Українці, які приїхали до Канади після початку повномасштабної війни, дедалі частіше опиняються у правовій та фінансовій «сірій зоні». Вони вже навчаються, працюють, сплачують податки та будують життя в Канаді, однак без статусу постійного резидента можуть втратити доступ до важливих можливостей — зокрема навчання за внутрішніми тарифами.
Як приклад Ottawa Citizen розповідає історію 17-річної українки, яка мешкає в Оттаві.
Мелана Паронян-Ясінська приїхала до Канади у 2022 році, коли їй було 13. Через повномасштабне вторгнення росії її родина залишила дім неподалік Львова, спочатку перебралася до Польщі, а згодом — до Оттави.
Саме в Канаді дівчина визначилася з майбутньою професією. Втрата власного дому змусила її замислитися над тим, що насправді робить будинок домом. Мелана добре малювала та мала здібності до математики, тому поступово зацікавилася архітектурою.
За її словами, нове місце не відчувалося домом, якщо вона не могла додати до нього щось своє. Зрештою дівчина прийшла до висновку, що архітектура для неї — це значно більше, ніж просто простір.
Цього року вона закінчила St. Mother Teresa High School в Оттаві зі статусом Ontario Scholar та середнім балом 93%. Дівчина отримала три стипендії та вступила на дві програми з архітектури в Carleton University, а також до інших навчальних закладів.
Проте виникла проблема: через відсутність у родини статусу постійного резидента Канади Мелана вважається міжнародною студенткою. Вартість навчання для неї становить близько 57 тисяч канадських доларів на рік.
Для порівняння, за наявності статусу постійного резидента або навіть відповідного підтвердження від канадської імміграційної служби навчання коштувало б приблизно 12 тисяч доларів на рік.
Очікування на PR, яке раніше займало два роки, тепер може тривати понад 10
Родина Мелани подала заяву на постійне проживання понад два роки тому — у липні 2024 року, на гуманітарних та співчутливих підставах.
На момент подання заяви орієнтовний термін очікування становив від 18 місяців до двох років. Однак нині онлайн-система Immigration, Refugees and Citizenship Canada показує для таких заяв термін очікування понад 10 років.
Саме ця затримка може фактично перекреслити можливість Мелани розпочати навчання за доступною для родини ціною.
Carleton University погодився розглянути її як студентку з внутрішньою оплатою, якщо родина вчасно надасть документ від IRCC, який підтверджує необхідний статус. Кінцевий термін для цього — 26 листопада.
Водночас оплатити навчання потрібно було вже 25 серпня. Родина вже внесла 2 тисячі доларів, щоб утримати місце в університеті.
За словами матері дівчини Христини Ясінської, університет запропонував внести 5 тисяч доларів за перший семестр, якщо сім’я впевнена, що вчасно отримає необхідний документ. У разі відсутності підтвердження гроші можуть не вирішити проблему, а родина фактично повернеться до початкової ситуації.
Подібна проблема стосується не лише однієї української родини
Мелана — далеко не єдина українська студентка, яка зіткнулася з такою ситуацією.
У канадській провінції Онтаріо подружжя Сюзанна фон Тьорне та Гайнер Філіпп після початку повномасштабної війни заснували Canadian Sunflower Foundation. Спочатку організація допомагала українцям із житлом, меблями та одягом, а останнім часом почала підтримувати окремих студентів з оплатою університету.
За словами фон Тьорне, до них зверталися багато українців, однак фінансові можливості фонду не дозволяють допомогти всім. Вона називає ситуацію, в якій опинилися молоді українці, «зламаною біографією, прогалиною в їхньому житті». Фон Тьорне навіть започаткувала онлайн-петицію із закликом до канадських університетів скасувати міжнародну плату за навчання для українців, які прибули за програмою CUAET.
Університети поступово скасовують пільги для українців
На проблему звертають увагу й представники Ukrainian Canadian Students’ Union (SUSK).
Національна координаторка організації Даніела Борожняк зазначає, що українські студенти регулярно звертаються по допомогу, оскільки не можуть зрозуміти, чому після закінчення канадської школи вони раптом повинні оплачувати навчання як іноземці.
«Багато студентів звертаються до нас і просять поради, допомоги чи фінансової підтримки або шукають спосіб отримати право платити за навчання за внутрішнім тарифом», — говорить вона.
«Вони закінчили канадські середні школи, то чому вони не повинні мати на це право?»
За її словами, особливо поширеною ця проблема стала протягом останнього року.
Однією з причин є те, що університети поступово скорочують або скасовують спеціальні пільги, які запровадили для українців після початку повномасштабної війни.
Наприклад, університет Торонто раніше дозволяв студентам, які приїхали за CUAET, сплачувати за навчання за внутрішніми тарифами до самого завершення університету. Тепер нові студенти отримуватимуть таку пільгу лише протягом першого року. Якщо після цього вони не матимуть статусу постійного резидента, їм доведеться оплачувати повну міжнародну вартість навчання.
Мелана також вступила на архітектурну програму університету Торонто, однак переїзд та витрати на проживання зробили цей варіант значно менш реалістичним.
Українці опинилися між тимчасовим і постійним статусом
Проблема значною мірою пов’язана з особливостями програми CUAET.
Після початку повномасштабного вторгнення Канада створила спеціальний механізм, який дозволив українцям швидко приїжджати до країни як тимчасовим резидентам, працювати та навчатися. Це дало можливість багатьом сім’ям швидко облаштувати життя в Канаді, не проходячи стандартну процедуру отримання статусу біженця.
Імміграційний адвокат Воррен Крітс наголошує, що CUAET не варто вважати помилкою канадської системи. За його словами, сам факт перебування людини в зоні війни не означає автоматичного набуття статусу біженця з юридичного погляду, адже заявка на притулок зазвичай передбачає індивідуальне доведення ризику переслідування.
Для родини Мелани ця різниця спочатку не мала великого значення. Батьки могли працювати, діти — ходити до школи, а сім’я поступово створила нове життя. Тепер же статус став принциповим питанням.
Родина живе в Канаді, працює та сплачує податки. Мелана чотири роки навчалася в канадській школі, вивчила англійську, здобула друзів та закінчила школу з високими результатами. Але без PR вона все ще вважається іноземною студенткою.
У Канаді немає єдиного правила для українських студентів
Представники уряду Онтаріо заявляють, що рішення щодо вартості навчання належать безпосередньо університетам.
Провінція виділила 1,9 млн канадських доларів на підтримку українських студентів — зокрема по чотири стипендії по 10 тисяч доларів у 47 державних коледжах та університетах. Водночас уряд закликає навчальні заклади зберігати гнучкість щодо студентів, які постраждали від міжнародних конфліктів.
Однак навіть стипендія в 10 тисяч доларів не вирішує проблему, коли різниця між внутрішньою та міжнародною оплатою становить близько 45 тисяч доларів на рік.
У міністерстві наголошують, що саме університети визначають правила щодо права на внутрішню оплату та розмір міжнародної вартості навчання.
Carleton University також зазначає, що дотримується правил провінції та власної політики щодо звільнення від міжнародної плати. Університет має окремі винятки для деяких студентів, які ще не отримали PR, але вже мають попереднє схвалення від IRCC.
Українські студентські організації та Ukrainian Canadian Congress закликають канадські уряди виробити єдиний підхід, який дозволив би українцям за CUAET продовжувати платити за навчання за внутрішніми тарифами. Однак, за словами Борожняк, поки що урядові структури або не відповідають на такі звернення, або направляють студентів безпосередньо до університетів.
Читайте також:
фото: Wangkun Jia / Shutterstock
