Заклики Дональда Трампа до зміни президента України знову привернули увагу західних ЗМІ до можливого політичного майбутнього Володимира Зеленського. Американський журнал Newsweek проаналізував, хто міг би поборотися за президентську посаду на наступних виборах.
Серед потенційних претендентів видання назвало колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, керівника Офісу президента Кирила Буданова, колишнього міністра оборони Михайла Федорова та експрезидента Петра Порошенка.
Водночас ідеться про можливі сценарії, а не про оголошені президентські кампанії. В Україні продовжує діяти воєнний стан, за якого проведення президентських виборів заборонене законом.
Трамп закликав Україну обрати нового президента
Як пише Newsweek, Дональд Трамп заявив, що Україні час обрати нового главу держави. Це сталось на тлі суперечки між Вашингтоном і Києвом щодо угоди, яка передбачає доступ США до значних обсягів російського дизельного пального.
Володимир Зеленський розкритикував домовленість, назвавши її «абсолютно жахливою» та вигідною для володимира путіна. Ситуація розгорталася на тлі зростання цін на пальне у США після війни з Іраном і блокування Тегераном Ормузької протоки.
Після цього Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та росією, яке мало передбачати негайне припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Українська сторона заявила про готовність дотримуватися домовленості за умови взаємності, однак міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що росія порушила перемир’я одразу після його оголошення.
Зеленський, зі свого боку, заявив, що Україна могла б організувати вибори, якби росія погодилася на повне припинення вогню тривалістю 60 днів.
Чи готові українці до виборів
Повноваження Зеленського за результатами виборів 2019 року мали завершитися у травні 2024-го. Однак президентські вибори під час воєнного стану не проводять: відповідні обмеження передбачені українським законодавством, а організація безпечного голосування під час російських атак створює додаткові труднощі.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у вересні 2026 року, 71% українців виступають проти проведення виборів зараз, тоді як 24% підтримують їхнє негайне проведення. Ще 4% респондентів не визначилися.
Інше запитання стосувалося того, чи варто Зеленському балотуватися на другий термін. 53% опитаних вважають, що президенту слід обмежитися нинішнім терміном, тоді як 42% підтримують його участь у наступних виборах. Наприкінці 2025 року частка тих, хто не хотів би його переобрання, становила 46%.
На політичні перспективи Зеленського, за оцінкою Newsweek, також впливають корупційні скандали, що зачепили його оточення, та конфлікти всередині владної команди. На цьому тлі видання розглянуло чотирьох політиків, які можуть опинитися серед потенційних претендентів на президентську посаду.
Валерій Залужний
Колишній головнокомандувач Збройних сил України, який нині обіймає посаду посла України у Британії, залишається одним із найпомітніших потенційних конкурентів Зеленського.
За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», наведеними у статті Newsweek, у гіпотетичному першому турі за Зеленського проголосували б майже 23% респондентів, а за Залужного – понад 20%.
Водночас рівень довіри до колишнього головнокомандувача виявився вищим: йому довіряють 64% опитаних, тоді як Зеленському – 53%.
Сам Залужний публічно не підтверджував наміру брати участь у майбутніх президентських виборах.
Дженні Мазерс, старша викладачка міжнародної політики Університету Аберіствіта у Вельсі, вважає, що під час майбутньої кампанії значення матимуть дії політиків під час війни та їхній внесок в оборону країни.
«З цієї точки зору Валерій Залужний може опинитися в найсильнішій позиції, адже його роль на чолі Збройних сил протягом перших двох років повномасштабного вторгнення була помітною та загалом позитивною», – сказала експертка.
Водночас вона зауважила, що після призначення послом у Лондон Залужний значною мірою зник із публічного простору, що може впливати на його політичні перспективи.
Кирило Буданов
Ще одним потенційним претендентом Newsweek називає Кирила Буданова, який здобув широку впізнаваність на посаді керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. На початку 2026 року він очолив Офіс президента.
Буданов відомий своєю роллю в українській розвідці та участю в організації воєнних операцій. За даними групи «Рейтинг», наведеними у матеріалі, йому довіряють близько 53% опитаних – стільки ж, скільки й Зеленському.
У гіпотетичному першому турі за Буданова готові були б проголосувати 6,7% респондентів.
Водночас Буданов не оголошував про намір балотуватися та уникав прямих відповідей на запитання про можливі президентські амбіції.
Мазерс характеризує його як добре відомого українцям діяча, якого пов’язують із професійним веденням воєнних операцій, але також як небагатослівного політика.
Михайло Федоров
Михайло Федоров, якому 35 років, до призначення міністром оборони у січні 2026 року працював віцепрем’єр-міністром і відігравав важливу роль у розвитку безпілотних технологій в Україні.
За версією Newsweek, через пів року він утратив посаду на тлі конфлікту за участю Зеленського та тодішнього головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Після звільнення в кількох українських містах відбулися протести, а сам Федоров закликав провести вибори під час війни.
Експертка вважає, що після звільнення Федоров привернув увагу до себе, але подальша публічна критика могла мати неоднозначні наслідки. На її думку, існує ризик, що його поведінку сприйматимуть як турботу насамперед про власне політичне майбутнє, а не про інтереси країни.
За даними опитування групи «Рейтинг», Федорову довіряють близько 38% респондентів, а 7,6% готові були б підтримати його в першому турі гіпотетичних виборів.
Петро Порошенко
Четвертим потенційним кандидатом Newsweek називає п’ятого президента України Петра Порошенка, який очолював державу з 2014-го до 2019 року. Нині він залишається народним депутатом та представником опозиції.
Порошенко став президентом після Революції гідності, що призвела до усунення від влади Віктора Януковича. Під час його каденції Україна зіткнулася з російською анексією Криму та бойовими діями на Донбасі.
На виборах 2019 року Порошенко програв Володимиру Зеленському. Як зазначає видання, на падіння його популярності вплинули проблеми з корупцією, вплив олігархів та наслідки війни з росією.
Наприкінці 2021 року українська влада звинуватила Порошенка у державній зраді та сприянні фінансуванню сепаратистських сил на сході України. Він заперечував звинувачення, називаючи їх політично вмотивованими. У лютому 2025 року Зеленський запровадив проти нього санкції, зокрема щодо активів, – українська влада пояснювала це міркуваннями національної безпеки.
Порошенко відомий підтримкою європейського курсу України та критикою чинної влади. Однак, на думку Мазерс, його шанси стати наступним президентом серед розглянутих кандидатів є одними з найнижчих.
Матеріал Newsweek окреслює потенційних учасників майбутньої президентської кампанії, але не означає, що хтось із них уже вирішив балотуватися. Залужний і Буданов публічно не підтвердили таких намірів, а оцінки експертів та результати гіпотетичних опитувань не гарантують майбутніх результатів виборів.
Ключовими чинниками залишаються перебіг війни, безпекові умови для голосування та рішення самих потенційних кандидатів. Наразі позиція українців щодо часу проведення виборів також відрізняється від їхніх поглядів на те, хто має брати в них участь: більшість опитаних не підтримує голосування під час війни, хоча понад половина вважає, що Зеленському не варто балотуватися на другий термін.
Читайте також: Зеленський ризикує посваритися з Трампом: Bloomberg пояснив, чим це загрожує Україні
Фото: Офіс президента
