Українці побачать набагато більше емоційних сутичок між українськими біженцями та міграційною поліцією в США. Але їх просування в соціальних мережах не допоможе біженцям, не вплине на американський політичний процес, а лише перетворить Україну на політичний м’яч усередині набагато більшої американської політичної дискусії про імміграцію та про Дональда Трампа. Про це пише американський бізнесмен Джед Санден, голова Американо-українського комітету політичної дії у блозі на NV. Публікуємо текст без змін.
Я був у складі панелі в Києві, де обговорювали американсько-українські відносини з колишнім послом у США та провідною українською неурядовою організацією. Ми обговорили багато пунктів: відносини між президентом Трампом і президентом Зеленським, співпрацю між військовими США та ЗСУ, а наприкінці хтось згадав про 200 000 українських біженців, які зараз перебувають у правовому невіданні в Америці.
Я впевнений, що всі бачили в Instagram жахливі відео, як українців затримують і жорстоко поводяться з ними працівники ICE в аеропорту Сан-Франциско, або читали термінові благання у Facebook. Цим українцям було надано статус тимчасового захисту (TPS), коли вони прибули до США у 2022 році. Але президент Трамп заявив, що хоче скасувати його, як він це зробив для гаїтян та інших національностей, — що означає, що ці українці більше не матимуть легального статусу в Америці.
Коли дискусію відкрили для слухачів, молода жінка зосередилася на найважливішому питанні: як змусити Вашингтон відправити в Україну системи протиповітряної оборони та зброю? Я відповів чесно: чіткої відповіді я не маю. Я не впевнений, що вона взагалі є в когось.
Але я точно знаю, як гарантувати, що Україна не отримає жодної зброї. І, схоже, багато українських організацій в Америці саме це й роблять.
Дональд Трамп — президент. Він буде президентом ще три роки. Організаційний принцип його адміністрації — це те, з чим він двічі йшов на вибори і двічі перемагав, — обмеження імміграції. Це не мусить вам подобатися. Я нікого не прошу, щоб це подобалося. Це як погода. Ви просто одягаєтеся відповідно до тієї погоди, яка є.
Прихильники України мають одне прохання у Вашингтоні. Одне. Зброя або іммігранти. Обирайте.
Ось як виглядає неправильний вибір. Я був на політичному заході для конгресмена-республіканця, який проголосував за відправку зброї в Україну. Цей голос міг чогось коштувати йому перед власними виборцями або всередині його партії.
У залі була почесний консул України. Вона не подякувала йому. Навіть не згадала про це. Натомість вона напала на нього через питання імміграції.
У якийсь момент, під час гарячої суперечки, вона порівняла Трампа з нацистською Німеччиною. Вона також, так склалося, є імміграційним адвокатом, — тож, можливо, хотіла, щоб офіс конгресмена допоміг у справі її клієнта.
Добре. Але конгресмен почув не країну в стані війни, яка просить про допомогу. Він почув лекцію про американську внутрішню політику та полум’яну критику на адресу очільника його політичної партії від людини, яка навіть не спромоглася згадати про важке рішення, яке він прийняв під час голосування.
Окремо інший почесний консул, американець і невтомний захисник України попросив мене представити його сенатору Ліндсі Грему. Не щодо перехоплювачів Patriot. Не щодо ракет великої дальності. А щодо українського далекобійника, якого затримала ICE.
Сенатор Грем був невтомним прихильником військового співробітництва та санкцій, щоб допомогти Україні виграти війну. Він також був прихильником дотримання імміграційного законодавства. Він мав вплив на Дональда Трампа. І захисник України хотів витратити наш доступ до нього на справу про порушення правил дорожнього руху.
Більшість проукраїнських адвокаційних груп в Америці ведуть ці дебати. Зараз перед Конгресом лежать два українські законопроєкти: проєкт про російські санкції, який завдасть шкоди російській військовій економіці, та про адаптацію українців (Ukraine Adjustment Act), який дозволить 200 000 українців, які перебувають у США за тимчасовим дозволом з 2022 року, стати постійними мешканцями в Америці.
Обирайте щось одне.
Дозвольте мені чітко пояснити те, чого я не кажу. TPS та біженці — це реальні питання, що стосуються реальних людських життів. Моя власна родина допомогла розселити понад дюжину українців. Члени моєї родини мають статус TPS і перебувають під загрозою. Це реальна проблема.
Але імміграція — це внутрішнє американське питання, а не питання між країнами. Це не має відношення до України.
Українці чудово розуміють цей інстинкт, коли він діє в іншому напрямку. Ніхто в Києві не хоче чути іноземних думок про те, коли Україна має провести наступні президентські вибори. На це питання дадуть відповідь українська Конституція та українські громадяни, а не іноземні поради, і тим більше не диктат з-за кордону.
Ввічливість працює в обидва боки.
Тепер порахуйте арифметику в Конгресі, бо арифметика жорстока. Попросіть демократа проголосувати проти імміграційної політики Трампа, і для нього це легке голосування. Це нічого їм не коштує. Їхній електорат аплодує. Попросіть того самого демократа про важке, політично складне голосування — щодо зброї для України, і ви зробите справжній запит. Вгадайте, який із варіантів вони оберуть, коли ви покладете на стіл обидва.
Тепер попросіть республіканця. Якщо у нього є вибір, — стати на бік свого президента у ключовому питанні його президентства чи стати на бік українських біженців у питанні імміграції, — він не обере українців. Навіть якщо йому подобається Україна, навіть якщо він голосував за допомогу минулого року. 30 республіканців і 30 демократів стали співавторами законопроєкту про російські санкції. 30 демократів також стали співавторами закону про адаптацію українців, але лише п’ять республіканців.
Республіканці контролюють Конгрес. Як ви думаєте, який законопроєкт буде прийнято? Який з них підпише президент Трамп?
Ми даємо демократам легке голосування, а республіканцям — привід усунутися. Не існує версії цієї ситуації, яка закінчується більшою кількістю ЗРК Patriot в Україні.
І це підводить мене до посольства.
Я не знаю, що має робити почесний консул, але вони представляють Україну в кабінетах Конгресу. Якщо вони діють як професійні захисники іммігрантів, вони підривають важливішу роботу посольства. В Америці є десятки добре профінансованих організацій зі штатом юристів, які борються за права іммігрантів. Почесним консулам не потрібно робити це від імені України.
Та сама проблема з дисципліною спостерігається у більшості українських адвокаційних груп. Вони йдуть до кабінетів Конгресу з двома суперечливими проханнями: дайте зброю, але також врятуйте біженців.
Я гарантую всім українцям, що ви побачите набагато більше сутичок між українськими біженцями та ICE в Insta, Telegram та FB. Деякі будуть шокуючими. Деякі будуть жахливими. Але їх просування в соціальних мережах не допоможе біженцям, не вплине на американський політичний процес, лише перетворить Україну на політичний м’яч усередині набагато більшої американської політичної дискусії про імміграцію, про Дональда Трампа.
Україна має лише одне прохання у Вашингтоні. Нехай це буде зброя.
Читайте також: Що буде з TPS для українців у США: головні дати та поради на випадок змін
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
