Пошук роботи за кордоном може стати справжнім випробуванням, навіть для досвідчених спеціалістів. Українка Каріна Калінчук, яка переїхала до США у січні 2023 року, вже понад рік намагається знайти роботу за своєю спеціальністю, однак процес виявився складнішим, ніж вона очікувала.
У своєму дописі на LinkedIn дівчина поділилася своїм досвідом і розповіла про труднощі, з якими зіткнулася.
Від HR-директора в Україні до офіціантки в Лос-Анджелесі
До переїзду Каріна працювала HR-директором в Україні, проте в США їй довелося почати з найнижчих позицій. Влаштувавшись офіціанткою в один із місцевих ресторанів, вона невдовзі втратила роботу через скорочення персоналу під час її хвороби.
«В Україні я була HR-директором, а тут почала працювати офіціанткою».
«Надовго мене не вистачило — ресторан, у якому я працювала, вирішив скоротити штат, коли я лежала вдома з температурою. Так я почала шукати іншу роботу», — розповіла Каріна.
Згодом вона знайшла місце офіціантки у бразильському ресторані, однак робота була далека від ідеалу: доводилося витрачати півтори години на дорогу, а зарплата та графік не відповідали її очікуванням.
Спроба знайти роботу за спеціальністю
Каріна вирішила поставити перед собою мету – знайти офіційну роботу у американській компанії з фіксованим графіком, яка дозволила б їй розвиватися та адаптуватися до нового середовища.
«Я вирішила поставити перед собою ціль: знайти роботу з графіком із понеділка до п’ятниці, без важкої фізичної праці, офіційно в американській компанії, де можна було б практикувати англійську й адаптуватися до нової країни», — каже вона.
Дівчина надіслала понад 1200 резюме та пройшла десятки співбесід. Нарешті її запросили на позицію HR у престижній неприбутковій організації. Однак під час зустрічі їй заявили, що її український досвід не має значення, проте запропонували роботу адміністративного асистента на часткову зайнятість.
Каріна погодилася на запропоновану посаду і швидко адаптувалася до роботи, виконуючи завдання втричі швидше, ніж від неї очікували. Проте, коли компанія знайшла безкоштовних стажерів, її звільнили.
«Почала робити все, про що мене просили. Через мою непосидючість і бажання робити все добре або ніяк, я швидко справлялася зі своїми обов’язками, за що отримала подяку за те, що виконала необхідну роботу втричі швидше. Потім вони знайшли безплатних інтернів і попрощалися зі мною», — каже українка.
Підтримка і критика
Незважаючи на труднощі, Каріна не опустила руки і продовжила пошуки. Згодом у своєму профілі на LinkedIn вона написала, що отримала посаду асистента у одній із каліфорнійських юридичних компаній.
Її історія викликала бурхливу дискусію в коментарях.
Дехто висловив підтримку:
«Дякую за ваш пост. Тепер хоч розумію, що не я одна така, так якось легше. Бо вже руки опускаються. Працювала рекрутером, потрапила під скорочення і тепер активовано режим виживання. Резюме пачками – і тиша. З 30-40 заявок у кращому випадку одна співбесіда», – прокоментувала Катерина Рябоконь.
Але були й ті, хто поставив під сумнів її метод пошуку:
«Я шукаю роботу за кордоном вже сьомий місяць, паралельно працюю на непрофільній роботі і за 5,5 місяці пошуків надіслала всього лише 56 резюме. Але для кожної, без перебільшення, вакансії я писала Cover Leter, не chatgpt, а від руки і від голови, так щоб корелювало в моїми цінностями, цінностями компанії та з вакансією. Я не кажу, що не можна відправляти багацько резюме, але який сенс відправляти їх масово, або ж хіба ви й справді мали можливість написати 1200 мотиваційних листів і прочекати досконало стільки ж компаній», – вважає Ірина Скишляк.
«Моя порада, не йдіть в кількість, а подумайте над якістю. Тому що в іншому випадку вигорання тут як тут», – додала вона.
Інші ж звернули увагу на те, що Лос-Анджелес – один із найдорожчих ринків праці в США, де знайти роботу без місцевого досвіду складно:
«Ви переїхали у найдорожчий штат США і одне із найдорожчих міст цієї країни. Чи не здається вам, що було б логічніше починати із якогось середнього або малого ринку? Де конкуренція нижча, зарплата теж нижча, але і величезні суми за житло, їжу і т.д. платити не потрібно. Не впевнений, що в LA, лише з українським досвідом ви зможете знайти одразу менеджерську посаду із непоганою ЗП. Інакше це б виглядало як казка. Таке іноді трапляється, але шлях до цього – максимально виснажливий», – написав Євген Лазоренко.
Історія Каріни показує, що пошук роботи за кордоном – це складний і часом виснажливий процес, який потребує не лише витривалості, а й правильного підходу. Деякі спеціалісти радять концентруватися на якості відправлених заявок, а інші – обирати менш конкурентні ринки праці. Незалежно від труднощів, головне – не здаватися і продовжувати шукати можливості для розвитку.
Читайте також: Як використовувати LinkedIn для пошуку роботи: корисні поради рекрутерів