В Україні тривають протести через кадрові рішення влади, росія посилює ракетний терор, а в ЄС та США знову точаться дискусії щодо санкцій проти москви. Тим часом у Німеччині пролунала нова заява щодо статусу українських чоловіків призовного віку.
Зібрали головні новини та заяви останніх вихідних.
Чотири дні протестів через відставку Федорова
У неділю, 20 липня, у Києві та низці інших міст України продовжилися мирні акції, спричинені відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони. Учасники мітингів закликають повернути його до керівництва оборонного відомства, а також вимагають відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Протести тривають уже чотири дні. Учасники виходять із плакатами із закликами до змін у військовому керівництві та наголошують, що нинішні рішення можуть вплинути на майбутнє української армії.
Нагадаємо, 16 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що в новому уряді Сергія Корецького обов’язки міністра оборони виконуватиме Євгеній Хмара, який раніше очолював Центр спеціальних операцій «Альфа» СБУ.
Під час підсумкової пресконференції Михайло Федоров заявив про серйозний конфлікт із головнокомандувачем Олександром Сирським. За його словами, він пропонував кадрові зміни у військовому командуванні, однак його ініціативи блокувалися.
Президент підтвердив, що між Федоровим і Сирським існували розбіжності.
Тим часом Financial Times повідомило, що на тлі протестів Банкова нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ. За інформацією видання, це може стати спробою подолати найсерйознішу кризу у військовому керівництві за час президентства Зеленського.
Водночас глава держави анонсував проведення ключових нарад із командувачами Сил оборони для обговорення подальшої воєнної стратегії України.
Після публікацій про можливу відставку Сирського низка командувачів Сил оборони виступили із заявами на його підтримку. Раніше ЗМІ повідомляли, що командирам бригад нібито доручили записати відповідні відеозвернення, а на військових, які підтримють протести, чинять тиск їхні командири.
Ігнат: нічний удар по Києву став одним із наймасштабніших за кількістю балістичних ракет
Нічна атака росії на Київ 19 липня стала однією з найбільших за масштабами застосування балістичних ракет. Про це повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
За його словами, це вже четвертий масований удар по столиці за останні 35 діб із використанням великої кількості балістичних ракет. Подібні атаки відбувалися також 15 червня, 2 та 6 липня й супроводжувалися запуском десятків крилатих ракет і безпілотників.
Унаслідок обстрілу загинула 89-річна жінка, ще 17 людей дістали поранення.
У Міністерстві оборони наголосили, що українська протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях, однак підкреслили критичну потребу в безперебійному постачанні ракет-перехоплювачів від партнерів.
Напередодні атаки українські сили завдали ударів по двох логістичних об’єктах у Московській та Тамбовській областях рф. За словами президента Володимира Зеленського, там зберігалися підсанкційні компоненти для виробництва дронів і навігаційного обладнання. Удар по Києву цими вихідними, імовірно, став «відповіддю» на дронові атаки України по рф.
ISW: росія витрачає балістичних ракет більше, ніж виробляє
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що в липні росія використала більше балістичних ракет, ніж здатна виробити за один місяць.
За даними українських Повітряних сил, протягом липня окупанти випустили по Україні 107 балістичних ракет та ще 20 ракет «Циркон». Водночас, за оцінками української розвідки, російська промисловість щомісяця виробляє близько 100 балістичних ракет різних типів.
В ISW вважають, що кремль свідомо збільшує використання балістичного озброєння, оскільки воно має значно вищі шанси прорвати українську систему ППО.
Паралельно аналітики зафіксували суттєве скорочення використання безпілотників. Якщо у червні росія застосувала майже 5,8 тисячі дронів, то в липні — менш як три тисячі.
FT: у ЄС дедалі більше країн вимагають винятків із санкцій проти росії
У Європейському Союзі посилюються суперечки щодо нових санкцій проти росії. Як повідомляє УНІАН із посиланням на Financial Times, дедалі більше держав домагаються винятків для власного бізнесу.
За інформацією видання, Греція виступає проти окремих обмежень щодо транспортування російського скрапленого газу, Німеччина та Португалія прагнуть зберегти можливість закупівлі російської риби, Франція й Італія пропонують пом’якшити окремі візові обмеження, а Австрія домагається розмороження частини російських активів.
Дипломати визнають, що дедалі більше урядів ставлять економічні інтереси власних компаній вище за санкційну єдність.
За словами одного зі співрозмовників FT, якщо кожна країна вимагатиме для себе винятків, нові пакети санкцій можуть втратити реальний вплив.
У США сперечаються через новий законопроєкт про санкції проти росії
У Конгресі США демократи виступили проти законопроєкту про нові санкції проти росії, автором якого був сенатор Ліндсі Грем, пише The Hill. На їхню думку, документ фактично повертає президенту широкі повноваження щодо запровадження високих мит проти інших держав, що може спровокувати нову торговельну війну.
Президент Дональд Трамп закликав Конгрес розширити документ і включити до нього також Іран. Відповідний заклик він опублікував у Truth Social.
Тим часом у Сенаті заявили, що законопроєкт має шанс отримати підтримку, хоча окремі його положення продовжують викликати дискусії.
Нова заява щодо статусу українських чоловіків призовного віку в ЄС
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт запропонував позбавити українських чоловіків призовного віку автоматичного тимчасового захисту в Європейському Союзі.
В інтерв’ю Welt він заявив, що ухилення від військової служби не повинно бути підставою для отримання такого статусу. За його словами, чоловіки з України могли б і надалі звертатися із заявами про надання притулку, однак уже за загальною процедурою.
Добріндт також зазначив, що у разі відсутності інших законних підстав для перебування такі особи повинні будуть залишити країну.
Водночас чинний механізм тимчасового захисту для українців, які вже перебувають у країнах ЄС, залишається продовженим до 4 березня 2028 року.
Читайте також: Піар, стратегія, Міноборони: 5 проблем нового уряду Корецького
фото: ACHPF / Shutterstock
