Вісім десятиліть єдності, підтримки та адвокації України. Союз Українців у Великій Британії (СУБ) святкує 80-річчя від дня заснування — організації, яка десятиліттями формує українське громадське життя на Британських островах і послідовно захищає інтереси України на міжнародній арені.
Союз Українців у Великій Британії постав у січні 1946 року в Единбурзі, коли українці, розкидані повоєнною Європою, шукали способів самоорганізації та взаємопідтримки. 19-20 січня в шотланській столиці відбулися перші збори організації. Відтоді СУБ став найстарішою українською громадою у Великій Британії та однією з найвпливовіших організацій української діаспори у світі.
Початково до Союзу входили переважно українці, які служили в Польських збройних силах під британським командуванням, а згодом — тисячі післявоєнних переселенців і колишніх військових. Уже в перші роки існування організація об’єднала десятки тисяч українців, ставши для них опорою в новій країні.
Як змінювався СУБ: від масового членства до нових поколінь
Упродовж десятиліть чисельність СУБ змінювалася разом із хвилями еміграції, внутрішніми трансформаціями та природною зміною поколінь. Якщо наприкінці 1940-х років Союз налічував понад 20 тисяч членів, то з часом ця цифра скорочувалася через переїзди, старіння громади та інші чинники.
Новий етап розпочався у 1960–1970-х роках, коли до організації активно долучалися нащадки післявоєнних поселенців. Після відновлення незалежності України СУБ почав відкриватися і для нової хвилі іммігрантів з України, а з 2011 року — також для неукраїнців, які підтримують українську справу.
СУБ розбудував широку мережу місцевих відділів та осередків по всій Великій Британії. У різні роки їхня кількість сягала кількох сотень. Багато відділів мали власні домівки — не лише як приміщення для зборів, а як справжні культурні центри українського життя, відкриті й для інших громадських організацій.
Ці простори стали місцем зустрічей, культурних подій, освітніх занять і збереження українських традицій у діаспорі.
З перших років діяльності СУБ зосереджувався на практичній підтримці українців у Британії — від допомоги з працевлаштуванням і документами до перекладів та соціального захисту. Організація опікувалася хворими, людьми похилого віку, допомагала возз’єднувати родини та відстоювала права українців перед британською владою.
Паралельно СУБ активно розвивав освітній напрям: курси, суботні школи українознавства, дитячі садки, співпрацю з українськими вчительськими організаціями. Саме завдяки цій роботі українська мова й культура зберігалися серед кількох поколінь емігрантів.
Культура як міст між Україною і Британією
Хори, танцювальні та театральні колективи, мистецькі виставки й фестивалі стали візитівкою СУБ у британському суспільстві. Українська культура звучала не лише для громади, а й на міжнародних подіях та конкурсах.
При Центральному домі СУБ ще з 1947 року діє Бібліотека й Архів імені Тараса Шевченка, а з 2011 року — мистецька галерея, що стала важливим простором презентації українського мистецтва у Великій Британії.
СУБ сьогодні: підтримка України та нової хвилі українців
Після 1991 року діяльність Союзу дедалі більше зосереджується на підтримці незалежної України. Повномасштабна війна росії проти України дала новий імпульс громадському життю: зросла кількість членів СУБ, відкрилися нові осередки, школи та парафії, а українці в різних містах створили групи взаємопідтримки.
Внесок української громади у життя британського суспільства відзначено й на державному рівні — низка активних діячів отримали королівські нагороди у 2023–2024 роках.
Нині Союз Українців у Великій Британії очолює Петро Ревко, який перебуває на цій посаді з 2016 року. Попереду — нові виклики, але й нові можливості для організації, яка вже 80 років є голосом України у Британії.
Читайте також: «Я маю дім у Британії, але моя Батьківщина – одна», – Наталія Равлюк із Support Ukraine
Джерело: ukrainiansintheuk.info
фото: Association of Ukrainians in Great Britain / Facebook
