Пошук роботи за кордоном часто сприймається як суто практичне завдання: скласти резюме, знайти вакансії та вдало пройти співбесіду. Однак далеко не завжди причина невдач полягає у відсутності навичок чи досвіду. На результат можуть суттєво впливати внутрішній стан людини, рівень тривоги, виснаження, невпевненість у собі або наслідки пережитого стресу.
Засновниця подкасту Make Sense проєкту Галина Скворцова під час вебінару поспілкувалася з психологом, HR-консультантом і спеціалістом із клінічної психології Дмитром Вільганюком про приховані чинники, які впливають на працевлаштування українців за кордоном.
У центрі розмови були питання, які часто залишаються поза увагою: як психологічний стан впливає на пошук роботи, чому тривога, сумніви та виснаження можуть блокувати результат, як відрізнити невдалий кар’єрний шлях від тимчасового складного стану, чому люди нерідко роблять усе правильно, але не отримують бажаного результату, а також як розпізнати ознаки тривожних і депресивних станів та що робити, якщо людина відчуває, що «застрягла».
Дмитро Вільганюк зазначив, що вже близько десяти років працює у сфері управління персоналом. Його діяльність охоплює HR-напрям, тренінги з працевлаштування та кар’єрне консультування. Окрім цього, понад два роки він займається психологічним консультуванням, має освіту магістра клінічної психології й реабілітації, а також навчається психотерапії за методом позитивної транскультуральної психотерапії Пезешкіана.
Як психологічний стан впливає на адаптацію та пошук роботи
Еексперт звернув увагу на виклики, з якими стикаються українці після переїзду за кордон. За його словами, життя в еміграції супроводжується необхідністю адаптації до іншої мови, нових правил і законодавства, незвичного ринку праці та культурних відмінностей.
Він наголосив, що багато людей також переживають втрату звичного соціального статусу. Проблема працевлаштування є лише видимою частиною значно ширшого процесу адаптації, і пошук роботи часто сприймається як головна проблема, однак насправді це лише її верхівка. Він порівняв це з айсбергом: під водою залишається значно більший пласт переживань, пов’язаних зі стресом, необхідністю виживання, мовним бар’єром, новими життєвими обставинами та внутрішнім станом людини.
«Пошук роботи — це тільки верхівка айсберга. Насправді поза всім цим стоїть ще й цілий всесвіт людини».
Експерт пояснив, що під час консультацій часто стикається зі схожими труднощами. Серед них — проблеми з вивченням мови, когнітивні перевантаження, невідповідність попереднього досвіду вимогам нового ринку праці, труднощі з плануванням майбутнього та невизначеність щодо подальшого життя.
Окрему увагу під час вебінару приділили темі постійного внутрішнього тиску, який супроводжує багатьох людей. За словами Дмитра Вільганюка, існують не лише зовнішні «треба» — пошук роботи, оформлення документів, взаємодія з державними службами чи пошук житла, — а й приховані внутрішні вимоги.
До них він відніс прагнення завжди виглядати сильними, необхідність постійно перекладати та пояснювати себе в новому середовищі, страх бути неправильно зрозумілими, самокритику та звичку ігнорувати власний психологічний стан.
Експерт підкреслив, що саме ця прихована частина «айсберга» часто безпосередньо впливає на ефективність пошуку роботи.
На думку фахівця, людям важливо звертати увагу на власний рівень стресу та своєчасно реагувати на тривожні сигнали організму.
Він також навів дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими до 83% дорослих українців відчувають стрес або нервове напруження.
Дмитро Вільганюк пояснив, що стрес може бути як ситуативним, так і хронічним. Якщо людина перебуває у стані хронічного стресу тривалий час, то спочатку організм ще здатен мобілізувати ресурси для адаптації. Проте згодом це може призвести до виснаження, втоми та розвитку психічних розладів.
«У когось це можуть бути панічні атаки, депресивні розлади, тривожні розлади та інші стани».
Психолог також розповів про вплив хронічного стресу на фізіологію людини та роботу мозку. За його словами, сучасні дослідження із застосуванням функціональної магнітно-резонансної томографії демонструють, що тривалий стрес знижує стійкість мозку до навантажень, погіршує когнітивні функції та може сприяти розвитку вигорання, депресії або тривожних розладів.
Про депресію, тривоні розлади та стигматизацію психіатричної допомоги
Експерт звернув увагу на те, що в нинішніх умовах серед українців, зокрема в еміграції, спостерігається зростання депресивних станів, тоді як рівень тривожності в окремих випадках поступово змінюється на виснаження та апатію.
За його словами, тривалий стрес впливає на когнітивні функції людини — зокрема здатність навчатися, адаптуватися та приймати рішення. Він підкреслив, що серед найпоширеніших станів, з якими нині звертаються українці, є депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад і розлади адаптації. За його словами, це не обов’язково «стан на все життя», а радше періоди, коли людині може знадобитися підтримка.
Окремо Вільганюк зупинився на стигматизації психіатричної допомоги. За його словами, у суспільстві досі існує хибне уявлення, що звернення до психіатра означає «серйозну проблему», однак це не відповідає дійсності. Окремо він згадав випадки, коли люди мають недіагностовані психічні розлади, але не звертаються по допомогу через страх стигматизації або нерозуміння свого стану.
Він зазначив, що особисто мав досвід консультацій із психіатром у кризові періоди життя і підкреслив, що це є частиною нормальної медичної підтримки. За його словами, розуміння власних психічних реакцій допомагає краще регулювати стан і вчасно помічати ризикові зміни — наприклад, перехід у депресивні або тривожні стани.
Він пояснив, що інколи в людини можуть виникати думки про втрату сенсу життя або бажання «щоб усе припинилося», і в окремих випадках це може бути частиною екзистенційних переживань. Водночас він підкреслив, що якщо такі думки стають нав’язливими або переходять у наміри чи планування, це вже є критичним станом, який потребує негайного звернення до фахівців.
У таких ситуаціях важливо не залишатися наодинці з проблемою.
Він навів приклади кризової допомоги у Великій Британії, зокрема гарячу лінію 116123, а також можливість звернення до служб психологічної підтримки, включно з NHS-проєктами терапії, які доступні онлайн без направлення від лікаря.
Окремо він згадав міжнародну кризову платформу Krisenchat, яка працює з українцями в різних країнах і надає анонімну безкоштовну психологічну підтримку через чат. За його словами, такі сервіси дозволяють отримати консультацію у кризових ситуаціях у короткий час — зазвичай протягом 5–30 хвилин очікування.
На завершення експерт наголосив, що психіка людини є гнучкою, а уявлення про себе та свої цілі можуть змінюватися. Якщо «ідеальний образ» є джерелом тиску і страждання, це потребує глибшого аналізу та, за потреби, професійної допомоги. Якщо ж це лише уявна модель, її можна переосмислювати, розширювати та адаптувати під реальні можливості людини.
Дізнатись більше на цю тему ви можете переглянувши вебінар на YouTube Make Sense | Має Сенс
Читайте також: Overqualified і без роботи: чому українцям відмовляють у Британії
фото: Shutterstock
