Євгеній Хмара, який понад 20 років служив у спецпідрозділах і керував Центром спеціальних операцій «А» СБУ, офіційно очолив Міністерство оборони України. 19 серпня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 312 голосами. До цього Хмара понад місяць виконував обов’язки міністра, а ще раніше тимчасово очолював СБУ.
Для широкої публіки новий глава Міноборони залишається маловідомою фігурою. Значна частина його професійної біографії пов’язана із закритими спецпідрозділами, де публічність не є перевагою. Водночас за роки повномасштабної війни Хмара встиг взяти участь у ключових спецопераціях та стрімко просунутися кар’єрними сходами.
Хто такий Євгеній Хмара
Євгеній Леонідович Хмара — генерал-майор СБУ та бойовий офіцер із понад 20-річним досвідом служби у спецпідрозділах.
Вищу освіту він здобував у профільних навчальних закладах сектору безпеки й оборони України, а також проходив спеціальну підготовку за кордоном. Водночас у відкритому доступі залишається небагато особистої інформації про нього — зокрема, немає підтверджених детальних даних про місце народження чи родину.
Відомо, що у Хмари двоє синів. Також він розповідав про загибель брата на російсько-українській війні, називаючи це одним із особистих мотивів для боротьби за завершення війни.
Від «Омеги» до «Альфи»
Службу в силових структурах Хмара розпочав у 2006 році в загоні спецпризначення «Омега» Національної гвардії України.
У 2011 році він перейшов до Центру спеціальних операцій «А» СБУ, більш відомого як «Альфа». Саме із цим підрозділом надалі була пов’язана значна частина його професійної кар’єри.
Після початку російської агресії у 2014 році Хмара виконував бойові завдання на Донеччині. Після повномасштабного вторгнення брав участь в обороні та звільненні Київської області, а згодом продовжив виконувати завдання на східному напрямку.
Однією з операцій, яка зробила його ім’я відомішим у широких військових та політичних колах, стала спецоперація зі звільнення острова Зміїний у 2022 році.
Операція на Зміїному
Хмара керував операцією зі звільнення острова Зміїний, який на початку повномасштабної війни перебував під контролем російських військ. Українські спецпризначенці штурмували укріплення, де перебували російські військові.
Операція мала не лише військове, а й стратегічне значення. Згодом Хмара наголошував, що повернення контролю над Зміїним допомогло Україні відновлювати можливості судноплавства та розблоковувати Чорне море.
Після цієї операції Хмара став значно помітнішою публічною фігурою.
Як Хмара став генерал-майором
У 2023 році Хмара очолив Центр спеціальних операцій «А» СБУ. Його кар’єрне зростання припало на період повномасштабної війни. 24 серпня 2023 року йому присвоїли звання бригадного генерала, а 23 червня 2024 року — генерал-майора.
Центр спеціальних операцій «А» є одним із найбільш боєздатних підрозділів СБУ. Його бійці беруть участь у спеціальних операціях, розвідці, ураженні військових цілей та інших бойових завданнях.
Тимчасовий очільник СБУ, а потім — Міноборони
5 січня 2026 року Хмара став виконувачем обов’язків голови СБУ після звільнення Василя Малюка. На цій посаді він залишався понад пів року. Після кадрових змін в уряді президент Володимир Зеленський доручив йому тимчасово очолити Міністерство оборони.
Після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони Хмара з 20 липня виконував обов’язки керівника відомства.
19 серпня Верховна Рада розглянула його кандидатуру на посаду міністра оборони та підтримала призначення 312 голосами.
Чому Хмару довелося зробити цивільним
Перед голосуванням у парламенті окрему увагу приділили тому, що новий глава Міноборони до цього був військовослужбовцем.
За українським законодавством посаду міністра оборони має обіймати цивільна особа. Хмара повідомив депутатам, що його вже звільнили з військової служби, тому на момент призначення він має цивільний статус.
«Я стою перед вами як цивільна особа, звільнена відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби», — сказав він у парламенті.
Призначення відбулося на тлі протестів
Кадрове рішення щодо нового міністра оборони відбувалося на тлі протестів прихильників колишнього очільника Міноборони Михайла Федорова.
Після його звільнення спочатку обговорювалася кандидатура міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Однак після протестів президент не вніс її до парламенту. За даними ЗМІ, Клименко також не був готовий претендувати на цю посаду, а необхідної підтримки для призначення могло не вистачити.
17 липня Хмару призначили виконувачем обов’язків міністра оборони. Тепер Верховна Рада надала йому повноцінні повноваження керівника відомства.
Водночас представники опозиції критикували як кадрове рішення, так і обставини, за яких воно ухвалювалося.
«Робити Міноборони і бойового генерала заручником цих гнусних ігрищ – це не припустимо. Ви добре знаєте, як бити по ворогу. Тепер ваша ключова задача – це зрозуміти, чим бити по ворогу і хто буде бити. Ваша ключова задача – це забезпечення Збройних сил», — заявила народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.
Які виклики стоять перед новим міністром
На посаді міністра оборони Хмара переходить із суто військової та спецслужбової сфери до значно масштабнішої управлінської ролі.
Йому доведеться відповідати не лише за забезпечення української армії озброєнням і технікою, а й за оборонні закупівлі, взаємодію з міжнародними партнерами, розвиток оборонно-промислового комплексу та ефективність роботи самого міністерства.
Фактично Хмарі доведеться перетворити досвід бойового офіцера на управлінські рішення державного масштабу. Саме те, наскільки успішно йому вдасться пройти цей шлях, визначатиме головний результат його роботи на чолі Міноборони.
Читайте також: Командир “летючої БМП”: бойовий шлях нового головкома ЗСУ Михайла Драпатого
фото: Міністерство оборони
