23-річний фізик Іван Дудяк повернувся в Україну після кількох років навчання у США. Випускник престижного Harvey Mudd College у Каліфорнії вирішив не залишатися будувати кар’єру в Америці, а заснувати в Україні оборонний стартап «Чаркес». Команда розробляє технології для автономних дронів – зокрема систему виявлення загроз для пілотів і навігаційний модуль, який працює без GPS.
Про навчання у США, спроби створити технологію для розмінування, рішення повернутися додому та майбутнє автономної війни Дудяк розповів в інтерв’ю DOU.
Від Херсона до Каліфорнії
Іван Дудяк виріс у Херсоні. Ще у дев’ятому класі він почав цікавитися можливістю вступити до американського університету. Після кількох спроб у 2020 році йому вдалося потрапити до програми United World Colleges – міжнародної мережі навчальних закладів, де разом навчаються студенти з різних країн.
Повномасштабне вторгнення росії застало його в Танзанії. Родина залишалася в Херсоні, тому хлопець постійно підтримував із нею зв’язок і стежив за ситуацією вдома.
Згодом він вступив до Harvey Mudd College у Каліфорнії – невеликого, але одного з найвідоміших технічних університетів США. Там він вивчав фізику та отримав середовище для розвитку своїх технічних ідей.
Однак життя в Америці не переконало його залишитися там. За словами Дудяка, перебуваючи далеко від України, він дедалі більше сумував за домом і відчував різницю у цінностях: в американському суспільстві значну роль відіграють гроші та кар’єрний успіх, тоді як для нього головним пріоритетом стала перемога України у війні.
Від ідеї розмінування до автономних систем
Переосмислення власного майбутнього для Дудяка почалося після загибелі його товариша на фронті. Приблизно в цей же період він зацікавився підприємництвом і разом із американським університетським другом почав працювати над технологією, яка могла б допомогти українським саперам.
У 2023 році вони заснували в США компанію Sokil. Її метою було створення недорогих систем для пошуку мін за допомогою дронів. Передбачалося, що технологія зможе проводити магнітне обстеження території та формувати карти для саперів.
Втім, перенести цю розробку в Україну тоді не вдалося. На це вплинули як внутрішні проблеми команди, так і американські експортні обмеження щодо технологій такого типу. Попри це, Дудяк не відмовився від ідеї допомагати Україні технологіями. Ще під час навчання він кілька разів серйозно замислювався над тим, щоб залишити університет і повернутися додому. Особливо після російських ударів по Дніпру. Проте зрештою вирішив завершити навчання, вважаючи, що це дало йому необхідні знання для майбутньої роботи.
«Чаркес» і ставка на автономність
Наприкінці 2025 року Дудяк разом з Іваном Стадніком заснував в Україні компанію «Чаркес». Цього разу команда зосередилася на автономних системах для військових.
Ідея полягає в тому, щоб технології могли виконувати дедалі більше завдань, які сьогодні потребують участі людини. Серед них – виявлення на землі мін та інших небезпечних об’єктів, зокрема замаскованих дронів.
У компанії вважають, що одним із головних викликів для Сил оборони є нестача людей. Тому технології, здатні частково замінити людську участь у виконанні бойових завдань, можуть стати одним із ключових факторів майбутньої війни.
Дудяк прогнозує, що за умови продовження війни протистояння дедалі більше зміщуватиметься у сферу автономних систем та штучного інтелекту. На його думку, країни, які першими зможуть масштабувати такі технології, отримають серйозну перевагу на полі бою.
Два продукти для військових
Наразі «Чаркес» працює над двома основними рішеннями.
Перше – програмне забезпечення для виявлення загроз. Воно в реальному часі допомагає оператору дрона під час розвідки, звертаючи увагу на об’єкти, які людина може не помітити. Розробка вже проходить польові випробування та використовується у бойових умовах.
Другий продукт – модуль позиціонування, який має забезпечувати навігацію літаків і безпілотників без GPS. Це особливо важливо для виконання автономних місій там, де супутниковий зв’язок недоступний або техніка не має відповідного обладнання.
Команда планує спочатку налагодити співпрацю з військовими підрозділами на основі вже готового програмного рішення, а після завершення розробки навігаційного модуля масштабувати його використання.
«Якщо не зможемо довести свою ефективність – підемо у ЗСУ»
Фінансування компанія наразі забезпечує за рахунок власних коштів та грантів. Також команда проходить відбір до українського акселератора. До приватних інвесторів стартапери поки не поспішають звертатися. Причину Дудяк пояснює різницею у пріоритетах. Для його команди головним завданням залишається якомога швидше створювати технології, які допомагають Україні у війні, тоді як інвестор може вимагати передусім фінансової віддачі. Тому на нинішньому етапі команда хоче спочатку довести ефективність своїх розробок і сформувати стабільну модель роботи.
Попри плани розвивати оборонний стартап, Дудяк розуміє, що його власне майбутнє також залежить від ситуації в країні. Він зазначає, що разом із партнером має близько двох років, щоб продемонструвати практичну цінність своєї роботи в мілтех-сфері та отримати можливість продовжувати працювати над розробками.
Якщо цього не станеться, стартапер не виключає, що він та його партнер приєднаються до Збройних сил України.
Читайте також: Українці мають шалену перевагу: Валерій Яковенко з DroneUA про бізнес у США
Фото ілюстративне: Генштаб ЗСУ
