За оцінкою експерта, за нормального перебігу опалювального сезону гаряче водопостачання має працювати. Однак нові пошкодження енергетичних об’єктів можуть змусити комунальні служби знову тимчасово обмежувати його.
Найгірший сценарій — до доби без електроенергії
Експерт умовно виділяє три сценарії проходження зими.
Позитивний передбачає відносно стабільну роботу енергосистеми та відсутність масштабних нових пошкоджень.
Базовий сценарій — звичайна зима з окремими періодами холодів і можливими атаками, після яких енергетики зможуть відновлювати систему. За такого розвитку подій, за оцінкою Корольчука, в окремі періоди можливий режим, коли світло буде близько 12 годин на добу, а ще 12 годин — відсутнє. При цьому найбільше обмежень може припадати на ранкові та вечірні пікові години, тоді як уночі електропостачання може бути стабільнішим.
Негативний сценарій передбачає значно триваліші аварійні відключення. У разі серйозних пошкоджень електроенергії в окремих районах може не бути навіть протягом доби — на час проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Які регіони найбільш уразливі
Серед територій, де ризики залишаються особливо високими, експерт називає Київ і центральні області, Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Одещину, Запорізьку та Дніпропетровську області. Складною може бути ситуація і на Львівщині, якщо російські удари пошкодять важливі енергетичні об’єкти регіону.
Окремою проблемою залишаються магістральні підстанції. Частина з них досі не пройшла повноцінного капітального ремонту після попередніх атак. Це обмежує можливості передавати електроенергію між регіонами навіть тоді, коли необхідна генерація є.
Чому ремонт енергосистеми залишається складним
Однією з проблем є обладнання, яке Україна отримує як міжнародну допомогу. Воно не завжди відповідає технічним характеристикам конкретної української енергосистеми, тому потребує додаткової модернізації та адаптації.
Ще один фактор — нестача фахівців, техніки та можливостей для масштабних капітальних ремонтів. Через це значну частину робіт проводять в оперативному режимі, замінюючи пошкоджене обладнання тим, яке є в резерві або надходить від партнерів.
За словами Корольчука, навіть за наявності значного фінансування Україна фізично не може швидко освоїти всі кошти через обмежені ресурси та кількість спеціалістів.
Головний висновок експерта — перед новим опалювальним сезоном українська енергетика має менший запас міцності, ніж торік.
Особливу небезпеку становлять можливі удари по генерації та мережах, а також ситуація, за якої атомні електростанції будуть змушені знижувати потужність. Минулої зими подібні випадки вже призводили до тривалих проблем із електропостачанням.
Корольчук також нагадує про блекаут листопада 2022 року. Тоді система змогла відновитися після контрольованого відключення, однак нині ситуація складніша через значні втрати теплової генерації.
Тому сценарій майбутньої зими значною мірою залежатиме не лише від температури чи обсягів споживання, а й від того, наскільки масштабними будуть нові атаки на українську енергетику та як швидко вдасться відновлювати пошкоджені об’єкти.
Читайте також: Україна посилює удари по російській логістиці: що про це пишуть західні ЗМІ
фото: Shutterstock
